Історія виникнення Кіцманської гімназії
21-01-2022, 10:02
Розвиток освітянської науки йшов повільними темпами через відсутність кваліфікованих вчителів, підручників. Не останнє місце займала мовна проблема. Приєднання Буковини до Австрійської імперії призвела до занепаду шкільництва через підпорядкування освіти латинській консисторії, що призвело до полонізації і католизації всього навчання.
Докорінно почалась змінюватись ситуація після прийняття австрійським урядом у 1868р. рішення про усунення церкви від управління освітою. Від того часу почало зростати число народних шкіл на Буковині. Загальна початкова освіта ширилась, все населення переконалось у необхідності здобуття освіти. Розвиток освіти сприяв і культурному розвитку Кіцманя.
Товариство «Руська бесіда», засновник і голова якого Василь Продан, який народився у с. Суховерхів та був священником у с. Лашківка, 25 квітня 1887 року вислало петицію до міністерства освіти Австрії з обґрунтуванням необхідності відкриття гімназії в Кіцмані підготувавши «…обширний матеріал до мінїстерства просвіти о заснованє гімназиї».
25.06.1887 р. в Чернівцях засновано товариство «Українська Школа», діяльність якого направлена на розвиток українського шкільництва. Його очолив професор університету доктор Стефан Смаль-Стоцький, а секретарем обрано Омеляна Поповича.
На першому установчому головному зборі «Української школи» 20.08.1887 р. першим питанням яке розглядалося було «…видрукувати кривди і бажання українського народа одо буковинського шкільництва, особливо, щодо існування української гімназії в Коцмань». Кіцманські філію «Української школи», заснованої 2.07. 1897 р., очолив Сергій Шпойнаровський. На кінець 1890 року кіцманчани подали друге клопотання. Та прохання протягом тривалого часу не задовольнялося.
Ось про що писали жителі до Буковинського сейму у 1902 році: «127 років минуло з того часу, відколи Буковину прилучено до Австрії, й 29 років вже просять уряд про заснування гімназії в Кіцмані, в якій могли би виховувати на рідній мові свою інтелігенцію, бо бідніші селяни не можуть посилати своїх дітей до гімназії у Чернівцях».
За сприяння тодішнього посадника (міського голови) м. Кіцмань, мецената, Дмитра Бажана та на підставі рішення від 4.08.1904 р. в Кіцмані відкрито 4-класна німецькомовна гімназія з українськими паралельними класами. Освячення гімназії відбулося 1.10.1904 р. у присутності президента краю князя Конрада Гогенльоге, крайового інспектора доктора Кароля Тумпїрца, заступника крайового маршалка професор С. Смаль-Стоцького, правителя радника доктора Володимира Пилиповича, інспектора народних шкіл Омеляна Поповича.
Тоді ж директором призначено Сергія Шпойнаровського.
У 1910 директором стає Агенор Артимович.
До навчання у 1904/1905 рр. приступило 105 різновікових учнів. В період 1904 – 1918 рр. гімназію закінчило 32 дівчини, які навчалися приватно (заочно).
У нас збереглись оригінали свідоцтв, які є у вас у папці (до журі). Зверніть увагу на те, що у 1904 свідоцтва видавались німецькою мовою, друковані у друкарні Германа Байна у Кіцмани. А свідоцтва 1912-1913р.р, які у нас є, вже українською мовою.
У 1918 р. гімназію закінчили і отримали диплом 30 гімназистів. З приходом до влади на Буковині румунської адміністрації восени 1918 року і виданням наказу №17038/19 про введення румунської мови і арештом румунською жандармерією вчителів гімназії у грудні 1918 – січні 1919 років призупинилось навчання у Кіцманській гімназії.
З ціллю популяризації румунської мови у 1921 році вчителям шкіл було піднято заробітну плату. Почалась масова румунізація школи і всієї системи навчання.
У грудні 1920 р. реорганізована у державний ліцей з румунською мовою навчання. Офіційне відкриття ліцею відбулося 1.01.1921 р. в приміщенні жіночої початкової школи.
У 1921 р. при ліцеї відкрито інтернат, який отримав назву «Ліцей – інтернат Дмитрій Кантемір». Інтернат ліцею існував за рахунок різних пожертв. Кіцманські ліцеїсти, вперше від заснування закладу у 1904 року їздили на екскурсію в Ясси та Кишинів. З кожним роком збільшувалась кількість предметів, які вивчали в ліцеї-інтернаті імені Дмитра Кантеміра.
До таких предметів слід віднести політекономію, італійську мову, основи медичних знань, геологію. Враховуючи економічну ситуацію в Румунії, освіта і наука працювала на економічні запити суспільства. В Плоєшті іде інтенсивна розробка нафтових родовищ, що призводить до швидкого росту фінансів, які вкладаються в нафтовидобувну та нафтопереробну промисловість. Виникає велика потреба в грамотних управлінцях середньої ланки, спеціалістах у проведенні геологічних розвідках в Карпатському регіоні. У Кіцмані починає функціонувати «Рільнича (аграрна) школа», престиж якої величезний, а вступити в яку можна лише маючи ґрунтовну середню освіту, яку можна здобути лише в Кіцманському ліцеї-інтернаті імені Дмитра Кантеміра.
Ліквідований у 1940 р., відновив свою діяльність у 1941 р., остаточно ліквідований у 1944 р.
Життя йшло, спогади про минуле тривожили душу, крім того й сьогодення вимагало свого. „У Кіцмані повинен бути заклад нового типу” – саме це кредо поклало початок нового етапу в розвитку Кіцманської гімназії. Кіцманську районну гімназію було відкрито знову 3 вересня 2007 року.
Кіцманська районна гімназія - це навчальний заклад, створений у результаті реорганізації Кіцманського навчально-виховного комплексу. Саме педагогічний колектив цього закладу перейнявся ідеєю відновлення гімназії в Кіцмані, і на його основі було відкрито Кіцманську районну гімназію.
На сучасному етапі колектив гімназії усвідомлено працює над створенням освітнього простору закладу як сукупності умов для розвитку особистості. Враховуючи сучасні тенденції, поступово здійснює перехід до нової педагогічної установки - від ідеї розвитку до ідеї саморозвитку, самоактуалізації всіх учасників освітнього процесу.
Кожна дитина обдарована по-своєму. Учнів з інтелектуальним й академічним типами обдарованості залучаємо до участі у шкільних, районних, обласних та Всеукраїнських предметних олімпіадах, конкурсах МАН, вони займаються в предметних гуртках, допомагають у підготовці предметних декад та тижнів. Учні з художнім типом обдарованості беруть участь у виховних заходах, конкурсах на гімназійному, районному та обласному рівнях. Учні з лідерською обдарованістю беруть активну участь у позашкільній роботі, класному та гімназійному самоврядуванні.