Навчальна програма 5 клас «Вступ до історії України та громадянської освіти»
09-10-2022, 15:05
«Вступ до історії України та громадянської освіти»
для 5 класу закладів загальної середньої освіти
(до модельної програми авт.: Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба О.В., Майорський В.В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я.)
Цикл: пропедевтичний, інтегрований, адаптаційний
Галузь: громадянська та історична освітні галузі
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Навчальна програма курсу «Вступ до історії України та громадянської освіти» для 5 класу закладів загальної середньої освіти розроблена до Модельної навчальної програми «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти (автори: Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба О.В., Майорський В.В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я.) та підручника «Вступ до історії України та громадянської освіти» (автори: Щупак І. Я., Бурлака О. В., Піскарьова І. О., Посунько А. С). В ній окреслено ціннісні орієнтири, ключові компетентності та наскрізні уміння учнів, на формування яких спрямовується освітній процес. Програмою передбачено вивчення навколишнього світу в його єдності й цілісності. Програма орієнтована на формування соціально-історичної картини світу на засадах інтегрованого підходу. Вивчення курсу допомагає учням формувати активну життєву позицію, уявлення про закономірності у суспільстві, співвідношення їх з особистими і суспільними цінностями, приймати рішення і відповідально діяти, формувати навички продуктивної взаємодії, що сприятиме самореалізації та успішній соціалізації. До програми включено матеріал розвивального характеру для розвитку ерудиції та самостійності у продукуванні й втіленні конструкторських ідей. В основі опанування курсом – активна пізнавальна діяльність учнів індивідуально та в групі, співпраця з учителем та іншими особами, у процесі чого учні набувають досвіду (пізнавати, співпрацювати з іншими, здійснювати само- та взаємооцінювання). За такие умы історичні знання формуються як результат власного пошуку.
Метою вивчення курсу є: зацікавлення учнів шкільною історією, ознайомлення з методами, технологіями та інструментарієм історичних досліджень; розвиток критичного мислення та медіаграмотності; формування розуміння тяглості історичного процесу, органічної взаємодії загальнолюдського, національного та особистісного поступу; формування розуміння цінності людини, її ідентичності, прав людини, принципів взаємодії людей в спільнотах на різних історичних етапах; формування культури життя в мультикультурному суспільстві, навичок конструктивної взаємодії в суспільстві для забезпечення сталого розвитку; формування особистості патріота України з активною громадянською позицією.
Завдання вивчення курсу: сформувати у здобувачів освіти розуміння історії як науки; познайомити учнів із цікавими епізодами історії України та світу; спонукати до дослідження історії родини та рідного краю; засобами історії формувати компетентності: загальні (уміння учитися упродовж життя, громадянська та соціальна компетентність, обізнаність у сфері культури тощо); предметні (хронологічна, просторова, інформаційна тощо); розвивати історико-хронологічне, геопросторове, критичне, системне мислення; розвивати пізнавальний інтерес здобувачів освіти до історії через створення умов для активної взаємодії між вчителем/учителькою і учнями/ученицями, для виконання учнями/ученицями творчих, практичних завдань; сприяти формуванню фундаментальних цінностей сучасного світу, а саме — демократії, свободи, поваги до прав людини, потреби гармонії людини з природою.
Програма містить результативні, змістові та процесуальні складники, які структуровано в таблиці за категоріями «Очікувані результати навчання», «Зміст», «Наскрізні змістові лінії». Очікувані результати навчання включають визначені Держстандартом ціннісні орієнтири, ключові компетентності, наскрізні уміння та обов’язкові результати громадянської та освітньої галузі, що забезпечує реалізацію її компетентнісного потенціалу. Формулювання очікуваних результатів відображає динаміку їх досягнення у процесі навчальної діяльності учнів. Для вчителя перелік очікуваних результатів навчання виступає орієнтиром послідовного досягнення мети вивчення курсу за кожною темою програми, разом з видами навчальної діяльності полегшить планування цілей і завдань уроків, дасть змогу виробити адекватні методичні підходи до проведення навчальних занять, оцінювання результатів навчання. Пропонований зміст курсу структурований за темами (визначений орієнтовний час на викладання певної теми).
(35 год – 1 год на тиждень)
Наведена кількість годин на вивчення кожної теми є орієнтовною. Послідовність тем у межах одного навчального року вчитель може змінювати на власний розсуд (без порушення логіки викладання). Виконання та захист проектів передбачає проведення учнями дослідницької роботи і представлення її результатів; проекти інших типів (творчі, інформаційні тощо) вчитель може впроваджувати додатково за бажанням. Кожен учень упродовж навчального року має взяти участь хоча б в одному навчальному проекті.
|
Зміст навчання |
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
|||
|
Вступ (орієнтовно 2 години) |
||||
|
Зміст |
Наскрізні змістові лінії |
Діяльність (уміння) |
Знання |
|
|
Предмет шкільної історії. Засоби пізнання історії учнями/ученицями |
«Громадянська відповідальність» реалізується під час виконання парних, групових, завдань, обговорень через формування відповідального ставлення до власної діяльності у складі малої групи, що розуміє ролі лідера й виконавця певної ролі, уміння рівномірно розподілити завдання, сприяти успіху групи у виконанні завдання та його презентування. «Підприємливість та фінансова грамотність» реалізується через створення умов для учнів проявляти ініціативу, спонукання їх до пропонування власних ідей щодо виконання дослідницьких завдань. |
Розрізняє: визначення історії, як науки та шкільної дисципліни; пояснює: значення термінів «історія» й «історик»; взаємопов’язаність минулого, теперішнього і майбутнього; мотиви інтересу (звернення) людини до минулого; визначає: завдання історії як шкільного предмета. дотримується: правил безпеки життєдіяльності під час навчального процесу; формулює мету і планує діяльність спільно з учителем; формулює і фіксує результати виконаної роботи у запропонований спосіб спільно з учителем. |
Оперує термінами: історія, минуле, дослідження, наука, історик. називає: відмінність науки-історії й історії як шкільного предмету; складники історії. наводить приклади: методів досліджень та пізнання історії (спостереження, опис, порівняння та ін.) |
|
|
Розділ І. Науки, що вивчають минуле (орієнтовно 7 годин) |
||||
|
Історія людини й родини – частина історії України. Історія як наука про розвиток людства. Допоміжні історичні дисципліни. Історичні дослідження як діалог наук (методи природничих наук у історичних дослідженнях) Джерела історичної інформації. Види історичних джерел. Критичний аналіз джерел історичної інформації. Значення археології для дослідження минулого. Як працюють археологи. Культурний шар та археологічна культура. Минуле світу в археологічних пам’ятках. Археологічні скарби України. Трипільська культура Писемні пам’ятки та їх дослідження. Найвидатніші писемні пам’ятки людства. Етнографічні дослідження. Фольклор як історичне джерело. Сучасні історичні джерела (фото, відео, аудіо) Орієнтовна тема практичної роботи: Інформація про минуле з візуальних джерел (сімейного фотоальбому, зображень пам’яток історії тощо) Узагальнення. |
«Підприємливість та фінансова грамотність» реалізується через створення умов для учнів проявляти ініціативу, спонукання їх до пропонування власних ідей щодо виконання і вдосконалення парних/ груповий завдань, практичних робіт або проєктів. «Здоров’я і безпека» реалізується через спонукання учнів обґрунтовано йти на ризик при виконанні проєктних і дослідницьких завдань, ураховуючи безпеку й наслідки власної діяльності. «Громадянська відповідальність» реалізується під час виконання проєкту (практичної роботи) через формування відповідального ставлення до власної діяльності у складі малої групи, що розуміє ролі лідера й виконавця певної ролі, уміння рівномірно розподілити завдання, сприяти успіху групи у виконанні завдань та його презентування. «Екологічна безпека і сталий розвиток» реалізується під час усвідомлення значення історичних явищ та їх вплив на розвиток життя в регіоні, державі, світі. |
Розрізняє та класифікує: види історичних досліджень та види історичних джерел; висловлює припущення про розвиток людства, появу та пошуки джерел історичної інформації та пропонує способи перевірки свого припущення; визначає: методи історичних досліджень, способи об’єктивного аналізу джерел історичної інформації, основні завдання у роботі істориків, археологів, етнографів; дотримується: правил безпечного поводження з історичними експонатами, електронними приладами та іншим навчально- методичним забезпеченням; пояснює: значення археологічних, історичних, етнографічних досліджень для розвитку історії як науки та пізнання минулого. житті людини; описує, використовуючи наукову термінологію, за схемою/ зображенням: способи для виявлення, дослідження і збереження історичних джерел; обставини життя, погляди і бажання людей можуть впливати на зміст історичних джерел; досліджує індивідуально / в групі, з допомогою вчителя/інших осіб за складеним планом, використовуючи запропоновані інструменти/ моделі, зокрема цифрові: історичні, археологічні, етнографічні матеріали, найдавніші писемні пам’ятки людства; приклади усної історії. фіксує і представляє результати дослідження у запропонований спосіб; зіставляє одержані результати дослідження історичних явищ і з відомими даними; порівнює їх. складає з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження історичного джерела чи явища; представляє текстову інформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки. |
Оперує термінами: «речове джерело», «археологія», «археологічна культура», «культурний шар», «експонат»; «писемне джерело», «піктографічне (малюнкове) письмо», «ієрогліфічне письмо», «абеткове письмо», «літопис»; «усне джерело», «міф», «легенда», «прислів’я»; «музей», «архів» називає: джерела історичної інформації, найдавніші пам’ятки з історії України та людства; час і місцевість, де були створені вказані учителем джерела з історії України; наводить приклади: історичних джерел та їх види; відомостей про осіб і події та судження про них. |
|
|
Розділ ІІ. Історичний час і простір (орієнтовно 7 годин) |
||||
|
Розвиток уявлень про лічбу часу в народів світу та на теренах України. Одиниці вимірювання історичного часу (ера, тисячоліття, століття, рік). Лічба часу в історії. Способи упорядкування хронологічних даних: лінія часу, хронологічна таблиця, синхронізована таблиця. Історія приладів для вимірювання часу. Розвиток систем літочислення. Літочислення в сучасному світі. Історія світу та України на лінії часу. Історична карта (мапа). Навчальна історична карта, атласи, контурні карти. Правила роботи з контурною картою. Розвиток уявлень людини про світ. Історичний простір на картах упродовж історії. Українські землі на картах упродовж історії. Території розселення українців у світі. Орієнтовна тема практичної роботи: Робота з контурною картою (позначити і надписати на контурній карті вказані учителем історико-географічні регіони, територію рідного краю.) Узагальнення. |
«Підприємливість та фінансова грамотність» реалізується через створення умов для учнів проявляти ініціативу, спонукання їх до пропонування власних ідей щодо виконання і вдосконалення дослідницьких завдань; через виконання завдань зі шкалою часу, контурною картою; творчих проєктів. «Громадянська відповідальність» реалізується під час виконання проєкту (практичної роботи) через формування відповідального ставлення до власної діяльності у складі малої групи, що розуміє ролі лідера й виконавця певної ролі, уміння рівномірно розподілити завдання, сприяти успіху групи у виконанні завдання та його презентування. |
Розрізняє види карт, способи упорядкування хронологічних даних, землі України у різні історичні періоди; розповідає про: розвиток уявлень про лічбу часу у різні епохи, системи літочислення, історію приладів для вимірювання та визначення часу, уявлення людини про світ; знаходить інформацію про одиниці вимірювання історичного часу, сучасну систему літочислення, території розселення українців у світі; узагальнює інформацію й пояснює її значення для розв’язання навчальних і життєвих проблем; складає та розв’язує історичні задачі з використанням часової лінії, легенду карти на контурній карті, правила роботи з історичною картою; порівнює за допомогою карт історичний простір, розвиток українських земель у різні часи. фіксує результати досліджень у таблицях, схемах, лінії часу, контурній карті; орієнтується на місцевості (з допомогою вчителя, атласів, тексту підручника та додаткових матеріалів) |
Оперує термінами: «історична карта», «контурна карта»; «ера», «століття», «рік», «календар», «хронологічна послідовність», «легенда карти», «історико-географічний регіон», «державний кордон», «історичний простір»; описує, використовуючи наукову термінологію, розвиток системи літочислення, історію України та світу на лінії часу, розвиток уявлень про лічбу часу, відмінність між географічною (фізичною) та історичною картами, територію як місце, де відбувалися (розгорталися в часі) історичні події, формулює словесні описи за історичною картою; визначає географічне розташування й природні умови названих учителем історичних регіонів; на контурній карті названі вчителем регіони, територію рідного краю, міста, села, держави. демонструє в змодельованих ситуаціях уміння користуватись стрічкою часу та історичними та контурними картами для дослідження. |
|
|
Розділ ІІІ. Історична наука й історична пам’ять (орієнтовно 9 годин) |
||||
|
Становлення історичної науки. Описи історії в донаукові часи (від давнини до XVII ст.). Становлення історії як науки. Наука історія на сучасному етапі. Історичні дослідження на теренах України. Видатні українські історики. Музеї та архіви. Історична пам’ять. Культура пам’яті. Формування історичної пам’яті. Міфи в історії. Усна історія. Історія України в пам’ятках і пам’ятниках. Види пам’яток і пам’ятників. Пам’ятки історії рідного краю Орієнтовна тема практичної роботи: Пам’ятки мого краю (розповісти про пам’ятку історії або пам’ятник, установлений у рідному краї) Узагальнення. |
«Підприємливість та фінансова грамотність» реалізується через створення умов для учнів проявляти активність , спонукання їх до створення власних ідей щодо виконання і вдосконалення індивідуальних, парних/ груповий завдань, практичних робіт або проєктів. «Здоров’я і безпека» реалізується через спонукання учнів обґрунтовано йти на ризик при виконанні проєктних і дослідницьких завдань, ураховуючи безпеку й наслідки власної діяльності. «Громадянська відповідальність» реалізується під час виконання проєкту (практичної роботи) через формування відповідального ставлення до власної діяльності у складі малої групи, що розуміє ролі лідера й виконавця певної ролі, уміння рівномірно розподілити завдання, сприяти успіху групи у виконанні завдань та його презентування. |
Називає історичні пам’ятки і пам’ятники, пам’ятки рідного краю, видатних українських історії (М. Максимович, Д. Яворницький, М., Грушевський, Н. Полонська- Василенко); наводить приклади із символічним змістом пам’ятників, творів та наукових праць істориків, архівів та музеїв свого регіону, держави; складає план власної діяльності у малій навчальній групі; добирає і представляє текстову/аудіо інформацію про пристосування організмів до умов існування у формі графічної, табличної інформації або інфографіки); розповідає про методи дослідження минулого за допомогою історичних пам’яток; висловлює припущення щодо розвитку історичної науки у майбутньому, важливості історичних досліджень в усі історичні періоди; вирізняє ознаки пам’яток історії, класифікує їх; пропонує способи збереження історичних пам’яток та історичної пам’яті, способи дослідження сучасних історичних джерел; ділиться враженнями від побаченого під час перегляду відео-, фото-, аудіоматеріалів, виконаного дослідження/проєкту; виявляє етичне ставлення до історичних пам’яток в навчальних і життєвих ситуаціях; демонструє якості, знання та вміння, які сприяють досягненню мети досліджуваних тем. |
Оперує термінами: «історична пам’ять», «пам’ятка історії», «пам’ятник», «міф», «історик», «історична наука», «літопис», «нумізматика», «музей», «архів», «науковий метод», «реставрація», «інтерв’ю», «бюст», «обеліск», виявляє невідомі для себе знання про культурні та історичні пам’ятки України та свого регіону; розмірковує і визначає спосіб розв’язання певної проблеми; складає план власної діяльності у малій навчальній групі. |
|
|
Розділ IV. Розвиток людства упродовж історії (орієнтовно 8 годин) |
||||
|
Поява і розселення людини на Землі. Перші люди на українських теренах. Періодизація історії людства від давнини до сучасності (оглядово). Історія України в контексті світових подій. Визначні історичні постаті. Людина і довкілля протягом історії: господарювання, проблема ресурсів. Людина як частина природи. Людина в спільноті. Розвиток людських спільнот від первісних громад до держави. Особистість, сім’я, родина, громада. Родове дерево. Народи, етноси та нації. Народи, які проживають на теренах України. Розвиток системи регулювання суспільних відносин: табу, мораль, цінності, закони. Становище чоловіків, жінок і дітей на різних етапах історії. Права та обов’язки людини. Права людини у правових пам’ятках людства й України. Як захистити свої права в сучасному світі. Світогляд, наукові знання та художня культура людства. Міфологія та релігія. Атеїзм. Освіта та передача досвіду від покоління до покоління впродовж історії. Орієнтовна тема практичної роботи: Аналіз правових пам’яток України (аналіз правових джерел (зокрема Конституції України) та поміркувати про їхню роль у захисті прав людини і громадянина). Узагальнення. |
«Екологічна безпека і сталий розвиток» спрямовує на формування в учнів розуміння довкілля та господарювання, усвідомлення учнями важливості навколишнього середовища від стан та спосіб існування людей. «Підприємливість та фінансова грамотність» реалізується через створення умов для учнів проявляти ініціативу, спонукання їх до пропонування власних ідей щодо виконання і вдосконалення дослідницьких завдань; через розв’язування практичних завдань щодо особливостей життя людей в різні історичні періоди, людини як частини природи. «Здоров’я і безпека» зорієнтовує на: формування в учнів розуміння, що природа, навколишнє середовище, соціум, здоров’я та безпека – найвища цінність ; «Громадянська відповідальність» реалізується під час виконання проекту через формування відповідального ставлення до власної діяльності у складі малої групи, що розуміє ролі лідера й виконавця певної ролі, уміння рівномірно розподілити завдання, сприяти успіху групи у виконанні проекту та його презентування. Націлює на усвідомлення відповідальності за власні вчинки, дотримання правил, прав та обов’язків, власне життя і оточуючих. |
Розповідає про: права та обов’язки людини, розвиток людських спільнот, світогляд, освіту, релігію та наукові знання у різні історичні періоди; наводить приклади регулювання суспільних відносин, передачі досвіду з покоління в покоління; називає відомих історичних діячів ( Ольга, В. Великий, Я. Мудрий, Л. Каденюк, С. Нігоян, М. Леонтович, К. Білокур, М. Джемілєв, Л. Костенко та ін.), етноси, нації, що проживають в Україні; визначає періодизацію історії людства; виявляє місце історії України в світовій історії, досліджує головні заняття первісних людей; народи, що проживають на території нашої держави; права та обов’язки людей, гендерне становище на різних етапах розвитку людства. пропонує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб способи практичного використання результатів цих досліджень; визначає і виконує свої обов’язки в класі, школі, родині, суспільстві. виявляє турботу про інших. |
Оперує поняттями: «право», «закон», «табу», «мораль», «конституція», «права людини і громадянина», «місто», «епідемія», «університет», «дозвілля». «натуральне господарство», «ринкове господарство», «прибуток», «гроші», пояснює роль правової системи у розвитку держави та суспільства, причини підвищення ролі міст у господарському й культурному житті суспільств; робить припущення про характер занять людей у майбутньому; ділиться враженнями від побаченого у фото-, відеоматеріалах, виконаного дослідження/проєкту. |
|
|
Узагальнення до курсу. Значення історичної науки для поступу людства. Уроки історії (орієнтовно 2 години) |
||||
|
Значення історичної науки для поступу людства. Уроки історії |
«Громадянська відповідальність» реалізується під час виконання парних, групових, завдань, обговорень через формування відповідального ставлення до власної діяльності у складі малої групи, що розуміє ролі лідера й виконавця певної ролі, уміння рівномірно розподілити завдання, сприяти успіху групи у виконанні завдання та його презентування. «Підприємливість та фінансова грамотність» реалізується через створення умов для учнів проявляти ініціативу, спонукання їх до пропонування власних ідей щодо виконання дослідницьких завдань. |
Визначає: мотиви інтересу (звернення) людини до минулого; взаємопов’язаність минулого, теперішнього і майбутнього; виявляє: значення історії для ефективного, прогресивного розвитку світової спільноти; |
Оперує термінами: «минуле», «сьогодення», «майбутнє», «людство», «уроки історії» пояснює роль історії для розвитку держави та суспільства; робить припущення про життя людей у майбутньому, отримані людством уроки історії; ділиться враженнями від побаченого у фото-, відеоматеріалах, виконаного дослідження/проєкту. |
|