КОНТАКТИ
Кіцманьська Мicька Рада ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ Опорний заклад освіти Кіцманський ліцей №1
Головна > Навчальні Предмети > Історія > Державний стандарт базової середньої освіти
Навчальні Предмети / Історія

Державний стандарт базової середньої освіти

07-10-2022, 16:49

 ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 30 вересня 2020 р. № 898

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

базової середньої освіти

1. Цей Державний стандарт визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів на рівні базової середньої освіти, загальний обсяг їх навчального навантаження, розподілений за освітніми галузями, структуру та зміст базової середньої освіти.

2. У цьому Державному стандарті терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, інших нормативно-правових актах.

3. Цей Державний стандарт є основою для розроблення типових освітніх програм, а також інших освітніх програм згідно з вимогами, передбаченими статтею 11 Закону України “Про повну загальну середню освіту”.

4. Метою базової середньої освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу.

Реалізація мети базової середньої освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як:

повага до особистості учня та визнання пріоритету його інтересів, досвіду, власного вибору, прагнень, ставлення у визначенні мети та організації освітнього процесу, підтримка пізнавального інтересу та наполегливості;

забезпечення рівного доступу кожного учня до освіти без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу;

дотримання принципів академічної доброчесності у взаємодії учасників освітнього процесу та організації всіх видів навчальної діяльності;

становлення вільної особистості учня, підтримка його самостійності, підприємливості та ініціативності, розвиток критичного мислення та впевненості в собі;

формування культури здорового способу життя учня, створення умов для забезпечення його гармонійного фізичного та психічного розвитку, добробуту;

створення освітнього середовища, в якому забезпечено атмосферу довіри, без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу;

утвердження людської гідності, чесності, милосердя, доброти, справедливості, співпереживання, взаємоповаги і взаємодопомоги, поваги до прав і свобод людини, здатності до конструктивної взаємодії учнів між собою та з дорослими;

формування в учнів активної громадянської позиції, патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його
історико-культурного надбання і традицій, державної мови;

плекання в учнів любові до рідного краю, відповідального ставлення до довкілля.

5. Базова середня освіта має такі цикли, як адаптаційний (5—6 класи) та базового предметного навчання (7—9 класи), що дають змогу враховувати вікові та індивідуальні особливості розвитку і потреби учнів, а також забезпечити просування індивідуальними освітніми траєкторіями.

6. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначено на основі компетентнісного підходу.

7. До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає вміння:

здійснювати комунікацію в усній та письмовій формі на основі знання функцій мови, ресурсів (лексики, граматики) і норм сучасної української літературної мови, типів мовної взаємодії, особливостей стилів мовлення інформаційних та художніх текстів, медіатекстів тощо;

здобувати та опрацьовувати інформацію з різних (друкованих та цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел у різних освітніх галузях і контекстах, критично осмислювати її та використовувати для комунікації в усній та письмовій формі, для обстоювання власних поглядів, переконань, суспільних і національних цінностей;

відповідально, усвідомлюючи цінність української мови як мови взаємодії на всій території держави, використовувати мовні засоби для досягнення особистих і суспільних цілей у життєвих та навчальних ситуаціях, творчого самовираження;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає вміння:

здійснювати комунікацію в усній та письмовій формі на основі знання функцій мови, ресурсів (лексики, граматики) і норм мови, особливостей основних стилів і жанрів мовлення, типів мовної взаємодії;

здобувати і опрацьовувати інформацію з різних (друкованих та цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел, критично осмислювати її, використовувати в усній та письмовій комунікації для обстоювання власних поглядів, переконань, суспільних і національних цінностей;

відповідально використовувати мовні засоби для досягнення особистих і суспільних цілей у життєвих та навчальних ситуаціях, творчого самовираження, спираючись на особливості міжкультурної комунікації та досвід комунікації державною мовою;

відповідно до ситуації ефективно виражати ідеї, почуття, пояснювати та обговорювати факти, явища, події, обґрунтовувати свої погляди та переконання в усній і письмовій формі у різних особистісних і соціальних контекстах (побутових, навчальних, громадських тощо), спираючись на мовний і мовленнєвий досвід, мовні норми у спілкуванні, соціокультурні реалії та особливості міжкультурної комунікації;

3) математична компетентність, що передбачає здатність розвивати і застосовувати математичні знання та методи для розв’язання широкого спектра проблем у повсякденному житті; моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичного апарату; усвідомлення ролі математичних знань і вмінь в особистому та суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування наукового світогляду; здатність і готовність застосовувати відповідний комплекс наукових знань і методологій для пояснення світу природи; набуття досвіду дослідження природи та формулювання доказових висновків на основі отриманої інформації; розуміння змін, зумовлених людською діяльністю; відповідальність за наслідки такої діяльності;

5) інноваційність, що передбачає здатність учня реагувати на зміни та долати труднощі; відкритість до нових ідей; ініціювання змін у класі, закладі освіти, родині, громаді тощо; спроможність визначати і ставити перед собою цілі, мотивувати себе та розвивати в собі стійкість і впевненість, щоб навчатися і досягати успіхів;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення екологічних основ природокористування, необхідності охорони природи, дотримання правил поведінки на природі, ощадливого використання природних ресурсів, розуміння контексту і взаємозв’язку господарської діяльності і важливості збереження природи для забезпечення сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає впевнене, критичне і відповідальне використання цифрових технологій для власного розвитку і спілкування; здатність безпечно застосовувати інформаційно-комунікаційні засоби в навчанні та інших життєвих ситуаціях, дотримуючись принципів академічної доброчесності;

8) навчання впродовж життя, що передбачає здатність визначати і оцінювати власні потреби та ресурси для розвитку компетентностей, застосовувати різні способи розвитку компетентностей, знаходити можливості для навчання і саморозвитку; спроможність навчатися і працювати в колективі та самостійно, організовувати своє навчання, оцінювати його, ділитися його результатами з іншими, шукати підтримки, коли вона потрібна;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають:

спроможність діяти як відповідальний громадянин, брати участь у громадському та суспільному житті, зокрема закладу освіти і класу, спираючись на розуміння загальнолюдських і суспільних цінностей, соціальних, правових, економічних і політичних принципів, ідей сталого розвитку суспільства, співіснування людей та спільнот у глобальному світі, критичне осмислення основних подій національної, європейської та світової історії, усвідомлення їх впливу на світогляд громадянина та його самоідентифікацію;

виявлення поваги до інших, толерантність, уміння конструктивно співпрацювати, співпереживати, долати стрес і діяти в конфліктних ситуаціях, зокрема пов’язаних з різними проявами дискримінації; дбайливе ставлення до особистого, соціального здоров’я, усвідомлення особистих відчуттів і почуттів, здатність дослухатися до внутрішніх потреб; дотримання здорового способу життя; розуміння правил поведінки та спілкування, що є загальноприйнятими в різних спільнотах і середовищах та ґрунтуються на спільних моральних цінностях; спроможність діяти в умовах невизначеності та багатозадачності;

10) культурна компетентність, що передбачає наявність стійкого інтересу до опанування культурних і мистецьких здобутків України та світу, шанобливого ставлення до культурних традицій українців, представників корінних народів і національних меншин, інших держав і народів; здатність розуміти і цінувати творчі способи вираження та передачі ідей у різних культурах через різні види мистецтва та інші культурні форми; прагнення до розвитку і вираження власних ідей, почуттів засобами культури і мистецтва;

11) підприємливість і фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, спроможність використовувати можливості та реалізовувати ідеї, створювати цінності для інших у будь-якій сфері життєдіяльності; здатність до активної участі в житті суспільства, керування власним життям і кар’єрою; уміння розв’язувати проблеми; готовність брати відповідальність за прийняті рішення; здатність працювати в команді для планування і реалізації проектів, які мають культурну, суспільну або фінансову цінність, тощо.

8. Основою формування ключових компетентностей є особистісні якості, особистий, соціальний, культурний і навчальний досвід учнів; їх потреби та інтереси, які мотивують до навчання; знання, уміння та ставлення, що формуються в освітньому, соціокультурному та інформаційному середовищі, у різних життєвих ситуаціях.

9. Наскрізними в усіх ключових компетентностях є такі вміння:

1) читати з розумінням, що передбачає здатність до емоційного, інтелектуального, естетичного сприймання і усвідомлення прочитаного, розуміння інформації, записаної (переданої) у різний спосіб або відтвореної технічними пристроями, що охоплює, зокрема, уміння виявляти приховану і очевидну інформацію, висловлювати припущення, доводити надійність аргументів, підкріплюючи власні висновки фактами та цитатами з тексту, висловлювати ідеї, пов’язані з розумінням тексту після його аналізу і добору контраргументів;

2) висловлювати власну думку в усній і письмовій формі, тобто словесно передавати власні думки, почуття, переконання, зважаючи на мету та учасників комунікації, обираючи для цього відповідні мовленнєві стратегії;

3) критично і системно мислити, що виявляється у визначенні характерних ознак явищ, подій, ідей, їх взаємозв’язків, умінні аналізувати та оцінювати доказовість і вагомість аргументів у судженнях, зважати на протилежні думки та контраргументи, розрізняти факти, їх інтерпретації, розпізнавати спроби маніпулювання даними, використовуючи різноманітні ресурси і способи оцінювання якості доказів, надійності джерел і достовірності інформації;

4) логічно обґрунтовувати позицію на рівні, що передбачає здатність висловлювати послідовні, несуперечливі, обґрунтовані міркування у вигляді суджень і висновків, що є виявом власного ставлення до подій, явищ і процесів;

5) діяти творчо, що передбачає креативне мислення, продукування нових ідей, доброчесне використання чужих ідей та їх доопрацювання, застосування власних знань для створення нових об’єктів, ідей, уміння випробовувати нові ідеї;

6) виявляти ініціативу, що передбачає активний пошук і пропонування рішень для розв’язання проблем, активну участь у різних видах діяльності, їх ініціювання, прагнення до лідерства, уміння брати на себе відповідальність;

7) конструктивно керувати емоціями, що передбачає здатність розпізнавати власні емоції та емоційний стан інших, сприймати емоції без осуду, адекватно реагувати на конфліктні ситуації, розуміти, як емоції можуть допомагати і заважати в діяльності, налаштовуючи себе на пошук внутрішньої рівноваги, конструктивну комунікацію, зосередження уваги, продуктивну діяльність;

8) оцінювати ризики, що передбачає вміння розрізняти прийнятні і неприйнятні ризики, зважаючи на істотні фактори;

9) приймати рішення, що передбачає здатність обирати способи розв’язання проблем на основі розуміння причин та обставин, які призводять до їх виникнення, досягнення поставлених цілей з прогнозуванням та урахуванням можливих ризиків та наслідків;

10) розв’язувати проблеми, що передбачає вміння аналізувати проблемні ситуації, формулювати проблеми, висувати гіпотези, практично їх перевіряти та обґрунтовувати, здобувати потрібні дані з надійних джерел, презентувати та аргументувати рішення;

11) співпрацювати з іншими, що передбачає вміння обґрунтовувати переваги взаємодії під час спільної діяльності, планувати власну та групову роботу, підтримувати учасників групи, допомагати іншим і заохочувати їх до досягнення спільної мети.

10. Вимоги до результатів навчання учнів визначено за такими освітніми галузями:

мовно-літературна;

математична;

природнича;

технологічна;

інформатична;

соціальна і здоров’язбережувальна;

громадянська та історична;

мистецька;

фізична культура.

11. Для кожної освітньої галузі визначено:

мету, єдину для всіх рівнів загальної середньої освіти;

компетентнісний потенціал, що позначає здатність кожної освітньої галузі формувати всі ключові компетентності через розвиток умінь і ставлень та базові знання;

обов’язкові результати навчання учнів;

рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за циклами навчання (5—6, 7—9 класи).

12. Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів складаються з таких компонентів:

групи результатів навчання учнів, що охоплюють споріднені загальні результати;

спільні для всіх рівнів загальної середньої освіти загальні результати навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі;

конкретні результати навчання учнів, що визначають їх навчальний прогрес за освітніми циклами;

орієнтири для оцінювання, на основі яких визначається рівень досягнення учнями результатів навчання на завершення відповідного циклу.

13. Обов’язкові результати навчання учнів позначено індексами, в яких:

скорочений буквений запис означає освітню галузь, до якої належить обов’язковий результат навчання;

цифра на початку індексу вказує на порядковий номер року навчання (класу), на завершення якого очікується досягнення результату навчання;

перша цифра після буквеного запису до крапки означає номер групи результатів навчання;

цифра після крапки означає номер загального результату навчання;

наступна цифра означає номер конкретного результату навчання;

остання цифра означає номер орієнтира для оцінювання відповідного навчального результату.

14. Метою мовно-літературної освітньої галузі є розвиток компетентних мовців і читачів із гуманістичним світоглядом, які володіють українською мовою, читають інформаційні та художні тексти, зокрема класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних), здатні спілкуватися мовами корінних народів і національних меншин, іноземними мовами  для духовного, культурного та національного самовираження та міжкультурного діалогу, для збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, творчої самореалізації, формування ціннісних орієнтацій і ставлень.

Компетентнісний потенціал мовно-літературної освітньої галузі та базові знання зазначені в додатку 1.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з
мовно-літературної освітньої галузі (українська мова, українська література, зарубіжні літератури (у перекладі українською мовою) для класів (груп) з українською мовою навчання) зазначені в додатку 2 і передбачають, що учень:

взаємодіє з іншими особами в усній формі, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, зокрема інформаційних та художніх текстах класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних), медіатекстах, та використовує інформацію для збагачення власного досвіду і духовного розвитку;

висловлює власні думки, почуття, ставлення та ідеї, взаємодіє з іншими особами у письмовій формі, зокрема інтерпретуючи інформаційні та художні тексти класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних); у разі потреби взаємодіє з іншими особами в цифровому просторі, дотримується норм літературної мови;

досліджує індивідуальне мовлення, використовує мову для власної мовної творчості, спостерігає за мовними та літературними явищами, аналізує їх.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з
мовно-літературної освітньої галузі (українська мова як державна, українська література, зарубіжні літератури (у перекладі українською мовою) для класів (груп) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини (якщо мови корінного народу або національної меншини не належать до групи слов’янських мов) зазначені в додатку 3.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з
мовно-літературної освітньої галузі (мова та література корінного народу або національної меншини) для класів (груп) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини) зазначені в додатку 4.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з
мовно-літературної освітньої галузі (іншомовна освіта) зазначені в додатках 5 і 6 та передбачають, що учень:

сприймає усну інформацію та письмові тексти іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування;

взаємодіє з іншими особами в усній і письмовій формі та в режимі реального часу засобами іноземної мови;

надає інформацію, висловлює думки, почуття та ставлення іноземною мовою.

15. Метою математичної освітньої галузі є розвиток особистості учня через формування математичної компетентності у взаємозв’язку з іншими ключовими компетентностями для успішної освітньої та подальшої професійної діяльності впродовж життя, що передбачає засвоєння системи знань, удосконалення вміння розв’язувати математичні та практичні задачі; розвиток логічного мислення та психічних властивостей особистості; розуміння можливостей застосування математики в особистому та суспільному житті.

Компетентнісний потенціал математичної освітньої галузі та базові знання зазначені в додатку 7.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з математичної освітньої галузі зазначені в додатку 8 і передбачають, що учень:

досліджує проблемні ситуації та виокремлює проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;

моделює процеси і ситуації, розробляє стратегії, плани дій для розв’язання проблем;

критично оцінює процес і результат розв’язання проблем;

розвиває математичне мислення для пізнання і перетворення дійсності, володіє математичною мовою.

16. Метою природничої освітньої галузі є формування особистості учня, який знає та розуміє основні закономірності живої і неживої природи, володіє певними вміннями її дослідження, виявляє допитливість, на основі здобутих знань і пізнавального досвіду усвідомлює цілісність природничо-наукової картини світу, здатен оцінити вплив природничих наук, техніки і технологій на сталий розвиток суспільства та можливі наслідки людської діяльності у природі, відповідально взаємодіє з навколишнім природним середовищем.

Компетентнісний потенціал природничої освітньої галузі та базові знання зазначені в додатку 9.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з природничої освітньої галузі зазначені в додатку 10 і передбачають, що учень:

пізнає світ природи засобами наукового дослідження;

опрацьовує, систематизує та представляє інформацію природничого змісту;

усвідомлює закономірності природи, роль природничих наук і техніки в житті людини; відповідально поводиться для забезпечення сталого розвитку суспільства;

розвиває власне наукове мислення, набуває досвіду розв’язання проблем природничого змісту (індивідуально та у співпраці з іншими особами).

17. Метою технологічної освітньої галузі є реалізація творчого потенціалу учня, формування критичного та технічного мислення, готовності до зміни навколишнього природного середовища без заподіяння йому шкоди засобами сучасних технологій і дизайну, здатності до підприємливості та інноваційної діяльності, партнерської взаємодії, використання техніки і технологій для задоволення власних потреб, культурного та національного самовираження.

Компетентнісний потенціал технологічної освітньої галузі та базові знання зазначені в додатку 11.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з технологічної освітньої галузі зазначені в додатку 12 і передбачають, що учень:

формулює ідею та втілює задум у готовий продукт за алгоритмом проектно-технологічної діяльності;

творчо застосовує традиційні і сучасні технології;

ефективно використовує техніку, технології та матеріали без заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу;

турбується про власний побут, задоволення власних потреб та потреб інших осіб.

18. Метою інформатичної освітньої галузі є розвиток особистості учня, здатного використовувати цифрові інструменти і технології для розв’язання проблем, розвитку, творчого самовираження, забезпечення власного і суспільного добробуту, критично мислити, безпечно та відповідально діяти в інформаційному суспільстві.

Компетентнісний потенціал інформатичної освітньої галузі та базові знання зазначені в додатку 13.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з інформатичної освітньої галузі зазначені в додатку 14 і передбачають, що учень:

знаходить, аналізує, перетворює, узагальнює, систематизує та подає дані, критично оцінює інформацію для розв’язання життєвих проблем;

створює інформаційні продукти і програми для ефективного розв’язання задач/проблем, творчого самовираження індивідуально та у співпраці з іншими особами за допомогою цифрових пристроїв чи без них;

усвідомлено використовує інформаційні та комунікаційні технології і цифрові інструменти для доступу до інформації, спілкування та співпраці як творець та (або) споживач, а також самостійно опановує нові технології;

усвідомлює наслідки використання інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього природного середовища, дотримується етичних, культурних і правових норм інформаційної взаємодії.

19. Метою соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі є розвиток особистості учня, який здатний до самоусвідомлення, гармонійної соціальної і міжособистісної взаємодії, спрямованої на збереження власного здоров’я та здоров’я інших осіб, дбає про безпеку, виявляє підприємливість та професійну зорієнтованість для забезпечення власного і суспільного добробуту.

Компетентнісний потенціал соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі та базові знання зазначені в додатку 15.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів із соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі зазначені в додатку 16 і передбачають, що учень:

турбується про особисте здоров’я та безпеку, уникає факторів ризику, реагує на фактори і діяльність, що становить загрозу для власного і суспільного життя, здоров’я, добробуту;

визначає альтернативи, прогнозує наслідки, приймає рішення для власної безпеки та безпеки інших осіб, здоров’я і добробуту;

усвідомлює цінність та дотримується здорового способу життя, аналізує та оцінює наслідки і ризики для здоров’я і суспільства;

виявляє підприємливість та поводиться етично для поліпшення здоров’я, безпеки і добробуту власного та інших осіб.

20. Метою громадянської та історичної освітньої галузі є розвиток особистості учня через осмислення минулого, сучасного та зв’язків між ними, взаємодії між глобальними, загальноукраїнськими і локальними процесами; формування ідентичності громадянина України, його активної громадянської позиції на засадах демократії, патріотизму, поваги до прав і свобод людини, визнання цінності верховенства права та нетерпимості до корупції.

Компетентнісний потенціал громадянської та історичної освітньої галузі та базові знання зазначені в додатку 17.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з громадянської та історичної освітньої галузі зазначені в додатку 18 і передбачають, що учень:

мислить історико-хронологічно, орієнтується в історичному часі, встановлює причиново-наслідкові зв’язки між подіями, явищами і процесами, діяльністю людей та її результатами в часі, виявляє зміни і тривалість у житті суспільства;

мислить геопросторово, орієнтується в соціально-історичному просторі, виявляє взаємозалежність розвитку суспільства, господарства, культури і навколишнього природного середовища;

мислить критично, працює з різними джерелами інформації та формулює історично обґрунтовані запитання;

мислить системно, виявляє взаємозв’язок, взаємозалежність та взаємовплив історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміє множинність трактувань минулого і сучасного та зіставляє їх інтерпретації;

усвідомлює власну гідність, реалізує власні права і свободи, поважає права і гідність інших осіб, виявляє толерантність, протидіє проявам дискримінації;

дотримується демократичних принципів, конструктивно взаємодіє з іншими особами, спільнотою закладу освіти, місцевою громадою і суспільством, долучається до розв’язання локальних, загальнонаціональних і глобальних проблем, усвідомлює необхідність утвердження верховенства права і дотримання правових норм для забезпечення сталого розвитку суспільства.

21. Метою мистецької освітньої галузі є цілісний розвиток успішної особистості учня у процесі освоєння мистецьких надбань людства; усвідомлення власної національної ідентичності в міжкультурній комунікації; формування компетентностей, необхідних для
художньо-творчого самовираження; розкриття креативного потенціалу, залучення до культурних процесів в Україні.

Компетентнісний потенціал мистецької освітньої галузі та базові знання зазначені в додатку 19.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з мистецької освітньої галузі зазначені в додатку 20 і передбачають, що учень:

пізнає різні види мистецтва, інтерпретує художні образи, набуває досвіду емоційних переживань, розвиває ціннісне ставлення до мистецтва;

формує художньо-образне, асоціативне мислення під час творчої діяльності в різних видах мистецтва;

пізнає себе через взаємодію з різноманітними мистецькими об’єктами, розвиває емоційний інтелект;

використовує інформаційне середовище у власній творчості і художній комунікації.

22. Метою освітньої галузі фізичної культури є гармонійний фізичний розвиток особистості учня, підвищення функціональних можливостей організму, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок, розширення рухового досвіду через формування стійкої мотивації учнів до занять фізичною культурою і спортом.

Компетентнісний потенціал освітньої галузі фізичної культури та базові знання зазначені в додатку 21.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з освітньої галузі фізичної культури зазначені в додатку 22 і передбачають, що учень:

формує власну психічну та соціально-психологічну сфери особистості засобами фізичного виховання;

систематично займається фізичною культурою, володіє технікою фізичних вправ;

усвідомлює значення фізичної/рухової активності для підтримання стану здоров’я та задоволення у процесі фізичного виховання.

23. Загальний обсяг навчального навантаження учнів, його розподіл між роками навчання, освітніми галузями, обов’язковими та вибірковими освітніми компонентами визначено в базовому навчальному плані базової середньої освіти (далі ― базовий навчальний план).

Для учнів з особливими освітніми потребами, які здобувають базову середню освіту в спеціальних закладах загальної середньої освіти та спеціальних класах (групах) закладів загальної середньої освіти, базовий навчальний план визначає кількість годин для проведення
корекційно-розвиткової роботи.

24. На підставі базового навчального плану розробляються типові навчальні плани як складові частини типової освітньої програми, що містять орієнтовний перелік навчальних предметів, інтегрованих курсів, формування змісту яких може здійснюватися шляхом упорядкування в логічній послідовності результатів навчання кількох інтегрованих освітніх галузей, однієї освітньої галузі або її окремих складників.

25. У базовому навчальному плані (додаток 23) наведено розподіл загального обсягу навчального навантаження учнів закладів загальної середньої освіти. Базовий навчальний план сформовано для:

1) закладів загальної середньої освіти, зокрема:

класів (груп) з українською мовою навчання;

класів (груп) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини;

класів (груп) з українською мовою навчання і вивченням мови корінного народу або національної меншини;

2) спеціальних закладів загальної середньої освіти та спеціальних класів (груп) закладів загальної середньої освіти, зокрема:

класів (груп) з українською мовою навчання;

класів (груп) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини;

класів з українською мовою навчання (для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку);

класів з навчанням мовою корінного народу або національної меншини (для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку).

26. У базовому навчальному плані (крім варіантів для спеціальних закладів загальної середньої освіти та спеціальних класів (груп) закладів загальної середньої освіти) визначено рекомендовану та мінімальну кількість навчальних годин для вивчення кожної освітньої галузі. Різниця між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин у кожній освітній галузі може бути перерозподілена на інші освітні галузі, а також на вибіркові освітні компоненти. Заклад загальної середньої освіти може самостійно визначати кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі в межах заданого діапазону. Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей не повинна перевищувати загальної кількості годин, визначеної базовим навчальним планом.

Додаткові години для вивчення навчальних предметів, інтегрованих курсів, курсів за вибором, через які реалізуються освітні галузі, проведення індивідуальних консультацій та групових занять заклад загальної середньої освіти розподіляє самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, що відображається в освітній програмі закладу.

Для спеціальних закладів загальної середньої освіти та спеціальних класів (груп) закладів загальної середньої освіти передбачено години для проведення корекційно-розвиткової роботи в межах кожної освітньої галузі, напрями та змістове наповнення якої визначаються з огляду на особливості психофізичного розвитку учнів з особливими освітніми потребами.

27. Заклади загальної середньої освіти, у яких є класи (групи) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини, самостійно здійснюють розподіл навчального навантаження між мовою корінного народу або національної меншини та іноземною мовою, відображаючи це в навчальному плані. Українська мова як державна в таких закладах вивчається за навчальними програмами, які враховують мовну підготовку учнів і спорідненість між рідною та державною мовами.

Заклади загальної середньої освіти, у яких є класи (групи) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини,  для реалізації
мовно-літературної освітньої галузі можуть використовувати додаткові години, передбачені базовим навчальним планом.

28. Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам державних стандартів здійснюється шляхом державної підсумкової атестації.

_____________________


Додаток 17
до Державного стандарту

ГРОМАДЯНСЬКА ТА ІСТОРИЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

Компетентнісний потенціал

Ключова компетентність

Уміння та ставлення

Вільне володіння державною мовою

Уміння:

читати і розуміти перекладені та адаптовані державною мовою писемні джерела, авторські публікації на історичні та актуальні для суспільства теми

шукати інформацію та використовувати різні види джерел, формулювати та наводити обґрунтовані аргументи

володіти термінологією в межах громадянської та історичної освітньої галузі

створювати висловлення різних стилів в усній і письмовій формі на історичні та актуальні для суспільства теми

вести аргументовану дискусію

розпізнавати мовні засоби впливу, розрізняти техніки переконування та маніпуляції

Ставлення:

повага до української мови як державної, зацікавленість у її розвитку, розуміння цінності кожної мови

критичне сприйняття інформації історичного та суспільно-політичного характеру

розуміння та використання мови в позитивний та соціально відповідальний спосіб

 

 

Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами

Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) мовою

Уміння:

створювати висловлення в усній і письмовій формі стосовно історії і сучасності національної (етнічної, мовної) спільноти в Україні

створювати інформаційні продукти щодо історії, культури і розвитку суспільства регіону та/або країни, з якою пов’язане походження родини

вести дискусію щодо основ розвитку держави та суспільства, засад демократії, прав і свобод людини

володіти основною термінологією рідної мови в межах громадянської та історичної галузі

Ставлення:

повага до рідної мови, розуміння її цінності

Здатність спілкуватися іноземними мовами

Уміння:

читати і розуміти науково-популярні публікації, публіцистичні та художні твори іноземними мовами

здійснювати пошук потрібної інформації іноземними мовами

висловлюватися в усній і письмовій формі іноземною мовою стосовно актуальних тем історії та суспільства

спілкуватися з носіями інших мов для обміну історичною, правовою та іншою актуальною для суспільства інформацією

Ставлення:

інтерес до історії та сучасності інших країн

розуміння важливості вивчення іноземних мов для розширення кола спілкування та отримання інформації про світ

цінування культурної різноманітності, інтерес до різних мов і міжкультурного спілкування

Математична компетентність

Уміння:

правильно оперувати цифровими даними, математичними поняттями для глибокого пізнання, пояснення минулого та сучасних суспільних подій

перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема тощо) та використовувати її в поясненнях

встановлювати зв’язки між фрагментами даних і джерелами різних видів

використовувати математичні методи та дані, розуміти способи маніпулювання ними

Ставлення:

прагнення обирати раціональні способи пояснення подій минулого, причин та можливих способів розв’язання сучасних соціальних, політичних, економічних проблем

розуміння важливості математичного опрацювання даних для створення науково обґрунтованих висновків

Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій

Уміння:

оцінювати та пояснювати взаємодію людини та довкілля в різні історичні періоди

розкривати зміст, значення, вплив технологій, технічних винаходів та наукових досягнень на перебіг історичних подій, явищ і процесів

Ставлення:

сталий інтерес до наукових досягнень і здобутків природничих наук

визнання цінності природних ресурсів для сьогодення та майбутніх поколінь і раціональне використання їх у повсякденному житті

 

 

Інноваційність

Уміння:

генерувати нові ідеї, оцінювати їх переваги і ризики

наводити історичні приклади впливу інновацій на суспільне життя

Ставлення:

готовність ініціювати, критично оцінювати та впроваджувати нові знання, способи діяльності, норми, що забезпечують сталий розвиток громади та суспільства

Екологічна компетентність

Уміння:

визначати ризики та наслідки впливу людини на довкілля, передбачати можливості екологічних загроз

моделювати свою поведінку на основі розуміння наявних екологічних загроз

критично оцінювати роль людини та держав у досягненні Цілей сталого розвитку ООН

Ставлення:

готовність реагувати на ризики екологічних загроз

усвідомлення важливості захисту природи, сприяння сталому розвитку суспільства

Інформаційно-комунікаційна компетентність

Уміння:

використовувати цифрові технології для пошуку потрібної історичної та соціальної інформації, її добору, перевірки, впорядкування і поширення

критично оцінювати, виявляти маніпуляції історичною та актуальною для суспільства інформацією у процесі аналізу електронних медіа

дотримуватися авторського права та етичних норм у роботі з інформацією та під час онлайн-спілкування

створювати вербальні та візуальні (графіки, діаграми, фільми) повідомлення, мультимедійні презентації соціального та історичного змісту, поширювати їх

Ставлення:

критичне ставлення до інформації з різних джерел

відповідальне використання засобів масової інформації

Навчання впродовж життя

Уміння:

визначати власні навчальні цілі

аналізувати процес власного навчання, відстежувати зміни у сприйнятті інформації

знаходити та опрацьовувати джерела суспільно важливої інформації із застосуванням доцільних для цього методів

розуміти роль освіти, навчання для людини та суспільства сьогодні та в історичній ретроспективі

аналізувати та узагальнювати здобуту інформацію

Ставлення:

відкритість до постійного самонавчання та взаємонавчання, бажання ділитися здобутими знаннями з іншими особами

Громадянські та соціальні компетентності

 

Громадянські компетентності

Уміння:

моделювати свою поведінку як активного і відповідального члена громадянського суспільства, який знає основи права, добре обізнаний із змістом прав людини та вміє їх захищати у правовий спосіб

формувати та обстоювати свою громадянську позицію щодо локальних та глобальних питань

утримуватися від можливостей зловживати своїми правами

виявляти відповідальність, уникати негативних стереотипів та узагальнень, а також мови ворожнечі в обговоренні суспільних проблем і різних соціальних груп

брати участь у розв’язанні проблем різних спільнот, зважаючи на інтереси їх представників

конструктивно співпрацювати з іншими особами, ініціювати або брати участь у реалізації проектів, громадських заходів

критично оцінювати ідейні платформи та діяльність політичних партій, суспільних рухів, організацій та розуміти їх роль у розвитку демократичного суспільства

Ставлення:

усвідомлення себе відповідальним громадянином України, розуміння своїх прав і обов’язків як громадянина України та готовність їх виконувати; самоповага та повага до прав та гідності інших осіб

громадянська поведінка, що ґрунтується на почутті власної гідності та внутрішньої свободи, розвинутій правосвідомості та обстоюванні демократичних цінностей

плекання нетерпимості до корупції в усіх її проявах, розуміння неприпустимості толерування нерівності та недоброчесності

готовність відмовитися від нечесних практик під час розвʼязання проблем

визнання цінності іншої особи та повага до її приватності

толерантність і готовність до взаємовигідного розв’язання соціально-політичних суперечностей

Соціальні компетентності

Уміння:

ідентифікувати себе як члена різних спільнот, громадянина України

формулювати та обстоювати в дискусії власні погляди та переконання, конструктивно спілкуватися на різноманітні актуальні теми історії та суспільства

знаходити історичні приклади залагодження суперечностей і конфліктів

працювати в групі, досягати порозуміння та налагоджувати співпрацю з іншими особами з відмінними ідеями та цінностями, використовуючи власний досвід та досвід інших осіб, зокрема взятий з історії

Ставлення:

усвідомлення цінності людини, її життя, здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки

повага до законів і традицій, досвіду інших народів, релігій та культур

толерантне ставлення до життєвої позиції іншої особи, громадської думки, особливостей соціальної поведінки, способу життя та форм самовираження інших осіб

керування власними емоціями, готовність до пошуку компромісів

волонтерство, підтримка громадських проектів та ініціатив, спрямованих на розв’язання актуальних суспільних проблем

Культурна компетентність

Уміння:

образно мислити та уявляти

характеризувати основні тенденції розвитку культури в минулому та сучасності

використовувати мистецькі артефакти для пізнання минулого, осмислювати твори мистецтва в історичному контексті

співставляти різні культури, їх цінності, традиції тощо

виявляти вплив належності до різних спільнот і зовнішніх чинників на формування поглядів та переконань особи

визначати та пояснювати значення належності до соціокультурної спільноти

Ставлення:

повага до людини, протидія і запобігання проявам дискримінації та нерівного ставлення

цінування соціального та культурного різноманіття, пояснення його переваг і викликів у сучасному суспільстві

свідоме збереження та розвиток власної культури, повага до культур інших народів

відповідальна поведінка та піклування про пам’ятки культурної спадщини

відкритість до міжкультурного діалогу

Підприємливість та фінансова грамотність

Уміння:

використовувати досвід пізнання історії для обрання дієвих життєвих стратегій

брати до уваги зміни в історії та суспільстві, оцінювати їх ризики та переваги для власного життя і життя спільноти

виявляти інтереси різних спільнот/груп і шукати способи їх узгодження для розв’язання проблем

планувати, організовувати, реалізувати індивідуальні чи командні проекти, оцінювати їх ефективність, представляти результати

характеризувати економічну політику і розвиток торгівлі, визначати їх вплив на суспільне життя

пояснювати спосіб організації національних економік та вплив економічних і фінансових процесів на функціонування суспільства

Ставлення:

готовність використовувати досвід історії для самопізнання та досягнення цілей сталого розвитку суспільства

зважене прийняття рішень на основі досвіду минулого та сучасного соціального життя

здатність брати на себе відповідальність за результат власної та колективної діяльності, ініціативність, відкритість до нових ідей

 

усвідомлення економічних та соціальних можливостей і викликів, з якими стикається суспільство

здатність приймати фінансові рішення з урахуванням можливих ризиків

Базові знання

Людина і природа: творення соціоприродного середовища; формування і розселення людини; освоєння і перетворення людиною природи в минулому і теперішньому; освоєння нових просторів; сталий розвиток.

Людина і світ матеріальних речей: виробництво та споживання в різні історичні епохи; матеріали і технології; знаряддя праці і предмети побуту; науково-технічні винаходи; умови життя і праці в місті та селі; урбанізація; матеріальна культура аграрного, індустріального і постіндустріального суспільств.

Людина і суспільство: соціум і спільноти: родини, стани, класи, нації, культурні, релігійні, етнічні та інші групи; взаємодія людей, інтереси і цінності, ідентичність і гідність людини; патріотизм; культура і цивілізація; інформація і медіа; толерантність та інклюзія; конфлікти та їх розв’язання.

Людина і влада: політична організація суспільства; метрополії та колонії; імперії та національні держави; політичні режими; демократія, її переваги та ризики; самоврядування; права людини і протидія дискримінації; громадянство; протестні рухи, революції і реформи; міжнародні відносини.

Людина і світ уявлень та ідей: світогляд і цінності, ідентичність та основи її формування, наука і мистецтво; історія ідей, ідеології та їх вплив на людину і суспільство; релігія, міфи, символи; образи минулого, теперішнього і майбутнього в суспільній думці.

_____________________


Додаток 18
до Державного стандарту

ВИМОГИ
до обов’язкових результатів навчання учнів
у громадянській та історичній освітній галузі

Загальні результати

5—6 класи

7—9 класи

конкретні результати

орієнтири для оцінювання

конкретні результати

орієнтири для оцінювання

1. Історико-хронологічне мислення, орієнтація в історичному часі, встановлення
причиново-наслідкових зв’язків між подіями, явищами і процесами, діяльністю людей та
її результатами в часі, виявлення змін і тяглості в житті суспільства

Орієнтується в історичному часі

[ГІО 1.1]

пояснює, як відбувається відлік часу в історії

[6 ГІО 1.1.1]

 

пояснює різницю між одиницями вимірювання історичного часу і співвідносить їх (рік — століття — тисячоліття)

[6 ГІО 1.1.1-1]

розрізняє системи літочислення, пояснює їх на прикладах

[6 ГІО 1.1.1-2]

 

порівнює різні системи літочислення

[9 ГІО 1.1.1]

 

пояснює культурно-історичні витоки різних систем літочислення

[9 ГІО 1.1 1-1]

демонструє знання перебігу подій, явищ, процесів у часі в межах історичних епох

[9 ГІО 1.1.2-1]

 

демонструє знання перебігу подій в часі в межах теми, локалізує події в часі

[6 ГІО 1.1.2]

розташовує події у хронологічній послідовності, укладає хронологічну таблицю

[6 ГІО 1.1.2-1]

установлює послідовність історичних подій за допомогою лінії часу

[6 ГІО 1.1.2-2]

пов’язує події, явища, процеси з певними історичними періодами

[9 ГІО 1.1.2]

визначає віддаленість, тривалість одних подій, явищ, процесів відносно інших

[9 ГІО 1.1.2-2]

 

встановлює віддаленість та тривалість подій

[6 ГІО 1.1.3]

встановлює одночасність подій в історичному просторі, тривалість подій, явищ, процесів та їх віддаленість одних від одних (у межах теми, з допомогою вчителя)

[6 ГІО 1.1.3-1]

синхронізує події, явища і процеси

[9 ГІО 1.1.3]

укладає синхроністичну таблицю, наводить приклади спільного і відмінного в історичних подіях, явищах і процесах

[9 ГІО 1.1.3-1]

розрізняє хронологічний та історичний час

[9 ГІО 1.1.3-2]

виявляє і пояснює ознаки культурно-історичних епох

[9 ГІО 1.1.3-3]

Розкриває взаємозв’язки та тяглість суспільного розвитку

[ГІО 1.2]

пояснює зв’язок між подіями, розрізняє причини, приводи, результати і наслідки подій

[6 ГІО 1.2.1]

виявляє і розрізняє з допомогою вчителя причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів

[6 ГІО 1.2.1-1]

описує перебіг історичних подій та визначає тяглість в історичному процесі

[6 ГІО 1.2.1-2]

аналізує взаємовпливи історичних подій, явищ, процесів, вчинків історичних осіб

[9 ГІО 1.2.1]

розрізняє економічні, політичні, культурно-інтелектуальні чинники розвитку суспільства і пояснює їх взаємовплив на основі отриманих знань

[9 ГІО 1.2.1-1]

встановлює взаємозв’язки між подіями, явищами, процесами, вчинками людей, наводить приклади

[9 ГІО 1.2.1-2]

 

пояснює присутність минулого в сучасному суспільному просторі

[6 ГІО 1.2.2]

наводить приклади історичних пам’яток та інших проявів присутності минулого в сьогоденні – топоніміка, лексика, фольклор, соціальні практики тощо

[6 ГІО 1.2.2-1]

обґрунтовує вплив людських вчинків, суспільних ідей, технологічних змін на перебіг історичних подій, явищ і процесів

[9 ГІО 1.2.2]

пояснює залежність перебігу історичних подій, явищ і процесів від людських вчинків та панівних суспільних ідей

[9 ГІО 1.2.2-1]

аргументує за допомогою історичних фактів вплив на поведінку людини подій політичного, економічного та духовного життя

[9 ГІО 1.2.2-2]

зіставляє наміри та результати діяльності історичних і сучасних діячів та суспільних груп

[9 ГІО 1.2.2-3]

висловлює обґрунтовані судження щодо ролі особи в минулому та сучасному

[9 ГІО 1.2.2-4]

     

розпізнає ознаки, визначає критерії та характеризує прояви історичних змін та тяглості історичних процесів у певний період (історичну епоху)

[9 ГІО 1.2.3]

визначає передумови, розрізняє результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів

[9 ГІО 1.2.3-1]

визначає критерії змін у житті суспільства (з допомогою вчителя)

[9 ГІО 1.2.3-2]

наводить приклади змін та неперервності в історії суспільства, пояснює цю взаємодію

[9 ГІО 1.2.3-3]

порівнює темпи і напрями історичних змін у хронологічному і територіально-просторовому вимірах

[9 ГІО 1.2.3-4]

Виявляє і прогнозує суспільні (історичні) зміни

[ГІО 1.3]

співвідносить з вивченим періодом (епохою) відомі історичні події та особи, визначає сфери суспільного життя, які зазнавали змін

[6 ГІО 1.3.1]

розрізняє природні, економічні, політичні, соціальні, технологічні та культурні зміни та наводить приклади впливу цих змін на життя людини і суспільства в минулому і теперішньому

[6 ГІО 1.3.1-1]

визначає і розмежовує історичні періоди (епохи) за характерними ознаками

[9 ГІО 1.3.1]

 

співвідносить подію, явище, процес та історичний період

[9 ГІО 1.3.1-1]

за історичними джерелами визначає період, епоху

[9 ГІО 1.3.1-2]

користується історичною періодизацією для характеристики історичних подій, явищ, процесів

[9 ГІО 1.3.1-3]

 

 

 

пояснює, як життя людини і суспільства залежить від природних змін, науково-технічних винаходів, соціальних обставин

[6 ГІО 1.3.2]

формулює запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій на життя суспільства, окремих груп людей

[6 ГІО 1.3.2-1]

пояснює, як погляди та потреби людей сьогодні і в минулому пов’язані з подіями їх життя, станом суспільства

[6 ГІО 1.3.2-2]

визначає та характеризує причиново-наслідкові зв’язки між подіями, явищами, процесами в часі та просторі

[9 ГІО 1.3.2]

пояснює причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів, використовуючи відповідні поняття і терміни

[9 ГІО 1.3.2-1]

спираючись на логіку причиново-наслідкових і просторових зв’язків, прогнозує подальший перебіг подій, явищ, процесів та оцінює можливі зміни

[9 ГІО 1.3.2-2]

передбачає зміни в різних галузях суспільного життя, прогнозує пов’язані з ними ризики і переваги

[9 ГІО 1.3.2-3]

 

2. Геопросторове мислення, орієнтація в соціально-історичному просторі, виявлення
взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури і навколишнього середовища

Орієнтується в соціально-історичному просторі

[ГІО 2.1]

використовує карту як джерело інформації

[6 ГІО 2.1.1]

виокремлює основні елементи карти та пояснює їх значення

[6 ГІО 2.1.1-1]

зіставляє картографічну інформацію різних історичних періодів

[6 ГІО 2.1.1-2]

співвідносить дані карти з іншими джерелами інформації (розповідь учителя, текст книжки тощо)

[6 ГІО 2.1.1-3]

розрізняє відносно сталі та змінні об’єкти карти

[6 ГІО 2.1.1-4]

 

 

визначає просторові (територіальні) межі історичних подій, явищ і процесів; встановлює залежності між історичним та географічним просторами

[9 ГІО 2.1.1]

 

описує історичні події, явища і процеси за картою

[9 ГІО 2.1.1-1]

позначає на карті історичні події та об’єкти, перебіг подій, явищ, процесів

[9 ГІО 2.1.1-2]

порівнює інформацію з різних карт, визначає її повноту та достовірність

[9 ГІО 2.1.1-3]

перетворює інформацію з історичних та географічних карт, іншого умовно-графічного матеріалу в текстову форму і навпаки

[9 ГІО 2.1.1-4]

 

 

визначає географічне розташування відповідних/ указаних природних і соціальних об’єктів

[6 ГІО 2.1.2]

визначає орієнтацію об’єктів відносно сторін світу, суб’єкта спостереження

[6 ГІО 2.1.2-1]

визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій

[6 ГІО 2.1.2-2]

позначає розміщення об’єктів на карті, прокладає уявні маршрути, визначає відстані

[6 ГІО 2.1.2-3]

визначає локальний, регіональний, національний і глобальний виміри історичних подій, явищ і процесів

[9 ГІО 2.1.2]

пов’язує історичні факти та артефакти з географічним простором

[9 ГІО 2.1.2-1]

визначає належність культурно-історичних пам’яток, господарських об’єктів до географічних, етнографічних та історичних регіонів, країн, цивілізацій

[9 ГІО 2.1.2-2]

відстежує і пояснює змінність і варіативність назв об’єктів історичного та географічного просторів

[9 ГІО 2.1.2-3]

наводить приклади тривалості і змінності географічних та історичних назв (топонімів, етнонімів тощо)

[9 ГІО 2.1.2-4]

Виявляє взаємодію природного і соціального середовищ

[ГІО 2.2]

пояснює, як географічне положення впливає на спосіб життя і світогляд людей

[6 ГІО 2.2.1]

виявляє чинники, що впливають на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій (клімат, географічне розташування, доступ до природних ресурсів)

[6 ГІО 2.2.1-1]

виявляє (з допомогою вчителя) і пояснює виклики, які стоять перед людиною, суспільством у різних природних середовищах

[6 ГІО 2.2.1-2]

визначає зумовленість історичних подій, явищ, процесів, діяльності людей природно-географічним середовищем

[9 ГІО 2.2.1]

характеризує діяльність людини у природно-географічному середовищі в різні історичні періоди, наводить приклади впливу людини на природу в минулому і сьогоденні

[9 ГІО 2.2.1-1]

 

виявляє вплив діяльності людини на навколишнє середовище

[6 ГІО 2.2.2]

наводить приклади впливу діяльності людини на навколишнє середовище в часі і просторі, взаємодії людини та природи

[6 ГІО 2.2.2-1]

діє для збереження навколишнього середовища

[6 ГІО 2.2.2-2]

встановлює взаємозв’язок між діяльністю людей та станом природного середовища в минулому і сьогоденні

[9 ГІО 2.2.2]

 

формулює запитання щодо наслідків діяльності людини в природі

[9 ГІО 2.2.2-1]

 

 

характеризує чинники, що впливають на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій, визначає тенденції економічного розвитку

[9 ГІО 2.2.2-2]

знаходить достовірну інформацію про сутність екологічних проблем та пропонує способи їх розв’язання

[9 ГІО 2.2.2-3]

 

 

 

характеризує колонізаційні та міграційні процеси

[9 ГІО 2.2.3]

визначає причини, описує перебіг, встановлює сутність колонізаційних та міграційних процесів

[9 ГІО 2.2.3-1]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Орієнтується у громадському просторі та долучається до його формування

[ГІО 2.3]

пояснює, що таке громадський простір та його значення для суспільства

[6 ГІО 2.3.1]

пояснює відмінності між громадським та особистим простором

[6 ГІО 2.3.1-1]

наводить приклади і пояснює призначення об’єктів громадського простору в минулому і сучасності

[6 ГІО 2.3.1-2]

дотримується визначених правил і пропонує у разі потреби зміни до них під час організації подорожей для пізнання пам’яток історії та культури, туристичних об’єктів, а також для прогулянок і відпочинку

[6 ГІО 2.3.1-3]

пояснює потребу доступності громадського простору для людей з інвалідністю або маломобільних груп населення

[6 ГІО 2.3.1-4]

пояснює вплив різних чинників на формування громадського простору

[9 ГІО 2.3.1]

 

 

 

 

 

долучається до формування інклюзивного простору

[9 ГІО 2.3.2]

пояснює важливість заходів щодо збереження і популяризації пам’яток історії, культури та туристичних об’єктів і бере участь у таких заходах

[9 ГІО 2.3.1-1]

характеризує стан об’єкта громадського простору за певними критеріями

[9 ГІО 2.3.1-2]

пояснює критерії інклюзивності громадського простору

[9 ГІО 2.3.2-1]

бере участь у громадських ініціативах щодо формування інклюзивного простору

[9 ГІО 2.3.2-2]

3. Критичне мислення, робота з різними джерелами інформації та
формулювання історично обґрунтованих питань

Добирає джерела історичної та суспільно значущої інформації

[ГІО 3.1]

розрізняє джерела інформації за видами

[6 ГІО 3.1.1]

розрізняє джерела інформації за видами (матеріальні/ нематеріальні, первинні/ вторинні, текстово-візуальні тощо)

[6 ГІО 3.1.1-1]

пояснює способи нагромадження та пошуку інформації

[6 ГІО 3.1.1-2]

класифікує джерела історичної та суспільної інформації за видами і походженням

[9 ГІО 3.1.1]

розрізняє первинні та вторинні історичні джерела

[9 ГІО 3.1.1-1]

встановлює вид, час і місце появи, призначення і авторство історичного джерела

[9 ГІО 3.1.1-2]

 

 

добирає інформаційні джерела за пропонованою тематикою та походженням

[6 ГІО 3.1.2]

добирає інформацію за заданими критеріями

[6 ГІО 3.1.2-1]

використовує пошукові системи для отримання інформації, дізнається значення незнайомих слів

[6 ГІО 3.1.2-2]

добирає відомості, необхідні для виконання пізнавального і творчого завдання

[9 ГІО 3.1.2]

за самостійно визначеними критеріями добирає інформацію для виконання завдання, аргументує свій вибір

[9 ГІО 3.1.2-1]

складає список використаних джерел, дотримуючись засад доброчесності

[9 ГІО 3.1.2-2]

Аналізує та синтезує історичну та суспільно важливу інформацію

[ГІО 3.2]

використовує історичну та суспільно важливу інформацію із запропонованих ресурсів

[6 ГІО 3.2.1]

розрізняє тексти соціального та історичного змісту

[6 ГІО 3.2.1-1]

виокремлює основне і другорядне в тексті

[6 ГІО 3.2.1-2]

пояснює і доцільно застосовує терміни, поняття, які вжито в запропонованих джерелах

[6 ГІО 3.2.1-3]

 

 

 

 

формулює питання різного типу до тексту/ медіатексту, візуальних джерел

[6 ГІО 3.2.1-4]

визначає інформаційну повноту джерела, виокремлює основні положення його змісту

[9 ГІО 3.2.1]

визначає сутність, важливість джерела інформації, його пізнавальні можливості

[9 ГІО 3.2.1-1]

ставить обґрунтовані/ доречні запитання до змісту здобутої інформації

[9 ГІО 3.2.1-2]

виявляє смислові зв’язки між різними фрагментами інформації та джерелами різних видів

[9 ГІО 3.2.1-3]

 

 

 

порівнює зміст історичних джерел за самостійно визначеними критеріями

[9 ГІО 3.2.1-4]

 

пояснює походження історичного, медійного джерела за зовнішніми ознаками

[6 ГІО 3.2.2]

визначає риси/ ознаки артефакту (музейного об’єкта), писемного та візуального джерела

[6 ГІО 3.2.2-1]

визначає тему і походження запропонованого джерела історичної та суспільної інформації

[6 ГІО 3.2.2-2]

кваліфікує історичну та суспільно значущу інформацію за самостійно визначеними критеріями

[9 ГІО 3.2.2]

 

на основі аналізу джерела ідентифікує події та явища політичної, соціальної, економічної, культурно-інтелектуальної історії, історії повсякденності тощо

[9 ГІО 3.2.2-1]

характеризує інформацію залежно від джерела походження, часу і місця виникнення та способів поширення інформації в суспільстві

[9 ГІО 3.2.2-2]

 

 

створює власний інтелектуальний продукт, дотримуючись засад академічної доброчесності

[9 ГІО 3.2.2-3]

Визначає достовірність історичної та суспільної інформації

[ГІО 3.3]

розрізняє факт і судження в запропонованому тексті/ медіатексті

[6 ГІО 3.3.1]

формулює запитання щодо достовірності інформації з різних джерел

[6 ГІО 3.3.1-1]

застосовує критерії визначення достовірності інформації (з допомогою вчителя)

[6 ГІО 3.3.1-2]

розпізнає прояви маніпулювання інформацією на конкретних прикладах

[6 ГІО 3.3.1-3]

визначає достовірність і повноту джерела відповідно до усталених (самостійно заданих) критеріїв

[9 ГІО 3.3.1]

застосовує критерії для визначення достовірності і повноти інформації

[9 ГІО 3.3.1-1]

класифікує джерела інформації на підставі їх достовірності, надійності, повноти

[9 ГІО 3.3.1-2]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

оцінює інформацію щодо її достовірності, надійності і повноти

[6 ГІО 3.3.2]

визначає ознаки, що пов’язують документи, артефакти (музейні об’єкти) та ілюстративний матеріал з історичним періодом
(в межах теми)

[6 ГІО 3.3.2-1]

зіставляє джерела інформації щодо достовірності та повноти

[6 ГІО 3.3.2-2]

пояснює причини різних інтерпретацій історичної та суспільної інформації

[9 ГІО 3.3.2]

визначає вплив економічних, політичних, соціальних та культурних обставин на погляди і життєву позицію автора джерела

[9 ГІО 3.3.2-1]

наводить приклади різних тлумачень минулого суб’єктами історичного процесу

[9 ГІО 3.3.2-2]

     

розпізнає способи маніпулювання інформацією та ознаки пропаганди

[9 ГІО 3.3.3]

виявляє факти маніпулювання масовою інформацією в текстових і візуальних джерелах

[9 ГІО 3.3.3-1]

наводить приклади дії пропаганди в суспільстві

[9 ГІО 3.3.3-2]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Системне мислення, виявлення взаємопов’язаності, взаємозалежності та взаємовпливу
історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміння
множинності трактувань минулого і сучасного та зіставлення їх інтерпретацій

Систематизує і узагальнює соціальну та історичну інформацію

[ГІО 4.1]

упорядковує відомості про особу, подію, явище, процес, пам’ятку історії (за заданими критеріями)

[6 ГІО 4.1.1]

добирає приклади, які розкривають поняття/ терміни, що використовуються в межах теми

[6 ГІО 4.1.1-1]

використовує в поясненнях інформацію з різних джерел, зокрема тексти та відеоматеріали, усні історичні свідчення, музейні експозиції, власні спостереження

[6 ГІО 4.1.1-2]

встановлює системно-структурні зв’язки в історичному процесі

[9 ГІО 4.1.1]

визначає поєднання політичних, економічних, соціальних, технологічних, культурних та інших чинників, які впливали один на одного і творили історичну епоху

[9 ГІО 4.1.1-1]

формулює запитання стосовно взаємодії суспільно-історичних подій, явищ, процесів, діяльності людей, робить припущення щодо їх впливу на суспільство

[9 ГІО 4.1.1-2]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розрізняє пам’ятки історії та культури, історичні події, осіб та їх вчинки, соціальні об’єкти та явища за певними ознаками

[6 ГІО 4.1.2]

порівнює однотипні пам’ятки історії, природи та культури і пояснює їх значення

[6 ГІО 4.1.2-1]

формулює висновок, судження на основі наведених фактів

[6 ГІО 4.1.2-2]

визначає властивості суспільно-історичної спільноти за її складниками: політика, економіка, соціальна сфера, культурно-інтелектуальна діяльність

[9 ГІО 4.1.2]

визначає риси і пояснює цілісність історичних епох у політичній, економічній, соціальній, культурно-інтелектуальній сферах

[9 ГІО 4.1.2-1]

пояснює на прикладах відмінності між суспільними системами, характеризує стабільний та нестабільний стани історичних спільнот, пояснює причини цих станів

[9 ГІО 4.1.2-2]

     

узагальнює, деталізує (конкретизує) історичну інформацію, шукає аналогії в явищах і процесах суспільно-історичного розвитку, діяльності людей

[9 ГІО 4.1.3]

розрізняє коротко- та довготривалі явища і процеси в хронологічному, географічному, людському вимірах

[9 ГІО 4.1.3-1]

 

 

пропонує (з допомогою вчителя) способи розв’язання наявних суспільних проблем, які мають історичне підґрунтя, аналізує суспільний і власний досвід

[9 ГІО 4.1.3-2]

Добирає та оцінює аргументи

[ГІО 4.2]

використовує джерела для опису історичних подій, явищ, процесів, діяльності людей

[6 ГІО 4.2.1]

 

визначає придатність отриманої інформації для добору аргументів за допомогою вчителя

[6 ГІО 4.2.1-1]

описує і характеризує за певним алгоритмом пам’ятку природи, історії та культури

[6 ГІО 4.2.1-2]

знаходить та використовує інформацію про історичний факт, артефакт, історичну особу для пояснення багатовимірності історичних процесів

[9 ГІО 4.2.1]

 

досліджує історичні джерела, використовує доведення та спростування для аналізу історичних процесів

[9 ГІО 4.2.1-1]

використовує інформацію із суміжних галузей знань для характеристики минулих і сучасних суспільних подій, явищ, процесів

[9 ГІО 4.2.1-2]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

аргументовано пояснює перебіг і сутність історичних і сучасних подій, явищ, процесів, діяльності людей

[6 ГІО 4.2.2]

формулює судження про вчинки історичних осіб та сучасних діячів, події, явища, процеси з урахуванням отриманих знань та власного досвіду

[6 ГІО 4.2.2-1]

послідовно викладає інформацію, будує виступ з дотриманням структури

[6 ГІО 4.2.2-2]

добирає логічні і достатні аргументи для підтвердження певного судження

[9 ГІО 4.2.2]

 

 

 

 

 

дискутує стосовно важливих для суспільства питань минулого та сучасного

[9 ГІО 4.2.3]

розпізнає тенденційну інформацію

[9 ГІО 4.2.2-1]

 

 

 

виявляє суперечності, логічні та фактологічні помилки в аргументах

[9 ГІО 4.2.2-2]

чітко формулює та висловлює судження стосовно суспільних ідей з урахуванням власного досвіду, різних видів інформації

[6 ГІО 4.2.3-1]

аргументує власні судження за допомогою історичних фактів, наявних досліджень, доступних історичних джерел та з урахуванням гуманістичних цінностей

[9 ГІО 4.2.3-2]

Інтерпретує факти, явища, процеси з минулого і сучасного; формулює судження, гіпотезу

[ГІО 4.3]

оцінює значення події, явища, цінність пам’ятки культури для конкретного історичного періоду

[6 ГІО 4.3.1]

визначає значущість історичної та сучасної події для людини і суспільства

[6 ГІО 4.3.1-1]

висловлює припущення стосовно можливого перебігу історичних подій

[6 ГІО 4.3.1-2]

виявляє розбіжності в тлумаченнях минулого та сучасного на конкретних прикладах

[6 ГІО 4.3.1-3]

пояснює способи пізнання минулого та причини різних трактувань історичних подій, явищ і процесів, оцінки діяльності історичних осіб

[9 ГІО 4.3.1]

описує, аналізує, оцінює різні інтерпретації історичних подій, явищ, процесів, діяльності історичних осіб

[9 ГІО 4.3.1-1]

виявляє витоки різних тлумачень минулого, наводить приклади контроверсійних питань

[9 ГІО 4.3.1-2]

     

пояснює історичну реальність (події, явища, процеси) з урахуванням причиново-наслідкових і системно-структурних залежностей

[9 ГІО 4.3.2]

 

пояснює вплив конкретного вчинку і події з погляду суспільних потреб та інтересів, важливості для власного досвіду

[9 ГІО 4.3.2-1]

пояснює і наводить приклади єдності, розмаїття і багатовимірності минулого та його впливу на сучасність

[9 ГІО 4.3.2-2]

висуває гіпотези на основі знань і розуміння стосовно впливу історичних подій на майбутнє

[9 ГІО 4.3.2-3]

втілює результати пізнавальної діяльності в медіатекстах

[9 ГІО 4.3.2-4]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Усвідомлення власної гідності, діяльність з урахуванням власних прав і свободи, повага до прав і гідності інших осіб, толерантність, протидія виявам дискримінації та нерівного ставлення

Формує себе як особистість і частина соціуму, усвідомлює власну гідність

[ГІО 5.1]

пізнає себе як неповторну особистість, наділену гідністю

[6 ГІО 5.1.1]

обґрунтовує унікальність та неповторність кожної людини

[6 ГІО 5.1.1-1]

поводиться з повагою до гідності інших осіб

[6 ГІО 5.1.1-2]

розрізняє та ідентифікує локальні, регіональні, національно-культурні спільноти, співвідносить себе з ними

[6 ГІО 5.1.1-3]

детально описує та характеризує в цілому себе та інших осіб за різними ознаками (інтереси, світогляд тощо)

[6 ГІО 5.1.1-4]

аналізує свою належність до різних спільнот

[9 ГІО 5.1.1]

визначає та пояснює, що для нього означає належність до соціокультурної спільноти

[9 ГІО 5.1.1-1]

пояснює, як належність до різних спільнот та зовнішні чинники впливають на формування його поглядів та переконань

[9 ГІО 5.1.1-2]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ідентифікує себе як члена різних спільнот, громадянина України

[6 ГІО 5.1.2]

 

обґрунтовує користь обміну досвідом та взаємонавчання; пояснює значення освіти в житті людини

[6 ГІО 5.1.2-1]

описує соціокультурні практики різних спільнот, до яких належить, порівнює їх з іншими (вподобання у їжі, способи привітання та звертання до людей, формули ввічливості тощо)

[6 ГІО 5.1.2-2]

пояснює, як людина впливає на різні спільноти і державу своєю діяльністю

[6 ГІО 5.1.2-3]

пізнає себе, свої якості та здібності, розвиває і конструктивно їх реалізує

[9 ГІО 5.1.2]

 

визначає свої сильні та слабкі сторони та формулює способи самовдосконалення

[9 ГІО 5.1.2-1]

оцінює та контролює вплив емоцій на свою поведінку

[9 ГІО 5.1.2-2]

планує своє життя у коротко- та/ або довготривалій перспективі, планує способи досягнення своїх цілей

[9 ГІО 5.1.2-3]

 

формулює і аргументовано висловлює, відстоює у дискусії власні погляди та переконання

[9 ГІО 5.1.2-4]

 

 

 

 

 

 

пояснює правила, яких має дотримуватися у цих спільнотах

[6 ГІО 5.1.3]

адаптує свою поведінку до нових ситуацій, зважаючи на набутий досвід

[6 ГІО 5.1.3-1]

гнучко та конструктивно взаємодіє з новими людьми, адаптується до нових місць та ситуацій

[6 ГІО 5.1.3-2]

визначає негативні емоції та застосовує способи їх опановування та реакції на них

[6 ГІО 5.1.3-3]

демонструє розуміння гідності людини та способи її обстоювання у спільноті закладу освіти

[9 ГІО 5.1.3]

пояснює поняття “гідність” та ідентифікує в минулому та сучасності випадки захисту та порушення гідності людини

[9 ГІО 5.1.3-1]

обґрунтовує необхідність поваги до власної гідності та гідності іншої особи

[9 ГІО 5.1.3-2]

аналізує середовище закладу освіти щодо поваги до гідності та дотримання прав людини (за визначеними критеріями)

[9 ГІО 5.1.3-3]

 

пояснює своє право на особистий простір (приватність) і право інших осіб
на це

[6 ГІО 5.1.4]

дотримується вимог щодо непорушення особистого простору інших осіб

[6 ГІО 5.1.4-1]

 

виявляє порушення права на особистий простір та протидіє цьому

[6 ГІО 5.1.4-2]

пояснює, що означає бути відповідальним громадянином України

[9 ГІО 5.1.4]

характеризує роль держави та демократії щодо забезпечення прав людини і створення умов для розвитку особистості

[9 ГІО 5.1.4-1]

 

обмірковує, що він може робити для утвердження культури демократії

[9 ГІО 5.1.4-2]

визначає важливість для себе громадянства України, пояснює свої права та обов’язки як громадянина

[9 ГІО 5.1.4-3]

Діє з урахуванням принципів прав людини, прав та обов’язків громадянина

[ГІО 5.2]

пояснює базові права людини, зокрема дитини, і механізми їх реалізації та захисту

[6 ГІО 5.2.1]

пояснює, чому і якими правами від народження наділена кожна людина

[6 ГІО 5.2.1-1]

пояснює, як держава забезпечує реалізацію прав людини (зокрема дитини)

[6 ГІО 5.2.1-2]

обговорює важливість поваги прав людини всіма людьми

[6 ГІО 5.2.1-3]

доводить необхідність захисту прав і гідності людини

[9 ГІО 5.2.1]

ідентифікує та моделює ситуації, пов’язані з порушенням прав людини, та обирає способи захисту цих прав

[9 ГІО 5.2.1-1]

 

 

 

 

 

 

 

протидіє порушенням прав людини

[6 ГІО 5.2.2]

називає порядок дій у випадку порушення прав дитини

[6 ГІО 5.2.2-1]

обґрунтовує необхідність захищати права людини і громадянина та дотримуватися обов’язків громадянина

[6 ГІО 5.2.2-2]

визнає відповідальність за свою поведінку, якщо вона призводить до порушення гідності інших людей чи до неможливості реалізації їх прав

[6 ГІО 5.2.2-3]

обґрунтовує небезпеку замовчування порушення прав людини

[6 ГІО 5.2.2-4]

 

 

наводить приклади протидії порушенням прав людини

[6 ГІО 5.2.2-5]

дотримується законів, суспільних норм і правил, які не суперечать правам людини і принципу поваги до людської гідності

[9 ГІО 5.2.2]

аргументує важливість міжнародних і національних документів, що містять стандарти прав людини

[9 ГІО 5.2.2-1]

пояснює різницю між поколіннями прав людини і значимість прав людини для особи, групи людей і суспільства загалом

[9 ГІО 5.2.2-2]

розрізняє права людини і обов’язки громадянина, пояснює взаємозв’язок між правами/ потребами та правом і законом

[9 ГІО 5.2.2-3]

дотримується законодавства та суспільних норм і правил, які не суперечать правам людини

[9 ГІО 5.2.2-4]

Поважає розмаїття серед людей, протидіє та запобігає виявам дискримінації та утисків

[ГІО 5.3]

конструктивно взаємодіє з людьми з відмінними ідеями та цінностями

[6 ГІО 5.3.1]

наводить приклади етнічного, релігійного, культурного та іншого розмаїття в Україні та світі в минулому і сьогоденні

[6 ГІО 5.3.1-1]

пояснює причини та наслідки розмаїття в сучасній Україні, аналізує культурне розмаїття України та світу

[6 ГІО 5.3.1-2]

зіставляє культури, їх цінності, традиції, спосіб життя

[6 ГІО 5.3.1-3]

висловлює власне судження про культурне розмаїття та його цінність для суспільства, виявляє зацікавленість переконаннями інших людей

[6 ГІО 5.3.1-4]

взаємодіє з людьми з відмінними ідеями та цінностями

[6 ГІО 5.3.1-5]

цінує соціальне та культурне розмаїття, пояснює його переваги і виклики в сучасному суспільстві

[9 ГІО 5.3.1]

аналізує склад сучасного суспільства, своє місце в ньому

[9 ГІО 5.3.1-1]

презентує здобутки рідної та інших соціокультурних спільнот

[9 ГІО 5.3.1-2]

розкриває сутність принципу недискримінації і виявляє його порушення у повсякденному житті і медіаповідомленнях

[9 ГІО 5.3.1-3]

розрізняє додаткові можливості (привілеї) та обмеження за різними ознаками

[9 ГІО 5.3.1-4]

 

протидіє утискам, насиллю (булінгу), виявам нерівності або несправедливості

[6 ГІО 5.3.2]

ідентифікує випадки дискримінації (зокрема утисків), булінгу (цькування) та визначає їх наслідки для особи і групи осіб, до якої ця особа належить

[6 ГІО 5.3.2-1]

наводить історичні та сучасні приклади виявів дискримінації та її подолання

[6 ГІО 5.3.2-2]

 

виявляє мову ворожнечі

[6 ГІО 5.3.2-3]

конструктивно реагує на випадки утисків, насилля та вияви нерівності або несправедливості, не замовчує їх

[6 ГІО 5.3.2-4]

створює безпечне середовище, вільне від утисків, насилля (булінгу), виявів нерівності або несправедливості

[9 ГІО 5.3.2]

пропонує способи залучення (інклюзії) різних людей у спільноти різного порядку, враховує при цьому думку людей, які потребують такого залучення

[9 ГІО 5.3.2-1]

аналізує причини та наслідки дискримінації та утисків в минулому і сьогоденні

[9 ГІО 5.3.2-2]

 

пропонує, як протистояти випадкам дискримінації та утисків

[9 ГІО 5.3.2-3]

пояснює природу виникнення стереотипів, критично оцінює стереотипи та упередження

[9 ГІО 5.3.2-4]

6. Дотримання демократичних принципів, конструктивна взаємодія з друзями,
спільнотою закладу освіти, місцевою громадою і суспільством загалом, залучення
до розв’язання локальних, загальнонаціональних і глобальних проблем

Застосовує принципи та механізми демократії

[ГІО 6.1]

дотримується колективно встановлених правил

[6 ГІО 6.1.1]

аналізує правила та процедури закладу освіти з погляду дотримання прав людини (зокрема недискримінації) та поваги до гідності людини

[6 ГІО 6.1.1-1]

аргументує потребу спільних правил і законів, а також необхідність їх дотримуватися

[6 ГІО 6.1.1-2]

переконує інших у перевагах поведінки, заснованої на повазі до прав людини і поваги до гідності людини

[6 ГІО 6.1.1-3]

тлумачить сутність принципів та механізмів демократії, визнає її цінність

[9 ГІО 6.1.1]

характеризує роль Конституції України, засади діяльності та компетенцію вищих органів влади в Україні, а також самоврядних територіальних спільнот, механізми їх формування та діяльності

[9 ГІО 6.1.1-1]

пояснює та ілюструє принцип верховенства права і розподіл гілок влади, ознаки правової держави і громадянського суспільства

[9 ГІО 6.1.1-2]

 

бере участь у процедурах самоврядування закладу освіти/ класу та прийнятті рішень

[6 ГІО 6.1.2]

бере участь у виборах до органів самоврядування закладу освіти, аналізує та оцінює їх роботу

[6 ГІО 6.1.2-1]

застосовує принципи та механізми демократії в житті закладу освіти

[9 ГІО 6.1.2]

наводить приклади, як громадяни можуть впливати на політичні і суспільні процеси

[9 ГІО 6.1.2-1]

застосовує окремі механізми безпосередньої (прямої) демократії, зокрема електронної

[9 ГІО 6.1.2-2]

використовує принципи врядування, долучається до розроблення правил, які діють у закладі освіти і громаді, виявляє випадки їх порушення

[9 ГІО 6.1.2-3]

 

дотримується стандартів доброчесної поведінки

[6 ГІО 6.1.3]

демонструє сміливість та рішучість в обстоюванні справедливості в середовищі закладу освіти з дотриманням прав інших учасників освітнього процесу

[6 ГІО 6.1.3-1]

дотримується принципів академічної доброчесності в навчанні та повсякденному житті

[6 ГІО 6.1.3-2]

пояснює необхідність формування засад чесної взаємодії між людьми в сім’ї та середовищі закладу освіти

[9 ГІО 6.1.3]

характеризує взаємозв’язок та взаємну відповідальність громадян і держави в розвитку правової культури та збереженні територіальної цілісності держави

[9 ГІО 6.1.3-1]

обґрунтовує необхідність попри життєві обставини доброчесно та у правовий спосіб утверджувати свої права

[9 ГІО 6.1.3-2]

дотримується принципів академічної доброчесності в навчанні, науковій та іншій творчій діяльності

[9 ГІО 6.1.3-3]

 

 

 

 

 

Бере участь у розв’язанні проблем спільнот

[ГІО 6.2]

з допомогою вчителя долучається до розв’язання проблем різних спільнот, враховуючи інтереси їх представників

[6 ГІО 6.2.1]

визначає, що влаштовує/ не влаштовує в знайомому оточенні

[6 ГІО 6.2.1-1]

пропонує, як можна змінити те, що його не влаштовує

[6 ГІО 6.2.1-2]

бере до уваги і зважає у власній поведінці на інтереси класної та інших спільнот, до яких належить

[6 ГІО 6.2.1-3]

визначає способи власної співучасті в житті класу/ закладу освіти/ родини/ місцевої спільноти

[6 ГІО 6.2.1-4]

критично осмислює ризики, пов’язані із шкодою для навколишнього середовища

[6 ГІО 6.2.1-5]

обговорює те, як громадяни та уряди можуть сприяти сталому розвитку

[6 ГІО 6.2.1-6]

пояснює вплив вчинків окремої людини на її найближче оточення, місцеву громаду, Україну та світ

[6 ГІО 6.2.1-7]

спільно з однолітками усвідомлено бере участь у громадських заходах

[6 ГІО 6.2.1-8]

емоційно долучається до заходів, які спрямовані на утвердження цінності незалежності і

територіальної цілісності України

[6 ГІО 6.2.1-9]

долучається до розв’язання проблем різних спільнот, враховуючи інтереси їх представників

[9 ГІО 6.2.1]

докладно описує проблеми, з якими стикаються різні спільноти (заклад освіти, громада, держава, світ)

[9 ГІО 6.2.1-1]

пропонує декілька варіантів розв’язання проблем відповідної спільноти та обирає найоптимальніший

[9 ГІО 6.2.1-2]

виявляє інтереси різних спільнот/ груп і шукає шляхи їх (інтересів) узгодження для
розв’язання проблем відповідних спільнот/ груп

[9 ГІО 6.2.1-3]

визначає способи власної участі в житті класу/ закладу освіти/ родини/ місцевої спільноти

[9 ГІО 6.2.1-4]

розкриває суть та значення Цілей сталого розвитку ООН

[9 ГІО 6.2.1-5]

критично оцінює роль людей та урядів держав у досягненні Цілей сталого розвитку ООН

[9 ГІО 6.2.1-6]

спільно з однолітками усвідомлено бере участь у громадських заходах або організовує їх

[9 ГІО 6.2.1-7]

бере участь у проектах, спрямованих на утвердження цінності незалежності і територіальної цілісності України

[9 ГІО 6.2.1-8]

 

розвиває емпатію

[6 ГІО 6.2.2]

пояснює, що вдалося та не вдалося досягти під час виконання роботи

[6 ГІО 6.2.2-1]

описує почуття, емоції та потреби, що мають інші люди

[6 ГІО 6.2.2-2]

намагається зрозуміти краще своїх друзів, уявляючи, як та чи інша ситуація виглядає з їх погляду

[6 ГІО 6.2.2-3]

зважає на емоції та почуття інших осіб у своїй поведінці

[6 ГІО 6.2.2-4]

 

визнає успіхи та досягнення інших осіб

[6 ГІО 6.2.2-5]

розвиває емоційний інтелект

[9 ГІО 6.2.2]

оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку

[9 ГІО 6.2.2-1]

діє доброчесно з урахуванням своїх емоцій та почуттів інших осіб  

[9 ГІО 6.2.2-2]

Осмислює зв’язки між минулим і сучасним громадсько-політичним життям

[ГІО 6.3]

описує минуле та сучасне, використовуючи громадсько-політичні поняття: демократія, свобода, права, право/ закон тощо

[6 ГІО 6.3.1]

пояснює значення громадсько-політичних понять (зокрема демократія, свобода, права, право/ закон) з допомогою вчителя

[6 ГІО 6.3.1-1]

застосовує відповідні поняття в порівняльному описі історичних та сучасних дій та подій

[6 ГІО 6.3.1-2]

розрізняє повноваження органів влади і приватних осіб

[6 ГІО 6.3.1-3]

 

 

бере до уваги зміни, оцінює їх ризики та переваги для власного життя та життя спільноти

[6 ГІО 6.3.1-4]

наводить приклади змін у житті суспільства, пов’язаних із різними чинниками; пояснює їх вплив на людину, конкретні соціальні групи та суспільство в цілому в минулому та сьогоденні

[6 ГІО 6.3.1-5]

аналізує суспільно важливі процеси

[9 ГІО 6.3.1]

 

аналізує політичне, суспільне і культурне життя в Україні та світі, виклики для демократії і прав людини

[9 ГІО 6.3.1-1]

аналізує приклади вирішення конфліктних ситуацій в українському суспільстві та світі

[9 ГІО 6.3.1-2]

пропонує способи подолання конфліктів, розв’язання соціальних, політичних та інших суперечностей

[9 ГІО 6.3.1-3]

 

 

пояснює переваги ринкової економіки та важливість чесної конкуренції для розвитку суспільства

[9 ГІО 6.3.1-4]

 

 

 

ПЕРЕЙТИ ДО РОЗДІЛУ ІСТОРІЯ →