Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Мистецтво. 5-9 класи» (оновлена)
06-09-2021, 14:33
МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ I НАУКИ УКРАЇНИ
МИСТЕЦТВО
5– 9 класи
Навчальна програма
для загальноосвітніх навчальних закладів
Укладачі програми (2012 рік):
Людмила Масол, провідний науковий співробітник лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук (керівник групи);
Оксана Коваленко, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України;
Галина Сотська, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук; старший науковий співробітник;
Галина Кузьменко, старший викладач кафедри образотворчого мистецтва і дизайну Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук;
Жанна Марчук, учитель образотворчого мистецтва гімназії № 290 м. Києва, заслужений учитель України, учитель-методист;
Олена Константинова, учитель образотворчого мистецтва спеціалізованої школи з поглибленим вивченням англійської мови № 16 м. Києва, вчитель-методист;
Людмила Паньків, доцент кафедри фортепіанного виконавства і художньої культури Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, кандидат педагогічних наук;
Ірина Гринчук, доцент кафедри інструментального виконавства Тернопільського національного університету ім. Володимира Гнатюка, кандидат педагогічних наук;
Надія Новикова, вчитель музичного мистецтва та художньої культури ЗОШ І– ІІІ ст. № 4 м. Бучі, Київська область, заслужений учитель України, кандидат педагогічних наук;
Наталія Овіннікова, вчитель музичного мистецтва та художньої культури ЗОШ І– ІІІ ст. № 119 м. Києва, учитель-методист.
Робоча група з оновлення програми:
Олена Гайдамака, старший науковий співробітник ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», кандидат педагогічних наук;
Наталія Лємешева, методист образотворчого мистецтва лабораторії виховної роботи лабораторії КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради», Черкаська обл.;
Тетяна Абрамян, учитель музичного мистецтва Торецькоi загальноосвітньої школи I–III ст. № 10 Торецькоi міської ради, Донецька обл., учитель-методист;
Оксана Гусєва, викладач образотворчого мистецтва Педагогічного коледжу ім. А. Ю. Кримського м. Володимир – Волинського, Волинська обл.;
Олена Коваль, учитель образотворчого мистецтва комунального закладу «Загальноосвітній навчальний заклад
І ступеня – гімназія № 39» Кам’янської міської ради, Дніпропетровська обл., учитель-методист;
Микола Скиба, експерт з питань освіти Українського інститут майбутнього, м. Київ;
Тетяна Шлєєнкова, учитель образотворчого мистецтва комунального закладу «Навчально-виховне об'єднання «Загальноосвітня школа I–III ступенів № 24 – центр дитячої та юнацької творчості «Оберіг» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області», Кіровоградська обл., заслужений учитель України.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Мистецтво — особлива форма відображення дійсності, естетичний художній феномен, який передає красу навколишнього та внутрішнього світу людини через осмислення фундаментальних категорій «краса», «гармонія», «ритм», «пропорційність», «довершеність» та ін. Особливості опанування мистецтвом в школі пов’язані з його багатогранним впливом на свідомість і підсвідомість людини, її емоційно-чуттєву сферу, мислення й потреби. Мистецтво сприяє художньо-естетичному розвитку людини та стимулює готовність особистості брати участь у різних формах культурного життя суспільства. Таким чином, здійснюється виховання в учнів ціннісно-світоглядних орієнтацій у сфері мистецтва, розвиток комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей і способів художньої діяльності, формування потреби у творчому самовираженні та естетичному самовдосконаленні.
Навчання в основній школі спрямовується на досягнення мети базової загальної середньої освіти, яка полягає в розвитку та соціалізації особистості учнів, формуванні їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення, здатності до саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.
Випускник основної школи є патріотом України, поважає її історію, культуру і культуру інших народів, вільно володіє державною (і рідною, у разі відмінності) мовою, спілкується щонайменше однією іноземною мовою, має бажання і здатність до самоосвіти, активний і відповідальний у громадському й особистому житті, підприємливий і ініціативний, має уявлення про світобудову, береже природу, безпечно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.
Мета базової загальної середньої освіти досягається шляхом реалізації таких завдань загальної мистецької освіти:
● виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів, естетичних потреб;
● формування системи художніх знань, яка відображає видову специфіку і взаємодію мистецтв;
● розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ;
● стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження, до діалогу;
● розвиток художніх здібностей, креативного мислення;
● формування потреби в естетизації середовища та готовності до участі в соціокультурному житті.
Загальна мистецька освіта ґрунтується на принципах:
● наступності між початковою, основною і старшою школою;
● поєднання загальнолюдського, національного та етнокраєзнавчого аспектів змісту освіти;
● інтегративності, спрямованості на поліхудожнє виховання учнів;
● креативності (пріоритет творчої самореалізації);
● варіативності змісту, методів, технологій;
● діалогічності, полікультурності.
Опанування учнями мистецтва в основній школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного та інтегративного підходів. Компетентнісний підхід сприяє формуванню предметних, міжпредметних і ключових компетентностей. Особистісно зорієнтований підхід забезпечує розвиток в учнів індивідуальних художніх здібностей (музичних, образотворчих та ін.), творчого потенціалу. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток художніх умінь і здатності застосовувати їх у навчальній та соціокультурній практиці. Інтегративний підхід виражається в акцентуванні взаємодії різних видів мистецтва в рамках освітньої галузі та пошуку міжпредметних зв’язків із предметами інших освітніх галузей, інтеграції шкільного навчання мистецтв із соціокультурним середовищем.
Предметна мистецька компетентність (музична, образотворча, хореографічна, театральна, екранна) — це здатність до пізнавальної і практичної діяльності у певному виді мистецтва. Вона формується у процесі опанування учнями системи знань та уявлень у сфері певного виду мистецтва (знаннєвий компонент), набуття ними художньо-творчого досвіду з мистецтва (діяльнісний компонент), виховання ціннісних орієнтацій щодо мистецтва та мистецької діяльності (ціннісний компонент).
Під час опанування учнями різних видів мистецтва формуються міжпредметні естетичні компетентності — здатність учня орієнтуватися в естетичних нормах різних сфер соціуму відповідно до сформованих естетичних ідеалів і цінностей, системи інтегрованих мистецьких знань і досвіду.Предметні мистецькі та міжпредметні естетичні компетентності виявляються у здатності особистості використовувати набутий досвід мистецької діяльності у навчальних і життєвих ситуаціях, зокрема під час практичної, пізнавальної й творчої діяльності, сприймання, аналізу, інтерпретації творів мистецтва, участі у різних мистецьких заходах; у висловлюваннях, судженнях щодо ціннісного ставлення та щодо усвідомлення соціального, культурного, особистісного значення мистецтва; у критичній оцінці на основі естетичних засад та аргументації своєї позиції щодо творів мистецтва, довкілля, медіа й інтернет-ресурсів; у продукуванні креативних ідей та пропонуванні способів їхньої реалізації; в умінні трансформувати мистецькі знання у досвід діяльності виконання практичних і творчих завдань, естетизації середовища та корекції власного емоційного стану, задоволення власних творчих потреб тощо.
Мистецтво відіграє важливу роль у формуванні ключових компетентностей, зокрема:
Таблиця
|
Ключова компетентність |
Компоненти |
|
1. Спілкування державною (і рідною, у разі відмінності) мовою |
Уміння: висловлювати свої почуття та переживання від сприймання творів мистецтва; брати участь у дискусіях, обговореннях на теми мистецтва, чітко формулювати судження щодо мистецтва й мистецьких явищ; ділитися своїми творчими ідеями, почуттями, коментувати й оцінювати власну художньо-творчу діяльність і творчість інших Ставлення: усвідомлення загальнолюдських цінностей, національної самобутності через мистецтво, готовність до їхнього поширення |
|
2. Спілкування іноземними |
Уміння: сприймати твори мистецтва різних країн, народів Ставлення: пошанування культурного розмаїття, усвідомлення ширших можливостей у творчій діяльності зі знанням іноземних мов |
|
3. Математична компетентність |
Уміння: аналізувати твори мистецтва, розуміти логіку художньої форми; здійснювати необхідні розрахунки для встановлення пропорцій, відтворення перспективи, створення об’ємно-просторових композицій, визначення метру, запису ритму тощо Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку математики й мистецтва на прикладах творів різних видів мистецтва |
|
4. Основні компетентності у природничих науках і технологіях |
Уміння: спостерігати, досліджувати і відтворювати в художніх образах довкілля та явища природи засобами мистецтва; використовувати нові технічні засоби для втілення художніх ідей, застосовувати знання із природничих наук (акустики, оптики, хімії тощо) Ставлення: розуміння гармонійної взаємодії людини і природи, сприймання довкілля як об’єкта для художньо-образної інтерпретації |
|
5. Інформаційно-цифрова |
Уміння: застосовувати сучасні цифрові технології для створення, презентації та популяризації художніх образів; добирати й опрацьовувати потрібну інформацію (зображення, текст, аудіо, відео) для пізнання, творення мистецтва у пошуково-дослідній і соціокультурній діяльності Ставлення: усвідомлення можливостей використання сучасних цифрових технологій для художньо-творчого самовираження та віртуальних мистецьких подорожей |
|
6. Уміння вчитися |
Уміння: визначати власні художні інтереси та потреби; планувати й організовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва чи самовираження через мистецтво; раціонально використовувати час для задоволення культурних потреб, здобувати, опрацьовувати мистецьку інформацію Ставлення: усвідомлення власного рівня опанування художньої інформації, самооцінювання досягнень і помилок, готовність до пошуку нових шляхів для художньо-творчого розвитку |
|
7. Ініціативність і підприємливість |
Уміння: критично оцінювати й інтерпретувати явища культури минулого і сучасності, розуміючи роль традицій та інновацій; працювати в команді для пошуку вирішення художньо-творчих завдань; презентувати власні твори, пропонувати ідеї, шляхи розв’язання творчих завдань, оцінювати і визначати свої сильні і слабкі сторони |
|
8. Соціальна та громадянська компетентності |
Уміння: ефективно співпрацювати з іншими, зокрема для реалізації громадських мистецьких проектів; творити (самостійно чи в команді) естетичне середовище |
|
9. Обізнаність і
|
Уміння: розвивати власну емоційно-почуттєву сферу на основі сприймання мистецтва та художньо-творчої діяльності; аналізувати, інтерпретувати, давати естетичну оцінку творам різних видів мистецтва та довкілля; створювати художні образи засобами різних видів мистецтва Ставлення: пошана до національної культури; повага і толерантне ставлення до культурного розмаїття світу; усвідомлення потреби збереження художнього надбання людства |
|
10. Екологічна грамотність і здорове життя |
Уміння: використовувати мистецтво для вираження власних емоцій, почуттів, переживань та впливу на власний емоційний стан Ставлення: розуміння гармонійної взаємодії людини і природи, сприймання довкілля як об’єкта для художньо-образної інтерпретації |
З метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування ключових та міжпредметних компетентностей у зміст навчання введено наскрізні змістові лінії — соціально значущі надпредметні теми, які сприяють формуванню в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Зміст наскрізних змістових ліній є складовою основного змісту освіти і реалізується через відповідні трактування, приклади і методи навчання, створення надпредметних, загальношкільних проектів (зокрема,через творчу роботу, яка виходить з наскрізних тем або інтегрує навчальні предмети) тощо.
Наскрізними змістовими лініями в основній школі визначено такі: «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».
Наскрізна змістова лінія «Екологічна безпека й сталий розвиток» націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Реалізація змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» здійснюється на основі творів мистецтва та художньо-творчої діяльності у процесі виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до природи; усвідомлення себе частиною світу, в якому все взаємопов’язане; розуміння єдності національно-регіональних цінностей і глобальних людських пріоритетів.
Наскрізна змістова лінія «Громадянська відповідальність» спрямована на виховання відповідального громадянина своєї держави. Вагомою її складовою є формування в учнів культурної самосвідомості – здатності розуміти роль культури у становленні способу мислення і поведінки людей, шанобливого, толерантного ставлення до культурних надбань свого народу, країни, світу; усвідомлення власної значущості і відповідальності щодо причетності до свого народу. Це здійснюється під час опанування учнями досягнень українського мистецтва, зокрема в контексті світової мистецької спадщини.
Наскрізна змістова лінія «Здоров’я і безпека» націлена на формування духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Її реалізація засобами мистецтва сприятиме гармонізації інтелектуальної та емоційної сфер особистості. Це відбувається у процесі усвідомлення учнями впливу мистецтва на емоційну сферу людини, зокрема через емоційно-образне пізнання навколишнього світу на основі синтезу різних видів мистецтва; ознайомлення з елементами арттерапії, які сприятимуть збагаченню емоційно-почуттєвої сфери школярів, зниженню кількості захворювань та поведінкових ризиків.
Наскрізна змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» націлена на формування проактивної особистості, яка вміє планувати й досягати поставлених цілей, розвиває свої лідерські якості тощо. Вона реалізується у процесі формування в учнів умінь реально визначати свої сильні й слабкі сторони; мотивації учнів до виявлення творчих ініціатив та сприяння їхній реалізації, зокрема через втілення їх у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній).
Характеристика структури програми й особливості організації навчально-виховного процесу
Структура програми «Мистецтво» зумовлена логікою побудови всього курсу, яка забезпечує цілісність змісту мистецької освіти в основній школі. Логічна послідовність тем за роками навчання (однакова і для автономного викладання музичного та образотворчого мистецтва, і для інтегрованого курсу) охоплює такі ключові естетичні категорії, як види, жанри, стилі мистецтва. Спільна тематика кожного року розподіляється на окремі теми варіативно, адже змістове наповнення конкретизується відповідно до специфіки кожного з блоків програми: предметів «Музичне мистецтво» і «Образотворче мистецтво» чи інтегрованого курсу «Мистецтво».
Основні види діяльності учнів на уроках охоплюють художньо-творче самовираження; сприймання, інтерпретацію та оцінювання художніх творів; пізнання явищ мистецтва й засвоєння відповідної мистецької термінології.
У 5–7 класах пріоритетними є різноманітні форми практичної діяльності учнів, під час якої відбувається їхнє самовираження у співі, інструментальному музикуванні, малюванні, ліпленні, конструюванні, театралізації тощо. Учні засвоюють особливості мови різних видів мистецтва (5 клас), палітру жанрів музичного та образотворчого мистецтв
(6 клас), новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства (7 клас). У 8–9 класах учні опановують стилі та напрями мистецтва, які історично склалися впродовж епох, тому пріоритетними стають такі види діяльності, як інтерпретація художніх творів у культурологічному контексті, виконання індивідуальних і колективних проектів. Водночас поглиблюються знання термінології (мистецтвознавча й культурологічна пропедевтика).
Окрім внутрішньої галузевої інтеграції, доцільно використовувати міжпредметні зв’язки й з іншими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Технології», «Здоров’я і фізична культура» та ін.
Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Учитель самостійно визначає обсяг годин на вивчення окремої теми навчальної програми, за необхідності має право змінювати порядок вивчення тем у межах навчального року. Він має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись на навчальну тематику й критерій їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні й ігрові завдання для учнів, ураховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку.
Предмети мистецтва в загальноосвітній школі мають важливе естетико-виховне спрямування, якому підпорядковуються дидактичні завдання, тому вчитель має сприяти зростанню в учнів інтересу до мистецтва, розвитку здатності емоційно реагувати на художні твори і знаходити в них особистісний смисл. Отже, головне надзавдання вчителя — створити захопливу й емоційно піднесену атмосферу, щоб кожний урок став справжнім уроком мистецтва, надихав учнів на творчість — в особистісній і соціокультурній діяльності.
Години резервного часу використовуються на розсуд учителя — на відвідування музеїв, виставок, театрів тощо.
Загальна тематична структура програми
|
Клас |
Тема |
Кількість годин на тиждень |
|
|
Інтегрований курс «Мистецтво» |
|||
|
Музичне мистецтво |
Образотворче мистецтво |
||
|
5 |
Види мистецтва |
1 |
1 |
|
6 |
Жанри мистецтва |
1 |
1 |
|
7 |
Мистецтво: діалог традицій і новаторства |
1 |
1 |
|
|
|
Інтегрований курс «Мистецтво» |
|
|
8 |
Мистецтво в культурі минулого |
1 |
|
|
9 |
Мистецтво в культурі сучасності |
1 |
|
Особливості оцінювання результатів навчання
Багатокомпонентність змісту мистецької освіти зумовлює багатофункціональність оцінювання досягнень учнів у цій галузі, єдність діагностичної, коригувальної, стимулюючо-мотиваційної, навчальної, виховної, розвивальної, прогностичної функцій.
Об’єктами перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти мають стати основні компетентності:
● предметні мистецькі;
● міжпредметні естетичні;
● ключові.
Система оцінювання результатів навчання в освітній галузі «Мистецтво» ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня; оцінюється не рівень його недоліків і прорахунків, а рівень особистісних досягнень. Як відомо, значну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які впливають на освітні результати учнів. Тому індивідуальний і диференційований підходи до оцінювання мають надзвичайно важливе значення. Комплексна перевірка та оцінка, яка інтегрує результати різних видів діяльності учнів — інформаційно-пізнавальної, практичної, творчої, — дають змогу вчителеві об’єктивно, але водночас і гуманно (не пригнічуючи особистість) оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх здібностей, проте характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю.
До основних видів оцінювання належать: поточне (виконує діагностичну, стимулюючу, коригуючу функції), тематичне і підсумкове (семестрове і річне). Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка й взаємне оцінювання.
Тематична структура програми «Музичне мистецтво» (5–7 класи)
35 годин на рік (1 година на тиждень), з них 4 години — резервний час
|
Клас |
Тема року |
Теми |
|
5 |
Види музичного мистецтва |
Музика як вид мистецтва |
|
Народна музика |
||
|
Професійна музика |
||
|
Взаємодія музики з іншими видами мистецтва (образотворче мистецтво, архітектура, література, театр, цирк, кіно) |
||
|
6 |
Жанри музичного мистецтва |
Жанри камерно-вокальної музики |
|
Жанри хорової музики |
||
|
Жанри камерно-інструментальної музики |
||
|
Жанри симфонічної музики |
||
|
7 |
Музика: діалог традицій |
Мистецтво в нашому житті |
|
Новітні музичні явища |
|
5 клас. Види музичного мистецтва |
||
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
Зміст навчального матеріалу |
|
|
Учень / учениця Знаннєвий компонент ● орієнтується в основних засобах музичної виразності, їхньої ролі у створенні музичного образу; ● називає особливості народних пісень і танців, народних музичних інструментів; ● наводить приклади значення музики в житті, зокрема в побуті, медіапросторі Діяльнісний компонент ● дотримується правил співу; ● виразно виконує народні пісні з елементами театралізації, зокрема обрядові, побутові, історичні та ін.; ● створює найпростіший ритмічний супровід до пісні; ● розрізняє тембри співацьких голосів, звучання українських народних інструментів; ● застосовує музичні знання та вміння у власному житті; ● інтерпретує зміст прослуханих музичних творів Ціннісний компонент ● висловлює оцінні судження щодо образного змісту прослуханих музичних творів; ● виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів музичного мистецтва; ● усвідомлює українську культурну ідентичність, виявляє шану до мистецького надбання українського народу й гордість за нього; ● пропагує національну культуру через власну художньо-творчу діяльність; ● виявляє повагу та толерантне ставлення до культурного розмаїття різних регіонів світу |
Музика як вид мистецтва Народна музика |
|
|
Учень / учениця Знаннєвий компонент ● орієнтується у характерних ознаках програмної та непрограмної, вокальної та інструментальної, хорової та симфонічної музики; ● орієнтується в поняттях «вокальна», «інструментальна», «хорова», «симфонічна музика»; ● розуміє зв’язок народної і професійної музики; ● наводить приклади взаємодії музики та інших видів мистецтва (образотворче мистецтво, література, театр, цирк, кіно); ● називає різновиди ансамблів та оркестрів Діяльнісний компонент ● порівнює твори вокальної та інструментальної музики; ● передає музичні образи в малюнках, пластичних імпровізаціях; ● розрізняє тембри інструментів симфонічного оркестру; ● характеризує засоби музичної виразності; ● інтерпретує зміст музичних творів і творів інших видів мистецтва; ● застосовує музичні знання та вміння, зокрема форми взаємодії музики з іншими видами мистецтва в процесі комунікації Ціннісний компонент ● висловлює оцінні судження щодо образного змісту прослуханих музичних творів; ● виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів музичного мистецтва; ● усвідомлює загальнолюдські цінності, транслятором яких є мистецтво |
Професійна музика Взаємодія музики з іншими видами мистецтва |
|
|
Наприкінці 5 класу учень / учениця виявляє здатність: ● інтерпретувати зміст музичних творів, зокрема в їх взаємозв’язках з іншими видами мистецтва; ● передавати враження від музики вербальними, художніми засобами, засобами ритмопластики та театралізації; ● виконувати пісні серед однолітків, у родині з рухами та ритмічним акомпанементом; ● розуміти зв’язок музики з іншими видами мистецтва, застосовувати міжпредметні компетентності у процесі художньо-творчої діяльності; ● висловлювати власні судження про музику та інші види мистецтва, виявляти естетичне ставлення до них; ● брати участь у міжособистісному спілкуванні з приводу музики, співпрацювати в малих і великих групах; ● проявляти допитливість у процесі пізнання музики, використовувати різні друковані джерела інформації про музичне мистецтво в навчально-пізнавальній і соціокультурній діяльності |
||
|
6 клас. Жанри музичного мистецтва |
||
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
Зміст навчального матеріалу |
|
|
Учень / учениця Знаннєвий компонент ● орієнтується у характерних ознаках жанрів камерно-вокальної та хорової музики (пісня, гімн, романс, кантата, ораторія, меса, літургія та ін.) відповідно до їх призначення; ● наводить приклади творів жанрів камерно-вокальної та хорової музики Діяльнісний компонент ● порівнює камерно-вокальні та хорові жанри; ● порівнює власну думку щодо музики з думкам інших і толерантно ставиться до них, виявляє ініціативу та взаємодопомогу в груповій роботі; ● виконує пісні, які виражають різні естетичні почуття; ● інтерпретує образний зміст камерно-вокальних і хорових творів; ● застосовує набуті знання про вокальну та хорову музику у власній виконавській діяльності Ціннісний компонент ● висловлює оцінні судження щодо музики різних жанрів; ● виявляє емоції, що викликають твори мистецтва, характеризує їхній вплив; ● усвідомлює загальнолюдські, естетичні та художні цінності у творах музичного мистецтва різних жанрів; ● усвідомлює необхідність збереження музичної культури людства |
Жанри камерно-вокальної музики Жанри хорової музики |
|
|
Учень / учениця Знаннєвий компонент ● знає й розуміє характерні ознаки музичних жанрів — камерно-інструментальних (прелюдія, скерцо, ноктюрн, етюд, варіації, рондо, соната, квартет та ін.) і симфонічних (увертюра, концерт, симфонія, симфонічна поема, сюїта та ін.); ● наводить приклади музичних циклів, поєднання жанрів Діяльнісний компонент ● виконує пісні, зокрема двоголосні; ● інтерпретує інструментальні твори різних жанрів; ● порівнює жанри камерної та симфонічної музики; ● застосовує набуті знання про інструментальну музику в процесі міжособистісного спілкування Ціннісний компонент ● висловлює оцінні судження щодо музики різних жанрів; ● виявляє естетичне ставлення до музичної діяльності; ● усвідомлює загальнолюдські, естетичні та художні цінності у творах музичного мистецтва різних жанрів; ● усвідомлює необхідність збереження музичної культури людства |
Жанри камерно-інструментальної музики Жанри симфонічної музики |
|
|
Наприкінці 6 класу учень/учениця виявляє здатність: ● інтерпретувати музичні твори різних жанрів, усвідомлюючи єдність змісту і форми, типи розвитку музики; ● виконувати пісні різних жанрів (соло, в ансамблі, хорі); ● застосовувати набуті музичні знання і вміння для самореалізації, створення домашньої фонотеки, складання програм шкільних і позашкільних концертів; ● розуміти зв’язок музики з гуманітарними та природничими дисциплінами, застосовувати міжпредметні компетентності в різноманітній творчій діяльності; ● висловлювати оцінні судження щодо музики різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до музичної діяльності, брати участь у дискусіях, порівнювати власну думку щодо музики з думкам інших і толерантно ставитися до них, виявляти ініціативу та взаємодопомогу в груповій роботі; ● проявляти активність у процесі пізнання музичного мистецтва, використовувати медіаресурси (радіо, телебачення тощо) у пошуковій діяльності |
||
|
7 клас. Мистецтво: діалог традицій і новаторства |
||
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
Зміст навчального матеріалу |
|
|
Учень / учениця Знаннєвий компонент ● орієнтується в особливостях музичної культури рідного краю; ● називає видатних митців (композиторів, виконавців, мистецькі колективи тощо) рідного краю; ● знає про аранжування в музичному мистецтві; наводить приклади аранжування в народній й академічній музиці; ● наводить приклади відображення етнічних мотивів у класичній і сучасній музиці Діяльнісний компонент ● виконує пісні, створює вокальні та інструментальні імпровізації; ● порівнює оригінальні музичні твори та варіанти їх обробок, аранжувань; ● застосовує знання та вміння з аранжування народної музики у власній виконавській творчості Ціннісний компонент ● виявляє емоції, що викликають твори мистецтва, характеризує їх вплив; ● аналізує твори музичного мистецтва, виявляє емоційно-ціннісне ставлення до них; ● усвідомлює необхідність збереження художнього надбання людства |
Музичне мистецтво в нашому житті |
|
|
Учень / учениця Знаннєвий компонент ● орієнтується в особливостях музичних явищ ХХ–ХХІ ст. (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня та ін.); ● називає виражальні засоби електронної музики Діяльнісний компонент ● порівнює рок-оперу, мюзикл і класичні музично-театральні жанри; ● розрізняє й виконує вокальні твори сучасних напрямів (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня); ● створює елементарні музичні/ритмічні композиції, зокрема з використанням комп’ютерних технологій; ● застосовує знання про сучасні музичні напрями у власній творчій діяльності Ціннісний компонент ● висловлює емоційно-ціннісне ставлення до творів сучасного музичного мистецтва; ● аналізує, інтерпретує, дає естетичну оцінку творам музичного мистецтва, (зокрема, естетично оцінює музичний супровід медіа та інтернет-простору з активною критичною позицією); ● усвідомлює загальнолюдські цінності, транслятором яких є твори музичного мистецтва минулого і сучасності; ● усвідомлює необхідність збереження мистецького надбання людства |
Новаторство в музичному мистецтві |
|
|
Наприкінці 7 класу учень / учениця виявляє здатність: ● самостійно інтерпретувати музику сучасності, розуміючи взаємозв’язок традицій і новаторства; ● виконувати сучасні вокальні твори, зокрема мовою оригіналу, створювати елементарний музичний (ритмічний, пластичний) супровід до них, застосовувати набуті музичні знання і вміння для самореалізації та у соціокультурній діяльності; ● розуміти зв’язок музики з предметами інших освітніх галузей і застосовувати міжпредметні компетентності у процесі самореалізації та в соціокультурній діяльності; ● висловлювати критичні судження щодо музичних явищ сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументовано доводити власну позицію щодо музичних явищ сьогодення під час дискусії, брати участь у різних видах індивідуальної і колективної музичної діяльності; ● проявляти самостійність у процесі пізнання музичних явищ сучасності, прагнення використовувати інтернет-ресурси, комп’ютерні програми з музичного мистецтва в пошуково-дослідній і соціокультурній діяльності |
||
Тематична структура програми «Образотворче мистецтво» (5–7 класи)
35 годин на рік (1 година на тиждень), з них 4 години — резервний час
|
Клас |
Тема року |
Теми |
|
5 |
Види мистецтв |
Графіка |
|
Живопис |
||
|
Скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво |
||
|
Взаємодія образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва (архітектурою, літературою, музикою, театром, цирком, кіно) |
||
|
6 |
Жанри мистецтва |
Анімалістичний жанр. Пейзаж |
|
Портретний жанр |
||
|
Побутовий жанр. Натюрморт |
||
|
Жанри: історичний, міфологічний, релігійний, батальний |
||
|
7 |
Мистецтво: діалог традицій і новаторства |
Мистецтво в нашому житті |
|
Дизайн |
|
5 клас. Види образотворчого мистецтва |
||
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
Зміст навчального матеріалу |
|
|
Учень / учениця Знаннєвий компонент ● знає види графіки, засоби художньої виразності графіки (лінія, штрих, крапка, пляма); основні закони композиції Діяльнісний компонент ● відтворює об’єкти навколишнього світу засобами художньої виразності графіки; ● передає об’єм предметів засобами світлотіні; ● дотримується основних законів композиції; ● застосовує різні графічні техніки та матеріали Ціннісний компонент ● висловлює власні судження про естетичну цінність графічних творів; ● аналізує власні графічні творчі роботи та роботи однолітків; ● усвідомлює значення графіки як основи інших видів образотворчого мистецтва |
Графіка |
|
|
Учень / учениця Знаннєвий компонент ● знає види живопису; властивості кольору (насиченість, світлота, відтінок); ● називає засоби художньої виразності живопису (колір, колорит, контраст, нюанс, колірна гама) Діяльнісний компонент ● відтворює красу навколишнього світу засобами живопису; ● передає об’єм предметів кольором; ● дотримується основних законів композиції; ● уміє передавати плановість засобами живопису; ● застосовує різні живописні техніки та матеріали (акварель, гуаш) Ціннісний компонент ● аналізує власні живописні творчі роботи й роботи своїх однолітків; ● висловлює судження, ціннісні ставлення до творів живопису, які є культурним надбанням людства в Україні й світі |
Живопис |
|
|
Учень / учениця Знаннєвий компонент ● знає види скульптури й декоративно-прикладного мистецтва; матеріали скульптури; види орнаментів; ● розуміє засоби художньої виразності скульптури й декоративно-прикладного мистецтва; ● називає закономірності стилізації Діяльнісний компонент ● уміє створювати художні образи людей, тварин, сюжетно-тематичні композиції з різних пластичних матеріалів (кругла скульптура, рельєф); ● уміє створювати орнаментальні композиції; ● стилізує природні форми (тварин, птахів, квітів) для створення декоративних композицій; ● застосовує різні техніки, прийоми та матеріали для реалізації творчого задуму в декоративних і скульптурних композиціях Ціннісний компонент ● висловлює власні судження про твори декоративно-прикладного мистецтва й скульптури; ● усвідомлює значення творів декоративно-прикладного мистецтва і скульптури у формуванні і збереженні культурної спадщини України й світу |
Скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво |
|
|
Учень / учениця Знаннєвий компонент ● розуміє зв’язок образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтв (музикою, літературою, театром, цирком, кіно); ● знає та розуміє особливості засобів художньої виразності різних видів мистецтв Діяльнісний компонент ● застосовує відповідні засоби художньої виразності, техніки та матеріали для створення композицій; ● уміє створювати образотворчі композиції, які відображають взаємозв’язок між різними видами мистецтв Ціннісний компонент ● висловлює власні судження про нерозривну єдність різних видів мистецтв; ● усвідомлює те, що в поєднані образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтв повною мірою відображається багатоплановість і складність навколишнього середовища; ● виявляє значення роботи художника в театральному, цирковому мистецтві та кіно |
Взаємодія образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтв |
|
|
Наприкінці 5 класу учень/учениця виявляє здатність: ● розрізняти види образотворчого мистецтва, порівнювати засоби художньої виразності творів образотворчого мистецтва, інтерпретувати їхній зміст; ● розуміти взаємодію образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва (літературою, музикою, театром, цирком, кіно) та застосовувати міжпредметні компетентності в зображальній та виражальній діяльності; ● виконувати практичні роботи в різних техніках образотворчого мистецтва; ● висловлювати власні судження щодо творів образотворчого мистецтва, виявляти естетичне ставлення до них, брати участь у міжособистісному спілкуванні з приводу мистецтва, співпрацювати в групах; ● проявляти допитливість у процесі пізнання образотворчого мистецтва, використовувати різні джерела інформації в пізнавально-практичній діяльності |
||
|
6 клас. Жанри образотворчого мистецтва |
||
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
Зміст навчального матеріалу |
|
|
Учень / учениця Знаннєвий компонент ● знає особливості анімалістичного і пейзажного жанрів; види пейзажів; елементарну будову тварин; ● розуміє закони лінійної та повітряної перспективи; послідовність зображення тварин та пейзажу Діяльнісний компонент ● створює художні образи тварин на площині та об’ємні, у статиці та динаміці; ● передає простір засобами лінійної та повітряної перспективи; ● дотримується законів композиції під час виконання творчих робіт Ціннісний компонент ● усвідомлює відповідальність людини за збереження природного середовища свого краю, України й планети; ● висловлює й аргументує своє ставлення до творів анімалістичного та пейзажного жанрів |
Анімалістичний жанр. Пейзаж |
|
|
Учень / учениця Знаннєвий компонент ● знає види портрету й особливості портретного жанру; ● розуміє елементарну будову та пропорційні особливості голови та фігури людини Діяльнісний компонент ● створює образи людини на площині та в об’ємі; ● зображує фігуру людини у статиці та динаміці; ● відтворює міміку, емоційні стани людини; ● застосовує художні прийоми для створення шаржів, карикатур Ціннісний компонент ● висловлює судження щодо творів портретного жанру різних видів, стилів, епох; ● висловлює ціннісні ставлення щодо ролі портретів як культурного надбання людства; ● усвідомлює цінність поваги, розуміння, шанобливого ставлення до людини |
Портретний жанр |
|
|
Учень / учениця Знаннєвий компонент ● знає закони зображення інтер’єру ● розуміє особливості побутового жанру й натюрморту; Діяльнісний компонент ● виконує пошукові ескізи варіантів композиції натюрморту; ● дотримується послідовності зображення натюрморту; ● зображує натюрморти в різних видах образотворчого мистецтва; ● відтворює сцени з повсякденного життя людей у сюжетно-тематичних і декоративних композиціях; ● застосовує різні техніки та матеріали у процесі виконання творчих робіт Ціннісний компонент ● висловлює ціннісні ставлення щодо творів образотворчого мистецтва, які відображають життя та побут різних верств населення минулого й сучасності; ● усвідомлює загальнолюдські, естетичні та художні цінності, транслятором яких є образотворче мистецтво |
Побутовий жанр. Натюрморт |
|
|
Учень / учениця Знаннєвий компонент ● знає і розуміє особливості історичного, міфологічного, релігійного, батального жанрів Діяльнісний компонент ● уміє виділяти композиційний центр у сюжетно-тематичній композиції; ● використовує різні техніки для створення сюжетно-тематичні композиції в історичному, батальному, релігійному, міфологічному жанрах Ціннісний компонент ● усвідомлює роль образотворчого мистецтва як засобу збереження історичної пам’яті людства; ● висловлює судження щодо творів мистецтва вітчизняного і світового значення |
Жанри: історичний, міфологічний, релігійний, батальний |
|
|
Наприкінці 6 класу учень / учениця виявляє здатність: ● інтерпретувати твори образотворчого мистецтва різних жанрів; ● виконувати творчі роботи в різних жанрах образотворчого мистецтва; ● розуміти зв’язок образотворчого мистецтва з предметами інших освітніх галузей, застосовувати міжпредметні компетентності в зображальній і виражальній діяльності; ● висловлювати оцінні судження щодо творів образотворчого мистецтва різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до художньої діяльності, брати участь у дискусіях з приводу мистецтва, аргументувати власну думку, поважати думки інших; ● проявляти активність у процесі пізнання образотворчого мистецтва, використовувати в пошуковій діяльності різні джерела інформації |
||
|
7 клас. Мистецтво: діалог традицій і новаторства |
||
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
Зміст навчального матеріалу |
|
|
Учень / учениця Знаннєвий компонент ● орієнтується у видах архітектури; ● знає архітектурні пам’ятки свого регіону, України та світу; ● розуміє регіональні особливості й символіку різних видів декоративно-прикладного мистецтва (розпис, кераміка, вишивка, писанкарство, витинанка, народна іграшка тощо) Діяльнісний компонент ● зображує архітектурні споруди за законами лінійної перспективи (екстер’єр, інтер’єр з пам’яті, за уявою); ● створює ескізи проектів, макети екстер’єру й інтер’єру; ● використовує в декоративно-прикладній діяльності символіку традиційної орнаментики й кольору; ● виконує творчі роботи в різних техніках декоративно-прикладного мистецтва Ціннісний компонент ● усвідомлює фундаментальне значення народного мистецтва й цінність особистого внеску в розвиток української культури; ● висловлює власні судження про необхідність збереження пам’яток архітектури як художнього надбання людства; ● виявляє емоційно-ціннісне ставлення щодо творів архітектури |
Мистецтво в нашому житті |
|
|
Учень / учениця Знаннєвий компонент ● знає види дизайнерської діяльності (графічний, промисловий, ландшафтний тощо); ● орієнтується в основах специфіки видів дизайнерської діяльності Діяльнісний компонент ● розробляє ескізи дизайну середовища; ескізи одягу з урахуванням національних традицій і сучасних тенденцій у моді; ескізи для різних видів поліграфічної продукції; ● проектує, моделює транспортні засоби, побутові предмети на основі природних форм; ● використовує медіа-технології у процесі створення дизайнерського продукту Ціннісний компонент ● висловлює власні судження про роль сучасних тенденцій мистецтва у формуванні та розвитку культурного середовища України й світу; ● усвідомлює важливість творчої діяльності для самореалізації особистості |
Дизайн |
|
|
Наприкінці 7 класу учень / учениця виявляє здатність: ● самостійно інтерпретувати художні явища сучасності в єдності традицій і новаторства, розуміти їхні зв’язки з природним, соціальним і культурним середовищами; ● застосовувати набуті знання й уміння для творчої самореалізації в соціокультурній діяльності; ● розуміти зв’язок образотворчого мистецтва з предметами інших освітніх галузей та застосовувати міжпредметні компетентності у процесі творчості; ● висловлювати критичні судження щодо художніх явищ сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументувати власну позицію під час дискусії, брати участь у культурному житті суспільства; ● проявляти активність у процесі пізнання художніх явищ сучасності, використовувати інтернет-ресурси, комп’ютерні технології у творчо-пошуковій діяльності |
||
Тематична структура програми інтегрованого курсу «Мистецтво» (5–7 класи)
70 годин на рік (2 години на тиждень), з них 8 годин — резервний час
|
Клас |
Тема року |
Теми |
|
5 |
Види мистецтвa |
Народне і професійне мистецтво |
|
Взаємодія і синтез мистецтва |
||
|
6 |
Жанри мистецтва |
Образи природи в мистецьких жанрах |
|
Образ людини в мистецьких жанрах |
||
|
7 |
Мистецтво: діалог традицій і новаторства |
Мистецтво в нашому житті |
|
Новітні мистецькі явища |
|
5 клас. Види мистецтва |
|||
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
Зміст навчального матеріалу |
||
|
Учень / учениця Знаннєвий компонент ● знає види та засоби художньої виразності графіки, живопису, скульптури; види орнаментів і символіку кольорів; ● називає характерні ознаки вокальної та інструментальної музики; ● розуміє основні засоби музичної виразності, їхню роль у створенні музичного образу; ● орієнтується в особливостях народних пісень і танців, розуміє зв’язок народної і професійної музики Діяльнісний компонент ● виконує пісні, зокрема з елементами театралізації, ритмічним супроводом; ● порівнює й інтерпретує зміст прослуханих вокальних й інструментальних творів програмної і непрограмної музики; ● розрізняє тембри співацьких голосів, українських народних інструментів; ● аналізує та порівнює тембри інструментів симфонічного оркестру; ● створює композиції з графіки, живопису, скульптури, використовуючи різні техніки та матеріали; ● застосовує правила симетрії й ритму під час створення декоративних композицій; ● відтворює природну форму тварин у різних художніх техніках; ● уміло добирає формат і варіанти розташування елементів композиції, передає плановість Ціннісний компонент ● виявляє емоційно-ціннісне ставлення до народного і професійного мистецтва; ● висловлює судження про загальнолюдські, естетичні й художні цінності, транслятором яких є мистецтво; ● усвідомлює українську культурну ідентичність, виявляє шану до мистецького надбання українського народу і гордість за нього; ● усвідомлює важливість творчої діяльності для самореалізації особистості |
Народне і професійне мистецтво |
||
|
Учень / учениця Знаннєвий компонент ● знає і розуміє особливості взаємодії різних видів мистецтва (музики, образотворчого мистецтва, архітектури, літератури тощо) та специфіку синтетичного мистецтва (хореографія, театр, цирк, кіно) Діяльнісний компонент ● добирає тематичні мистецькі колекції, передає зміст музичних образів у малюнках; ● уміє відтворювати художні образи у різних видах мистецтва ● інтерпретує образний зміст творів різних видів мистецтва й порівнює засоби його втілення Ціннісний компонент ● виявляє емоції, що викликають твори мистецтва, характеризує їх вплив; ● висловлює ціннісне ставлення до творів різних видів мистецтва; ● висловлює судження про загальнолюдські, естетичні й художні цінності, транслятором яких є твори різних видів мистецтва |
Взаємодія і синтез мистецтв |
||
|
Наприкінці 5 класу учень / учениця виявляє здатність: ● інтерпретувати зміст творів різних видів мистецтва, усвідомлюючи їх специфіку та взаємодію; ● виконувати пісні з елементами театралізації; ● виконувати творчі роботи в різних видах образотворчого мистецтва; ● розуміти зв’язок різних видів мистецтва та застосовувати міжпредметні компетентності у процесі художньо-творчої діяльності; ● висловлювати власні судження про мистецтво, виявляти естетичне ставлення до мистецької діяльності, брати участь у міжособистісному спілкуванні з приводу мистецтва, співпрацювати в малих і великих групах; ● використовувати різні медіаресурси і комп’ютерні технології в навчально-творчій діяльності |
|||
|
6 клас. Жанри мистецтва |
|||
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
Зміст навчального матеріалу |
||
|
Учень / учениця Знаннєвий компонент ● знає особливості жанрів образотворчого мистецтва (портрет, побутовий, історичний, міфологічний, релігійний, батальний); ● розуміє характерні ознаки камерно-вокальних і хорових жанрів (пісня, гімн, романс, кантата, ораторія, літургія та ін.), типи розвитку музики Діяльнісний компонент ● виконує пісні, імпровізує нескладний супровід до них; ● застосовує набуті знання про жанри вокальної музики у власній виконавській діяльності; ● створює образи людини (зокрема, з натури) (на площині та в об’ємі, у статиці та динаміці), дотримуючись пропорційних особливостей голови, фігури; ● виконує сюжетно-тематичні композиції у різних жанрах образотворчого мистецтва ● інтерпретує образний зміст і визначає форму творів камерно-вокальної і хорової музики різних жанрів Ціннісний компонент ● виявляє емоційно-ціннісного ставлення до творів мистецтва; ● відтворює різними способами емоційні стани, що викликали твори мистецтва; ● усвідомлює загальнолюдські цінності творів різних жанрів |
Образ людини |
||
|
Учень / учениця Знаннєвий компонент ● знає характерні ознаки музичних жанрів — камерно-інструментальних (прелюдія, ноктюрн, рондо, варіації, етюд-картина, соната тощо) і симфонічних (увертюра, концерт, симфонія, симфонічна поема, симфонічна сюїта тощо), типи розвитку музики; ● розуміє особливості жанрів образотворчого мистецтва (пейзаж, натюрморт, анімалістичний жанр) Діяльнісний компонент ● уміє виконувати народні та композиторські пісні; ● уміє створювати живописні й графічні пейзажі та натюрморти; ● розпізнає зміст і визначає форму творів камерно-інструментальної та симфонічної музики різних жанрів; ● створює образи тварин (на площині та в об’ємі, у статиці та динаміці); ● використовує закони кольорознавства, перспективи (лінійна, повітряна), прийоми композиції, техніки й матеріали в художньо-практичній діяльності відповідно до творчого задуму; ● передає уявний простір засобами лінійної та повітряної перспективи; ● застосовує набуті знання про жанри інструментальної музики й образотворчого мистецтва у процесі інтерпретації художніх творів і міжособистісного спілкування Ціннісний компонент ● оцінює й висловлює судження щодо мистецьких витворів різних жанрів; ● виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів мистецтва; ● відтворює різними способами емоційні стани, втілені в художніх образах; ● усвідомлює загальнолюдські цінності творів різних жанрів; ● усвідомлює необхідність бережливого ставлення до природних ресурсів свого краю й планети |
Образи природи у мистецьких жанрах |
||
|
Наприкінці 6 класу учень/учениця виявляє здатність: ● інтерпретувати твори мистецтва різних жанрів, усвідомлюючи єдність змісту і форми, типи розвитку музики; ● виконувати пісні різних жанрів (соло, в ансамблі, хорі), створювати домашню фонотеку, складати програми шкільних і позашкільних концертів; ● виконувати творчі роботи в різних жанрах образотворчого мистецтва, оформлювати шкільні тематичні виставки; ● розуміти зв’язок мистецтва з предметами інших освітніх галузей і застосовувати міжпредметні компетентності у різноманітній творчій діяльності; ● висловлювати оцінні судження щодо творів мистецтва різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до мистецької діяльності, брати участь у дискусіях, порівнювати власну думку з думкам інших і толерантно ставитися до них, виявляти ініціативу та взаємодопомогу у груповій роботі; ● проявляти активність у процесі пізнання мистецтва, використовувати у пошуковій діяльності медіаресурси |
|||
|
7 клас. Мистецтво: діалог традицій і новаторства |
|||
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
Зміст навчального матеріалу |
||
|
Учень / учениця Знаннєвий компонент ● орієнтується в особливостях музичної культури рідного краю; ● орієнтується в особливостях декоративно-прикладного мистецтва (розпис, писанкарство, вишивка, витинанка, народна іграшка тощо); ● знає про особливості аранжування народної та академічної музики; ● наводить приклади відображення етнічних мотивів у класичній і сучасній музиці; ● розуміє особливості архітектури як виду мистецтва; ● називає найвідоміші архітектурні пам’ятки рідного краю, України Діяльнісний компонент ● виконує пісні, створює вокальні та інструментальні імпровізації; ● порівнює оригінальні музичні твори та варіанти їх обробок, аранжувань; ● створює архітектурні образи у різних техніках (по пам’яті, за уявою); ● розробляє ескізи виробів декоративно-прикладного мистецтва та виконує творчі роботи (розпис, вишивка, витинанка, народна іграшки тощо) з урахуванням традицій; ● застосовує знання та вміння з аранжування музики у власній виконавській творчості; ● застосовує знання особливостей архітектури й декоративно-прикладного мистецтва у побуті; ● інтерпретує твори мистецтва Ціннісний компонент ● визначає естетичну оцінку творам різних видів мистецтва; ● виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів мистецтва; ● усвідомлює необхідність збереження художнього надбання українського народу та різних народів світу; ● усвідомлює українську культурну ідентичність, виявляє шану до мистецького надбання українського народу і гордість за нього; ● пропагує національну культуру через власну художньо-творчу діяльність |
Мистецтво у нашому житті |
||
|
Учень / учениця Знаннєвий компонент ● орієнтується в особливостях музичних явищ ХХ–ХХІ ст. (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня, мюзикл, електронна музика); ● знає сучасні медіатехнології для створення дизайнерського виробу; ● наводить приклади видів дизайну (графічний, промисловий, ландшафтний, арт-дизайн) Діяльнісний компонент ● виконує вокальні твори сучасних напрямів (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня тощо); ● створює елементарні музичні композиції з використанням комп’ютерних технологій; ● розробляє ескізи дизайну середовища, транспорту, побутових виробів, одягу, поліграфічної продукції; ● використовує знання про новітні музичні явища у власній творчій діяльності; ● застосовує дизайнерські вміння у власному житті Ціннісний компонент ● виявляє емоції, що викликають твори мистецтва, характеризує їх вплив; ● аналізує, інтерпретує, виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів мистецтва та художніх явищ сучасності і довкілля (зокрема медіа й інтернет-простору); ● усвідомлює загальнолюдські, естетичні й художні цінності, транслятором яких є мистецтво різних регіонів світу; усвідомлює українську культурну ідентичність; ● виявляє повагу й толерантне ставлення до культурного розмаїття різних регіонів світу |
Новітні мистецькі явища, дизайн |
||
|
Наприкінці 7 класу учень / учениця виявляє здатність: ● самостійно інтерпретувати мистецькі явища сучасності, розуміючи їх зв’язок із природним, соціальним і культурним середовищами; ● виконувати сучасні вокальні твори, зокрема мовою оригіналу, створювати елементарний музичний супровід до них, застосовувати набуті музичні знання і вміння для самореалізації; ● виконувати творчі роботи з використанням досягнень мистецтва сучасності; здійснювати художнє оформлення шкільних заходів, брати участь у соціокультурній діяльності; ● розуміти зв’язок мистецтва з предметами інших освітніх галузей і застосовувати міжпредметні компетентності в соціокультурній діяльності; ● висловлювати критичні судження щодо мистецьких явищ сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументовано доводити власну позицію під час дискусії, брати участь у різних видах індивідуальної і колективної мистецької діяльності; ● проявляти самостійність у процесі пізнання явищ мистецтва сучасності, використовувати інтернет-ресурси, комп’ютерні програми в пошуково-дослідній діяльності |
|||
Тематична структура програми інтегрованого курсу «Мистецтво» (8–9 класи)
35 годин на рік (1 година на тиждень), з них 4 години — резервний час
|
Клас |
Тема року |
Теми |
|
8 |
Мистецтво в культурі минулого |
Стилі та напрями мистецтва стародавніх епох і цивілізацій: античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс |
|
|
Стилі та напрями мистецтва: бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм |
|
|
9 |
Мистецтво в культурі сучасності |
Стилі та напрями мистецтва: імпресіонізм і постімпресіонізм, модернізм і постмодернізм |
|
|
Екранні мистецтва. Форми поширення мистецтва (музеї, медіа, реклама) |
Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804