Навчальні Предмети / Зарубіжна Література
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА 5-9 КЛАСИ
18-08-2021, 15:57
ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА
програма для загальноосвітніх навчальних закладів
5–9 класи
(2012 р. зі змінами 2015-2017 рр.)
Авторський колектив:
д. філол. н., проф., зав. кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка О. М. Ніколенко (керівник авторського колективу), к. пед. н., головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України К. В. Таранік-Ткачук, зав. сектора науково-методичного забезпечення змісту освіти загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською та іншими мовами національних меншин Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України С. П. Фоміна, зав. навчально-методичного кабінету зарубіжної літератури та російської мови Кіровоградського ОІППО імені В. Сухомлинського О. В. Ревнивцева, учитель-методист гімназії № 117 імені Лесі Українки м. Києва Т. П. Сегеда, учитель-методист спеціалізованої школи № 80 м. Києва Н. В. Онищенко.
Робоча група, яка здійснила розвантаження програми відповідно до наказу № 100 Міністерства освіти і науки України від 6.02.2015 р. та відповідно до наказу № 617 Міністерства освіти і науки України від 3.06.2016 р:
учитель-методист Технічного ліцею Шевченківського району м. Києва І. В. Мегедь (голова робочої групи, 2015), учитель-методист Тальнівського економіко-математичного ліцею Черкаської обл. Л. П. Юлдашева (голова робочої групи, 2016), головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України О. Ю. Котусенко, завідувач сектору профільної середньої освіти і підготовки вчителів Інституту модернізації змісту освіти О. В. Гайдамака, учитель-методист Козівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 Тернопільської обл. С. Є. Голяс, учитель-методист гімназії № 86 «Консул» м. Києва О. В. Гученко, учитель-методист ЗОШ № 82 м. Києва І. І. Звершховська, учитель І категорії Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів Миколаївської області М. В. Коровай, учитель-методист Хмельницької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 Вінницької обл. Ж. В. Костюк, учитель-методист, заступник директора з навчально-виховної роботи ЗОШ № 286 м. Києва Ю. І. Лонська,старший учитель Попаснянської гімназії № 20 Луганської обл. В. Г. Макаренко, д. філол. н., проф., зав. кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка О. М. Ніколенко, учитель-методист спеціалізованої школи № 80 м. Києва Н. В. Онищенко, учитель-методист ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 м. Тального Черкаської обл. Н. І. Підгорна, учитель-методист ЗОШ І-ІІІ ступенів № 18 м. Білої Церкви Київської обл. О. В.Пітерська, учитель-методист зарубіжної літератури Скандинавської гімназії м. Києва О. О. Семенюк, к. пед. н., головний редактор журналу «Всесвітня література в сучасній школі» В. В. Снєгірьова, учитель-методист НВК «Святошинська гімназія»м. Києва Л. В. Тарнавська, учитель-методист гімназії № 9 м. Кіровограда С. О. Тіхоненко, голова творчого об’єднання перекладачів КО НСПУ В. І. Ткаченко, учитель-методист Свалявської гімназії Закарпатської обл. В. Г. Туряниця, методист НМК української мови та літератури, зарубіжної літератури КНЗ КОР «КОІПОПК» Н. В. Химера, учитель-методист ліцею № 227 м. Києва О. М. Хрипун.
Робоча група, яка здійснила оновлення програми відповідно до наказу № 201 Міністерства освіти і науки України від 13.01.2017 р. та наказу №201 від10.02.2017:
учитель-методист Тальнівського економіко-математичного ліцею Черкаської обл. Л. П. Юлдашева (голова робочої групи), учитель-методист Сахновецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Старокостянтинівського району Хмельницької обл. І.О.Смірнова (модератор), директор спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 148 імені Івана Багряного з поглибленим вивченням української мови та літератури м. Києва С. І. Горбачов, к.пед.н., доц. кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання ЧОІППО ім. К. Д. Ушинського Т. П. Матюшкіна, учитель-методист ЗОШ І-ІІІ ступенів № 18 м. Білої Церкви Київської обл. О. В.Пітерська.
Радість – всесвіту пружина,
Радість – творчості душа,
Дивна космосу машина
Нею живиться й руша.
Радість квіти розвиває
І розгін дає сонцям,
Їх в простори пориває,
Невідомі мудрецям.
Ф. Шиллер. Ода «До радості» у перекладі М. Лукаша
(гімн Євросоюзу)
Пояснювальна записка
Програму розроблено на підставі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392) з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 р. № 462) та відповідно до положень «Концепції Нової української школи» (2016)
Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування у них національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.
Випускник основної школи – це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.
Роль зарубіжної літератури у формуванні ключових компетентностей
|
|
Ключові компетентності
|
Компоненти
|
|
1
|
Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами
|
Уміння:
Ставлення:
Навчальні ресурси:
|
|
2
|
Спілкування іноземними мовами
|
Уміння:
Ставлення:
Навчальні ресурси:
|
|
3
|
Математична компетентність
|
Уміння:
Ставлення:
Навчальні ресурси:
|
|
4
|
Основні компетентності у природничих науках і технологіях
|
Уміння:
Ставлення:
Ресурси:
|
|
5
|
Інформаційно-цифрова компетентність
|
Уміння:
Ставлення:
Навчальні ресурси:
|
|
6
|
Уміння вчитися впродовж життя
|
Уміння:
Ставлення:
Навчальні ресурси:
|
|
7
|
Ініціативність і підприємливість
|
Уміння:
Ставлення:
Навчальні ресурси:
|
|
8
|
Соціальна та громадянська компетентності
|
Уміння:
Ставлення:
Навчальні ресурси:
|
|
9
|
Обізнаність та самовираження у сфері культури
|
Уміння:
Ставлення:
Навчальні ресурси:
|
|
10
|
Екологічна грамотність і здорове життя.
|
Уміння:
Ставлення:
Навчальні ресурси:
|
Запровадження наскрізних ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека» й «Підприємливість та фінансова грамотність» сприятиме забезпеченню такого переходу.
Завдання реалізації наскрізних ліній у вивченні зарубіжної літератури
|
Наскрізна лінія
|
Загальна мета
|
5-7 класи
|
8-9 класи
|
|
«Екологічна безпека та сталий розвиток»
(НЛ-1)
|
Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості задля збереження й захисту довкілля.
|
Розкриття взаємозв’язків людини і навколишнього середовища в процесі вивчення творів у рубриці «Природа і людина».
|
Усвідомлення краси природи, її благотворного впливу на людину, розкриття значення образного слова для висловлення емоцій та почуттів, розуміння образу природи.
|
|
«Громадянська відповідальність»
(НЛ-2)
|
Формування відповідального члена громади та суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також – виховання національно свідомої особистості, яка спирається у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку суспільства.
|
Формування здатності до ненанасильницького розв’язання конфліктів.
|
Осмислення та захист особистих прав і прав інших людей, усвідомлення своєї ролі в суспільстві і набуття умінь брати участь у процесі ухвалення рішень.
|
|
«Здоров'я і безпека»
(НЛ-3)
|
Формування всебічно розвиненого члена суспільства, здатного усвідомлювати пріоритетність здорового способу життя, допомагати у формуванні безпечного здорового життєвого середовища.
|
Усвідомлення переваг здорового способу життя та безпечної поведінки.
|
Осмислення причиново-наслідкових зв’язків між власними рішеннями та поведінкою, здоров’ям та безпекою, набуття знань та умінь правильної поведінки в критичних та небезпечних ситуаціях.
|
|
«Підприємливість та фінансова грамотність»
(НЛ-4)
|
Розуміння практичних аспектів фінансових питань (заощадження, інвестування, запозичення, страхування тощо); розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.
|
Розуміння ролі ініціативності та підприємливості в суспільстві для особистого кар’єрного зростання.
|
Осмислення неординарності як важливої риси людини для її самореалізації в житті, спонукання учнів до творчих рішень у процесі розв’язання проблем, усвідомлення користі та необхідності спільної діяльності.
|
Головна мета вивчення предмета «Зарубіжна література» в загальноосвітній школі – прилучення учнів до кращих здобутків зарубіжної літератури та культури, розвиток творчої особистості (читача), формування в неї гуманістичного світогляду, високої моралі, естетичних смаків, а також якостей громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти.
Завдання вивчення зарубіжної літератури в основній школі
Основними завданнями вивчення зарубіжної літератури в основній школі є:
- формування стійкої мотивації до читання художньої літератури, до вивчення зарубіжної літератури як скарбниці духовних цінностей людства;
- ознайомлення учнів із найкращими зразками оригінальної й перекладної літератури («золотого» фонду класики та сучасної);
- поглиблення уявлень про специфіку художньої літератури як мистецтва слова;
- формування читацької та мовленнєвої культури;
- розвиток умінь і навичок учнів сприймати, аналізувати й інтерпретувати літературний твір у культурному контексті, у зв’язках з іншими видами мистецтва, в аспекті актуальних питань сучасності й становлення особистості;
- активізація інтересу до вивчення іноземних мов у процесі читання творів зарубіжних письменників;
- формування поваги до різних мов, культур, традицій, толерантного ставлення до всіх рас, народів, народностей і національностей;
- виховання любові до української мови і літератури як органічного складника світової культури, прагнення до збереження рідної мови, національних традицій і цінностей в умовах глобалізації світу;
- формування духовного світу особистості, її високої моралі, ціннісних орієнтацій;
- розвиток творчих здібностей, культури спілкування, критичного мислення;
- формування етичних уявлень та естетичних смаків;
- розширення культурно-пізнавальних інтересів особистості.
Структура програми
Програма із зарубіжної літератури для 5–9 класів містить:
- «Пояснювальну записку», у якій визначена нормативна база, мета і завдання предмета, змістові лінії та їхня реалізація в програмі, основні підходи та принципи викладання зарубіжної літератури в школі;
- розподіл годин за кожним класом (загальна кількість годин на рік, кількість годин на текстуальне вивчення творів (за розділами), розвиток мовлення, позакласне читання, резервний час);
- зміст навчального матеріалу й державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (за класами та розділами);
- перелік творів для вивчення напам'ять (до кожного класу);
- «Список творів для додаткового читання (для уроків позакласного читання й уроків із резервного часу)» – додаток 1;
- «Сучасна науково-методична література для вчителя» – додаток 2.
У програмі реалізовано структуру літературної освіти, яка затверджена новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти.
Курс зарубіжної літератури в 11-річній загальноосвітній школі поділено на три етапи:
- 5–7 класи – прилучення до читання,
- 8–9 класи – системне читання,
- 10–11 класи – творчо-критичне читання.
Вивчення зарубіжної літератури побудовано на поєднанні:
- у 5–7 класах проблемно-тематичного й жанрового принципів;
- у 8–9 класах – історико-літературного й жанрово-родового принципів;
- у 10–11 класах – історико-літературного й мультикультурного принципів.
Така структура дає можливість вивчати твори зарубіжної літератури не тільки за хронологією, а й за принципом концентричного розширення (від простого – до складного, від початкових уявлень про літературне явище або творчість письменника – до поглиблення знань про них).
Структура літературної освіти реалізує принцип перспективності в навчанні, дає можливість учням повертатися до того чи того письменника або етапу літератури в різні періоди, виховує у школярів повагу до книги, потребу йти поруч з улюбленими творами й митцями протягом подальшого життя.
У 5–7 класах в учнів мають бути сформовані основні вміння й навички роботи з художнім твором, початкові уявлення про творчість письменників, окремі жанри, елементи змісту і форми, їхній взаємозв’язок.
У 8–9 класах учні отримують загальні уявлення про перебіг літературного процесу, школярам запропоновано для вивчення ті художні твори і явища, які репрезентують певну добу і водночас відповідають особливостям саме їхнього віку.
У 10–11 класах уявлення про літературний процес та його складники будуть поглиблені внаслідок спеціального текстуального аналізу доволі непростих для розуміння підлітків окремих шедеврів світової літератури («Одіссея» Гомера, «Божественна комедія» Данте, «Гамлет» В. Шекспіра, «Фауст» Й. В. Гете, соціально-психологічні й філософські романи та п’єси XIX–XX століть тощо). Під час викладання літератури в 10–11 класах учитель отримає більше можливостей для поглибленого аналізу вершинних творів, до того ж початкові знання про епохи, специфіку літературних напрямів, течій, жанрів, стилів, фонові культурологічні знання учні вже отримають у 8–9 класах. Повернення до окремих етапів літератури й письменників у 10–11 класах відбудеться на новому рівні сприйняття учнів, які стануть старшими за віком і більш підготовленими (протягом 8–9 класів) до осмислення складних творів зарубіжних авторів.
Перелік художніх творів для вивчення в 5–9 класах укладений відповідно до вікових особливостей дітей і підлітків на підставі рекомендацій науковців, учителів, психологів, бібліотекарів, а також результатів досліджень кола дитячого й підліткового читання школярів різних вікових категорій.
Програма є основою для календарно-тематичного та поурочного планування, у якому вчитель самостійно, враховуючи запропоновану кількість годин на вивчення тем у межах розділу, розподіляє години на вивчення художніх творів і види навчальної діяльності, планує види роботи, спрямовані на опанування змісту матеріалу та формування вмінь і навичок учнів, опрацювання різних рубрик програми.
Це дасть змогу вчителеві вільно й творчо підійти до реалізації програми в кожному класі, врахувати інтереси й рівень підготовки учнів, конкретні умови викладання (наявність художніх текстів; можливість використання інформаційно-комунікаційних технологій; рівень володіння учнями іноземними мовами; знання української мови і літератури, історії та інших предметів; підготовка до контрольного оцінювання тощо).
Програма містить обов’язковий і варіативний компоненти (відповідно 80% : 20%). У кожному класі запропоновано теми й твори для обов’язкового текстуального вивчення, зокрема поетичні твори для вивчення напам’ять. Варіативний компонент забезпечується можливістю вибору (вчителем та учнями) творів у межах обов’язкових тем, а також для уроків вивчення сучасної літератури, розвитку мовлення, позакласного читання і для уроків із резервного часу. Вибір учнів (в окремих розділах і темах програми) вимагає від учителя відповідного планування уроків, творчості, урахування читацьких інтересів молоді, здатності йти поруч зі своїми вихованцями, допомагати формуванню їхніх духовних потреб та естетичних смаків у сучасний період. Якщо твір, запропонований для альтернативного вивчення, не буде вибраний для текстуального вивчення, його можна вивчати на уроках позакласного читання.
Літературна освіта в основній школі спрямована на розвиток сформованих (у початковій школі) і формування нових компетентностей і компетенцій.
Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти програма із зарубіжної літератури для 5–9 класів забезпечує розвиток ключових компетентностей (уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, інформаційно-комунікаційної, соціальної, громадянської, загальнокультурної), а також спрямована на формування літературної компетентності, яка передбачає:
- розуміння учнями літератури як невід’ємної частини національної і світової художньої культури;
- усвідомлення специфіки літератури як мистецтва слова, її гуманістичного потенціалу й місця в системі інших видів мистецтва;
- знання літературних творів, обов’язкових для вивчення, ключових етапів і явищ літературного процесу, основних світоглядних позицій видатних письменників, усвідомлення їхнього внеску в скарбницю світової культури;
- оволодіння основними літературознавчими поняттями й застосування їх у процесі аналізу та інтерпретації творів;
- формування якостей творчого читача та розвиток читацького досвіду;
- уміння й навички створення усних і письмових робіт різних жанрів;
- уміння орієнтуватися у світі художньої літератури й культури (класичної та сучасної), оцінювати художню вартість творів, порівнювати їх (у різних перекладах; в оригіналах і перекладах, переспівах; утілення в інших видах мистецтва тощо).
Складниками літературної компетентності є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна, компаративна компетенції особистості, які мають бути сформовані поступово під час вивчення зарубіжної літератури.
Формування літературної компетентності та її складників тісно пов’язано з формуванням комунікативної компетентності, розвитком умінь і навичок володіння учнями українською мовою, а також іноземними мовами, видами мовленнєвої діяльності, основами культури усного і писемного мовлення.
Викладання зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах України здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників у курсі зарубіжної літератури вивчаються в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні. За наявності необхідних умов (достатнє володіння учнями мовою оригіналу, якою написаний художній твір; якісна підготовка вчителя, зокрема, можливість дослідження образної системи, засобів виразності, стилістичних особливостей твору мовою оригіналу) бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовою оригіналу, наприклад, творів О. Пушкіна, А. Чехова – російською, О. Генрі, Дж. Лондона – англійською, Й. В. Гете, Ф. Шиллера – німецькою тощо. У такому разі предмет «Зарубіжна література» виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями україномовних шкіл іноземними мовами.
Компетентнісний підхід реалізовано у «Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів», які сформульовано комплексно – до кожного розділу програмиз метою системного формування компетенцій і компетентностей учнів, актуалізації вивченого і постійного закріплення, поглиблення, розвитку набутих знань, умінь, навичок, підготовки до контрольного оцінювання.
У програмі із зарубіжної літератури для 5–9 класів реалізовано цілісний підхід до вивчення художніх творів, який відповідає специфіці художньої літератури як виду мистецтва. До програми кожного класу введено невеликий обсяг художніх текстів (відповідно до вікових особливостей учнів), які школярі мають прочитати повністю, маючи змогу осягнути їх як неподільну художню цілість. Художній твір, прочитаний у повному обсязі (повільно, уважно, творчо), дає можливість отримати цілісне естетичне та емоційне враження, спонукати роботу думки й уяви, сформувати вміння й навички читацької культури. Настанова на зменшення кількості художніх текстів і водночас на їхнє цілісне прочитання, сприймання й осмислення, що забезпечує програма, відповідає здоров’язберігальним технологіям в освіті (уникнення фізичного перевантаження учнів, створення комфортного освітнього середовища, формування оптимістичних очікувань та їхня реалізація під час зустрічі з прекрасним).
Програма із зарубіжної літератури побудована на підставі діяльнісного підходу, що є ключовим для всієї базової і повної загальної середньої освіти. Досягнення належного рівня сформованості вмінь учнів у всіх видах читацької діяльності, якостей творчого читача, опанування сучасного світу з урахуванням здобутків художньої літератури, української та іноземної мов, культури різних країн і народів – основний результат вивчення зарубіжної літератури в школі.
У програмі відображено чотири змістові лінії літературного компонента Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти: емоційно-ціннісну, літературознавчу, культурологічну, компаративну.
Емоційно-ціннісна лінія забезпечує розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної цінності творів художньої літератури. Емоційно-ціннісна лінія спрямована на формування духовно-емоційного світу учнів, їхніх етичних позицій, світоглядних уявлень і переконань, а також на розвиток інтересу учнів до художньої літератури, розширення кола їхнього читання, орієнтування у світі класичної і сучасної літератури (зокрема в бібліотечних фондах, інтернет-ресурсах) із метою пошуку необхідної книги, розвитку вмінь і навичок читацької діяльності.
Емоційно-ціннісна лінія втілена передусім у змісті навчального матеріалу. У програмі представлено популярні твори для дітей та юнацтва:
- для 5–7 класів - актуального морального змісту, про національні події, характери, традиції; пригодницькі, детективні, фантастичні, казкові,
- для 8–9 класів - художні твори різних родів і жанрів, які презентують ключові історико-літературні епохи (відповідно до вікових особливостей учнів).
- у 10–11 класах курс літератури має бути продовжений, де передбачається вивчення вершинних творів зарубіжної літератури, складніших за змістом і формою, що поглиблюють уявлення учнів про перебіг літературного процесу, репрезентують здобутки різних епох, країн і народів.
Зміст навчального матеріалу в програмі розподілено за розділами й темами, що є актуальними для учнів відповідно до їхніх вікових особливостей. У межах кожного розділу й теми виокремлено етичні й естетичні проблеми (аспекти), в анотаціях увиразнено ціннісні характеристики літературних творів (тематика і проблематика, зміст і засоби створення образів, художні особливості та ін.), підкреслено внесок письменників у скарбницю літератури й культури, популярність їхніх творів за різних часів.
Вивчення літератури в 5-7 класах завершує розділ «Сучасна література», у 8-9 класах – «Література XX–XXI ст.», де представлені твори різних жанрів, популярні в різних країнах і пов’язані з проблемами сучасної молоді, тенденціями розвитку сучасного літературного процесу й культури загалом. Розширення кола сучасної літератури в програмі відбувається поступово: від нескладних творів казкового, пригодницького, фантастичного змісту до творів складніших і за своїм обсягом, і за жанрово-стильовими особливостями, і за проблематикою (моральною, загальнокультурною, історичною, суспільно значущою тощо). Сучасна література має підготувати учнів до входження в сучасний світ, допомогти інтегруватися в соціокультурне середовище, знаходити спільну мову з однолітками різних країн і народів.
На вивчення творів сучасної літератури виділено достатню кількість годин для текстуального вивчення, за потреби можливе їхнє збільшення за рахунок годин для уроків позакласного читання та резервного часу. Розділ «Сучасна література» розрахований на живий діалог учителя й учнів, на постійне оновлення переліку творів з урахуванням тенденцій сучасної літератури й культури, розвитку зв’язків України з іншими країнами та орієнтацією на входження до світової спільноти.
Літературознавча лінія передбачає вивчення літературних творів у єдності змісту й форми, оволодіння учнями основними літературознавчими поняттями й застосування їх під час аналізу й інтерпретації художніх творів; розгляд літературних творів, явищ і фактів у контексті літературного процесу; виявлення специфіки літературних напрямів, течій; розкриття поетикальних (зокрема жанрово-стильових) особливостей художніх творів; ознайомлення учнів із загальними принципами художнього перекладу, необхідними для текстуальної роботи з перекладною літературою.
Літературознавча лінія втілена у змісті навчального матеріалу і в спеціальній рубриці «Теорія літератури» (ТЛ), що супроводжує кожний розділ програми і де зазначені основні поняття й терміни, які учні мають знати й використовувати під час аналізу й інтерпретації художніх текстів. Літературознавчі терміни й поняття подано в програмі за принципами науковості (відповідно до розвитку сучасного літературознавства), послідовності (від простих до складних) й концентричності (від елементарних уявлень до їхнього поглиблення, від загальних понять до їхніх різновидів тощо).
Культурологічна лінія сприяє усвідомленню художньої літератури як важливого складника мистецтва; ознайомленню учнів із фундаментальними цінностями світової художньої культури; розкриттю особливостей творів, літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті; висвітленню зв’язків літератури з філософією, міфологією, фольклором, звичаями, віруваннями, культурними традиціями різних народів і національностей; розширенню ерудиції учнів, вихованню їхньої загальної культури, поваги до національних і світових традицій, толерантного ставлення до представників різних культур, віросповідань, рас і національностей.
Культурологічна лінія втілена у відповідній рубриці програми «Література і культура» (ЛК), що супроводжує кожний розділ. У рубриці «Література і культура» розкрито зв’язки літератури з іншими видами мистецтва, філософією, міфологією; утілення літературних творів у живописі, музиці, кіно тощо; подано інформацію про літературні музеї, визначні культурні явища різних країн і народів та ін. Зміст цієї рубрики має орієнтовний характер, учитель може на власний розсуд використати запропонований культурологічний контекст, розширити його за рахунок іншого матеріалу.
Компаративна лінія забезпечує порівняння літературних творів, явищ і фактів, що належать до різних літератур; установлення зв’язків поміж українською та зарубіжними літературами (генетичних, контактних, типологічних та ін.); розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у різних літературах; зіставлення оригіналів та україномовних перекладів літературних творів; увиразнення особливостей української культури й літератури на тлі світової; демонстрацію лексичного багатства й невичерпних стилістичних можливостей української мови, а також поглиблення знань і розвиток навичок учнів з іноземних мов.
Компаративна лінія реалізована в програмі у рубриці «Елементи компаративістики» (ЕК), поданої до кожного розділу програми. Рубрика «Елементи компаративістики» забезпечує цілісність уявлень учнів про художню літературу та її місце в системі мистецтва й культури, міжпредметні зв’язки (української та зарубіжної літератур, зарубіжної літератури та історії (української, всесвітньої), зарубіжної літератури та мови (української, іноземної) та ін.). Зміст цієї рубрики програми може бути творчо використаний учителем на тих уроках, які, на його думку, якнайкраще сприяють компаративним студіям, формуванню в учнів відповідних умінь і навичок. Крім зазначених у програмі компаративних паралелей, учитель може вдатися й до інших, розширити зміст рубрики, але обов’язково з урахуванням вікових особливостей учнів, їхніх знань з інших предметів, фонових знань тощо.
Згідно з Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти всі освітні галузі повинні мати українознавче спрямування, що безпосередньо стосується літературного компонента галузі «Мови і літератури», до якого належить предмет «Зарубіжна література». У зв’язку з цим у рубриці «Україна і світ» висвітлено взаємозв’язки української та зарубіжних літератур, зв’язки зарубіжних письменників з Україною, особливості втілення української теми в їхніх творах, літературні музеї України та інших країн, здобутки українських письменників та перекладачів творів зарубіжних авторів, багатство української мови й літератури на тлі світової культури. Рубрика «Україна і світ» сприятиме національній самоідентифікації учнів, усвідомленню ними національних цінностей та необхідності їхнього збереження й примноження в умовах глобалізації світу.
Етапи літературної освіти відрізняються принципами відбору літературних текстів, змістом навчального матеріалу, державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, але поміж ними існує тісний зв’язок і наступність.
Завдання вивчення літератури в 5–7 класах (прилучення до читання):
- сформувати в учнів стійкий інтерес до літератури, прилучити їх до читання;
- сприяти формуванню моральних якостей школярів засобами літератури, їхньої національній самоідентифікації, розумінню значення української мови та іноземних мов в опануванні здобутків світової культури;
- дати уявлення про зміст і форму художнього твору, їхні складники;
- сформувати в учнів основні вміння аналізу та інтерпретації художнього твору;
- сформувати вміння характеризувати літературних персонажів, виявляти засоби виразності;
- дати основні уявлення про оригінал і художній переклад, сформувати елементарні вміння та навички порівняння художніх творів в оригіналах і перекладах (за умови володіння учнями іноземними мовами);
- розвивати вміння та навички зв’язного мовлення (усного й писемного) під час підготовки різних видів робіт (висловлення власної думки щодо прочитаного, характеристика образу, складання плану твору, написання твору на літературну тему тощо).
Завдання вивчення літератури у 8–9 класах (системне читання):
- дати уявлення про основні літературні епохи, напрями, течії в контексті вітчизняної та світової культури;
- розкрити жанрово-родовий поділ літератури, навчити розрізняти твори різних родів і жанрів у їхній специфіці;
- поглибити вміння аналізу та інтерпретації творів літератури із застосуванням основних теоретичних понять;
- сформувати в учнів уміння виокремлювати компоненти змісту й форми, установлювати зв’язки поміж окремими компонентами твору, визначати їхні функції в тексті;
- навчити школярів зіставляти різні літературні твори, явища, визначати їхню художню своєрідність;
- активізувати інтерес учнів до вивчення літератури в оригіналах і перекладах, розвинути вміння зіставляти оригінали й переклади (за умови володіння відповідною іноземною мовою);
- сприяти самоствердженню учнів, виробленню в них моральних якостей, громадянської позиції;
- розвивати вміння й навички зв’язного мовлення (із застосуванням аргументації, елементів дискусії, оцінки щодо прочитаного та ін.);
- виховувати естетичні почуття та емоції, формувати здібність отримувати естетичне задоволення від прочитаного.
Літературні явища презентуються учням 8-9 класів у перебігу літературного процесу, у розвитку національних літератур та їхніх взаємозв’язках, у широкому контексті культури. У 8–9 класах учні знайомляться з основними етапами літературного процесу на тлі світової культури, зі специфічними особливостями різних родів і жанрів літератури в хронологічній послідовності, навчаються розрізняти різні жанри, аналізують та інтерпретують художні твори не тільки в аспекті їхньої проблематики, а й художньої вартості. Твори, запропоновані для вивчення в програмі із зарубіжної літератури, відповідають віковим особливостям учням, вони не є надто об’ємними і складними для сприймання. Отримавши основні уявлення про перебіг літературного процесу у 8–9 класах із текстуальним вивченням окремих вершинних творів (доступних для їхнього віку), учні зможуть поглибити ці уявлення протягом наступного етапу навчання – у профільній школі.
У 8–9 класах вияскравлюється індивідуальність учнів, відбувається активний процес формування їхнього світогляду, громадянської позиції, національної ідентичності, пошуку місця в сучасному світі. Тому вивчення «золотого» фонду класики і сучасних зарубіжних творів актуального змісту сприятиме становленню особистісних якостей сучасної молоді.
Уміння й навички учнів, набуті протягом 5–9 класів, мають бути поглиблені під час подальшого вивчення зарубіжної літератури в старшій школі (10–11 класи).
Викладання зарубіжної літератури в 5–9 класах здійснюється на підставі дидактичних, літературознавчих та методичних принципів:
- традиційних (науковість, історизм, зв’язок навчання та виховання, доступність, спрямованість на розвиток учня, особистісний характер читацької діяльності, шкільний аналіз та інтерпретація твору, взаємодія мистецтва й дійсності в естетичній свідомості учня, комунікативність, репрезентативність, країнознавчий підхід та ін.);
- нових (ціннісного підходу, нерепресивної свідомості, іманентності, вивчення літератури в контексті розвитку культури й мистецтва, використання знання різних мов і перекладів, компаративності, діалогізму та ін.).
Вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах – творчий процес, у якому вчитель та учні є повноправними партнерами й учасниками культурного діалогу, який має зробити книжку невід’ємною частиною життя нового покоління громадян України у XXI ст., прокласти їм шлях до цивілізованого світу через здобутки художньої літератури різних країн і народів, слугувати збереженню миру й загальнолюдських цінностей.
5 клас
Усього – 70 годин;
текстуальне вивчення творів – 56 годин;
розвиток мовлення – 4 години;
позакласне читання – 4 години;
резервний час – 6 годин.
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
(за розділами)
|
Зміст навчального матеріалу
|
|
|
1. Вступ (2 години)
|
||
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
на прикладі малих фольклорних жанрів
· осмислює взаємозв’язок усього живого на світі, важливість збереження природи як середовища, необхідного для життя людини (НЛ-1);
· використовує народну мудрість у повсякденному житті для уникнення конфліктних ситуацій (НЛ-2);
· усвідомлює переваги здорового способу життя в ході вивчення прислів’їв, приказок, загадок, пісень народів світу (НЛ-3);
· формує активну життєву позицію (НЛ-4).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· розуміє значення художньої літератури в сучасному житті людини й людства;
· знає поняття «фольклор», «прислів’я», «приказка», «загадка», «пісня», розрізняє їх за будовою і художніми особливостями;
· наводить приклади і розкриває значення (пряме і переносне) 2-3-х прислів’їв, приказок, загадок, пісень;
· розкриває зміст фольклорних творів (малих жанрів) різних народів;
· установлює подібність прислів’їв, приказок, загадок, пісень різних народів (зокрема з використанням іноземної мови).
|
Художня література – духовна скарбниця людства. Роль книжки в сучасному житті.
Фольклор, його характерні ознаки. Фольклорні жанри різних народів (прислів’я, приказки, загадки, пісні). Гуманістичні цінності, втілені у фольклорних творах різних народів. Література і фольклор.
Теорія літератури (ТЛ). Фольклор, прислів’я, приказка, загадка, пісня.
Література і культура (ЛК). Зв’язок фольклорних жанрів із культурними традиціями різних народів і національностей.
Україна і світ (УС). Спільні для українського та зарубіжного фольклору (малих жанрів) теми, сюжети, образи.
Елементи компаративістики (ЕК). Порівняння малих жанрів фольклору різних народів (на рівні окремих компонентів тексту).
Міжпредметні зв’язки (МЗ).
Українська мова, українська література, історія, музичне мистецтво.
|
|
|
2. Казки народів світу (18 годин)
|
||
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
· набуває досвіду спілкування з природою (НЛ-1);
· навчається цінувати власну свободу, ініціативність, обстоює власні позиції; використовує народну мудрість у повсякденному житті для уникнення конфліктних ситуацій (НЛ-2);
· навчається кмітливості й винахідливості (НЛ-4).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· виразно читає тексти казок;
· визначає головну думку прочитаного;
· переказує тексти казок (окремі фрагменти й цілісно);
· висловлює враження та власне ставлення до подій творів;
· дає характеристику казкових персонажів, оцінює їхні вчинки, моральні якості;
· називає основні ознаки фольклорної і літературної казки, наводить приклади з прочитаних творів;
· виявляє елементи будови казок (зачин, основна частина, кінцівка, діалоги, повтори та ін.);
· розкриває гуманістичний зміст казок, моральні цінності, утілені в них;
· знає визначення понять «антитеза», «алегорія», вирізняє їх у прочитаних текстах, розкриває значення антитези й алегорії в казках;
· розуміє поняття «автор літературного твору» (на початковому рівні);
· розкриває національний колорит народних і літературних казок, окремі засоби його створення (деталі побуту, національні образи, мовні засоби та ін.);
· називає відомих збирачів і авторів казок (Ш. Перро, брати Я. і В. Ґрімм, О. Пушкін та ін.);
· називає твори мистецтва, у яких утілені казкові образи й сюжети (живопис, музика, мультиплікація, кіно тощо);
· порівнює українські та зарубіжні народні казки, установлює в них окремі спільні елементи (образи, сюжети, особливості будови та ін.);
· називає імена 2-3-х українських письменників – авторів літературних казок, їхні твори, а також імена 2-3-х українських перекладачів зарубіжних казок.
|
Жанрова специфіка фольклорної і літературної казки. Різновиди казок (про тварин, чарівні, соціально-побутові та ін.), їхні характерні ознаки.
Індійська народна казка «Фарбований шакал». «Панчатантра» – перша у світі фольклорна збірка, книга про основи житейської мудрості.
Викриття в образах тварин негативних людських якостей. Повчальний зміст казки.
Японські народні казки «Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик», «Момотаро, або Хлопчик-Персик» (1 за вибором учителя). Відображення любові до праці, кмітливості, сміливості, ставлення до природи в образах Іссумбосі, Момотаро. Національний колорит японських казок.
Китайська народна казка «Пензлик Маляна». Поетизація мистецтва й уславлення образу митця в казці. Значення фантастичних елементів.
Арабська народна казка «Синдбад-Мореплавець» (третя подорож). Утвердження жаги відкриття світу, мужності й людяності в казці. Утілення в образі Синдбада-Мореплавця віри в перемогу людини над обставинами.
Брати Я. і В. Ґрімм. «Пані Метелиця», «Бременські музиканти» (1 за вибором учителя). Значення діяльності братів Я. і В. Ґрімм у збиранні й збереженні фольклору. Моральні цінності в казках. Характеристика образів персонажів. Антитеза.
Олександр Сергійович Пушкін (1799–1837). Вступ по поеми «Руслан і Людмила». «Казка про рибалку та рибку», «Казка про мертву царівну і сімох богатирів» (1 за вибором учителя). Синтез фольклорних і літературних елементів у творчості О. Пушкіна. Система образів. Автор.
Ганс Крістіан Андерсен (1805–1875). «Соловей», «Непохитний олов’яний солдатик», «Дикі лебеді», «Снігова королева» (1 за вибором учителя).
Протиставлення «справжнього» і «штучного» в казці «Соловей»; соловей як утілення сили природи й мистецтва. Утвердження сили кохання й відданості в казці «Непохитний олов’яний солдатик». Боротьба добра і зла в казці «Дикі лебеді». Змалювання протистояння щирих людських стосунків фантастичному світу зла в казці «Снігова королева».
Оскар Уайльд (1854–1900). «Хлопчик-Зірка». Казкові персонажі, їхня характеристика. Основний конфлікт. Символічний зміст назви твору. Еволюція образу головного героя.
(ТЛ) Антитеза, алегорія, початкове поняття про автора, початкові поняття про оригінал і переклад.
(ЛК) Національний колорит казок і засоби його створення. Казкові образи й сюжети у творах мистецтва (живопис, кіно, музика, мультиплікація та ін.).
(УС) Типологічно подібні образи в зарубіжних і українських казках (Іссумбосі – Хлопчик-Мізинчик; Фарбований Шакал – Фарбований Лис та ін.).
(ЕК) Спільніелементи зарубіжних казок (теми, образи, особливості будови). Зіставлення оригіналів (фрагментів) зарубіжних казок з їхніми українськими перекладами (за умови володіння відповідною іноземною мовою).
(МЗ) Іноземна мова, історія, музичне мистецтво, образотворче мистецтво, природознавство.
|
|
|
3. Природа і людина (8 годин)
|
||
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
· пізнає красу навколишнього середовища, усвідомлює взаємозв’язки людини і природи (НЛ-1);
· усвідомює відповідальність за свої вчинки (НЛ-2);
· осмислює цінність життя (НЛ-3);
· цінує ініціативність та особистісну позицію (НЛ-4).
Предметні компетентності:
Учень (учениця):
· виразно читає і емоційно сприймає віршовані й прозові твори;
· дає визначення термінів «тема», «ідея», розкриває їх у прочитаних творах, наводить відповідні цитати;
· визначає ставлення автора до світу природи, знаходить і коментує відповідні цитати;
· дає визначення понять «епітет», «метафора», вирізняє їх у прочитаних текстах, установлює роль у розкритті авторського задуму;
· виявляє специфіку літературного пейзажу порівняно з іншими творами мистецтва (живопису, музики);
· установлює зв'язок прочитаних літературних творів із фольклором на рівні окремих образів, художніх засобів, жанрових рис (пісня).
|
Джон Кітс (1795–1821). «Про коника та цвіркуна». Поетизація образу природи у вірші, його ідея («Поезія землі не вмре ніколи…»).
Йоганн Вольфганг Ґете (1749–1832). «Нічна пісня подорожнього». Зображення взаємозв’язку різних сфер природи й людини в поетичному творі.
Генріх Гейне (1797–1856). «Задзвени із глибини…». Утілення краси весняної природи у вірші. Зв’язок із фольклором (пісня).
Ернест Сетон-Томпсон (1860–1946). «Снап», «Лобо», «Доміно» (1 за вибором учителя). Авторськіспостереження за світом природи. Утвердження любові до всього живого. Зображення художніх образів, їхнє розкриття в подіях твору.
(ТЛ) Початкове поняття про вірш. Пейзаж, тема, ідея, епітет, метафора.
(ЛК) Пейзаж у літературі та інших видах мистецтва.
(УС) Українські переклади творів зарубіжних авторів про природу.
(ЕК) Елементи фольклору в літературних творах про природу (Г. Гейне).
(МЗ) Іноземна мова, музичне мистецтво, образотворче мистецтво, природознавство.
Завершення І семестру
|
|
|
4. Світ дитинства (10 годин)
|
||
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
· розуміє необхідність розв’язання проблем довкілля (НЛ-1);
· розуміє важливість вияву ініціативи в суспільному житті (НЛ-2);
· усвідомлює переваги позитивного мислення для збереження здоров’я (НЛ-3);
· характеризує героїв творів щодо їхньої винахідливості, підприємливості та кмітливості (НЛ-4).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· виразно читає фрагменти текстів (зокрема читання в особах, коментоване читання);
· має початкові уявлення про«сюжет» (як художню послідовність подій);
· називає елементи сюжету (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка), визначає їх у творах;
· розповідає про основні події прочитаних творів Марка Твена і Е. Портер;
· переказує окремі розділи (фрагменти) прозових текстів;
· знає і розуміє поняття «портрет», визначає у тексті портрети персонажів;
· характеризує образи персонажів, дає оцінку їхнім моральним якостям, вчинкам;
· визначає окремі художні засоби створення образів персонажів (портрет, учинки, мова, ставлення до інших тощо);
· має початкові уявлення про поняття «повість», «роман», визначає їхні жанрові ознаки на прикладі прочитаних творів;
· порівнює образи Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна, Тома Сойєра і Полліанни, визначає схожість і відмінність між ними (на рівні рис характеру);
· знає українських перекладачів творів Марка Твена і Е. Портер.
|
Марк Твен (1835–1910). «Пригоди Тома Сойєра». Світ дорослих і світ дітей у повісті. Том Сойєр і Гекльберрі Фінн. Ставлення автора до своїх героїв. Провідні ідеї твору (дружба, кохання, людяність та ін.).
Елеанор Портер (1868–1920). «Полліанна». Щирість, мужність і оптимізм героїні твору, її вплив на життя міста. Полліанна та її друзі. Художні засоби розкриття образу Полліанни. Ідея радості життя й відкриття світу у творі.
(ТЛ) Портрет. Початкові поняття про сюжет, повість, роман.
(ЛК) Утілення сюжетів творів Марка Твена і Е. Портер у кіно, живописі, графіці та інших видах мистецтва.
(УС) Українські переклади творів Марка Твена, Е.Портер.
(ЕК) Том Сойєр і Гекльберрі Фінн. Том Сойєр і Полліанна.
(МЗ) Іноземна мова, музичне мистецтво, образотворче мистецтво.
|
|
|
5. Сила творчої уяви (8 годин)
|
||
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
· усвідомлює важливість знаходити спільну мову з природою (НЛ-1);
· розрізняє поняття «добро» і «зло» (НЛ-2);
· розуміє необхідність здорового способу життя (НЛ-3);
· осмислює важливість лідерських ініціатив (НЛ-4).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· знає основні відомості про письменника Льюїса Керролла, переклади його книжок;
· розповідає про творчу історію книжки «Аліса в Країні Див»;
· переказує зміст основних епізодів твору Льюїса Керролла;
· описує і характеризує образ Аліси, а також персонажів, що її оточують;
· визначає ознакиказки й повісті у творі Льюїса Керролла;
· виявляє особливості художньої мови повісті-казки «Аліса в Країні Див» на підставі фрагментів оригіналу (за умови володіння іноземною мовою) або на підставі перекладу;
· дає визначення поняття «фантастика», виявляє фантастичні елементи у творі Льюїса Керролла;
· розуміє особливості розвитку сюжету в ліричному творі М. І. Цвєтаєвої (як плин почуттів, спогадів, роздумів, образів);
· характеризує образ ліричної героїні вірша «Книги в червоній палітурці», світ її захоплень;
· розповідає про свої улюблені книжки, мистецькі вподобання.
|
Льюїс Керролл (1832–1898). «Аліса в Країні Див». Творча історія книжки, її зв’язок із біографією письменника та життям Англії «вікторіанської» доби. Образ Аліси, світ її уяви і захопливі пригоди. Персонажі, які оточують героїню. Особливості художньої мови твору. Організація казки як гри (гра з часом і простором, гра зі словами (назвами), гра з правилами).
Марина Іванівна Цвєтаєва (1892–1941). «Книги в червоній палітурці». Чарівний світ літератури й мистецтва у вірші М. І. Цвєтаєвої. Знайомі образи з прочитаних книг (Том Сойєр, Гекльберрі Фінн та ін.). Образ ліричної героїні, котра любить читати. Роль літературних і музичних асоціацій у творі.
(ТЛ) Початкові поняття про фантастику. Поглиблення понять про казку (літературну), повість, вірш.
(ЛК) Утілення сюжету повісті-казки Льюїса Керролла «Аліса в Країні Див» у різних видах мистецтва (кіно, мультиплікація, музика та ін.).
(УС) Переклади й видання книжок Льюїса Керролла.
(ЕК)Елементи казки у творі.
(МЗ) Музичне мистецтво, образотворче мистецтво, природознавство, математика, іноземна мова.
|
|
|
6. Сучасна література. У колі добрих героїв (8 годин)
(1-2 твори за вибором учнів і вчителя)
|
||
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
· усвідомлює взаємозв’язок усього живого на землі (НЛ-1);
· розуміє важливість сімейних зв’язків (НЛ-2);
· осмислює необхідність дотримання здорового способу життя, важливість ненасильницького розв’язання конфліктів (НЛ-3);
· оцінює креативність як важливу рису людського характеру(НЛ-4) .
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· називає імена популярних сучасних письменників, їхні твори для дітей;
· переказує близько до тексту зміст прочитаних творів;
· розкриває особливості сюжету;
· визначає актуальні ідеї творів;
· характеризує образи персонажів у їхніх вчинках, ставленні до інших;
· висловлює власне судження щодо подій і вчинків героїв;
· розрізняє поняття «персонаж» (як утілення загального в конкретному, дійова особа у творі) і «герой» (персонаж із яскравими індивідуальними рисами, рушій сюжету, центр твору);
· розповідає про свої улюблені твори сучасної літератури, пояснює, чому саме вони привернули увагу.
|
Роальд Дал (1916–1990). «Чарлі і шоколадна фабрика». Цікаві пригоди хлопчика Чарлі та його друзів на казковій шоколадній фабриці містера Вонкі. Доброта і щирість головного героя.
Туве Янсон (1914–2001). «Комета прилітає», «Капелюх Чарівника», «Зима-чарівниця» (1 за вибором). Чарівність художнього світу твору. Його персонажі, утілення в них ідей доброти, щирості, сімейних цінностей.
Пауль Маар (нар. 1937). «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу». Яскравість художнього світу твору. Оптимістичний образ Суботика, його віра в силу думки й фантазії. Реальне і фантастичне у творі. Елементи фольклору (казки) та їхнє значення для розкриття головної ідеї – реалізації мрій, бажань і прагнень особистості.
(ТЛ) Персонаж і герой літературного твору.
(ЛК) Твори сучасного мистецтва (кіно, театр та ін.) для дітей і про дітей.
(УС) Сучасні книжки українських та зарубіжних письменників для дітей.
(ЕК) Дитячі персонажі в класичній і сучасній літературі: динаміка змін.
(МЗ) Природознавство, образотворче мистецтво.
|
|
|
7. Підсумки (2 години)
|
||
|
2
Ключові компетентності
Учень (учениця):
· розуміє взаємозв’язки людини і навколишнього середовища (НЛ-1) ;
· орієнтується на ненанасильницьке розв’язання конфліктів (НЛ-2);
· осмислює переваги здорового способу життя та безпечної поведінки (НЛ-3);
· усвідомлює роль інініціативності та підприємливості в суспільстві (НЛ-4).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· знає імена авторів та українських перекладачів творів зарубіжних письменників, що вивчалися протягом року;
· розкриває ідейно-художній зміст прочитаних творів;
· виявляє набуті вміння й навички елементів аналізу та інтерпретації окремих компонентів тексту (сюжету, персонажів, художніх особливостей тощо).
|
Узагальнення і систематизація навчального матеріалу.
(МЗ) Українська література.
|
|
|
Завершення ІІ семестру (+ 6 год. резерв)
|
||
|
Для вивчення напам’ять
· О. С. Пушкін. Вступ по поеми «Руслан і Людмила».
· Й. В. Ґете. «Нічна пісня подорожнього».
· Г. Гейне. «Задзвени із глибини…».
|
||
6 клас
Усього – 70 годин;
текстуальне вивчення творів – 56 годин;
розвиток мовлення – 4 години;
позакласне читання – 4 години;
резервний час – 6 годин.
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
(за розділами)
|
Зміст навчального матеріалу
|
|
1. Вступ (2 години)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
· знає та розуміє роль культурних традицій у державному поступі (НЛ-2);
· усвідомлює роль духовних цінностей у формуванні гармонійно розвиненої особистості (НЛ-3).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· виявляє ознаки різних видів мистецтва, встановлює своєрідність літератури в системі видів мистецтва, її характерні риси;
· дає визначення поняття «художній образ», знає його різновиди – «традиційний образ», «вічний образ»;
· наводить 2-3 приклади традиційних і вічних образів (із фольклору, прочитаних літературних творів, різних видів мистецтва);
· виявляє специфіку зображення одного й того самого образу в літературі та інших видах мистецтва;
· розповідає про свої улюблені твори літератури й мистецтва, виявляє їхні специфічні риси.
|
Література як вид мистецтва. Художній образ.
(ТЛ) Художній образ, початкові поняття про традиційний образ, вічний образ.
(ЛК) Специфічні ознаки різних видів мистецтва. Вічні образи в літературі й мистецтві.
(УС) Традиційні образи українського й зарубіжного фольклору .
(ЕК) Особливості зображення одного й того самого образу в різних видах мистецтва.
(МЗ) Українська література, образотворче мистецтво.
|
|
2. Міфи народів світу (7 годин)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
· усвідомлює єдність людини й природи (НЛ-1);
· оцінює вплив міфів на подальший розвиток культурних традицій народів світу (НЛ-2);
· визнає переваги фізичного здоров’я людини (НЛ-3);
· усвідомлює роль особистої ініціативи у подоланні життєвих перешкод, заповзятості й наснаги в реалізації творчих планів (НЛ-4).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· визначає причини появи міфів, особливості міфологічного світосприйняття;
· дає визначення поняття «міф», відрізняє його від казки;
· називає тематичні групи міфів, наводить приклади сюжетів та образів, що належать до певних груп міфів;
· розуміє (на елементарному рівні) поняття «мотив», співвідносить його з поняттям «тема» (як часткове й ціле; мотив – реалізація теми);
· називає провідні міфологічні теми (творення світу, діяння героїв та ін.) і мотиви (сонця, ночі, випробування та ін.), що виявляються у міфах різних народів;
· переказує найвідоміші міфи народів світу, розкриває їхній загальнолюдський зміст;
· характеризує популярні міфологічні образи, розкриває втілення в них народних уявлень про світ, виявляє актуальний зміст міфологічних образів;
· зіставляє типологічно подібні образи (наприклад, образи героїв та ін.) у міфах народів світу;
· виявляє схожість давніх міфологічних уявлень українців і міфології інших народів;
· розкриває специфіку втілення міфів народів світу у творах мистецтва (живопис, музика, театр, кіно, мультиплікація тощо);
· розповідає про свої улюблені міфи, міфологічних героїв, висловлює власне ставлення до них.
|
Поняття про міф. Основні тематичні групи міфів (про створення і будову світу, про героїв, календарні та ін.). Відображення єдності людини й природи в міфах різних народів. Популярні міфологічні образи, сюжети, мотиви різних народів.
Грецькі міфи. Міф про Прометея. Міфи про Геракла
(1-2 міфи). Дедал і Ікар. Нарцис. Пігмаліон і Галатея. Орфей і Еврідіка. Деметра і Персефона (3-4 за вибором учителя).
Індійські міфи. Творення. Про створення ночі. Про потоп. Про золоті часи (2-3 за вибором учителя).
Єгипетські міфи. Ра та Апоп. Міф про те, як Тефнут покинула Єгипет (1-2 за вибором учителя).
(ТЛ) Початкове поняття про міф, мотив. Поглиблення поняття про образ (міфологічний образ).
(ЛК) Утілення міфів народів світу в мистецтві (живопис, музика, кіно, театр, мультиплікація та ін.).
(УС) Давні міфологічні уявлення українців (про створення світу, про природу, про добрі й злі сили).
(ЕК) Подібність елементів у міфах різних народів (образи, сюжети, мотиви). Міф і казка.
(МЗ) Українська мова, образотворче мистецтво.
|
|
3. Мудрість байки (3 години)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
критично оцінює суспільні вади, виявляє готовність обстоювати власну думку (НЛ-1);
цінує злагоджену роботу для досягнення спільної мети (НЛ-2);
усвідомлює необхідність уникати небезпечних життєвих ситуацій (НЛ-3).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· дає визначення жанру «байки», називає її характерні ознаки, підтверджує прикладами з прочитаних творів;
· розкриває специфіку художньої структури байки;
· пояснює мораль байок, визначає її в прочитаних творах;
· розуміє поняття «езопова мова», демонструє на конкретних прикладах особливості езопової мови;
· зіставляє байки Езопа («Мурашки й Цикада», «Вовк і Ягня») та І. А. Крилова («Бабка і Муравель», «Вовк і Ягня»), виявляє в них схожість і відмінності;
· характеризує алегоричні образи байок, виявляє в них прихований зміст;
· називає українські байки, у яких знайшли відображення сюжети й образи байок Езопа;
· розкриває специфіку художнього втілення сюжетів і образів байок Езопа та І. А. Крилова у світовому мистецтві (на прикладі окремих творів образотворчого мистецтва, мультиплікації та ін.).
|
Байка як літературний жанр, її характерні ознаки, особливості художньої будови, повчальний зміст.
Езоп. «Лисиця і виноград», «Вовк і Ягня», «Крук і Лисиця», «Мурашки й Цикада» (2-3 за вибором учителя). Поєднання конкретного і загального в байках Езопа. Утілення людських якостей (працелюбність, розум, хитрість, дурість, жорстокість, лінощі та ін.) в алегоричних образах. Мораль байок Езопа.
Іван Андрійович Крилов (1769–1844). «Квартет», «Бабка і Муравель», «Вовк і Ягня» (1-2 за вибором учителя). Моральні проблеми в байках І. А. Крилова. Яскравість алегоричних образів.
(ТЛ) Байка, езопова мова. Поглиблення понять про алегорію, образ (алегоричний образ).
(ЛК) Втілення сюжетів і образів байок Езопа та І. А. Крилова у мистецтві.
(УС) Поетичне переосмислення традиційних сюжетів і образів Езопа в українських байках.
(ЕК) Специфіка художнього втілення сюжетів Езопа в байках І. А. Крилова.
(МЗ) Іноземна мова, українська мова.
|
|
4. Пригоди і фантастика (16 годин)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
усвідомлює роль екологічних знань у досягненні життєвої мети(НЛ -1);
обстоює демократичні цінності (НЛ -2);
оцінює ініціативність та підприємливість під час ухвалення життєво важливих рішень (НЛ -4).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· переказує (стисло) основні події роману «П’ятнадцятирічний капітан» Ж. Верна (або «Острів скарбів» Р. Л. Стівенсона);
· розкриває основні теми й проблеми роману Ж. Верна (або Р.Л. Стівенсона);
· визначає роль описів природи у творі Ж. Верна (або Р. Л. Стівенсона);
· характеризує образ Діка Сенда (або Джима Хокінса), порівнює його з іншими персонажами, визначає етапи духовного зростання героя, зміни в його внутрішньому світі, у сприйнятті людей і життя;
· визначає ключові моменти сюжету повісті Ч. Діккенса «Різдвяна пісня в прозі»;
· простежує динаміку образу Скруджа, знаходить у тексті відповідні цитати;
· висловлює власне ставлення до Скруджа (до зміни героя і після його внутрішньої зміни);
· знаходить елементи фольклору в повісті Ч. Діккенса, виявляє їхню роль у тексті;
· розповідає про зв’язки М. В. Гоголя з Україною (окремі факти біографії), знає про музеї М. В. Гоголя в Україні (Гоголеве, Великі Сорочинці);
· виявляє національні традиції й звичаї, що знайшли відбиток у повісті М. В. Гоголя «Ніч перед Різдвом», елементи українського фольклору у творі (традиційні образи, символи, елементи казки та ін.);
· характеризує образи Оксани й Вакули («Ніч перед Різдвом»);
· інтерпретує окремі епізоди повісті М. В. Гоголя;
· висловлює власні враження, емоції, почуття, роздуми від прочитаних творів;
· визначає особливості композиції творів;
· знаходить у творах письменників портрети персонажів, визначає роль портретів у розкритті образів;
· коментує висловлювання українських митців про Ж. Верна, Ч. Діккенса, М. Гоголя;
· називає 1-2 твори мистецтва за мотивами прочитаних творів, висловлює враження від них.
|
Ж. Верн «П’ятнадцятирічний капітан», Р. Л. Стівенсон «Острів скарбів» (1 твір за вибором учнів)
Жуль Верн (1828–1905). «П'ятнадцятирічний капітан». Тема духовного випробування людини в романі Ж. Верна. Образ Діка Сенда, моральні якості героя, його мужність і людяність. Дік Сенд і його друзі. Дік Сенд і Негоро. Проблема рабства в романі. Описи природи.
Роберт Льюїс Стівенсон (1850–1894). «Острів скарбів». Особливості розвитку пригодницького сюжету у творі. Система образів (Джим Хокінс і його товариші), пірат Сільвер та ін.). Моральні цінності.
Чарльз Діккенс (1812–1870). «Різдвяна пісня в прозі». Подорож у часі й просторі Скруджа. Динаміка образу Скруджа, причини його духовного переродження. Сюжет і композиція повісті. Значення образу Різдва у творі. Елементи фольклору (казки, пісні).
Микола Васильович Гоголь (1809–1852). «Ніч перед Різдвом». Народні традиції та звичаї у творі. Тема кохання. Образи Оксани і Вакули. Роль фантастики в повісті. Елементи фольклору (традиційні образи – відьма, чорт, місяць та ін.; різдвяні символи; елементи казки).
(ТЛ) Поглиблення понять про роман (пригодницький роман), повість. Композиція.
(ЛК) Утілення сюжетів і мотивів прочитаних творів у мистецтві.
(УС) М. В. Гоголь і Україна, музеї М. В. Гоголя в Україні (Полтавщина). Музей Ч. Діккенса у Великобританії (Лондон). Висловлювання українських митців про творчість Ж. Верна, Ч. Діккенса, М. В. Гоголя.
(ЕК) Традиції фольклору (казка, пісня, народні образи) у творах Ч. Діккенса і М. В. Гоголя.
(МЗ) Географія, іноземна мова, ботаніка.
|
|
Завершення І семестру
|
|
|
5. Людські стосунки (12 годин)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· визначає актуальні проблеми у прочитаних творах, висловлює своє ставлення до порушених питань, розкриває їхню актуальність;
· виявляє особливості сюжету і композиції творів, визначає кульмінаційні моменти;
· характеризує ставлення персонажів до світу, природи, людей, мистецтва;
· пояснює вчинки персонажів, мотиви їхньої поведінки;
· розкриває внутрішні порухи, поривання, мрії й прагнення персонажів;
· пояснює символічний зміст назв творів;
· дає визначення поняття «художня деталь», знаходить художні деталі та встановлює їхню роль у тексті (змалювання персонажів, розкриття внутрішнього стану, увиразнення авторської ідеї та ін.);
· дає визначення понять «гумор», «іронія», розуміє схожість і різницю між ними, виявляє гумор та іронію в текстах, значення для розкриття образів персонажів, авторської позиції;
· вирізняє в окремих епізодах підтекст, визначає прихований зміст висловлювання, обґрунтовує свою думку;
· коментує окремі факти життєвої і творчої біографії митців;
· порівнює образи (чеховських персонажів), знаходить спільні й відмінні риси поміж ними;
· зіставляє літературні твори з їхніми екранізаціями, ілюстраціями (за вибором).
|
Антон Павлович Чехов (1860–1904). «Хамелеон», «Товстий і тонкий». Викриття пристосуванства, підлабузництва в оповіданнях А.П. Чехова. Діалог як основна форма розкриття сюжету. Майстерність письменника у змалюванні персонажів. Роль художньої деталі. Підтекст. Символічність назви.
Джек Лондон (1876–1916). «Жага до життя». Проблеми життя і смерті, дружби й зрадництва у творі. Характеристика героїв твору. Описи природи та їхня роль у тексті. Значення назви оповідання.
Г. Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома», В. Г. Короленко «Сліпий музикант» (1 твір за вибором учителя)
Гаррієт Бічер-Стоу (1811–1896). «Хатина дядька Тома». Проблема рабства і ставлення до людей різних рас і національностей у творі. Образи дядька Тома, Елізи, Джорджа Гарріса, Джорджа Шелбі, Евангеліни (Еви). Ідеї доброти, поваги до людини, мужності, толерантності. Викриття жорстокості й расової неприязні в романі.
Володимир Галактіонович Короленко (1853–1921). «Сліпий музикант». Пошук головним героєм (Петро Попельський) свого місця у світі. Тема мистецтва. Петро Попельський та Евеліна. Образ Максима Яценка, твердість його переконань, увага й повага до інших. Українська природа, народні образи й традиції в повісті.
(ТЛ) Гумор, іронія, художня деталь, підтекст.
(ЛК) Утілення сюжетів прочитаних творів у різних видах мистецтва.
(УС) А. П. Чехов і Україна. В. Г. Короленко і Україна. Літературні музеї А. П. Чехова і В. Г. Короленка в Україні.
(ЕК) Порівняння образів чеховських персонажів (Очумєлов, «товстий», «тонкий»): схожість і відмінність між ними. Зіставлення літературних творів з екранізаціями, ілюстраціями до них.
(МЗ) Іноземна мова, музичне мистецтво, історія.
|
|
6. Поетичне бачення світу (6 годин)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
сприймає природу як цілісну систему, усвідомлює тісний взаємозв’язок між людиною і навколишнім середовищем, розуміє важливість біологічного розмаїття світу (НЛ - 1);
емоційно сприймає, оцінює вияв патріотичних почуттів (НЛ - 2);
усвідомлює роль позитивного мислення для підтримки фізичного здоров’я, важливість ненасильницького розв’язання конфліктів (НЛ - 3).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· виразно читає твори поетів в українських перекладах та іноземною мовою (за умови володіння нею);
· висловлює враження від прочитаного, а також емоції й почуття, що виникли від зустрічі з поезією;
· визначає особливості розвитку сюжету (ліричного – не тільки перебіг зовнішніх подій, а передовсім плин образів, почуттів, емоцій, думок);
· виявляє особливості жанру та художньої мови у творах письменників (використання епітетів, метафор, повторів, інверсії тощо);
· знаходить у поетичних текстах художні деталі, виявляє їхню роль у розкритті картин природи, станів ліричного героя;
· визначає провідні теми, мотиви, ідеї прочитаних творів;
· усвідомлює специфіку розуміння краси в різних культурах на прикладі поетичних творів;
· називає імена видатних українських перекладачів творів зарубіжних поетів, демонструє майстерність їхніх художніх перекладів, барви української мови.
|
Мацуо Басьо (1644–1694). Хайку. Відображення японських уявлень про красу в поезії митця. Лаконізм форми та широта художнього змісту хайку. Зображення станів природи в ліриці М. Басьо. Роль художньої деталі. Підтекст.
Роберт Бернс (1759–1796). «Моє серце в верховині…». Ідея любові до батьківщини у вірші Р. Бернса. Антитеза (рідний край – чужина). Елементи фольклору (традиційні образи, постійні епітети, повтори та ін.).
Генрі Лонгфелло «Пісня про Гайавату» (1 розділ за вибором учителя) або Джанні Родарі «Листівки з видами міст» (1 твір за вибором учителя).
Генрі Лонгфелло (1807–1882). «Пісня про Гайавату» (1 розділ за вибором учителя).
Міфи північноамериканських індіанців та їхнє втілення в поемі «Пісня про Гайавату». Елементи фольклору у творі (пісні, казки, легенди та ін.). Образ Гайавати. Ідеї миру, національного єднання, служіння народові.
Джанні Родарі (1920–1980). «Листівки з видами міст». Широта світу та його сприйняття ліричним героєм вірша. Листівки як символ широти світу й прагнення до його відкриття.
(ТЛ) Хайку, ліричний герой.
(ЛК) Початкові відомості про специфіку розуміння краси в різних культурах.
(УС) Видатні українські перекладачі творів зарубіжних поетів.
(ЕК) Елементи фольклору і міфів у творах Р. Бернса і Г. Лонгфелло.
(МЗ) Історія, географія, іноземна мова.
|
|
7. Образ майбутнього в літературі (4 години)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
усвідомлюєнебезпеку руйнування духовних цінностей, взаємозв’язки людини і природи (НЛ-1);
розуміє особисту відповідальність кожної людини за збереження здобутків цивілізації (НЛ - 2);
зазначає переваги людського інтелекту та креативного мислення під час життєвих випробувань (НЛ -3);
висловлює судження щодо значущості професіоналізму в кар’єрному зростанні та розв’язанні життєво важливих проблем (НЛ-4).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· виразно читає текст і визначає головну думку прочитаного, підтверджує її прикладами, цитатами з тексту;
· називає основні ознаки фантастичної літератури та виявляє їх у прочитаних творах;
· характеризує образи головних героїв фантастичних оповідань Р. Бредбері та Р. Шеклі;
· установлює сутність конфлікту поміж героєм і світом (Том і натовп, Кліві й неземна цивілізація);
· характеризує образи майбутнього у творах письменників;
· зіставляє персонажів фантастичних творів (Том і Кліві);
· висловлює свою думку щодо майбутнього людства, ролі літератури й мистецтва в майбутньому.
|
Рей Дуглас Бредбері (1920–2012). «Усмішка». Тривога за руйнування духовних цінностей в оповіданні «Усмішка». Образ Тома, його динаміка. Значення образу Джоконди для розкриття головної ідеї твору.
Роберт Шеклі (1928–2005). «Запах думок». Утвердження сили людської думки у творі. Духовне й фізичне випробування Кліві. Роздуми автора про майбутнє людини та людства. Гуманістичний зміст оповідання – віра в перемогу людського розуму.
(ТЛ) Конфлікт. Поглиблення поняття про фантастику.
(ЛК) Образ майбутнього у творах сучасного мистецтва (живопис, кіно, музика та ін.).
(УС) Українські письменники-фантасти, їхні твори для дітей.
(ЕК) Том і Кліві: схожість і відмінності. Образи майбутнього в літературі та інших видах мистецтва.
(МЗ) Образотворче мистецтво, іноземна мова.
|
|
8. Сучасна література. Зростання і взаємини зі світом (4 години)
(1-2 твори за вибором учнів і вчителя)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
усвідомлює особисту відповідальність за доручену справу; розуміє цінність родинних стосунків, значущість участі кожного у суспільно важливих справах (НЛ-2);
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· розповідає про основні події сюжету творів, виокремлює в них кульмінаційні моменти;
· визначає актуальні проблеми у творах митців, пов’язані зі зростанням дитини, її взаєминами з колективом, світом дорослих;
· висловлює і пояснює свою точку зору щодо вчинків персонажів, їхніх стосунків;
· визначає жанрові ознаки (казки, повісті, роману) в прочитаних творах;
· виявляє риси характерів героїв у життєвих випробуваннях;
· осмислює поняття «добро» і «зло», «життя» і «смерть», «любов» і «ненависть», «милосердя» і «байдужість» під час інтерпретації художніх образів, епізодів прочитаних творів, розмірковує про вибір життєвої позиції, моральні цінності;
· порівнює образи дітей і підлітків у прочитаних протягом року творах, називає своїх улюблених персонажів і висловлює власне ставлення до них;
· розповідає про свої улюблені твори сучасних письменників, виявляє в них актуальний зміст;
· розуміє значення категорії«художність» для оцінки творів масового мистецтва.
|
Астрід Анна Емілія Ліндґрен (1907–2002). «Міо, мій Міо».Основні відомості про життя і творчість письменниці, популярність її творів у різних країнах. Моральні цінності у творчості А. Ліндгрен. Образи головних героїв. Перемога добра над злом.
Міхаель Андреас Гельмут Енде (1929–1995). «Джим Ґудзик і машиніст Лукас». Фантастична країна Усландія та її мешканці (король, Лукас, пан Ермель, пані Ваас та ін.). Моральні цінності, що стверджуються у творі (дружба, кохання, сім’я, повага до інших, любов до батьківщини).
Крістіне Нестлінґер (нар. 1936). «Конрад, або Дитина з бляшанки». Незвичайність образу Конрада, риси його характеру. Конрад і його становлення у світі.
(ТЛ) Поглиблення понять про повість (психологічна повість, повість-казка), роман (фантастичний роман). (ЛК) Фентезі в різних видах мистецтва (література, кіно, живопис та ін.).
(УС) Твори сучасних письменників для дітей і про дітей.
(ЕК) Утілення творів сучасної літератури у кіно, ілюстраціях та ін.
(МЗ) Іноземна мова, образотворче мистецтво.
|
|
9. Підсумки (2 години)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
розкриває взаємозв’язки людини і навколишнього середовища (НЛ-1);
розуміє перевагиненасильницького розв’язання конфліктів (НЛ-2);
усвідомлює важливість здорового способу життя та безпечної поведінки (НЛ-3);
розуміє роль ініціативності та підприємливості в суспільстві (НЛ-4).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· знає авторів і українських перекладачів творів зарубіжних письменників, що вивчалися протягом року;
· розкриває ідейно-художній зміст, актуальність прочитаних творів, їхні сюжетно-композиційні особливості, систему образів, жанрову своєрідність (окремих жанрів – оповідання, повість, роман, хайку та ін.);
· знає визначення основних літературознавчих понять, що вивчалися протягом 5–6 класу, застосовує їх у процесі аналізу й інтерпретації текстів (окремих фрагментів і компонентів – образів, сюжетів та ін.);
· демонструє вміння порівнювати твори літератури та їхнє втілення в різних видах мистецтва;
· усвідомлює взаємозв’язки української літератури з іншими літературами (на рівні окремих спільних рис міфології, жанрів (байка та ін.), тем (природа та ін.), образів (дітей та ін.) тощо).
|
Узагальнення і систематизація навчального матеріалу.
(МЗ) Українська література
|
|
Завершення ІІ семестру (+ 6 год. резерв)
|
|
|
Для вивчення напам’ять
· І.А Крилов (1 байка за вибором учителя та учнів).
· Р. Бернс. «Моє серце в верховині…»
· М. Басьо. Хайку (3-4 за вибором учня)
|
|
7 клас
Усього – 70 годин;
текстуальне вивчення творів – 56 годин;
розвиток мовлення – 4 години;
позакласне читання – 4 години;
резервний час – 6 годин.
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
(за розділами)
|
Зміст навчального матеріалу
|
|
1. Вступ (2 години)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
усвідомлює багатство української мови, яка слугує засобом міжкультурного спілкування (НЛ-2).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· дає визначення понять «оригінал», «переклад», «переспів», розрізняє їх (на прикладі окремих текстів);
· знає види перекладу – прямий (непрямий), точний (неточний), повний (неповний), вільний та ін., установлює різницю поміж ними (на конкретних прикладах текстів);
· знає витоки й основні етапи української перекладацької традиції, імена видатних українських перекладачів, котрі зробили значний внесок у культуру України, прилучення українців до світових здобутків;
· порівнює переклад і переспів одного й того самого твору, встановлює схожість і відмінність між ними;
· розуміє значення опанування творів в оригіналі (іноземною мовою), роль художніх перекладів у розвитку культури, взаємин між народами, становленні особистості.
|
Оригінал і переклад. Види перекладів, специфіка художнього перекладу. Переклад і переспів.
(ТЛ) Поглиблення понять про оригінал і переклад. Переспів.
(ЛК) Рольхудожніх перекладів у розвитку культурного діалогу, дружніх взаємин між народами.
(УС) Основні відомості про розвиток української перекладацької традиції. Майстри художнього перекладу.
(ЕК) Основні принципи аналізу та інтерпретації оригіналу й художнього перекладу. Переклад і переспів: схожість і відмінність.
(МЗ) Українська література
|
|
2. Билини і балади (10 годин)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
поважаєзагальнолюдські чесноти, родинні цінності, героїзм і відданість вітчизні (НЛ-2);
самокритично оцінює власні рішення та поведінку (НЛ-3).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· виразно читає билини й балади, висловлює власне враження про них, емоційне ставлення до змальованих подій, героїв;
· дає визначення жанрів «билина», «балада», виявляє їхні характерні ознаки в текстах прочитаних творів;
· називає цикли билин (Київський і Новгородський), ключові твори і героїв циклів;
· визначає характерні риси фольклорних балад («Король Лір і його дочки» та балади про Робіна Гуда);
· характеризує образи билин і фольклорних балад як традиційні й вічні, розкриває втілення в них народних уявлень (про мораль, патріотизм, героїзм та ін.);
· переказує сюжети билин і балад (в окремих частинах і цілісно);
· визначає ключові (зокрема кульмінаційні) моменти в билинах і баладах, установлює, як у ключових моментах виявляються риси героїв, увиразнюється ідея твору;
· характеризує образи персонажів прочитаних творів;
· виявляє засоби поетичної мови в билинах і баладах (гіперболи, епітети, метафори, повтори та ін.), зокрема фольклорного походження;
· визначає у прочитаних творах символи (наприклад, рукавичка, озеро, білі лілії, вересовий напій та ін.), розкриває їхній прихований зміст;
· зіставляє оригінали літературних балад із художніми перекладами (за умови володіння іноземною мовою);
· розкриває особливості відтворення сюжетів та образів билин і балад у мистецтві (творах живопису, музики, кіно, мультиплікації та ін. – за вибором);
· називає перекладачів билин, балад, виявляє майстерність їхніх перекладів.
|
Билина як жанр. Поетичне відображення історії Київської Русі в билинах. Основні цикли билин (Київський, Новгородський).
«Ілля Муромець і Соловей-Розбійник». Реальність (історія, побут, звичаї) і художня вигадка в билині. Ідеал воїна-захисника в билині «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник». Утілення людських чеснот в образах героїв билин. Елементи фольклору.
Балада як жанр фольклору та літератури. Характерні ознаки балади.
Фольклорні балади.
«Король Лір і його дочки».
«Як Робін Гуд став розбійником» або «Поєдинок Робіна Гуда з Гаєм Гізборном» (1 за вибором учителя).
«Король Лір і його дочки». Моральний урок у творі. Король Лір як вічний образ.
«Як Робін Гуд став розбійником» або «Поєдинок Робіна Гуда з Гаєм Гізборном». Ідеї свободи і служіння народові. Образ народного захисника Робіна Гуда.
Літературні балади.
Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759–1805). «Рукавичка». Випробування головного героя балади. Образ справжнього лицаря, його мужність, відвага, людська гідність.
Адам Міцкевич (1798–1855). «Світязь». Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі А. Міцкевича. Символічні образи, елементи фольклору у творі.
Роберт Льюїс Стівенсон (1850–1894). «Балада про вересовий трунок». Основний конфлікт балади (батько і син – король, свобода – рабство). Утвердження духовної сили пиктів, їхнього героїзму в захисті національних цінностей. Символіка твору.
(ТЛ) Билина, балада (фольклорна і літературна), гіпербола, символ.
(ЛК) Історія і культура Київської Русі. Зображення героїв билин і балад у мистецтві (живописі, музиці, мультиплікації та ін.).
(УС) А. Міцкевич і Україна. Музеї А. Міцкевича і пам’ятники письменникові в Польщі (Познань), Україні (Львів), Білорусі (Новогрудок).
(ЕК) Порівняння особливостей фольклорних і літературних балад, оригіналів і перекладів (як цілісно, так і в окремих фрагментах).
(МЗ) Історія, іноземна мова.
|
|
3. Історічне минуле в літературі (10 годин)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
усвідомлює загрозу зникнення людства внаслідок війн на планеті Земля (НЛ-1);
цінує любов до ближнього, виявпатріотизму (НЛ-2);
висловлює судження щодо переваг мирного співіснування народів світу (НЛ-3)
усвідомлює важливість креативності та переваги спільної дільності задля досягненні мети (НЛ-4)
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· знає основні відомості про життя і творчість письменників;
· виразно читає твори (фрагменти або цілісно), виявляє емоційне враження від прочитаного, пояснює своє ставлення;
· виявляє історичну основу прочитаних творів;
· висловлює власне судження щодо подій і образів, підтверджує свою думку цитатами з тексту;
· переказує текст (у частинах або цілісно) з виявленням особливостей сюжету (епічного або ліричного);
· характеризує образи персонажів, виявляє в них ключові риси, національний і загальнолюдський зміст;
· порівнює образи героїв (Бріан де Буагильбер і Айвенго, леді Ровена і Ребекка), виявляє схожість і відмінності між ними;
· вирізняє у прочитаних текстаххудожні засоби створення образів персонажів, установлює функції засобів образотворення;
· характеризує образ автора і засоби вираження авторської позиції;
· визначає види і функції пейзажу в прочитаних творах (розкриття образів, національного колориту, авторської позиції, ідеї);
· дає визначення поняття «художній час», пояснює його відмінність від хронологічного часу;
· виокремлює епізоди текстів, де відбувається зміщення лінійного часу, відхід автора від хронологічної послідовності у викладі подій, пояснює значення цього прийому;
· дає визначення поняття «художній простір», установлює особливості художнього простору в прочитаних творах;
· висловлює враження про ліричні твори про Другу світову війну.
|
Вальтер Скотт (1771–1832). «Айвенго» (огляд, 3-4 розділи за вибором учителя). В. Скотт – засновник історичного роману. Історія і художній вимисел у романі «Айвенго». Утілення в образі Айвенго кодексу лицаря, художні засоби створення образу. Зіткнення добра, краси й справедливості із жорстокістю і підступністю. Образи Бріана де Буагильбера, принца Джона, Фрон де Бефа, Моріса де Брасі, Ровени, Ребекки. Історичний колорит твору та засоби його створення. Динаміка сюжету і гумор.
Друга світова війна у європейській поезії (К. І. Галчинський («Лист із полону», «Пісня про солдатів з Вестерплятте» та ін.), А. Марґул-Шпербер («Про назву концтабору Бухенвальд»), Б. Ш. Окуджава («До побачення, хлопчики…») та інші – 2-3 твори за вибором учнів і вчителя).
Зображення трагедії Другої світової війни з різних боків Європи.
Василь Володимирович Биков (1924–2003). «Альпійська балада». Особливості сюжету і композиції повісті. Образи Івана Терешка і Джулії. Протиставлення сили дружби й кохання світу насильства. Гуманістичний зміст повісті. Символічність назви твору, риси жанру балади в ньому.
(ТЛ) Поглиблення понять про роман (історичний роман).
Види й функції пейзажу у творі. Початкові поняття про художній час, художній простір.
(ЛК) Культура проти війни (твори живопису, музики, кіно, у яких викривається війна).
(УС) Висловлювання українських митців про В. Скотта, його вплив на розвиток історичного роману.
(ЕК) Порівняння образів персонажів (Бріан де Буагильбер і Айвенго, леді Ровена і Ребекка). Зіставлення літературних творів із їхніми втіленнями в інших видах мистецтва (кіно, театр, ілюстрації та ін.).
(МЗ) Історія, музичне мистецтво.
|
|
4. Духовне випробування людини (6 годин)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
аналізує трагічні наслідки ризикованого втручання людини у світ природи (НЛ-1);
набуває навичок ухвалювати життєво важливі рішення, усвідомлює цінність родинних стосунків (НЛ-2);
цінує професіоналізм, навчається долати труднощі, критично оцінює ризики підприємницької діяльності в екстремальних умовах (НЛ-4).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· виразно читає художні тексти, емоційно сприймає, висловлює враження від прочитаних творів;
· розкриває історичні, моральні, філософські проблеми у творах письменників, актуальність проблематики оповідань для сьогодення;
· розповідає про основні факти життя і творчості митців;
· вирізняє напружені (кульмінаційні) моменти сюжету, їхнє значення для розкриття образів персонажів;
· аналізує образи персонажів: їхні характерні риси, вчинки, стосунки з іншими персонажами, динаміку, засоби створення (художня деталь, символи та ін.);
· визначає у творах антитези, пояснює, як вони реалізовані у творах;
· знаходить у прочитаних творах символи, виявляє їхній прихований зміст, множинність трактування;
· порівнює оригінали й художні переклади (фрагменти) творів митців (за умови володіння іноземною мовою);
· висловлює власне ставлення до порушених у творах філософських і моральних проблем.
|
Джеймс Олдрідж (нар. 1918). «Останній дюйм». Проблема взаємин між батьками й дітьми. Символічність назви оповідання. Образи Бена і Деві, художні засоби їхнього створення. Віра у внутрішні можливості людини, подолання нею життєвих випробувань, здатність до порозуміння. Утвердження сімейних цінностей.
Редьярд Кіплінг (1865–1936). «Балада про Схід і Захід». «Якщо…».
Протистояння і примирення Сходу й Заходу в «Баладі про Схід і Захід» Р. Кіплінга. Антитези у творі. Ідеї миру і дружби. Динаміка образів головних героїв (Камаль, Полковничий син).
Проблема духовного випробування людини та її моральної стійкості у вірші Р. Кіплінга «Якщо…». Сюжет і композиція вірша. Художні особливості твору, його провідна ідея (людина повинна залишатися собою у різних життєвих випробуваннях, зберігати вірність моральним принципам).
(ТЛ) Поглиблення понять про баладу (літературну), оповідання, вірш.
(ЛК) Утілення творів Дж. Олдріджа, Р. Кіплінга в мистецтві (кіно, ілюстрації тощо).
(УС) Дж. Олдрідж і Україна. Українські переклади творів митців.
(ЕК) Порівняння оригіналів і художніх перекладів (фрагментів) творів митців (за умови володіння учнями іноземною мовою).
(МЗ) Історія, іноземна мова.
|
|
Завершення І семестру
|
|
|
5. Дружба і кохання (9 годин)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
висловлює судження щодо важливості духовного й емоційного збагачення людини (НЛ-1);
усвідомлює красу високих почуттів, висловлює критичну думку щодо вияву меркантилізму, прагматизму у людських стосунках (НЛ-2);
цінує віру у власні здібності, здатність ухвалювати нестандартні рішення для втілення мрії (НЛ-4).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· знає і розповідає про основні факти життя і творчості митців, їхні зв’язки з Україною, увічнення їхньої пам’яті в літературних музеях, пам’ятниках;
· виявляє факти біографії О. С. Пушкіна у вірші «19 жовтня 1825 року»;
· визначає провідну ідею вірша О. С. Пушкіна «19 жовтня 1825 року», знаходить відповідні цитати;
· характеризує образ автора у вірші О. С. Пушкіна «19 жовтня 1825 року», його спогади, зміни образу автора в часі;
· визначає роль описів природи у вірші «19 жовтня 1825 року», розкриває їхнє емоційне забарвлення і художні засоби втілення певних емоцій і почуттів;
· переказує основні події повісті «Пісня над піснями» Шолом-Алейхема (або «Пурпурові вітрила» Олександра Гріна);
· визначає особливості сюжету і композиції прочитаної повісті;
· характеризує духовно-емоційний світ головних героїв прочитаної повісті, зміни (або незмінність) їхніх внутрішніх якостей;
· розкриває сутність трактування проблеми кохання у творі Шолом-Алейхема (або Олександра Гріна);
· висловлює власні судження щодо персонажів (Шимек, Бузя; або Ассоль, Артур Грей), їхнє ставлення до кохання і світу;
· визначає теми, провідні мотиви, ідеї у повісті «Пісня над піснями» (або «Пурпурові вітрила»);
· називає символи у прочитаних творах, розкриває їхній зміст, функції;
· зіставляє літературні образи з кінообразами, виявляє ключові риси характеру персонажів прочитаних творів, утілені в медіаверсіях;
· виразно читає вірші зарубіжних авторів про кохання, висловлює враження від прочитаних творів, порівнює оригінали та переклади віршів (за умови володіння іноземною мовою).
|
Олександр Сергійович Пушкін (1799–1837). «19 жовтня 1825 року».
Дитинство і юність О. С. Пушкіна. Уславлення ліцейської дружби й вірності ідеалам у вірші О. С. Пушкіна «19 жовтня 1825 року». Авторські спогади й роздуми у творі.
Шолом-Алейхем «Пісня над піснями», Олександр Грін «Пурпурові вітрила» (1 твір за вибором учителя й учнів)
Шолом-Алейхем (1859–1916). «Пісня над піснями». Віхи життєвого і творчого шляху письменника. Відображення у його творах культури та долі єврейського народу. Тема кохання в повісті Шолом-Алейхема «Пісня над піснями». Еволюція героїв (Шимек і Бузя) у часі. Біблійні мотиви в повісті. Утвердження етичних цінностей.
Олександр Грін (1880–1932). «Пурпурові вітрила». Поєднання реального і фантастичного в повісті. Основний конфлікт твору (Каперна – мрія). Ассоль і Грей. Символіка образу пурпурових вітрил.
Вірші зарубіжних поетів про дружбу і кохання (Р. Бернс («Любов»), Г. Гейне («Коли настав чудовий май…»), К. М. Симонов («Жди мене…») та інші – 2-3 за вибором учнів і вчителя). Поетизація високого почуття, розкриття його сутності.
(ТЛ) Поглиблення понять про вірш, повість, образ автора.
(ЛК) Біблія («Пісня над піснями»). Екранізації, ілюстрації, театральні вистави за творами митців.
(УС) Шолом-Алейхем і Україна. Літературні музеї Шолом-Алейхема і Олександра Гріна.
(ЕК) Порівняння образів персонажів. Зіставлення літературних образів із кінообразами.
(МЗ) Іноземна мова, історія.
|
|
6. Літературний детектив (5 годин)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
розуміє невідворотність покарання злочину (НЛ-2);
висловлює судження щодо переваг фізичної витривалості, здорового способу життя (НЛ-3);
усвідомлює необхідність набуття знань для успішної професійної діяльності (НЛ-4).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· дає визначення жанру «детектив», виявляє його характерні ознаки на прикладі прочитаних творів;
· знає про історію виникнення і формування жанру у світовій літературі, видатних представників детективної літератури;
· розповідає про ключові віхи життя і творчості Е. А. По і А. Конана Дойла, називає їхні найвідоміші твори, причини популярності серед різних поколінь;
· знає і виявляє характерні ознаки циклу (на прикладі творів про Шерлока Холмса);
· висловлює враження від прочитаних творів письменників, розповідає про своїх улюблених героїв;
· виявляє особливості сюжету і композиції творів Е. А. По та А. Конана Дойла;
· встановлює значення прийому «розповідь у розповіді» в текстах письменників;
· характеризує образи персонажів (Легран, Джупітер, Шерлок Холмс, Ватсон, учасники злочинів та ін.);
· змальовує образи оповідачів, називає їхні провідні риси, роль у розгортанні сюжету (спостерігач, безпосередній учасник сюжету (персонаж) тощо);
· розуміє поняття «точка зору», виявляє у творах різні точки зору (персонажів, оповідача) на події, зіставляє їх;
· розповідає про відомі екранізації за творами Е. А. По і А. Конана Дойла (1-2 за вибором), висловлює власне судження про втілення героїв детективів засобами кіномистецтва;
· порівнює оригінали й художні переклади творів письменників (за умови володіння іноземною мовою).
|
Детектив як жанр літератури, характерні ознаки жанру. Жанрове розмаїття детективів.
Едгар Аллан По «Золотий жук», Артур Конан Дойл «Пістрява стрічка» або «Спілка рудих» (1-2 твори за вибором учителя й учнів).
Едгар Аллан По (1809-1849). «Золотий жук». Е. А. По – засновник жанру детективу у світовій літературі. Захопливий сюжет повісті «Золотий жук». Особливості композиційної будови твору – «розповідь у розповіді», її художнє значення (поєднання різних точок зору, створення емоційної напруги, таємничої атмосфери та ін.). Образи Вільяма Леграна, Джупітера, оповідача.
Артур Конан Дойл (1859–1930). Оповідання про Шерлока Холмса («Пістрява стрічка», «Спілка рудих»).
А. Конан Дойл – відомий автор детективних циклів, популярність його героїв у різних країнах. Особливості сюжету і композиції оповідань про Шерлока Холмса. Шерлок Холмс як безпосередній учасник розв’язання сімейного конфлікту в оповіданні «Пістрява стрічка». Іронічне зображення пристрасті людини до легкого збагачення в оповіданні «Спілка рудих». Сутність «дедуктивного методу» Шерлока Холмса, утвердження в його образі сили інтелекту і моральних якостей. Доктор Ватсон як оповідач. Різні точки зору на події як художній прийом створення атмосфери таємничості.
(ТЛ) Оповідач і розповідач. Початкове поняття про точку зору.
(ЛК) Екранізації творів Е. А. По і А. Конана Дойла. Музеї Е. По в США (Балтимор, Річмонд), Шерлока Холмса у Великобританії (Лондон). Пам’ятники письменникам та їхнім героям.
(УС) Українські письменники – майстри детективного жанру.
(ЕК) Порівняння оригіналів і художніх перекладів. Порівняння літературних детективів з екранізаціями.
(МЗ) Українська література, біологія.
|
|
7. Світова новела (6 годин)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
висловлює судження щодо моральної відповідальність за свої вчинки та утвердження справедливості; цінує щирість людських стосунків (НЛ-2);
усвідомлює цінність життя (НЛ-3);
шанобливо ставиться до мистецького хисту (НЛ-4).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· дає визначення жанру новели, виявляє її характерні ознаки у прочитаних творах;
· розрізняє за змістом різновиди новел (психологічну, філософську, фантастичну та ін.);
· виразно читає і переказує (близько до тексту) новели письменників;
· виявляє у новелах зарубіжних митців основні проблеми (моральні, філософські та ін.), їхнє художнє втілення в подіях, образах, символах, назвах та інших компонентах твору;
· визначає особливості розвитку сюжету новел, напружені (кульмінаційні) моменти творів;
· характеризує образи персонажів новел у їхніх стосунках, динаміці, виявляє ключові риси персонажів, їхні моральні якості;
· розмірковує над фіналами творів, дає їм (фіналам) власне тлумачення;
· характеризує образи оповідача («Чарівна крамниця» Г. Дж. Уеллса) і розповідача (новели О. Генрі), розрізняє їх за формами оповіді (оповідач – від 1-ої особи, розповідач – від 3-ої особи);
· виявляє культурні паралелі в текстах новел (біблійні мотиви в новелі «Дари волхвів» О. Генрі, зв’язок із японськими традиціями в новелі «Павутинка» Р. Акутаґави);
· розкриває підтекст окремих епізодів творів;
· порівнює оригінали і художні переклади новел (за умови володіння іноземною мовою);
· порівнює образи героїв новел О. Генрі;
· знає про втілення сюжетів новел у різних видах мистецтва, висловлює ставлення до них (1-2 твори за вибором).
|
Новела як літературний жанр, її характерні ознаки, різновиди (2-3 за вибором учителя).
О. Генрі (1862–1910). «Дари волхвів», «Останній листок». О. Генрі – майстер новели. Моральні цінності в новелі «Дари волхвів». Біблійні мотиви у творі, художні деталі. Новела «Останній листок» – гімн людині, котра здатна на самопожертву заради ближнього. Специфіка розкриття образу Бермана (непримітна зовнішність, невдаха, найкращий «шедевр» митця). Образи дівчат, їхня динаміка (Сью, Джонсі). Особливості художньої мови новели, розповідач.
Герберт Джордж Уеллс (1866–1946). «Чарівна крамниця». Видатний англійський фантаст Г. Дж. Уеллс. Точка зору дорослого і дитини в новелі «Чарівна крамниця». «Дива» та їхнє сприйняття персонажами. Оповідач твору (батько). Особливості дитячого світу. Роль елементів фантастики.
Рюноске Акутаґава (1892–1927). «Павутинка». Майстер японської новели Р. Акутагава. Утілення ідеї про моральну справедливість у новелі «Павутинка». Філософський зміст твору. Підтекст. Художні образи новели (Будда, Кандата).
(ТЛ) Поглиблення понять про оповідача і розповідача, про точку зору. Новела та її різновиди.
(ЛК) Біблія («Поклоніння волхвів»). Особливості вірувань японців.
(УС) Українські письменники – майстри новели.
(ЕК) Порівняння образів героїв новел О. Генрі. Порівняння оригіналів і художніх перекладів новел О. Генрі, Г. Дж. Уеллса (окремих фрагментів творів).
(МЗ) Іноземна мова, географія, образотворче мистецтво.
|
|
8. Сучасна література. Я і світ (6 годин)
(1-2 твори за вибором учнів і вчителя)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
прогнозує загрози для розвитку інтелекту людини, пов’язані з науково-технічним прогресом (НЛ-1);
розуміє важливість самостійного мислення, цінує свободу (НЛ-2);
аналізує ступінь ризику під час прийняття життєво важливого рішення, усвідомлює цінність життя (НЛ-3);
виявлє здатність оперативно та адекватно реагувати на технологічні зміни у житті суспільства (НЛ-4).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· знає основні відомості про життя та творчість сучасних письменників;
· розповідає проключові події сюжету творів;
· розкриває актуальні теми і проблеми у прочитаних текстах;
· характеризує образи головних героїв, їхнє сприйняття світу, стосунки з батьками, друзями та ін.;
· визначає особливості художньої оповіді у творах (від 1-ої чи 3-ої особи), роль оповідної форми у розкритті образів героїв;
· порівнює оригінал і переклад в окремих фрагментах (за умови володіння іноземною мовою);
· порівнює образи підлітків у прочитаних творах;
· оцінює (із допомогою вчителя)художню вартість прочитаних творів;
· володіє інформацією про бібліотеки України (центральні, а також у рідному місті, селі), їхню структуру, організацію роботи (зокрема з використанням Інтернету);
· розповідає про твори сучасних авторів, які привернули його увагу, пояснює свої уподобання;
· виявляє початкові вміння розрізнення художньої вартості сучасних творів.
|
Айзек Азімов (1920–1992). «Фах». Роздуми про майбутнє людини й людства. Образ Джорджа Плейтена. Проблема духовної реалізації людини. Розуміння сутності культури й освіти, призначення людини в сучасному світі. Утвердження сили людського інтелекту, самостійності мислення, творчої уяви, моральних цінностей.
Діана Вінн Джонс (1934–2011). «Мандрівний Замок Хаула». Поєднання елементів казки та детективу у творі. Образ Софі, світ її мрій, бажань, жахів. Значення художнього прийому чаклунства у творі.
Корнелія Функе (нар. 1958). «Чорнильне серце». Тема «оживлення» книги у творі. Образ Меґі – дівчинки, котра любить читати. Її пригоди й духовне випробування. Поєднання уявного і реального світів.
(ТЛ) Поглиблення понять про оповідача, розповідача роман, повість, фентезі. Поглиблення уявлень про категорію «художність» в оцінці творів масового мистецтва.
(ЛК) Коло читання сучасних підлітків.
(УС) Бібліотеки України.
(ЕК) Порівняння образів підлітків у творах.
(МЗ) Іноземна мова.
|
|
9. Підсумки (2 години)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
розкриває взаємозв’язки людини і навколишнього середовища (НЛ-1);
цінує здатність до ненасильницького розв’язання конфліктів (НЛ-2);
усвідомлює переваги здорового способу життя та безпечної поведінки (НЛ-3);
розуміє роль ініціативності та підприємливості в суспільстві (НЛ-4).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· знає авторів і відомих українських перекладачів творів зарубіжних письменників, що вивчалися протягом року;
· аналізує й інтерпретує художні твори (окремі компоненти й цілісно);
· знає визначення основних літературознавчих понять, що вивчалися протягом 5–7 класу, застосовує їх у процесі аналізу й інтерпретації тексту;
· визначає жанрові ознаки, форми оповіді (від 1-ої чи 3-ої особи) у творах, що вивчалися протягом року;
· демонструє вміння порівнювати твори різних видів мистецтва, твори українських і зарубіжних авторів (в окремих аспектах – теми, ідеї, образи, жанри та ін.).
|
Узагальнення і систематизація навчального матеріалу.
(МЗ) Українська література
|
|
Завершення ІІ семестру (+ 6 год. резерв)
|
|
|
Для вивчення напам’ять
· Р. Бернс. «Любов» (або Г. Гейне. «Коли настав чудовий май…», К. Симонов «Жди мене…»).
· Кіплінг «Якщо…»
|
|
8 клас
Усього – 70 годин;
текстуальне вивчення творів – 56 годин;
розвиток мовлення – 4 години;
позакласне читання – 4 години;
резервний час – 6 години.
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
(за розділами)
|
Зміст навчального матеріалу
|
|
1. Вступ (2 години)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
усвідомлює розмаїття культур різних країн, місце української літератури у світовому історико-літературному процесі (НЛ-2).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· розрізняє поняття «культура» і «література»;
· розуміє поняття «літературний процес»;
· називає основні епохи (періоди) літературного процесу в різних країнах;
· характеризує поняття «літературний напрям», «літературна течія», розрізняє їх (як ціле та часткове);
· дає визначення понять «рід літератури», «епос», «лірика», «драма», називає їхні характерні ознаки, демонструє прикладами з прочитаних творів.
|
Література і культура. Роди літератури (епос, лірика, драма), їхні характерні ознаки. Літературний процес. Основні літературні епохи, напрями, течії, специфіка їхнього розвитку в різних країнах.
(ТЛ) Рід літератури, епос, лірика, драма. Початкові поняття про літературний напрям, літературну течію.
(ЛК) Своєрідність культури різних країн, народів, національностей.
(УС) Взаємозв’язки української і зарубіжних літератур.
(ЕК) Порівняння ознак епосу, лірики, драми.
(МЗ) Українська література
|
|
2. Священні книги людства як пам'ятки культури і джерело літератури (7 годин)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
обґрунтовуєвзаємозв’язок людини з природою (НЛ-1);
розуміє спільні для різних народів морально-етичні принципи, розрізняє поняття добра і зла (НЛ-2).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· називає найвідоміші священні книги людства, розуміє їхнє значення для розвитку світових релігій, культури, мистецтва;
· розповідає про походження та побудову Вед, Біблії, Корану;
· називає основні міфи (їхні різновиди) священних книг – Вед, Біблії, Корану;
· переказує окремі міфологічні сюжети (передбачені програмою), розкриває їхній морально-філософський зміст;
· характеризує міфологічні образи, символи, що трапляються в сюжетах священних книг;
· виявляє гуманістичні цінності, утілені у священних книгах людства;
· пояснює окремі вислови зі священних книг;
· порівнює священні книги людства як пам’ятки культури – Біблію і Коран, виявляє схожість і відмінності між ними;
· називає 1-2 твори українських і зарубіжних письменників, які зверталися до образів, сюжетів, мотивів священних книг;
· розкриває особливості відображення сюжетів і образів священних книг у творах світового мистецтва – живопис, музика, кіно та ін. (1-2 твори за вибором);
· називає визначні пам’ятки християнства та ісламу в Україні й за кордоном, виявляє в них особливості культури, утілення ідей, сюжетів і образів священних книг.
|
Загальнокультурне значення священних книг народів світу, найвідоміші з них. Священні книги як вихідна основа світових релігій, етичних уявлень, мистецтва різних народів.
Веди (огляд). Веди як пам’ятка індоєвропейської словесності II-I тис. до н. е. Образи ведійської міфології (боги, напівбоги, герої, ворожі сили, символи та ін.). Космогонічні міфи Вед.
Біблія. Старий Заповіт (Створення світу. Каїн і Авель. 10 заповідей). Новий Заповіт (Євангеліє – 2-3 розділи за вибором учителя). Біблія як основа двох релігій – юдейської і християнської. Зв’язок Біблії з історією і міфологією. Структура Біблії, її складники. Ключові ідеї та образи Старого і Нового Заповітів. Морально-філософський зміст біблійних сюжетів і образів.
Коран (огляд). Коран – головна книга ісламу. Побудова Корану, охоплення в ньому різних сфер людського життя.
(ТЛ) Поглиблення понять про міф, міфологічний образ.
(ЛК) Утілення сюжетів і образів священних книг людства у мистецтві (література, живопис, музика, скульптура, архітектура, кіно та ін.).
(УС) Звернення українських письменників до образів, сюжетів, мотивів Біблії, Корану. Визначні пам’ятки християнства та ісламу в Україні й за кордоном.
(ЕК) Схожість і відмінність між Біблією і Кораном як пам’ятками культури.
(МЗ) Історія, географія, образотворче мистецтво, музичне мистецтво.
|
|
3. Античність (11 годин)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
усвідомлює війну як катастрофу, розуміє необхідність гармонійного співіснування людини і природи (НЛ-1);
наводить приклади героїзму та самопожертви заради захисту рідної землі, шанує сімейні традиції, усвідомлює взаємозвязок між ухваленим рішення та його наслідками (НЛ-2);
висловлює судження про цінність життя, гармонійну красу людини (НЛ-3);
усвідомлює підступність стратегії завойовників (НЛ-4).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· знає загальні особливості розвитку античної літератури;
· називає видатних представників античної літератури, їхній внесок в історію світової культури;
· розкриває концепцію людини і світу в античній літературі та її втілення у прочитаних творах;
· називає основні цикли давньогрецьких міфів (троянський, фіванський, про аргонавтів), їхні ключові міфологічні образи і сюжети;
· переказує та інтерпретує сюжети троянських міфів, передбачених програмою;
· характеризує центральні міфологічні образи й символи троянського циклу;
· розповідає про основні факти життя і творчості митців;
· розкриває специфіку втілення міфологічних образів і сюжетів у творах античних авторів;
· знає визначення понять «героїчний епос», «елегія», «ода», «трагедія», їхні характерні ознаки, які виявляє у прочитаних текстах;
· знає визначення поняття «віршовий розмір», виявляє гекзаметр і пентаметр у прочитаних творах;
· аналізує вірші поетів з акцентом на розкриття античних ідеалів, авторської позиції;
· знає загальні особливості розвитку лірики, епосу і драми в добу античності;
· розкриває художні конфлікти в прочитаних творах;
· характеризує образи Ахілла, Гектора («Іліада» Гомера), Прометея («Прометей закутий» Есхіла), Енея («Енеїда» Вергілія);
· установлює схожість і відмінності міфологічних образів та їхнім утіленням у літературних творах (на прикладі прочитаних текстів);
· розкриває специфіку втілення вічних образів античності в зарубіжній і українській літературі, у творах світового мистецтва (на прикладі 1-2 творів за вибором);
· називає імена відомих українських перекладачів творів античності, висловлює судження про їхній внесок у розвиток української культури, прилученні українства до світових вершин.
|
Поняття про античність, її хронологічні межі. Основні етапи, роди і жанри античної літератури.
Специфіка розвитку літератури в Давній Греції і в Давньому Римі. Концепція людини і світу в античній літературі (ідея гармонії тілесного і духовного, любов до життя в усіх його проявах, відкриття світу, героїчне служіння, катарсис, поєднання реального і міфологічного та ін.).
Давньогрецька міфологія. Основні цикли давньогрецьких міфів. Міфологічна основа героїчного епосу.
Міфи троянського циклу. Троя. Паріс викрадає Єлену. Облога Трої. Смерть Ахілла. Троянський кінь (2-3 за вибором учителя). Відображення історичних подій у міфах троянського циклу. Ключові образи циклу, їхній гуманістичний зміст. Міфологічні символи (яблуко розбрату, троянський кінь та ін.).
Гомер. «Іліада» (огляд). «Двобій Ахілла і Гектора» (пісня 22, вірші140–410), «Пріам у Ахілла» (пісня 24, вірші 470–670). Гомер та його значення в історії розвитку європейських літератур. Міфологічна основа гомерівського епосу. Образи Ахілла і Гектора. Гуманістичний зміст «Іліади». Катарсис.
Особливості розвитку і види лірики в Давній Греції.
Тіртей (VII ст. до н. е.). «Добре вмирати тому…». Ідея захисту рідної країни в елегії. Античний ідеал героя. Авторська позиція.
Сапфо (VII–VI ст. до н. е.). «До Афродіти» («Барвношатна владарко, Афродіто…). Звернення у вірші до Афродіти – богині кохання. Образ ліричної героїні, глибина її почуттів і переживань.
Давньогрецький театр, його характерні особливості, роль в античному суспільстві. Основні жанри давньогрецької драми – трагедія і комедія.
Есхіл (бл. 525–бл. 456 рр. до н. е.). «Прометей закутий». Значення творчості Есхіла для розвиткуєвропейської драми і театру.Утілення міфу про Прометея у трагедії «Прометей закутий». Основний конфлікт трагедії. «Дари» Прометея людству. Ідеї служіння, самопожертви, свободи.
«Золота доба» давньоримської літератури.
Публій Вергілій Марон (70–19 рр. до н. е.). «Енеїда» (огляд, 1-2 уривки за вибором учителя). Зв’язок твору з гомерівським епосом, міфологією. Ідея громадського служіння, утвердження величі держави. Образ Енея та його значення в композиції твору.
Квінт Горацій Флакк (65–8 рр. до н. е.). «До Мельпомени» («Мій пам’ятник стоїть…»). Тема мистецтва і призначення митця у творі. Пам’ятник як символ вічності поезії. Розуміння автором значення свого доробку.
Публій Овідій Назон (43 р. до н. е. – бл. 18 р. н. е.). «Сумні елегії» («Життя поета» (IV, 10)). Життя та творчість поета. Міфологічний і філософський зміст поеми «Метаморфози» (огляд). Конфлікт митця з владою, трагедія вигнання і сум за батьківщиною у «Сумних елегіях». Образ відторгненого поета. Любов до вітчизни як провідна ідея твору (в межах циклу «Сумні елегії»).
Вплив античності на розвиток світової літератури й культури.
(ТЛ) Героїчний епос, елегія, ода, віршовий розмір (гекзаметр, пентаметр), трагедія.
(ЛК) Вічні образи античності в мистецтві (живопис, скульптура, музика, кіно та ін.). Античні образи й мотиви у творчості письменників різних часів і народів.
(УС) Українські переклади творів античних митців.
(ЕК) Ахілл і Гектор (порівняльна характеристика образів). Зевс і Прометей у міфах і в трагедії «Прометей закутий» Есхіла. Елегії Тіртея і Овідія.
(МЗ) Історія, образотворче мистецтво.
|
|
4. Середньовіччя (8 годин)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
цінує красу природи, сприймає людину як частку навколишнього світу (НЛ-1);
усвідомлює вплив історичних подій на долю людини, висловлює судження щодо активної громадянської позиції (НЛ-2);
розуміє вплив позитивного мислення на відновлення душевної рівноваги (НЛ-3).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· знає і пояснює хронологічні межі доби Середньовіччя, основні ознаки й тенденції розвитку середньовічних літератур Заходу і Сходу;
· називає видатних представників середньовічної літератури Заходу і Сходу, визначає їхній внесок у розвиток світової культури;
· характеризує історичний і культурний контекст розвитку середньовічних літератур; розповідає про основні віхи життя й творчості письменників (твори яких передбачені для текстуального вивчення), про їхню роль у розвитку національних літератур;
· показує вплив релігії, філософії на художню літературу на прикладі прочитаних текстів;
· знає ключові періоди й жанри середньовічної літератури на Заході та Сході;
· дає визначення жанрів «героїчний епос» (середньовічний), «рубаї», «сонет», виділяє їхні жанрові ознаки у прочитаних творах;
· виявляє основні теми й мотиви в ліриці митців;
· визначає символи та їхній прихований зміст у творах поетів;
· характеризує образ ліричного героя у текстах, рекомендованих програмою;
· знає історичну основу «Пісні про Роланда» та особливості її художнього втілення у творі;
· переказує, аналізує й інтерпретує окремі частини (епізоди) «Пісні про Роланда»;
· характеризує образи персонажів «Пісні про Роланда» (Роланд, Карл, Ганелон), визначає засоби їхнього художнього зображення (на прикладі уривків із тексту);
· висловлює власне ставлення до персонажів та їхніх вчинків;
· порівнює художні образи персонажів «Пісні про Роланда» (Роланд – Ганелон, Карл – Ганелон);
· виявляє риси фольклору в «Пісні про Роланда»: символи, повтори, постійні епітети, метафори тощо (на прикладі уривків із тексту за вибором учня);
· зіставляє образи ліричних героїв у східній поезії (Лі Бо, Ду Фу, Омар Хайям);
· виявляє актуальний зміст середньовічних творів, вічність порушених у них проблем;
· знає українських перекладачів середньовічних творів;
· виявляє особливості художньої мови творів митців (в українських перекладах).
|
Середньовіччя як доба, її хронологічні межі й специфічні ознаки в історії європейських і східних літератур. Вплив релігії, філософії на літературу і культуру в добу Середньовіччя. Основні жанри середньовічної літератури на Заході й Сході.
Особливості розвитку китайської лірики епохи Тан.
Лі Бо (701–762). «Печаль на яшмовому ганку», «Призахідне сонце навіює думки про гори», «Сосна біля південної галереї» (1-2 за вибором учителя). Основні теми і мотиви лірики митця. Вплив даосизму на його світогляд. Своєрідність пейзажів Лі Бо, утілення в них краси природи і духовного життя.
Ду Фу (712–770). «Пісня про хліб і шовк», «Весняний краєвид», «Подорожуючи, вночі описую почуття» (1-2 за вибором учителя). Зв’язок поезії Ду Фу з історичною реальністю. Вплив конфуціанства на його світогляд. Національні образи, символи в ліриці митця. Образ ліричного героя, його сприйняття життя і природи, почуття, мрії, ідеали, дума про батьківщину.
Золота доба персько-таджицької лірики, її характерні особливості, видатні представники.
Омар Хайям (бл. 1048–після 1122). Рубаї. Лаконізм і місткість жанру рубаї. Основні теми й мотиви творчості Омара Хайяма.
Література середньовічної Європи: основні тенденції та жанрово-тематичне розмаїття.
«Пісня про Роланда» (X ст.) (2-3 розділи за вибором учителя). Історична основа твору й поетичне переосмислення в ньому реальних подій. Патріотичні ідеї в «Пісні про Роланда». Образна система (Роланд, Ганелон, Карл та ін.). Елементи фольклору. Особливості поетичної мови твору.
Аліг’єрі Данте (1265–1321). Сонет 11 («В своїх очах вона несе кохання…»). Данте як ключова постать італійського Середньовіччя і переходу до Відродження. Загальна характеристика його творчості. Утілення в сонеті 11 Данте краси високого почуття кохання.
(ТЛ) Поглиблення понять про героїчний епос (середньовічний). Рубаї, сонет.
(ЛК) Культурні центри Середньовіччя на Сході й Заході. Ключові поняття китайської міфології, філософії (конфуціанство, даосизм), які знайшли відбиток у літературі. Християнство. Іслам.
(УС) Українські перекладачі середньовічних творів.
(ЕК) Порівняння образів ліричних героїв Лі Бо, Ду Фу, Омара Хайяма. Порівняння персонажів «Пісні про Роланда» (Роланд – Ганелон, Карл – Ганелон).
(МЗ) Історія, географія.
Завершення І семестру
|
|
5. Відродження (12 годин)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
· виявляє повагу до людини, усвідомлює роль кохання і дружби, засуджує розбрат між людьми, розуміє гуманістичні ідеали (НЛ-2);
· цінує людське життя (НЛ-3);
· висловлює думку щодо необхідності виявлення ініціативи для досягнення мети, критично оцінює засоби досягнення поставленої мети (НЛ-4).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· знає хронологічні межі Відродження, особливості світоглядного перевороту того часу, історичний і культурний контекст, роль античності в розвитку літератури;
· визначає риси гуманізму в літературних творах доби Відродження;
· розповідає про ключові віхи життя й творчості митців, розкриває їхній внесок в історію національних літератур і світової культури;
· дає визначення поняття «сонет», виявляє особливості його структури у творах Ф. Петрарки і В. Шекспіра;
· визначає провідні теми, мотиви в ліричних творах письменників (сонетах), розкриває специфіку художнього втілення високого почуття кохання;
· характеризує образ ліричного героя в сонетах Ф. Петрарки, В. Шекспіра;
· зіставляє образи героїнь у сонетах митців;
· порівнює оригінали й художні переклади сонетів В. Шекспіра (за умови володіння англійською мовою);
· розкриває загальнолюдський зміст вічних образів ренесансних творів (Ромео і Джульєтта, Дон Кіхот і Санчо Панса);
· виявляє жанрові особливості творів («Ромео і Джульєтта», «Дон Кіхот»);
· аналізує ліричні твори (цілісно), драматичні і прозові твори (в окремих частинах і цілісно), виявляє в них морально-філософські проблеми, засоби художньої виразності;
· розкриває особливості художньої мови творів (в оригіналах і перекладах), наводить відповідні приклади, цитати;
· знає про втілення сюжетів, образів, мотивів ренесансної літератури у світовому мистецтві (1-2 твори за вибором);
· називає відомих українських перекладачів творів доби Відродження;
· виявляє окремі особливості відтворення перекладачем тексту оригіналу засобами української мови (за умови володіння іноземною мовою).
|
Епоха Відродження (Ренесансу) в Європі. Гуманізм. Культ античності. Характерні риси ренесансної культури і літератури.
Франческо Петрарка (1304–1374). Сонети № 61, 132. Історія кохання в сонетах Ф. Петрарки. Образ ліричного героя та героїні. Утілення гуманістичних ідеалів у поезії митця. Структура сонетів Ф. Петрарки.
Вільям Шекспір (1564–1616). Сонети № 66, 116, 130. Виняткова роль В. Шекспіра в розвитку англійської національної літератури і світового мистецтва. Основні теми сонетів В. Шекспіра – кохання до Смаглявої леді, дружба. Відображення внутрішнього світу ренесансної людини (описи природи, змалювання сили почуттів та ін.). Художні особливості сонетів В. Шекспіра.
Трагедія «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра. Історія створення. Конфлікт справжнього почуття і забобонів. Оспівування чистого пристрасного кохання Ромео і Джульєтти, вплив кохання на людську особистість (зміни в характерах головних героїв, їхня еволюція). Проблема життя і смерті. Трактування фіналу. Гуманістична цінність трагедії В. Шекспіра, її популярність серед різних поколінь.
Мігель де Сервантес Сааведра (1547–1616). «Дон Кіхот» I частина (огляд, 2-3 розділи за вибором учителя). Історія створення роману, його зв’язок із лицарськими романами, пародійний характер. Особливості сюжету і композиції твору. Конфлікт високих прагнень Дон Кіхота і буденної дійсності, неможливості реалізації ідеалів героя. Дон Кіхот і Санчо Панса – парні образи, у яких утілено високу мрію і прагматизм. «Донкіхотство». Синтез різних жанрових ознак у романі (героїчного епосу, лицарського, авантюрно-пригодницького, філософського роману, пародії). Широта філософського змісту твору, можливість його різних тлумачень. Популярність вічних образів.
(ТЛ) Поглиблення поняття про вічний образ, сонет, роман, трагедію. Катрен, терцет, ямб.
(ЛК) Образи Ромео і Джульєтти, Дон Кіхота і Санчо Панси у світовому мистецтві (живопис, кіно, музика та ін.). Музей В. Шекспіра у Великобританії (Стретфорд-на-Ейвоні). Музей М. де Сервантеса Сааведри в Іспанії (Мадрид).
(УС) Видатні українські перекладачі творів Ренесансу. Вершини українського сонету.
(ЕК) Порівняння оригіналів і художніх перекладів сонетів В. Шекспіра. Порівняння образів героїнь сонетів Ф. Петрарки та В. Шекспіра, художніх засобів створення жіночих образів.
(МЗ) Історія, географія, музичне мистецтво, образотворче мистецтво.
|
|
6. Бароко і класицизм (8 годин)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· визначає провідні ознаки бароко як художнього напряму;
· розкриває специфіку барокового світосприйняття у прочитаних творах;
· виявляє у поетичному тексті провідні теми, ідеї, символи бароко, розкриває їхній філософський зміст;
· аналізує образ ліричного героя вірша, виявляє засоби його створення (монолог, риторичні питання, заглиблення у внутрішній світ, епітети, метафори та ін.), наводить відповідні цитати;
· розповідає про чинники формування класицизму як літературного напряму (історичні, філософські, естетичні);
· називає основні ознаки класицизму, демонструє їх на прикладі комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич», а також на прикладі творів (1-2 за вибором) класицистичного мистецтва (живопису, архітектури та ін.);
· дає визначення поняття «комедія», відрізняє від поняття «трагедія» (що вивчалося раніше);
· виявляє ознаки комедії у творі Мольєра «Міщанин-шляхтич»;
· називає основні теми і проблеми в комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»;
· характеризує персонажів комедії «Міщанин-шляхтич» (окремо і в порівнянні);
· дає визначення понять «сатира», «сарказм», знаходить приклади сатири й сарказму та інших видів комічного (гумор, іронія), установлює їхню роль у тексті;
· розкриває сутність морального уроку, утіленого митцем засобами комедії;
· виявляє зв’язок комедії Мольєра з народним мистецтвом.
|
Бароко як доба і художній напрям у європейській літературі й мистецтві. Видатні представники європейського бароко та їхні здобутки (огляд).
Із лірики європейського бароко. Луїс де Гонгора-і-Арготе «Галерник» або Джонн Донн «Щоб мучить мене…» (1 вірш за вибором учителя)
Луїс де Гонгора-і-Арготе (1561–1627). «Галерник». Утілення у вірші провідних тем барокової літератури: людина і Доля, блукання людини у Всесвіті, залежність від вищих сил, драматизм духовного життя. Символіка твору. Образ ліричного героя.
Джонн Донн (1572–1631).«Священні сонети» (19-й сонет «Щоб мучить мене…»). Напруга почуттів ліричного героя. Символіка. Поетична мова.
Історичні умови, філософське та естетичні підґрунтя класицизму. Характерні ознаки класицизму як художнього напряму.
Мольєр (1622–1673). «Міщанин-шляхтич». Мольєр – майстер класицистичної комедії. Художнє новаторство Мольєра у драматургії, вплив його відкриттів на світове театральне мистецтво. Історія створення комедії «Міщанин-шляхтич». Тематика і проблематика твору, його загальнолюдське значення. Основні образи комедії (пан Журден, пані Журден, граф Дорант, графиня Дорімена, Клеонт та ін.). Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм).
(ТЛ) Поглиблення понять про вірш (філософський). Комедія, сатира, сарказм. Поглиблення понять про гумор, іронію.
(ЛК) Бароко в різних видах мистецтва (живопис, архітектура, музика, паркове мистецтво та ін.).
(УС) Бароко в Україні.Класицизм у різних видах мистецтва (живопис, архітектура, музика та ін.).
(ЕК) Порівняння образів персонажів (Журден – Клеонт, Журден – Дорант).
(МЗ) Українська література, музичне мистецтво, історія.
|
|
7. Література XX–XXI СТ.
У пошуках себе і високого польоту (6 годин) |
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
· висловлює особисте ставлення до проблем навколишнього середовища (НЛ-1);
· розуміє особисту відповідальність перед людьми; усвідомлює право на свободу вибору (НЛ-2);
· відповідально ставиться до власного здоров’я, цінує життя (НЛ-3);
· критично осмислює методи досягнення мети; усвідомлює важливість креативних рішень для самореалізації (НЛ-4).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· виявляє актуальність порушених письменниками тем і проблем;
· розкриває особливості сюжету і композиції творів, їхні жанрові ознаки;
· характеризує головних персонажів твору, визначає засоби їхнього створення у тексті;
· називає жанрові ознаки прочитаних творів;
· знаходить у прочитаних творах символи та розкриває їхній зміст;
· зіставляє персонажів творів;
· розповідає про свої улюблені книжки, пояснює свій вибір, визначає їхні художні ознаки.
|
Антуан де Сент-Екзюпері (1900–1944). «Маленький принц». Людські взаємини, моральні цінності в казці-притчі «Маленький принц». Філософський зміст твору. Художні образи.
1-2 сучасні твори за вибором учнів і вчителя
Річард Бах (нар. 1936). «Чайка Джонатан Лівінгстон». Сюжет твору Р. Баха як філософська метафора людського буття. Алегоричні образи повісті. Утілення прагнення до високої мети в образі чайки Джонатана. Художній конфлікт і можливість його подолання. Ознаки притчі у творі.
Барбара Космовська (нар. 1958). «Буба», «Буба: мертвий сезон». Художній світБ. Космовської. Батьки – діти, діди – онуки. Ідея поваги й любові до людини. Сімейні цінності у творі.
Марина Аромштам (нар. 1960). «Коли відпочивають янголи». Учителька (Марсем) та її учні: два погляди на один світ. Моральні проблеми (сімейні драми, перше кохання, конфлікти батьків і дітей, пошуки шляху в житті та ін.) та їхнє осмислення у творі.
(ТЛ) Поглиблення понять про метафору, алегорію. Притча.
(ЛК) Сучасні літературно-художні видання творів зарубіжної літератури.
(УС) Українські перекладачі творів зарубіжної класики й сучасної літератури.
(ЕК) Порівняння образів персонажів.
(МЗ) Іноземна мова.
|
|
8. Підсумки (2 години)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
· критично оцінює результати людської діяльності в природному середовищі (НЛ-1);
· цінує людську гідність, усвідомлює право кожного на власну думку (НЛ-2);
· осмислює взаємозв’язки між рішеннями та їхніми наслідками, безпечною поведінкою та здоров’ям (НЛ-3);
· розуміє роль ініціативності та підприємливості в суспільстві (НЛ-4).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· знає основні епохи, напрями (їхні ознаки) літературного процесу від античності до XVII ст.;
· аналізує та інтерпретує твори письменників у контексті літературних напрямів і культури доби;
· знає визначення основних літературознавчих понять, що вивчалися протягом 5–8 класу, застосовує їх у процесі аналізу й інтерпретації тексту;
· визначає жанрові ознаки, специфіку образів, оповіді, мови пропонованих для вивчення творів;
· демонструє вміння порівнювати твори різних видів мистецтва, твори українських і зарубіжних авторів.
|
Узагальнення та систематизація навчального матеріалу.
(МЗ) Українська література.
Завершення ІІ семестру (+ 6 год. резерв)
|
|
Для вивчення напам’ять
· Омар Хайям (2-3 рубаї за вибором учня)
· Ф. Петрарка (сонет за вибором учнів)
· В. Шекспір (сонет за вибором учнів)
|
|
9 клас
Усього – 70 годин;
текстуальне вивчення творів – 58 годин;
розвиток мовлення – 4 години;
позакласне читання – 4 годин;
резервний час – 4 години.
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
(за розділами)
|
Зміст навчального матеріалу
|
|
1. Вступ (2 години)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
· усвідомлює зв’язок різних ознак культурного, соціального, технологічного розвитку людства(НЛ-1);
· цінує спільну працю, громадянську ініціативу (НЛ-2).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· дає визначення поняття «жанр», розуміє його зв’язок із родовим поділом літератури;
· називає жанри, які належать до різних родів (епос, лірика, драма), а також міжродові утворення (наприклад, балада, поема та ін.);
· визначає жанрові ознаки творів (на прикладі прочитаних текстів);
· дає визначення поняття «стиль», розрізняє стилі загальні (епох, напрямів, течій) та індивідуальні (стилі письменників);
· знає складники стилю (тематика, образотворчість, сюжетно-композиційні особливості, поетична мова);
· порівнює окремі жанри в національних літературах (на прикладі прочитаних творів).
|
Літературні жанри і стилі. Перехідні явища в літературі.
(ТЛ) Жанр, стиль.
(ЛК) Жанри і стилі як органічні елементи культури. Загальне і національне в структурі жанрів і стилів.
(УС) Жанрово-стильові тенденції в українській та зарубіжних літературах на етапах літературного процесу.
(ЕК) Специфіка жанрів у різних національних літературах (оповідання, роман, сонет та ін.). Розмаїття індивідуальних стилів митців.
(МЗ) Українська література, художня культура.
|
|
2. Просвітництво (9 годин)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
· усвідомлюєособисту відповідальністьза стан навколишнього середовища (НЛ-1);
· розуміє роль ініціативи в суспільстві (НЛ-2);
· осмислює значення безпечної поведінки в критичних ситуаціях (НЛ-3);
· ставить перед собою мету й системно працює для її реалізації (НЛ-4).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· розкриває чинники (історичні, філософські, естетичні) розвитку європейської літератури доби Просвітництва;
· знає основні художні напрями розвитку літератури й мистецтва Просвітництва, називає їхні ознаки, представників;
· називає ключові ідеї Просвітництва, виявляє їх у прочитаних творах;
· визначає особливості сюжету й композиції роману Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера»;
· розкриває жанрову своєрідність роману «Мандри Гуллівера» (поєднання реалістичних елементів і соціальної фантастики);
· знаходить прикладиезопової мови у творі Дж. Свіфта;
· характеризує образ Гуллівера, визначає художні засоби його створення;
· знаходить у романі Дж. Свіфта приклади гумору, іронії, сатири, сарказму, визначає їхні функції у творі;
· розкриває ідеї, аналізує мотиви й образи в ліричних творах Й. В. Ґете;
· пояснює, чому ода «До радості» Ф. Шиллера стала гімном Євросоюзу.
|
Історичні умови та провідні ідеї Просвітництва. Вплив філософії на літературу й культуру доби. Художні напрями (просвітницький класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм).
Джонатан Свіфт (1667–1745). «Мандри Лемюеля Гуллівера» (1 частина). Історія написання твору. Просвітницькі ідеї у творі. Образ Гуллівера як втілення концепції нової людини. Жанрова своєрідність роману (поєднання реалістичних елементів і соціальної фантастики). Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм). Езопова мова.
Йоганн Вольфганг Ґете (1749–1832). Поезії «Вільшаний король», «Травнева пісня», «Прометей». Роль Й. В. Ґете в історії Просвітництва. Нове розуміння природи у ліриці Й. В. Ґете. Міфологічний зміст образів вірша «Вільшаний король». Ідея кохання й щастя у «Травневій пісні», ознаки фольклору. Волелюбні мотиви та протистояння образів персонажів у «Прометеї». Образ Прометея.
Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759–1805). «До радості». Просвітницька ідея об’єднання людства в оді «До радості» Ф. Шиллера. Пафос твору, який став гімном Євросоюзу.
(ТЛ) Поглиблення понять про роман, оду. Композиція.
(ЛК) Європейське мистецтво доби Просвітництва.
(УС) Ідеї Просвітництва в Україні.
(ЕК) Порівняння оригіналів і художніх перекладів (у фрагментах і цілісно за умови володіння учнями іноземною мовою).
(МЗ) Історія, математика.
|
|
3. Романтизм (18 годин)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
· усвідомлює взаємозв’язок людини і навколишнього середовища (НЛ-1);
· розуміє необхідність захисту своїх прaв і прав інших людей (НЛ-2);
· визначає тактику поведінки в небезпечних ситуаціях (НЛ-3);
· оцінює проблему і відповідно до цього ухвалює рішення (НЛ-4).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· визначає специфічні ознаки романтизму як художнього напряму в літературі й мистецтві, чинники його розвитку (історичні, естетичні, філософські), національну специфіку в різних країнах;
· розповідає про основні віхи життя і творчості митців, їхній внесок у духовну скарбницю світової та національних літератур;
· визначає провідні теми й мотиви ліричних творів письменників-романтиків;
· аналізує романтичні образи, засоби їхнього створення;
· знаходить у тексті, інтерпретує зміст романтичних символів;
· виявляє зв’язок романтичних творів із фольклором, знаходитьвідповідні елементи (образи, символи, мотиви, жанрові ознаки тощо);
· виявляє зв’язок творів із традиціями світової культури (Біблією, філософією, мистецтвом тощо);
· аналізує (цілісно) ліричні вірші поетів-романтиків, поему («Мазепа» або «Паломництво Чайльд Гарольда» Дж. Байрона);
· виявляє жанрові ознаки поеми й роману доби романтизму та взаємодії романтизму з реалізмом (на прикладі творів Дж. Байрона, О. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова);
· визначає особливості віршового розміру, строфічної організації поетичних творів (на прикладах прочитаних текстів);
· виявляє художнє новаторство митців – відкриття нових тем і мотивів, збагачення художньої мови, нові рішення в галузі образотворчості, жанрів тощо;
· порівнює оригінали (за умови володіння іноземною мовою), художні переклади, переспіви творів письменників;
· установлює трансформацію байронічних мотивів у російському романтизмі (О. С. Пушкін, М. Ю. Лермонтов);
· виявляє схожість і відмінності в підходах митців у розкритті теми «пам’ятника» (Горацій, О. С. Пушкін);
· порівнює образи Євгенія Онєгіна та Печоріна;
· розповідає про роль України в житті й творчості митців, пояснює посилення інтересу Європи до України в добу романтизму;
· знає імена українських перекладачів творів європейських романтиків;
· розповідає про відкритість романтизму як художнього напряму, його взаємодію з іншими напрямами, демонструє формування реалістичних тенденцій у межах романтизму (на прикладі прочитаних творів);
· виявляє особливості індивідуальних стилів митців (на прикладі прочитаних творів).
|
Історичні, естетичні, філософські чинники розвитку романтизму. Основні ознаки романтизму як напряму в літературі й мистецтві. Романтизм у різних країнах.
Генріх Гейне (1797–1856). «Книга пісень» («На півночі кедр одинокий…», «Не знаю, що стало зо мною…», «Коли розлучаються двоє…»). Специфіка німецького романтизму і творчість Г. Гейне. «Книга пісень»: особливості композиції збірки, образ ліричного героя, фольклорні елементи (образи, мотиви, символи, жанрові ознаки пісні та ін.). Утілення високого почуття кохання у віршах митця. Особливості поетичної мови творів.
Джордж Ноел Гордон Байрон (1788–1824). «Хотів би жити знов у горах…», «Мій дух як ніч…». Поема «Мазепа» або «Паломництво Чайльд Гарольда». Вплив творчості Дж. Байрона на розвиток романтизму в Європі. Протиставлення мрії і дійсності у ліриці поета. Фольклорні та біблійні мотиви у віршах Дж. Байрона.
Українська тема в поемі «Мазепа». Специфіка зображення образу гетьмана у творі (монолог героя, романтичний пейзаж як засіб увиразнення образу, динаміка образу та ін.).
Відображення духовного життя особистості та суспільства, історії та культури Європи в поемі «Паломництво Чайльд Гарольда». Герой і автор: схожість і відмінність. Особливості віршової організації поеми (спенсерова строфа).
ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ І РЕАЛІЗМУ
Олександр Сергійович Пушкін (1799–1837). Лірика («До А. П. Керн» («Я пам’ятаю мить чудову…»), «Я вас кохав…», «Я пам’ятник собі поставив незотлінний…»). «Євгеній Онєгін».
Значення творчості О. С. Пушкіна для розвитку російської та світової літератури. Провідні мотиви його лірики. Тема кохання і призначення мистецтва у віршах митця.
Взаємодія романтизму і реалізму в романі О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін». Реалістичне висвітлення романтичних тем (кохання, відчуження особистості, життя і смерті, розладу мрії та дійсності тощо) і образів (Онєгін – Тетяна, Ленський – Ольга). Традиції світової літератури і культури у творі (вплив Дж. Байрона та ін.). Дзеркальна композиція (лист Тетяни – відповідь Онєгіна – дуель – лист Онєгіна – відповідь Тетяни). Зображення різних сфер життя (історії і сучасності, столиці і провінції, народних звичаїв і кола культурних інтересів суспільства тощо). Художнє новаторство О. С. Пушкіна (у жанрі, мові, авторській позиції, підході до зображення дійсності). Образ автора.
Михайло Юрійович Лермонтов (1814–1841). Лірика («Сосна», «І нудно і сумно…», «На дорогу йду я в самотині…»). «Герой нашого часу» (огляд, 3-4 уривки за вибором учителя).
Мотиви світової скорботи у ліриці М. Ю. Лермонтова. Зв’язок творчості митця із традиціями європейського романтизму (Дж. Байрона, Г. Гейне та ін.).
Особливості розвитку сюжету й композиції в романі «Герой нашого часу». Зв’язок твору з історичною та духовною атмосферою доби. Складність образу Печоріна, його духовна трагедія. Новаторство М. Ю. Лермонтова в жанрі роману.
(ТЛ) Поглиблення понять про поему (романтична), роман (роман у віршах, філософсько-психологічний), віршовий розмір. Строфа (онєгінська).
(ЛК) Романтизм у різних видах мистецтва (живопис, музика та ін.).
(УС) Україна в житті й творчості зарубіжних митців. (ЕК) Порівняння віршів «На півночі кедр одинокий…» Г. Гейне й «Сосна» М. Ю. Лермонтова. Трансформація байронічних мотивів у творчості О. С. Пушкіна і М. Ю. Лермонтова. Порівняння образів Євгенія Онєгіна і Печоріна. Тема «пам’ятника» у творчості Горація, О. С. Пушкіна. Порівняння оригіналів, художніх перекладів, переспівів.
(МЗ) Художня культура, історія, географія.
Завершення І семестру
|
|
4. Реалізм (13 годин)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
· усвідомлює необхідність поваги до людини, розпізнає уявні і справжні життєві цінності, цінує вияв милосердя та співчуття до людини (НЛ-2);
· осмислює причиново-наслідкові рішення між власними рішеннями і поведінкою та здоров’ям та безпекою(НЛ-3);
· розуміє роль ініціативності в суспільстві (НЛ-4).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· дає визначення поняття «реалізм», називає його провідні ознаки, виявляє їх у прочитаних творах;
· розуміє особливості взаємодії реалізму з іншими напрямами XIX століття (романтизмом, натуралізмом);
· розповідає про основні віхи життя й творчості митців;
· розкриває особливості світогляду письменників;
· визначає актуальні проблеми, теми творів;
· установлює сюжетно-композиційні особливості творів;
· аналізує прочитані тексти цілісно і в окремих фрагментах;
· аналізує образи персонажів як типові з визначенням засобів їхнього створення (портрет, психологічні деталі, інтер’єр, мова, стосунки із середовищем, з іншими персонажами тощо);
· дає визначення поняття «психологізм», розкриває специфіку психологізму в прочитаних творах;
· інтерпретує вчинки персонажів, дає їм власну оцінку, висловлює судження щодо певних ситуацій, аргументує свою позицію прикладами, цитатами з текстів;
· виявляє художнє новаторство митців;
· розкриває специфіку аналітичного підходу письменників до зображення дійсності (зображення людини у зв’язках із середовищем, змалювання різних верств суспільства, точність деталей і описів тощо);
· розповідає про зв’язки письменників з Україною, увічнення їхньої пам’яті в музеях і пам’ятниках, утілення образів і сюжетів їхніх книг у творах мистецтва;
· порівнює особливості втілення теми грошей та їхнього згубного впливу на людину й суспільство у творчості О. де Бальзака і М. В. Гоголя (на прикладі прочитаних творів).
|
Поняття про реалізм та історія його формування. Характерні ознаки реалізму як літературного напряму (зв’язок із дійсністю, аналітизм, типовість образів і ситуацій, розкриття впливу соціального середовища на людину, критичний пафос, дослідження життя суспільства, психологізм та ін.). Взаємодія реалізму з іншими напрямами XIX ст. (романтизмом, натуралізмом).
Оноре де Бальзак (1799–1850). «Гобсек». Основні віхи творчості та особливості світогляду письменника. «Людська комедія»: історія написання, художня структура, тематика і проблематика, образи. Повість «Гобсек» у структурі «Людської комедії». Сюжетно-композиційні особливості твору («розповідь у розповіді»). Багатогранність образу Гобсека (як соціального типу доби, як філософа та ін.), засоби його створення (портрет, психологічна деталь, монолог, вчинки, філософське ставлення до життя та ін.).
Микола Васильович Гоголь (1809–1852). Петербурзький етап життя і творчості письменника.
«Ревізор». Творча історія п’єси.Образи чиновників. Образ Хлєстакова та його динаміка. Засоби комічного у творі. Специфіка художнього конфлікту й жанру п’єси.
«Шинель». Цикл петербурзьких повістей: основні теми та проблеми. Побутовий, психологічний і філософський плани повісті «Шинель». Особливості сюжету й композиції. Образ Башмачкіна та засоби його створення. Образ столиці (як чужого й ворожого для людини простору). Трактування фіналу, значення елементів фантастики в реалістичному творі. Тема «маленької людини».
(ТЛ) Поглиблення понять про образ (типовий), повість (соціально-психологічна, соціально-побутова, філософська), оповідання, комедію, художню деталь (психологічна). Психологізм, інтер’єр.
(ЛК) Утілення образів і сюжетів творів О. де Бальзака, М.В. Гоголя у мистецтві (ілюстраціях, кіно, театрі тощо).
(УС) О. де Бальзак і Україна. Значення М. В. Гоголя для розвитку української та зарубіжних літератур.
(ЕК) Зіставлення специфіки розкриття теми грошей та їхнього впливу на людину у творчості О. де Бальзака й М. В. Гоголя.
(МЗ) Художня культура, іноземна мова, географія, історія.
|
|
5. Нові тенденції у драматургії кінця XIX–початку XX ст. (7 годин)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
· усвідомлює необхідність брати на себе відповідальність за власні рішення (НЛ-2);
· виробляє вміння опановувати себе (НЛ-3);
· розрізняє щирі і меркантильні наміри (НЛ-4).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· виявляє у творах письменників провідні проблеми, теми, мотиви;
· характеризує художні образи, виявляє в тексті художні засоби їхнього створення;
· аналізує твори у єдності змісту та форми;
· висловлює власні судження щодо актуальних тем і проблем, образів і подій творів, аргументує свою думку прикладами з тексту, відповідними цитатами;
· розповідає про основні віхи життя й творчості митців;
· знає українські переклади творів, зіставляє їх з оригіналами (за умови володіння іноземною мовою);
· здійснює пошуково-дослідницьку діяльність у галузі літератури (збирання відомостей про письменників, систематизація фактів, аналіз окремих літературних явищ, підготовка повідомлення, презентації тощо);
· користується літературознавчими словниками, енциклопедіями та іншими видами джерел (зокрема інтернет-ресурсами).
|
«Стара» і «нова драма». Зміни в драматургії кінця XIX – початку XX ст.
Генрік Ібсен. «Ляльковий дім», Бернард Шоу. «Пігмаліон» (1-2 твори на вибір учителя)
Генрік Ібсен (1828–1906). «Ляльковий дім».
Роль Г. Ібсена в розвитку світової драматургії, його новаторство. «Ляльковий дім»як соціально-психологічна драма. Особливості драматичного конфлікту та розвиток сценічної дії (зовнішньої і внутрішньої). Композиція п’єси. Образна система. Підтекст. Символіка. Відкритість фіналу.
Бернард Шоу (1856–1950). «Пігмаліон». Особливості світогляду Б. Шоу. Специфіка втілення античного міфу в п’єсі «Пігмаліон». Динаміка образу Елайзи Дулітл. Ідеї «одухотворення» людини й життя засобами мистецтва, збереження національної культури, розвитку мови.
(ТЛ) «Нова драма», ібсенізм.
(ЛК) Утілення драматичних творів Г. Ібсена і Б. Шоу в театрі, кіно.
(УС) Українські перекладачі творів зарубіжної літератури кінця XIX–початку XX ст.
(ЕК) Порівняння особливостей «старої» та «нової драми», образів персонажів.
(МЗ) Художня культура, іноземна мова.
|
|
6. Література XX–XXI ст. Життя, історія, культура (7 годин)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
· обгрунтовує вплив культурного, соціального, економічного чинників на розвиток людства; характеризує цілісну наукову картину світу (НЛ-1);
· усвідомлює моральну відповідальність за свої вчинки; аналізує принципи і механізми функціювання суспільства(НЛ-2);
· розуміє відповідальність за духовне й фізичне здоров’я, прогнозує ризики непродуманих наукових та суспільних експериментів(НЛ-3);
· цінує ініціативність та підприємливість (НЛ-4).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· знає основні відомості про життя і творчість митців;
· виявляє актуальні проблеми, теми в прочитаних творах, їхній зв'язок із проблемами суспільства, історії, культури, існування людини, її морального вибору;
· виявляє ознаки різних літературних напрямів у прочитаних творах;
· знає характерні ознаки різних жанрів, виявляє їх у творах письменників;
· характеризує образи провідних героїв, простежує особливості їхньої внутрішньої зміни, виявляє відповідні художні засоби;
· створює рецензію (усну або письмову) на сучасний твір літератури (або кіно, театру);
· обстоює власну точку зору, веде полеміку щодо актуальних проблем і тенденцій розвитку сучасної літератури, зокрема в аспекті її взаємодії з іншими видами мистецтва;
· презентує свої улюблені твори сучасної літератури на уроці, виявляє в них риси художності;
· володіє навичками роботи з бібліотечними фондами, інтернет-ресурсами з метою пошуку необхідної книги, творчого читання;
· знає популярні книжкові серії для молоді, сучасні літературно-художні видання, інтернет-портали творів зарубіжної літератури;
· аналізує твори сучасних зарубіжних авторів у єдності змісту й форми;
· знає визначні міжнародні літературні премії сучасності;
· називає зарубіжних письменників-лауреатів міжнародних премій у галузі художньої літератури, твори митців, відзначені преміями.
|
(1-2твори за вибором учнів і вчителя)
Шолом-Алейхем (1859–1916). «Тев’є-молочар». Тема історичного зламу, який пройшов крізь долю людини і народу на межі XIX–XX ст. Образна система твору. Філософські проблеми. Народний гумор. Сучасні інтерпретації твору в театрі, кіно та інших видах мистецтва.
Михайло Опанасович Булгаков. (1891–1940). «Собаче серце». Українські сторінки життя і творчості М.О. Булгакова. М.О. Булгаков і влада, трагедія митця. «Собаче серце» як метафора соціальних експериментів революційної доби. Конфлікт натовпу, масової свідомості та інтелекту, культури. Персонажі-«двійники» (Шаріков – Швондер).
Рей Дуглас Бредбері (1920–2012). «451° за Фаренгейтом». Тривога за майбутнє суспільства в романі-антиутопії «451° за Фаренгейтом». Тема знецінення культури. Провідні мотиви твору – книги (читання), пожежі, тотального контролю, інакомислення тощо. Натовп і влада. Важке прозріння особистості в тоталітарному суспільстві.
Гарпер Лі (1926–2016). «Убити пересмішника».
Проблема входження молоді в дорослий світ, зіткнення із жорстокістю. Моральні ідеали у творі.
Ерік Вольф Сігел (1937–2010). «Історія одного кохання». Розповідь прозворушливе і трагічне кохання студента, сина мільйонера, до дочки бідного італійського емігранта. Проблеми життя і смерті, любові й відданості у творі.
(ТЛ) Класична і масова література. Рецензія. Поглиблення поняття про «художність».
(ЛК) Бібліотечні та інтернет-ресурси, їхнє використання для збагачення кола читання, розвитку навичок творчої роботи з книгою. Взаємодія різних видів мистецтва (кіно і література та ін.), комп’ютерних технологій і літератури. Сучасні літературно-художні видання, інтернет-портали творів зарубіжної літератури. Міжнародні літературні премії.
(УС) Українські перекладачі творів зарубіжної класики і сучасної літератури. Шолом-Алейхем і Україна.
(ЕК) Переосмислення сюжетів, образів, мотивів зарубіжної літератури і культури у творах мистецтва.
(МЗ) Історія, художня культура.
|
|
7. Підсумки (2 години)
|
|
|
Ключові компетентності
Учень (учениця):
· усвідомлює красу природи, її благотворний вплив на людину, розуміє відповідальність за спроби змінити навколишній світ (НЛ-1);
· оцінює свою роль у суспільстві, бере участь у процесі ухвалення рішень (НЛ-2);
· осмислює причиново-наслідкові зв’язки між безпечною поведінкою та здоров’ям (НЛ-3);
· продукує власні ідеї та ініціативи, обстоює власну думку, використовуючи доцільні мовні засоби (НЛ-4).
Предметні компетентності
Учень (учениця):
· визначає основні етапи літературного процесу XIX–XX ст., їхні особливості, зв’язок із розвитком культури і мистецтва;
· розрізняє літературні напрями, течії, роди, жанрі XIX–XX ст.;
· установлює жанрово-родову належність творів, їхню жанрову й стильову своєрідність;
· називає представників різних літературних напрямів, течій, мистецьких тенденцій, виявляє їхній внесок у національну та світову скарбницю художніх цінностей;
· застосовує літературознавчі поняття в процесі аналізу й інтерпретації літературних творів;
· аналізує, оцінює, порівнює літературні твори і явища.
|
Узагальнення і систематизація навчального матеріалу.
(МЗ) Українська література.
|
|
Завершення ІІ семестру (+ 3 год. резерв)
|
|
|
Для вивчення напам’ять
· Ф. Шиллер. «До радості»
· Г. Гейне. «Не знаю, що стало зо мною…»
· О.С.Пушкін (1 вірш за вибором учителя та учнів)
· М. Ю. Лермонтов. «На дорогу йду я в самотині…»
|
|
=================================================
Додаток 1. Список творів для додаткового читання
Для уроків позакласного читання і уроків із резервного часу (за вибором учителя)
5 клас
1. Арабські казки. «Про Аладдіна і чарівну лампу», «Розповідь про царя Шахріяра» (1-2 за вибором)
2. Баррі Дж. М. «Пітер Пен», «Пітер Пен і Венді» (1 за вибором)
3. Бернетт Ф. Е. «Таємничий сад», «Маленький лорд Фаунтлерой», «Маленька принцеса» (1-2 за вибором)
4. Бюрґер Г. і Распе Р. Е. «Дивовижні пригоди, подорожі й бойові подвиги барона Мюнхгаузена»
5. Гаршин В. «Жабка-мандрівниця»
6. Гауф В. «Маленький Мук»
7. Гофман Е. Т. А. «Лускунчик»
8. Єсенін С. О. «Біла береза», «Пісня про собаку» та інші вірші про природу (1-2 за вибором)
9. Кестнер Е. «Еміль та детективи», «Крихта та Антон» (1 за вибором)
10. Керролл Л. «Аліса в Задзеркаллі»
11. Кіплінг Р. Дж. «Мауглі», «Рікі-Тікі-Таві»
12. Коллоді К. «Піноккіо»
13. Корчак Я. «Король Матіуш Перший»
14. Крюс Дж. «Флорентіна»
15. Лагерлеф С. «Дивовижна подорож Нільса Хольгерсона з дикими гусаками Швецією», «Свята ніч» (1 за вибором)
16. Маршак С. Я. «Дванадцять місяців»
17. Мілн А. «Вінні-Пух та всі-всі-всі»
18. Одоєвський В. Ф. «Містечко в табакерці»
19. Перро Ш. Казки (1-2 за вибором)
20. Родарі Дж. «Казки по телефону»
21. Родарі Дж. «Пригоди Цибуліно», «Пригоди Джельсоміно в Країні брехунів» (1 за вибором)
22. Російські народні казки. «Василиса Прекрасна» та ін. (1-2 за вибором)
23. Сетон-Томпсон Е. «Ведмежа Джонні», «Мустанг-іноходець»(1-2 за вибором)
24. Чапек К. «З погляду кішки»
25. Японські казки. «Жабка з Кіото і жабка з Осака» та ін. (1-2 за вибором)
Із сучасної літератури
26. Буличов К. Цикл «Аліса» (1-2 твори за вибором), «Навколо світу за три години»
27. Екгольм Я. У. «Людвігові хитрому – ура! ура! ура!»
28. Ліндґрен А. «Пеппі Довгапанчоха», «Малюк і Карлсон», «Пригоди Калле Блюмквіста» (1-2 за вибором)
29. Маар П. «Пан Белло і блакитне диво», «Що не день, то субота», «Китобус, або Нові цятки для Суботика» (1-2 за вибором)
30. Нанетті А. «Мій дідусь був черешнею»
31. Cтарк У. «Чи вмієш ти свистати, Юганно»
32. Стронґ Дж. «Кімнатні пірати», «Розшукується ракета на чотирьох лапах», «Гармидер у школі», «Канікули з близнятами» (1-2 за вибором)
6 клас
1. Бєляєв О. Р. «Людина-амфібія»
2. Бредбері Р. «Все літо в один день» та інші оповідання (1-2 за вибором)
3. Верн Ж. «Діти капітана Гранта»
4. Даррелл Дж. «Моя родина та інші звірі», «Птахи, звірі й родичі» (1 за вибором)
5. Дефо Д. «Життя і незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо»
6. Крюс Дж. «Тім Талер, або Проданий сміх»
7. Марк Твен. «Принц і злидар»
8. Монтгомері Л. М. «Емілі виростає» (трилогія «Емілі з Місячного Серпа»)
9. О. Генрі. «Вождь червоношкірих» та ін. (1-2 за вибором)
10. Олеша Ю. К. «Три товстуни»
11. Сенкевич Г. «Янко-музикант»
12. Сетон-Томпсон Е. «Маленькі дикуни»
13. Толстой Л. М. «Дитинство»
14. Треверс П. «Мері Поппінс»
15. Троєпольський Г. Н. «Білий Бім Чорне вухо»
16. Тургенєв І. С. Вірші в прозі («Горобець», «Собака», «Жебрак» та ін.) (2-3 за вибором)
17. Харріс Дж. Ч. «Казки дядечка Рімуса»
18. Шолом-Алейхем. «Хлопчик Мотл», «Пасха на селі»
Із сучасної літератури
19. Енде М. «Момо», «Нескінченна історія» (1 за вибором)
20. Ліндґрен А. «Брати Лев’яче серце»
21. Нестлінґер К. «Пес йде у світ», «Начхати нам на огіркового короля!», «Гном у голові», «Летіть, хрущі» (1-2 за вибором)
22. Ролінґ Дж. «Гаррі Поттер і філософський камінь»
23. Шмітт Е. Е. «Оскар і Рожева Пані»
7 клас
1. Балада «Садко»
2. Вайсглас І. «Круки»
3. Васильєв Б. Л. «А зорі тут тихі»
4. Верн Ж. «Двадцять тисяч льє під водою»
5. Воннегут К. «Брехня»
6. Діккенс Ч. «Пригоди Олівера Твіста»
7. Дюма О. «Три мушкетери»
8. Крісті А. «Десять негренят»
9. Купер Ф. «Звіробій», «Останній із могікан» (1 за вибором)
10. Лондон Дж. «Біле Ікло», «Поклик предків» (1 за вибором)
11. Монтгомері Л. М. «Енн із «Зелених дахів»
12. Олкотт Л. «Маленькі жінки»
13. Осєєва В. О. «Дінка», «Дінка прощається з дитинством» (1 за вибором)
14. Пірс Ф. «Том і опівнічний сад»
15. Пушкін О. С. «Пісня про віщого Олега», «Повісті покійного Івана Петровича Бєлкіна», «Дубровський» (1 за вибором)
16. Рід Т. М. «Вершник без голови», «Квартеронка», «Морське вовченя» та ін. (1 за вибором)
17. Уеллс Г. «Невидимець», «Машина часу» (1 за вибором)
18. Фраєрман Р. І. «Дикий собака динго, або Повість про перше кохання»
19. Хемінгуей Е. «Кішка на дощі»
20. Шолохов М. О. «Доля людини»
Із сучасної літератури
21. Гавальда А. «З5 кіло надії»
22. Гаґеруп К. «Золота Вежа»
23. Колфер Й. «Артеміс Фаул» («Код вічності» або ін.) (1 за вибором)
24. Льюїс К. С. «Хроніки Нарнії» (1-2 за вибором)
25. Пулман Ф. Трилогія «Темні початки» («Північне сяйво», «Магічний ніж», «Янтарне скло») (1-2 твори за вибором)
26. Сашар Л. «Ями»
27. Старк У. «Петер і червоний птах», «Мій друг Персі, Бофало Біл і я» (1 за вибором)
28. Уліцька Л. «Паперова перемога», дитячі оповідання (1-2 за вибором)
29. Сучасна зарубіжна поезія(1-2 твори за вибором)
8 клас
1. Апдайк Дж. «Завтра, завтра, завтра»
2. Бомарше П. О. «Севільський цирульник»
3. Бунін І. О. «Красуня»
4. Гурамішвілі Д. Поезії (2-3 за вибором)
5. Думбадзе Н. «Я, бабуся, Іліко та Іларіон»
6. Лопе де Вега. «Собака на сіні»
7. Мелвілл Г. «Мобі Дік, або Білий Кит»
8. Мольєр. «Тартюф»
9. Распутін В. Г. «Уроки французької», «Прощання з Матьорою» (1 за вибором)
10. Рудакі.Газелі, рубаї, бейти (за вибором)
11. Руставелі Ш. «Витязь у тигровій шкурі»
12. Софокл. «Антігона»
13. Толкін Дж. Р. Р. «Володар Перснів»
14. Фонвізін Д. І. «Недоросток»
15. Чичибабин Б. Поезії (1-2 за вибором)
Із сучасної літератури
16. Ґордер Ю. «Світ Софії»
17. Зузак М. «Крадійка книжок»
18. Парр М. «Вафельне серце»
19. Старк У. Твори для підлітків
20. Таунсенд С. «Таємний щоденник Адріана Моула»
21. Шведер О. Г. «Сни шовкопряда»
22. Сучасна зарубіжна поезія (1-2 твори за вибором).
9 клас
1. Акутаґава Р. «Ніс» та ін. (1 за вибором)
2. Бальзак О. «Батько Горіо», «Шагренева шкіра» (1 за вибором)
3. Бронте Ш. «Джейн Ейр»
4. Гоголь М. В. «Ніс», «Портрет» (1 за вибором)
5. Грибоєдов О. С. «Лихо з розуму»
6. Гюго В. «Собор Паризької Богоматері»
7. Кузнецов А. В. «Бабин Яр»
8. Лермонтов М. Ю. «Мцирі»
9. Меріме П. «Кармен»
10. По Е. «Ельдорадо» та ін.
11. Пушкін О. С. «Маленькі трагедії» (1 за вибором).
12. Ремарк Е. М. «Три товариші», «Життя в борг» (1 за вибором)
13. Сенкевич Г. «Камо грядеші?»
14. Стругацькі А. і Б. «Важко бути богом»
15. Шиллер Ф. «Івікові журавлі», «Підступність і кохання», «Розбійники», «Вільгельм Телль» (1 за вибором)
Із сучасної літератури
16. Геддон М. «Загадковий нічний інцидент із собакою»
17. Космовська Б. «Позолочена рибка»
18. Нестлінґер К. «Маргаритко, моя квітко»
19. Сучасна зарубіжна поезія(1-2 твори за вибором).
Кіноповісті та кіноромани
1. Еймі Бендер. «Таємний знак» (США, 2010, реж. М. Аґрело);
2. Хосе Рівера, Тім Салліван. «Листи до Джульєтти» (США, 2010, реж. Г. Вінік);
3. Майкл Морпурґо «Бойовий кінь» (США, 2012, реж. Стівен Спілберґ)
4. або інші (1-2 за вибором).
Додаток 2.
Сучасна науково-методична література для вчителя
Сучасна науково-методична література для вчителя
Нормативні документи
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392) // Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. – 2012. – № 4-5. – С. 3-56; [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-п.
Монографії, посібники, словники, довідники
1. Абрамович С. Д. Священні книги людства. Веди, Авеста, Біблія, Коран / С.Д. Абрамович. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. – 192 с. (Серія «Бібліотека вчителя зарубіжної літератури»)
2. Бандура О. Теорія літератури в тезах, дефініціях, таблицях: Навчальний довідник / О. Бандура, Г. Бандура. – К.: Шкільний світ, 2008. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).
3. Волошина Н. Й. Наукові основи методики літератури: Посібник / Н. Й. Волошина, О. М. Бандура, О. А. Гальонка та ін.; [за ред. Н. Й. Волошиної] – К. : Ленвіт, 2002. – 344 с.
4. Волощук Е. Технэ майевтике: Теория и практика анализа литературного произведения / Е. Волощук, Б. Бегун // Тема. – 1997. – № 1-2. – 248 c.
5. Давиденко Г. Й., Стрельчук Г.М., Гринчак Н.І. Історія зарубіжної літератури XX ст.: Навчальний посібник / Г. Й. Давиденко, Г. М. Стрельчук, Н. І. Гринчак. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 488 с.
6. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології / І. Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. – 352 с.
7. Зарубіжна література XIX століття: Посібник [за ред. О. М. Ніколенко, В. І. Мацапури]. – К. : ВЦ «Академія», 1999. – 360 с. (Серія «Відкритий урок»)
8. Зарубіжна література XX століття: Посібник [за ред. О. М. Ніколенко, Т. М. Конєвої]. – К. : ВЦ «Академія», 1998. – 320 с. (Серія «Старшокласникам і абітурієнтам»)
9. Зубрицька М. Homo legens: читання як соціокультурний феномен / М. Зубрицька. – Львів : Літопис, 2004. – 352 с.
10. Ісаєва О. О. Організація та розвиток читацької діяльності школярів при вивченні зарубіжної літератури: Посібник для вчителя / О. О. Ісаєва. – К. : Ленвіт, 2000. – 184 с.
11. Ісаєва О.О. Теорія і технологія розвитку читацької діяльності старшокласників у процесі вивчення зарубіжної літератури : Монографія / О. О. Ісаєва. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2003. – 380 с.
12. Історія зарубіжної літератури XX ст.: Навчальний посібник / В. І. Кузьменко, О. О. Гарачковська, М.В. Кузьменко та ін. – К. : ВЦ «Академія», 2010. – 496 с. (Серія «Альма матір»)
13. Кирилюк З. В. Зарубіжна література. Античність. Середньовіччя. Відродження. Бароко. Класицизм: Посібник для вчителя / З. В. Кирилюк. – Тернопіль : Астон, 2002. – 259 с.
14. Кичук Н. Формування творчої особистості вчителя / Н. Кичук. – К. : Либідь, 1991. – 222 с.
15. Клименко Ж. В. Теорія і технологія вивчення перекладних художніх творів у старших класах загальноосвітньої школи / Ж. В. Клименко. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. – 340 с.
16. Клименко Ж. В. Зарубіжна література. Позакласні заходи. 5–6 класи: Посібник для вчителя / Ж. В. Клименко, О. О. Ісаєва – Харків: Веста : Видавництво «Ранок», 2004. – 128 с.
17. Клименко Ж. В. Зарубіжна література. Позакласні заходи. 7–8 класи: посібник для вчителя / Ж. В. Клименко, О. О. Ісаєва. – Харків: Веста : Видавництво «Ранок» , 2004. – 128 с.
18. Куцевол О. М. Методика викладання української літератури (креативно-інноваційна стратегія) / О. М. Куцевол. – К.: Освіта України, 2009. – 494 с.
19. Куцевол О. М. Світ Шекспіра: Посібник для вчителя / О. М. Куцевол. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. – 288 с. (Серія «Бібліотека вчителя зарубіжної літератури»)
20. Лексикон загального та порівняльного літературознавства [за ред. А. Волкова]. – Чернівці : Золоті литаври, 2011. – 636 с.
21. Літературознавча енциклопедія: у 2-х томах / автор-укладач Ю. І. Ковалів. – К. : ВЦ «Академія», 2007. – 445 с.
22. Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та ін. – К. : ВЦ «Академія», 1997. – 752 с. (Серія «Nota bene»)
23. Матвіїшин В. Г. Український літературний європеїзм / В. Г. Матвіїшин. – К. : ВЦ «Академія», 2009. – 264 с.
24. Мацевко-Бекерська Л. В. Методика викладання світової літератури: Навчально-методичний посібник / Л. В. Мацевко-Бекерська. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. – 320 с.
25. Методика преподавания литературы [под ред. О. Богдановой]. – М.: Академия, 2000. – 400 с.
26. Мірошниченко Л. Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах: Підручник / Л. Ф. Мірошниченко – К. : Видавничий дім «Слово», 2010. – 432 с.
27. Мірошниченко Л. Ф., Дишлюк Ю. М. Зарубіжна література. Позакласні заходи. 9-11 кл. : Посібник для вчителя / Л. Ф. Мірошниченко, Ю. М. Дишлюк. – Харків : Ранок, 2004. – 208 с.
28. Мойсеїв І. Зарубіжна література в людинотворчому вимірі / І. Мойсеїв. – К. : Генеза, 2003. – 256 с.
29. Наливайко Д. С., Шахова К. О. Зарубіжна література XIX ст. Доба романтизму / Д.С. Наливайко, К. О. Шахова. – К. : Заповіт, 1997. – 464 с.
30. Наукові основи методики літератури [за ред. Н. Волошиної]. – К. : Ленвіт, 2002. – 344 с.
31. Ніколенко О. М. Бароко. Класицизм. Просвітництво: Посібник для вчителя / О.М. Ніколенко. – Харків: Веста : Видавництво «Ранок», 2003. – 224 с. (Серія «Бібліотека словесника»)
32. Ніколенко О. М. Романтизм у поезії (Г. Гейне, Дж. Г. Байрон, А. Міцкевич, Г. Лонгфелло): Посібник для вчителя / О. М. Ніколенко. – Харків: Веста : Видавництво «Ранок», 2003. – 176 с. (Серія «Бібліотека словесника»)
33. Ніколенко О. М., Куцевол О.М. Сучасний урок зарубіжної літератури: Посібник. 5–11 класи / О. М. Ніколенко, О. М. Куцевол – К. : ВЦ «Академія», 2003. – 288 с.
34. Ніколенко О. М., Мацапура В.І. Літературні епохи, напрями, течії / О. М. Ніколенко, В. І. Мацапура. – К. : Педагогічна преса, 2004. – 128 с.
35. Ніколенко О. М., Орлова О. В., Конєва Т. М. та ін. Зарубіжна література: Тести: Посібник / О. М. Ніколенко, О. В. Орлова, Т. М. Конєва. та ін. – К. : ВЦ «Академія», 2007. – 352 с.
36. Ніколенко О. М., Філіна І. О. Філософія життя у китайській та японській літературах (Лі Бо, Ду Фу, Мацуо Басьо та ін.): Посібник для вчителя / О. М. Ніколенко, І. О. Філіна. – Харків : Веста : Видавництво «Ранок», 2003. – 192 с. (Серія «Бібліотека вчителя зарубіжної літератури»)
37. Нямцу А. Е. Идеи и образы Нового Завета в мировой литературе. Часть 1 / А. Е. Нямцу. – Черновцы: Рута, 1997. – 328 с.
38. Нямцу А. Є. Міф. Легенда. Література / А. Є. Нямцу. – Чернівці: Рута, 2007. – 520 с.
39. Нямцу А. Е. Основы теории традиционных сюжетов / А. Е. Нямцу. – Черновцы: Рута, 2003. – 80 с.
40. Оліфіренко С. М. Мандрівка Інтернет-сторінками зарубіжної літератури: Посібник для вчителів і учнів 8-11 класів / С. М. Оліфіренко – Київ: Грамота, 2007. – 344 с.
41. Пасічник Є. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах / Є. Пасічник. – К. : Ленвіт, 2000. – 384 с.
42. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: науково-методичний посібник [за ред. О. І. Пометун]. – К. : АСК, 2004 – 192 с.
43. Професія – вчитель літератури: Словник-довідник [упор. Т. Чередник]. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 140 с.
44. Ситченко А. Л. Методика викладання літератури: Термінологічний словник [за ред. А. Л. Ситченко] / А. Л. Ситченко, В. І. Шуляр , В. В. Гладишев. – К. : Видавничий дім «Ін Юре», 2008. – 132 с.
45. Ситченко А. Навчально-технологічна концепція літературного аналізу / А. Ситченко. – К. : Ленвіт, 2004. – 304 с.
46. Словник художніх засобів і тропів / автор-укладач В. Ф. Святовець. – К. : ВЦ «Академія», 2011. – 176 с. (Серія «Nota bene»)
47. Сучасна літературна компаративістика: стратегії і методи. Антологія [за заг. ред. Д. С. Наливайка]. – К. : Видавничий дім «КМ Академія», 2009. – 487 с.
48. Таранік-Ткачук К. В. Від Вітмена до Маркеса: Матеріали до уроків зарубіжної літератури / К. В. Таранік-Ткачук. – Тернопіль : Мандрівець, 2005. – 196 с. ; Біла церква : Дельфін, 2011. – 220 с.
49. Таранік-Ткачук К. В. Стилістичний аналіз художнього твору на уроках зарубіжної літератури / К. В. Таранік-Ткачук. – К.: Грамота, 2008. – 128 с.
50. Чижевський Д. І. Історія російської літератури XIX століття. Романтизм / Д.І. Чижевський. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – 216 с. (Серія «Альма-матер»)
51. Чижевський Д. І. Історія української літератури / Д. І. Чижевський. – К. : ВЦ «Академія», 2003. – 568 с. (Серія «Альма-матер»)
52. Чижевський Д. І. Порівняльна історія слов’янських літератур / Д. І. Чижевський. – К.: ВЦ «Академія», 2005. – 288 с. (Серія «Альма-матер»)
53. Шалагінов Б. Б. Зарубіжна література від античності до початку XIX сторіччя: Історико-естетичний нарис / Б. Б. Шалагінов. – К.: Видавничий дім «КМ Академія», 1994. – 360 с.
54. Шалагінов Б. Б. Шлях Гете. Життя, філософія, творчість: Посібник для вчителя / Б.Б. Шалагінов. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. – 288 с. (Серія «Бібліотека вчителя зарубіжної літератури»)
55. Штейнбук Ф. М. Методика викладання зарубіжної літератури в школі: Навчальний посібник / Ф. М. Штейнбук. – К. : Кондор, 2007. – 313 с.
Періодичні фахові видання
1. Всесвіт: фаховий журнал світової літератури. – К. : Видавничий дім «Всесвіт»: http://vsesvit-journal.com
2. Всесвітня література в сучасній школі:науково-методичний журнал Міністерства освіти і науки України. – К. : РА «Освіта України».
3. Всесвітня література в школах України: науково-методичний журнал Міністерства освіти і науки України. – К.: Педагогічна преса.
4. Зарубіжна література в школах України: науково-методичний журнал. – К. : Антросвіт: http: //www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/zlvsh/index
5. Вікно в світ. Зарубіжна література: наукові дослідження, історія, методика викладання: науково-методичний журнал. – К. : Незалежний центр наукових досліджень зарубіжної літератури.
6. Всесвітня література та культура: науково-методичний журнал. – К. : Антросвіт.
7. Зарубіжна література: науково-методична газета. – К. : Шкільний світ: http: //literatura@1veresnya.com.ua
8. Зарубіжна література в школі: науково-методичний журнал. – Харків: Основа.
9. Слово і Час: науково-теоретичний журнал. – К.: Національна академія наук України, Інститут літератури імені Тараса Шевченка, Національна спілка письменників України: http://www.slovoichas.in.ua
Сайти бібліотек
1. Бібліотека світової літератури – оригінали та переклади (Library of the world literature – original texts and translations): http://ae-lib.narod.ru.
2. Державна бібліотека України для юнацтва: http://www.4uth.gov.ua/
3. Національна бібліотека України для дітей: www.chl.kiev.ua/.
4. Національна парламентська бібліотека України: http://www.nplu.org/
6. Електронна бібліотека української літератури (зарубіжна література): http://ukrlib.com.
7. Бібліотека українського центру: http://ukrcenter.com.
8. Дитячий сайт «Казкар»: http://kazkar.at.ua/