КОНТАКТИ
Кіцманьська Мicька Рада ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ Опорний заклад освіти Кіцманський ліцей №1
Головна > Навчальні Предмети > Зарубіжна Література > МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Навчальні Предмети / Зарубіжна Література

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

17-08-2021, 21:47

 Методичні рекомендаціїщодо вивченнязарубіжноїлітератури
в закладах загальної середньої освіти області
у 2021/2022 навчальному році
Л.І.Іванова,
методист науково-методичного центру
суспільно-гуманітарних дисциплін і
міжнародної інтеграції ІППОЧО
 
Щоб мати майбутнє, потрібно бути
готовим зробити щось нове.
Пітер Дракер
 Новітнє суспільство висуває до освіти нові вимоги, однією з яких є формування особистостей, які спроможні ухвалювати неординарні рішення й ефективно налагоджувати взаємини у швидкоплинній реальності. Активність, самостійність, творчість, здатність адаптуватися до стрімких змін – ці риси особистості дуже важливі на сучасному етапі історичного розвитку, а їх формування потребує реалізації нових підходів до процесу навчання.
         Нині докорінні зміни в освіті орієнтують учителів на відмову від авторитарного стилю навчання на користь гуманістичного підходу і застосування методів, що сприяють розвитку творчих засад особистості з урахуванням її індивідуальних особливостей.
         Пріоритетним напрямом розвитку сучасної вітчизняної та світової освіти є перенесення акцентів зі знань і вмінь (як основних результатів навчання) на формування в учнів системи компетентностей.
         Відтак за умов модернізації української школи актуальним стає компетентнісний підхід в освіті, який пов’язаний передусім з особистісно орієнтованим та діяльнісним підходами до навчання, оскільки грунтується на особистості учня й може бути реалізованим і перевіреним тільки під час виконання конкретним учнем певного комплексу дій. Компетентнісний підхід потребує трансформування змісту освіти, перетворення його з моделі, яка об’єктивно існує для всіх учнів, на суб’єктивні надбання одного учня, які можна оцінити. Компетентнісний підхід акцентує увагу на результатах освіти, які розглядають не як обсяг опанованої учнем інформації, а як здатність школяра діяти у різних проблемних ситуаціях.
         Завдання реалізації компетентнісного підходу відображені у нормативних документах про освіту: Державному стандарті базової і повної загальної освіти, Критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів, навчальній програмі із зарубіжної літератури. Найголовнішим у роботі вчителя є те, що запровадження компетентностей у шкільну практику дозволяє розв’язати типову для української освіти проблему: коли учні добре опанували теоретичні знання, але не здатні застосувати ці знання у конкретній життєвій (чи навіть проблемній) ситуації.
         Політик світового масштабу Н. Мандела переконує нас, що «Освіта – найпопулярніша зброя для змінювання світу». Літературна освіта повинна не тільки прищепити школярам художній смак, сформувати вміння розрізняти високовартісну й низькопробну книжкову продукцію, переживати важливі для духовного становлення особистості естетичні емоції.
 Неповторнісь зарубіжної літератури як шкільного навчального предмета полягає у тому, що цінності засвоюються, стають фундаментом особистості, а отже, і всього суспільства лише через яскраве естетичне переживання, що його дає мистецтво, зокрема мистецтво слова.
У процесі вивчення літератури вчителю необхідно розглядати твір в історико-літературному контексті, посилювати внутрішньопредметні зв'язку курсу, формувати вміння зіставляти різні твори, виявляти «наскрізні» теми і ключові проблеми національної та зарубіжної літератури. Культуру літературних асоціацій, вміння узагальнювати і зіставляти різні літературні явища і факти формують саме внутрішньопредметні зв'язки курсу, які передбачають висвітлення взаємодії літературного матеріалу в межах однієї літературної епохи і на позачасовому рівні. Йдеться про зв'язки художньо універсальні («вічні образи» культури), міжтекстові (цитати, ремінісценції, варіації, запозичення ) й історико-біографічні (різного роду творчі контакти між письменниками). Не менш важливі міжпредметні зв'язки, які дозволяють виокремлювати взаємозв'язки літератури з мовою, історією, суспільствознавством, художньою культурою, без чого неможливо системне освоєння основ наук.
Навчання учнів в умовах нової української школи потребує використання педагогічних технологій як для очного так і для дистанційного навчання. Вони дають можливість підвищити ефективність уроку літератури, створити такі умови, за яких всі учні залучаються до активної, творчої навчальної діяльності, процесу самонавчання, самореалізації, вчаться співпрацювати, критично мислити, аналізувати, висловлювати й відстоювати власні думки та ідеї.
Діяльність учнів у системі ІКТ передбачає роботу з Інтернет-бібліотеками, ілюструванням навчального матеріалу, обробку даних – дидактичні матеріали, використання відеоматеріалів, фрагментів художніх фільмів як основи формування інтерпретаційної культури учнів, що породжує новий жанр уроку – комп’ютерно-орієнтований урок. Дидактичні та композиційні можливості такого уроку полягають в урахуванні особливостей сприйняття сучасних підлітків та молоді.
Навчальні матеріали, підготовлені на основі мультимедійних гіпертекстових технологій, мають ряд очевидних переваг: це новий рівень презентації навчального матеріалу, що пов’язаний з використанням зорової та адитивної наочності.
 Електронні презентації, навчальні відеофільми, електронні тести, роздатковий матеріал у друкованому вигляді – все це невичерпний потенціал для використання на уроках літератури.Таким чином, упровадження сучасних інформаційних технологій на уроках зарубіжної літератури стає однією з актуальних проблем методики викладання предмета.
Проєктна діяльність – нині одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції. Самостійне здобування знань, систематизація їх, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення відбувається саме через метод проєкту. Найчастіше на уроках зарубіжної літератури використовуються творчі проєкти, участь у яких допомагає школярам краще осягнути художній твір, зрозуміти літературну епоху, усвідомити особливості творчості різних письменників, висловити особистісне ставлення до того чи іншого літературного явища, реалізувати свої творчі та інтелектуальні здібності.
Інтерактивні дошки – це найкращий з технічних засобів для наочного навчання, що існують на сьогоднішній день. Вони сприятливо впливають на ефективну взаємодію вчителя з класом. Уроки з використанням такої дошки дозволяють візуально демонструвати різні відео- й фотоматеріали, а також використовувати навчальні відеоігри або інші програми, що істотно поліпшує засвоюваність матеріалу. Інтерактивна дошка є візуальним ресурсом, що допомагає вчителям робити заняття більш пізнавальними, демонстративними та захопливими для учнів. Уроки з використанням інтерактивної дошки проходять у більш високому темпі, адже вся необхідна інформація подається з використанням широкого діапазону засобів візуалізації. Це картки, таблиці, схеми, діаграми, фотографії і відеоматеріали, які доступні для виведення на мультимедійних дошках. Як показала практика, уроки з використанням інтерактивної дошки роблять учнів більш зацікавленими та активними.
Основні форми роботи вчителя на уроці з використанням інтерактивної дошки:
          робота в режимі білої дошки;
          робота з презентаціями, створеними в Microsoft Office: демонстрація презентацій, створення заміток на презентаціях, виділення ключових моментів за допомогою інструментів «Указка» і «Лупа»;
          робота з готовими конспектами, створеними в програмі інтерактивної дошки (малюнків, «розібраних» малюнків (пазли), креслень з включенням графічних об'єктів з бібліотеки, відеофайлів і ін.);
          проектування зображення на екран з метою показу динамічних моделей, відеоматеріалів, презентаційних і графічних матеріалів, створювати свої власні моделі, коментувати їх і відповідно зберігати, копіювати до власних розробок, проєктів;
          робота з ілюстративним матеріалом;
          використання спеціальних програм для демонстрації різних віртуальних моделей об'єктів і процесів.
Рекомендуємо звернути вашу увагу на використання навчального середовища LearningApps, яке містить моделі і приклади різноманітних ігор, вікторин, вправ, кросвордів, які можна легко і досить швидко складати, змінювати і розширювати відповідно до потреб учителя.
         Інтерактивний плакат (glogster)– це мультимедійна веб сторінка або мультимедійний постер, на якій можуть бути представлені тексти, фото, відео, звукові файли, графіка, посилання.
Дошки Padletвіртуальна стіна, на яку можна прикріплювати фото, файли, посилання на сторінки Інтернет, замітки. Її можна використовувати як майданчик для організації групової роботи, узагальнення й систематизації знань, рефлексії; для розміщення навчальної інформації або пошукових завдань; організації спільного виконання домашнього завдання; як місце розміщення ідей для проєктів та їх обговорення; як інструмент для організації кооперативної спільної діяльності учнів на уроках і в позакласний час.
 Переваги використання інформаційних технологій:
        представлення навчального матеріалу більш доступно і зрозуміло;
        реалізація розвиваючого навчання, проблемно-діалогічного підходу, дослідницької діяльності;
        здійснення диференційованого підходу в навчанні;
        застосування комп'ютерних тестів, перевірочних ігрових робіт, що дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, який вивчається і своєчасне його корегування.
У 2021/2022 навчальномуроцівивчення зарубіжноїлітературив 5-9 класахздійснюватиметься за минулорічною програмою:
Зарубіжна література. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (електронний ресурс: www.mon.gov.ua).
у 10 - 11 класах за навчальними програмами, що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407(електронний ресурс: www.mon.gov.ua).
Рекомендована кількістьвидів контролю в процесівивченнязарубіжноїлітературив 5-9 та 10-11 класах незмінна.  
Під час організації дистанційного навчання в умовах карантинувчителям та викладачам необхідно враховувати наступне:
          1. Забезпечення виконання освітніх програм із зарубіжної літератури.
          2. Необхідність складання індивідуального плану самоосвіти, де зафіксувати такі пункти: коригування календарно-тематичного планування; опрацювання методичних новинок, розміщених у фахових виданнях та на електронних ресурсах; пошук, перегляд та вибір відеоматеріалів для уроків; перегляд фахових вебінарів та участь у них; проходження фахових онлайн-курсів; розробка завдань для учнів із відповідних тем та розміщення їх у групах.
           
3. Домовленість з учнями про режим дистанційної роботи (із вказівкою школяреві дати, до якої треба виконати конкретне завдання).
             4. Налагодження обов’язкового зворотного зв’язку (наприклад, окрім чіткого переліку літературних творів, запланованих для вивчення під час карантину, важливо також надати покрокові інструкції батькам і дітям, як організувати самостійну роботу вдома: записати основні положення з теми в зошит, прочитати літературний твір, переглянути відеоматеріали, виконати інтерактивну вправу, скриншот виконаного завдання надіслати на електронну пошту вчителя).
           
5. Узгодження з учасниками освітнього процесу форми виконаних ними завдань та оцінення їх учителем.
            6. Обрання форм дистанційного навчання (онлайн або офлайн)
Кожен учитель сам обирає доступну дітям і батькам форму проведення дистанційних занять
.
Під час організації дистанційного навчання доцільно використовувати методики Переверненого класу” чи іншого типу змішаного навчання. Методика навчання за принципом ,,Перевернений клас” або змішане навчання передбачає самостійне прочитання здобувачами освіти літературного твору,  а практичні завдання закріплюються в класі чи під час групових робіт.  Цю методику використовують під час очного навчання, вона буде ефективною і під час карантину.Єдиних вимог до форми та змісту дистанційних уроків немає. Усе залежить від бажання, креативності та цифрової компетентності педагога.
Пропонуємо докладно розглянути методичні рекомендації МОНУ щодо вивчення зарубіжної літератури взакладах загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році.
Під час підготовки до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Всесвітня література в школах України», «Всесвітня література в сучасній школі», «Зарубіжна література в школах України», газету «Зарубіжна література».
Література
1.       Андреєва О. В. Використання інформаційно-комунікативних технологій на уроках зарубіжної літератури. Зарубіжна література в школі. 2008. № 6. С. 12-25.
2.       Ніколаєнко М.С. Інтерактивна дошка як засіб формування інформаційної компетенції вчителя. / Проблеми та перспективи розвитку сучасної науки в країнах Європи та Азії: зб. наукових праць. Матеріали ХХХ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції. Переяслав, 2020. C.73-75. Веб-сайт. URL: http://conferences.neasmo.org.ua/uk/art/5907#disqus_thread (дата звернення: 06.12.2020).
3.       Технічні та програмовані засоби для створення інтерактивних елементів уроку. Інтерактивні методи навчання : веб-сайт. URL: https://nikoboard.blogspot.com/2020/05/28-2020.html#more . (дата звернення: 06.12.2020).
4.       Інтерактивні методи навчання: веб-сайт. URL: https://nikoboard.blogspot.com/ (дата звернення: 12.11.2020).

ПЕРЕЙТИ ДО РОЗДІЛУ ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА →