Методичні рекомендації у 2022/2023 н.р. в освітніх закладах Чернівецької області
09-10-2022, 14:59
Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу з історії, правознавства, громадянської освіти в закладах загальної середньої освіти області у 2022/2023 навчальному році
Особливості нового навчального року і нормативно-правова база викладання навчальних дисциплін громадянської та історичної освітньої галузі
2022/2023 навчальний рік має дві особливості: це перший навчальний рік періоду відновленої незалежності України, який ми розпочинаємо в умовах війни та пов’язаних з нею викликів щодо збереження життя і здоров’я учителів та здобувачів освіти. А це – альфа і омега нашої роботи.
Друга особливість цього навчального року у тому, що Нова українська школа вступає у базову ланку середньої школи (5 клас).
Перелік затверджених до використання Модельних навчальних програм громадянської та історичної навчальної галузі налічує 11 позицій. Усі вони приблизно в одинакових пропорціях поєднують курси історії України, всесвітньої історії та громадянської освіти. Крім того, програми, а відтак і підручники НУШ, є компетентісно- та особистісно-зорієнтовані, побудовані на засадах інтерактивних технологій, спрямовані на формування наскрізних умінь учня і працівника початку ХХІ ст. Перелік і текст МНП розміщені на сайті МОН України : (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/ navchalni-programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoyi-ukrayins koyi-shkoli-zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-roku).
За обраним варіантом МНП освітні заклади будуть працювати весь період базової ланки освіти. На базі модельної навчальної програми учитель розробляє та в установленому порядку подає на затвердження директору/педраді навчальну програму освітнього закладу з тієї чи іншої освітньої галузі.
Перш ніж писати навчальну програму з предмета, ретельно опрацюйте пояснювальну записку до МНП, на базі якої думаєте писати свою. навчальну програму. Познайомтесь також із «Навчально-методичною скарбницею НУШ 5-6 класи» на сайті Інституту модернізації змісту освіти, що містить перелік рекомендованої літератури та інших складових НМК до кожного із варіантів модельної навчальної програми (https://docs.google.com/spreadsheets/d/1mC99CMln4MEbhW_G4v62ptgK8i0MpJAv/edit#gid=795922471).
Ще раз підкреслюємо, що навчальна програма – це обов’язковий для виконання документ для учителя/викладача, тому необхідно ретельно опрацювати пояснювальні записки до кожної із програм. Адже саме у них сформульовані мета, завдання, змістові лінії, структура і найголовніше – структуровано викладений компетентнісний потенціал навчальної дисципліни в усій його ієрархії та розкриті ресурси і способи його формування.
Стосовно вивчення історії в 6-11 класах, то там зберігають чинність програми курсів з історії України та всесвітньої історії, затверджені МОН України у 2021 році (Наказ МОН України № 236 від 19 лютого 2021р.) із внесеними змінами та доповненнями.
«Всесвітня історія. Історія України. (Інтегрований курс). 6 клас. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти».
– «Історія України. 7-9 класи. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти».
– «Історія України. 10-11 класи. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти».
– «Всесвітня історія. 7-9 класи. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти».
– «Всесвітня історія. 10-11 класи. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти».
– Для учнів 10-11 класів також рекомендовано інтегрований курс «Історія: Україна і світ. 10-11 класи. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти».
Вони будуть опубліковані на відкритих інформаційних ресурсах (https://mon.gov.ua/ua).
. Зараз же ми можемо сказати, що пріоритетним напрямом змін буде подальша деколонізація українського освітнього та інфомедійного простору загалом, переосмислення всієї нашої минулої історії як радянського, так і пострадянського періоду під кутом зору російської ідеологічної експансії в Україну як підготовки до збройної агресії з метою знищення України. Тут йдеться не тільки про знищення України як суверенної держави. Мова йде про саму ідею української державності, окремішність української нації, українську ідентичність як таку.
Тому очевидно, що в ході викладання історії треба звертати увагу на тяглість української державної історії від часів «України-Руси» (М.Грушевський), Козаччини, періоду формування модерної української нації та залитих Москвою нашою кров‘ю Української революції та «Розстріляного відродження», придушеного силою українського національно-визвольного руху середини ХХ ст. з метою увічнення свого панування на нашій землі. І тут не обійтися без детального аналізу того, ЯК це стало можливим, ЯКИМ був механізм поневолення, які були ФОРМИ БОРОТЬБИ українців за свою СВОБОДУ, ХТО був нашими героями.
Такі терміни як ТОТАЛІТАРИЗМ, МАСОВИЙ ТЕРОР, КОЛАБОРАЦІЯ, ГЕНОЦИД (його в Україні зазнали у ХХ ст. і продовжують потерпати від політики і практики московської влади і зараз українці і кримські татари, а євреї і роми стали жертвами політики Голокосту і Пораймосу з боку нацистів), РАШИЗМ як витвір «русского міра» та різновид тоталітарного режиму.
Необхідність акцентування уваги на таких питаннях ще й у тому, аби формувати опірність молодого покоління українців проти різноманітних гібридних атак з боку московської кліки.
Компетентний учитель – ключова фігура модернізації освіти
Абсолютно очевидним є той факт, що для того, аби бути на висоті вимог часу, вчителю потрібно багато працювати над собою як фахівцю. Щоби бути, як говорять «в темі», треба не тільки «перебігти очима» стрічку новин в шкільній історії та педагогіці, а досконало володіти сучасними інформаційними технологіями та методами навчання в онлайн-форматі, мати модерний парк електронних застосунків із відповідним програмним забезпеченням, добре обладнаний кабінет, який є візитівкою вчителя і школи, знати не тільки «класику жанру» – праці Михайла Грушевського, Наталії Полонської – Василенко, Івана Лисяка – Рудницького, Ореста Субтельного, але і роботи сучасних істориків Зенона Когута, Сергія Плохія, Пола Роберта Магочія, Ярослава Грицака, Наталі Яковенко, Олександра Бойка та інших відомих зарубіжних та українських істориків та частіше «радитися з ними».
Для вчителя важливо залишатися відкритим до нового, володіти емпатією, творити навколо себе простір демократії і свободи, подаючи учням приклад успішної самореалізації в умовах демократичного суспільства.
У цьому зв’язку зростає роль «горизонтального спілкування» вчителя у колі своїх колег. Всю роботу з науково-методичного супроводу викладання освітніх дисциплін громадянської та історичної освітньої галузі варто привести у відповідність із новим адміністративно-територіальним поділом області. Його базовою ланкою, як відомо є територіальна громада, а в системі освіти центр ваги цієї роботи треба перенести в опорний заклад територіальної громади.
Онлайн-режим дозволяє нам скористатися і перевіреними напрацюваннями колег. Як приклад, можна навести уроки, розміщені на національній платформі Всеукраїнської школи онлайн. Вони є квінтесенцією сучасної шкільної історичної дидактики, оскільки враховують думки експертів, тенденції поступу методики навчання з урахуванням вікових особливостей учнів, сучасне кліпове мислення школярів, останні досягнення суспільствознавчої науки, розкривають головні змістові лінії навчальних дисциплін, відображають зв’язок навчання з життям. Тобто, працюють на розвиток життєвих і предметних компетентностей учнів. Зареєструвавшись на платформі, Ви зможете скористатися фрагментами напрацювань своїх колег.
У нас є свої лідери і на цьому відтинку. Це підтвердив і конкурс «Учитель року-2022», що проходив у номінації «Основи правознавства».
Навчально-методичний комплекс та його використання
При всій різноманітності НМК, його ядром завжди був, є і в доступному для огляду майбутньому буде підручник. Наявність у відкритому інформаційному просторі електронних версій всіх підручників – велике благо, яким гріх не скористатися. Тому звернення на уроці до тексту підручників, обраних учителем для навчання, має бути пріоритетом. Це особливо актуально для НУШ, оскільки йдеться про формування в учнів стійкого інтересу до такої форми роботи. А для старшої ланки школи нагадаємо, що текст підручника є головним джерелом для формулювання тестових завдань на зовнішнє незалежне оцінювання.
Не варто забувати і про інші складові НМК: календарно-тематичне планування, документи, атласи, контурні карти, власні авторські напрацювання, відеофрагменти тощо. А для цього потрібно знаходити час на продумування як усього курсу загалом, так і кожного уроку окремо.
Деякі актуальні питання науково-методичного супроводу викладання історії, правознавства, громадянської освіти
Формування української національної пам’яті засобами шкільної історичної освіти можна здійснювати і за допомогою долучення здобувачів освіти до відзначення пам’ятних дат і ювілеїв як загальнодержавного, так і місцевого масштабів. Як приклад наведемо кілька дат і ювілеїв, про які говориться у спеціальній Постанові Верховної Ради України від 17 грудня 2021 року і які будуть відзначатися у 2022-2023 роках: 375-річчя початку Національно-визвольної війни українського народу на чолі з Б.Хмельницьким, 350-річчя від дня народження гетьмана, автора першої писаної Конституції України Пилипа Орлика, 175-річчя «весни народів», скасування панщини на території підавстрійської України, утворення Головної Руської Ради, 150-річчя заснування Наукового Товариства Т.Шевченка, 140-річчя В’ячеслава Липинського, 80-річчя Української повстанської армії, 25-річчя польоту у космос Леоніда Каденюка та цілий ряд інших, вартих уваги дат, пов’язаних із боротьбою за утвердження України.
Джерелом важливої і професійної інформації з цієї проблематики для нас може бути сайт Українського інституту національної пам’яті (https://uinp.gov.ua/), команда якого пропонує освітянам цілий ряд цікавих проєктів із малодосліджених сторінок нашої історії.
При викладанні правознавства треба звертати увагу на формування практично-спрямованих компетентностей, вивчення права прав людини, опрацювання новел у законодавстві. Наприклад, зміни у трудовому законодавстві, правовий режим надзвичайного та воєнного стану та пов’язані з ними новели у кримінальному кодексі убезпечать підлітків від необов’язкових конфліктів із Законом.
Для України як воюючої держави, особливої уваги заслуговує і спецкурс «Міжнародне гуманітарне право» у старшій ланці школи. МГП як комплекс правових норм, спрямоване на захист жертв міжнародних та неміжнародних збройних конфліктів, має свій, особливий термінологічний апарат, як то комбатант, цивільна особа, військовий та цивільний об’єкт, військовополонений, окупована територія, воєнні злочини та кримінальна відповідальність за них тощо, і суттєво розширює кругозір як дорослих, так і підлітків. Тим паче, що первинний курс ознайомлення з основами МГП в області пройшла добра сотня педагогів.
Одним із видимих напрямів діяльності вчителя історії у школі та поза її межами є і пошукова, історико-краєзнавча робота. Адже вона несе в собі величезний потенціал громадянського виховання та формування у школярів української національної ідентичності.
Отож, як бачимо, попереду на нас чекає цікавий і напружений навчальний рік. Однак, ми впевнені, що спільними зусиллями ми справимося з усіма викликами.
● Психологічна підтримка здобувачів освіти педагогами в умовах війни (підготовлено Романовською Д.Д., завідувачкою НМЦППСР ІППОЧО)
Повномасштабна війна, яку росія веде проти України, змушує суспільство перебувати у сильному напруженні. Здобувачі освіти також переживають стресові реакції від інформаційних впливів, внаслідок пережитих травматичних подій та втрат, що впливатиме на освітній процес у новому навчальному році. У зв’язку з цим, першочерговим завданням професійної діяльності педагогів стає – соціально-психологічна підтримка здобувачів освіти, стабілізація їх психоемоційного стану.
До психологічної підтримки відносяться наступні дії вчителя, які рекомендується використовувати в освітньому процесі:
1. Розпочати урок посмішкою, і опиратися на позитивні думки, що допомагають залишатися в стані емоційної стабільності самому педагогу, і посилають сигнали доброзичливості, стабільності, безпеки дітям.
2. На початку і в кінці уроку здійснити визначення настрою, емоційного стану (використовувати техніки «Емоційний термометр», «Сканування напруги у тілі», використання смайликів та наліпок, пантоміми та озвучення свого настрою за допомогою техніки «Вільний мікрофон»). Коли ми ідентифікуємо в собі негативну емоцію, наприклад, страх (тривогу, злість…) і називаємо її (можна вголос, але можна і про себе), рівень прояву вже починає знижуватись. Емоційно-почуттєвих станів існує більше 240, і тому розширення знань учнів про існуючі емоційні стани – це теж важливо.
3. Виділити на уроці 2-5 хвилин для проведення психологічного розвантаження. Найбільш ефективними техніками, що допомагають привести у рівновагу психоемоційний стан є тілесні та дихальні практики. Адже перше, що ми маємо зробити в ситуації сильних переживань, це повернути безпеку нашому тілу, зняти напругу з тіла, що призведе до розслаблення психіки, і поверне когнітивну готовність дитини до навчання (використовуємо «Квадратне дихання», «Глибоке діафрагмальне дихання», «Надуваємо повітряну кульку», вправу-гру «5-4-3-2-1». А також: «Квітка та свічка» (https://youtu.be/hVTqEEVUZaw), «Ледачий кіт» https://youtu.be/NHBEUdOaHg8, «Лимон» https://youtu.be/hguSKqCOJOM, «Черепашка» https://youtu.be/Ox_vERq7Gu4, «Пір’їна/статуя» https://youtu.be/nvT2vyWfa6I, Більше вправ можна переглянути на сайті ІППО Чернівецької області у вкладці «Психологічна допомога педагогам», у відеотеці цієї вкладки «Психологічні вправи педагогам для подолання стресу на уроках» (http://ippobuk.cv.ua/?page_id=8745). У відеотеці представлено стабілізаційні відеоролики, підготовлені практичними психологами закладів освіти нашої області, які зручно використовувати під час онлайн-уроку.
4. У процесі навчання застосовувати ігрові, інтерактивні завдання та інші позитивні активності. Формування позитивного тла уроку – найголовніше правило підтримки дитини. Забуваємо про критичні зауваження, осуд, звертаємося на ім’я, допомагаємо учням краще пізнати один одного використовуючи на уроках вправи, ігри на знайомство, на формування позитивного мікроклімату (до 5 хвилин). Наприклад, «Не хочу хвалитися, але я вмію добре…», «Моє ім’я означає…», «Я маю супер силу….», «Мій найкращий день…» та ін. Забезпечення виникнення в учнів відчуття успіху, радості, задоволення буде сприяти формуванню мотивації до навчання.
Рекомендуємо знайти час та переглянути на уроці відео про ознаки натального стресу (https://www.youtube.com/watch?v=vsUrU8yjXu0&ab_channel=NATALIsrael) та «Техніка релаксації Джейкобсона - зняття стресу та розслаблення» (https://www.youtube.com/watch?v=-EZD0ZHW0BU&ab_channel=NATALIsrael), яку виконувати, відповідно до запропонованих інструкцій.
Емоційний стан та стресостійкість вчителя безпосередньо впливають на емоційний стан здобувачів освіти та атмосферу у класі, групі, а отже і на їх здатність бути уважним, чути і мислити, пізнавати і навчатися. Напевно, кожен педагог чув про правило «кисневої маски»: у разі розгерметизації салону літака, спочатку кисневу маску одягаємо на себе, а потім – на дитину: лише так ми будемо ефективними у допомозі. Саме тому освітянам вкрай важливо піклуватися про себе в часи високої невизначеності та стресогенності, віднаходити власні ресурси стійкості та життєвої енергії. І обов’язково піклуватися про власне психічне здоров’я, навчитися методам психоемоційної самодопомоги та відновлення.
Допомогти педагогам здійснювати якісну соціально-психологічну підтримку здобувачів освіти покликані практичні психологи і соціальні педагоги, які є в кожній освітній установі. Отримати необхідні знання, поради з цього питання також можна у психологів ЦПРПП та ІППОЧО.
Педагогам пропонуємо ознайомитися та використовувати наступні інформаційно-психологічні ресурси:
● Відеозаписи 5-ти навчально-методичних коворкінгів, які були проведені на базі НМЦ ППСР ІППОЧО, в яких представлено теорію і практику психологічної допомоги, яку можна використовувати на уроках та у позаурочний час (сайт ІППОЧО, вкладка «Психологічна допомога педагогам»: http://ippobuk.cv.ua/?page_id=8745).
● Посібник «Підготовка вчителів до розвитку життєстійкості/стресостійкості дітей у освітніх навчальних закладах» (file:///C:/Users/grinacv/Downloads/%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2%20(1).pdf).
● Посібник «Коли світ на межі змін: стратегії адаптації. Психологічна підтримка вчителів та дітей у часи війни» (https://drive.google.com/file/d/1r0qbJVj-lXfSjLtvzvJDeicK5YFI6wZL/view).
Методист науково-методичного центру
предметів мовно-літературної та історичної галузей
і міжнародної інтеграції В.Ф.Федорак