Критерії оцінювання НУШ
09-10-2022, 14:59
Переведення формувальної оцінки у бальну
|
Формувальна (рівнева) оцінка |
Критерії оцінювання |
Бальна оцінка |
|
1-25 % (початковий рівень) |
Учень самостійно або за допомогою вчителя планує і здійснює навчальний пошук, опрацьовує тестову та/або графічну інформацію, виявляє розуміння прочитаного, виконує навчальну дію на рівні копіювання зразка, розпізнає неточності чи помилки у результатах власної навчальної діяльності. |
1-3 бали |
|
26-50 % (середній рівень) |
Учень самостійно або за допомогою вчителя планує і здійснює навчальний пошук, ставить запитання до змісту навчального матеріалу, опрацьовує тестову та/або графічну інформацію без істотних неточностей, створює короткі усні і письмові повідомлення, презентує результати своєї навчальної діяльності, виконує навчальну дію на рівні копіювання зразка, може порівняти окремі об’єкти вивчення, розпізнає й виправляє окремі помилки та робить часткові уточнення в результатах навчальної діяльності. |
4-6 балів |
|
51-75% (достатній рівень) |
Учень самостійно або за опосередкованим керівництвом учителя планує і здійснює навчальний пошук, не обмежуючись навчальним матеріалом, ставить уточнюючі запитання, використовує інформацію з кількох джерел, опрацьовує й логічно інтерпретує тестову та/або графічну інформацію, створює деталізовані усні й письмові повідомлення, висловлює власну думку й наводить приклади на її підтвердження, презентує результати навчальної діяльності, зокрема з використанням ІКТ, розпізнає й виправляє окремі помилки та робить часткові уточнення в результатах навчальної діяльності, визначає окремі труднощі, що виникають у процесі навчально-пізнавальної діяльності й можливі шляхи їх подолання, формулює проблемні питання, пропонує можливі способи виконання завдання або розв’язання проблеми, складає план для виконання або успішно виконує окремі етапи такого розв’язання проблеми, може аналізувати та порівнювати окремі об’єкти вивчення. |
7-9 балів |
|
76-100% (високий рівень) |
Учень самостійно або за опосередкованим керівництвом учителя планує й успішно здійснює навчальний пошук, не обмежуючись навчальним матеріалом, ставить питання на з’ясування причинно-наслідкових зв’язків, опрацьовує й логічно інтерпретує тестову та/або графічну інформацію, опрацьовує, аналізує і порівнює інформацію з різних джерел, критично оцінює надійність джерела й достовірність інформації, , створює деталізовані усні й письмові повідомлення, висловлює логічно обґрунтовану власну думку і приклади на її підтвердження, творчо презентує результати навчальної діяльності, зокрема з використанням ІКТ, аналізує результати власної навчальної діяльності із застосуванням критеріїв оцінювання, успішно виправляє помилки і робить уточнення, визначає труднощі, що виникають у процесі навчально-пізнавальної діяльності й можливі шляхи їх подолання, застосовує знання, що охоплюються навчальним матеріалом для виконання практичних завдань, формулює проблемні питання, висуває гіпотези, успішно виконує завдання або розв’язує проблему відповідно до інструкцій, обґрунтовує обраний спосіб розв’язання, може класифікувати й узагальнювати об’єкти вивчення. |
10-12 балів |
Очікувані результати на кінець 5 класу
У п’ятому класі курс має пропедевтичний (вступний) характер, що визначає принципи відбору змісту та стилістичні особливості його подачі: історичні події та явища, життєдіяльність людей, суспільний устрій та відносини досліджуються учнями фрагментарно, скорочено, основна увага зосереджується на формуванні в учнів початкових уявлень про минуле й сьогодення, елементарних умінь роботи з різноманітними джерелами.
Відбір запропонованих історичних подій, персонажів, громадянознавчих понять тощо автори намагалися збалансувати як з погляду загальної/регіональної історії і сучасного життя суспільства, так і полікультурності, багатоперспективності минулого й сьогодення. Розділи курсу, пропоновані для 5 класу, дають учням змогу послідовно опанувати відповідну інформацію та початкові вміння, ставлення, що формують основу їхньої подальшої громадянської та історичної освіти. Історичний та громадянознавчий складники тісно переплетені у навчальному матеріалі з дотриманням зазначених вище принципів.
Очікувані результати наприкінці розгляду курсу «Вступ до історії України та громадянської освіти» полягають у формуванні первинного уявлення про те, як:
· мислити історико-хронологічно, орієнтуючись в історичному часі, встановлюючи причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами, діяльністю людей і її результатами в часі, визначати зміни та тривалість у житті суспільства;
· мислити геопросторово, орієнтуватися в соціально-історичному просторі, виявляти взаємозалежність розвитку суспільства, господарства, культури та навколишнього природного середовища;
· мислити критично, працювати з різними джерелами інформації та формулювати історично обґрунтовані запитання;
· мислити системно, виявляти взаємозв’язок, взаємозалежність та взаємовплив історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох;
· розуміти множинність трактувань минулого й сучасного та зіставляти їх інтерпретації;
· усвідомлювати власну гідність, реалізувати власні права і свободи, поважати права й гідність інших осіб, виявляти толерантність, протидіяти проявам дискримінації;
· дотримуватися демократичних принципів, конструктивно взаємодіяти з іншими особами, спільнотою закладу освіти, місцевою громадою та суспільством, долучатися до розв’язання локальних, загальнонаціональних і глобальних проблем;
· усвідомлювати необхідність утвердження верховенства права й дотримання правових норм для забезпечення сталого розвитку суспільства.