Головна
>
Навчальні Предмети
>
Зарубіжна Література Іі
>
Методичні рекомендації у 2022/2023 н.р. в освітніх закладах Чернівецької області
Навчальні Предмети / Зарубіжна Література Іі
Методичні рекомендації у 2022/2023 н.р. в освітніх закладах Чернівецької області
13-10-2022, 21:17
Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури
в закладах загальної середньої освіти області
у 2022/2023 навчальному році
Розвиток сучасної освітньої системи ставить багато запитань щодо змісту й організації навчання зарубіжної літератури і методичного забезпечення її викладання. Як і чого вчити? Як підвищити рівень навчальних досягнень дітей, розвинути їх ключові та предметні компетенції та здатність до самореалізації як у процесі навчання, так і в житті? Мабуть, тому і відбувається в Україні реформа освітньогопроцесу всієї шкільної освіти.
Крім предметних компетенцій, формування та розвиток у дітей ключових компетенцій стало основним завданням ХХІ століття. Ця проблема набуває актуальності у зв’язку з тим, що сучасний світ характеризується стрімким соціальним технологічним політичним розвитком, який потребує від людини здатності робити духовно-моральний вибір мобільності та відповідальності у прийнятті рішень, вміння ефективно спілкуватися та бути успішними. Тому вчителі зарубіжної літератури повинні підвищувати розумову активність учнів, мають навчити учнів мислити і спонукати їх до творчості й самостійності, враховуючи при цьому вікові та індивідуальні особливості учнів класу.
Новий Державний стандарт визначає мету та принципи освітнього процесу в закладах базової середньої освіти, дає загальну характеристику змісту навчання, містить вимоги до обов’язкових результатів навчання й орієнтири для їх оцінювання. Документ відображає ключові компетентності, які мають бути сформовані у школярів після закінчення кожного з двох циклів – адаптаційного (5-6 класи) і базового предметного навчання (7-9 класи). Для всіх ключових компетентностей у документі визначено вміння, що є наскрізними. Це, зокрема, читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творча діяльність, ініціативність, уміння конструктивно керувати емоціями, оцінювання ризиків, розв’язування проблем, здатність співпрацювати з іншими людьми.
У 2022/2023 навчальному році вивчення зарубіжної літератури у 5 класі здійснюватиметься за модельними навчальними програмами: «Зарубіжна література. 5-6 класи» (авт. Ніколенко О.М. та ін.); «Зарубіжна література. 5-9 класи» (авт. Ніколенко О.М. та ін.); «Зарубіжна література. 5-6 класи» (авт. Волощук Є.В.); «Зарубіжна література. 5-6 класи» (авт. Богданець-Білоскаленко Н. І. та ін.).
На основі модельної навчальної програми, рекомендованої Міністерством освіти і науки України, заклад загальної середньої освіти може розробити власну навчальну програму та затвердити її рішенням педагогічної ради.
Відповідно до кожної з модельних навчальних програм створено підручники. Для реалізації принципу академічної свободи Міністерство освіти і науки України пропонує варіантність підручників із зарубіжної літератури для 5 класу закладів загальної середньої освіти, що мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Електронні версії підручників для вивчення курсу розміщено в електронній бібліотеці ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» https://lib.imzo.gov.ua/.
Систематизована добірка навчально-методичного забезпечення для 5 класу розміщена на сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» – «Навчально-методична скарбниця НУШ 5-6 класи» у розділі «Нова українська школа» (https://docs.google.com/spreadsheets/d/1mC99CMln4MEbhW_G4v62ptgK8i0MpJAv/edit#gid=618777777).
Оцінювання п’ятикласників здійснюється відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом МОН України від 01.04.2022 № 289 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти» (https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-metodichnih-rekomendacij-shodo-okremih-pitan-zavershennya-20212022-navchalnogo-roku).В оцінюванні навчальних досягнень учнів важливо розрізняти поточне формувальне оцінювання (оцінювання для навчання) та підсумкове оцінювання (семестрове, річне).
Запровадження формувального оцінювання є одним з важливих завдань нової української школи.
Формувальне оцінювання — процес визначення та інтерпретації відповідно до вироблених критеріїв, фактичних і об’єктивних даних, які дозволяють учасникам навчального процесу визначити, на якому етапі вони знаходяться та у якому напрямі має здійснюватися подальший поступ, які зусилля мають докладатися, які способи та форми діяльності використовуватися.
Мета формувального оцінювання — покращувати якість навчання, а не забезпечувати підставу для виставлення оцінок.
Формувальне оцінювання дозволяє учневі/учениці:
● самостійно, або спільно із вчителем визначати цілі навчання і планувати його результат;
● розвивати навички самооцінювання та взаємооцінювання;
● адекватно оцінювати свої результати;
● ефективно співпрацювати з учителем і однокласниками;
● проявляти ініціативу і творчість;
● відчувати себе успішним учнем/ученицею і партнером/партнеркою вчителя в процесі навчання.
Формувальне оцінювання дозволяє вчителеві:
● чітко формулювати освітні результати відповідно до поставлених конкретних цілей;
● актуалізувати суб’єкт-суб’єктну діяльність; результативно співпрацювати з батьками учнів;
● супроводжувати розвиток учня/учениці, сприяти їхньому прогресу у навчанні;
● мати об’єктивну інформацію щодо навчальних досягнень учня/учениці, труднощів у засвоєння ними кожної теми;
● планувати подолання труднощів у процесі навчання і відповідно до нього організовувати свою діяльність.
Основні етапи формувального оцінювання:
● визначення цілей навчання і критеріїв оцінювання;
● виявлення фактичних даних про освітні досягнення учнів; осмислення і інтерпретація отриманих фактів;
● зіставлення отриманих фактів із цілями навчання;
● здійснення зворотного зв’язку;
● здійснення корекції (методичного інструментарію, психолого-педагогічних підходів);
● надання підтримки;
● досягнення цілей навчання.
Стратегії формувального оцінювання
● Стратегія 1. Надайте учням ясне і зрозуміле бачення мети навчання. Зрозуміла і чітко визначена мета навчання покращує мотивацію і результат учнів.
● Стратегія 2. Використовуйте приклади та моделі сильної та слабкої роботи. Ретельно вибрані приклади діапазону якості можуть створити та вдосконалити в учнів розуміння мети навчання, допомагаючи їм відповісти на питання: “Що визначає якісну роботу?” і “Як уникнути деяких проблем?”
● Стратегія 3. Застосовуйте регулярний зворотний зв’язок навчання (“Що є моїми перевагами?”, “Над чим я повинен продовжувати працювати?” і “Що я роблю неправильно і що я можу зробити з цим?”).
● Стратегія 4. Вчіть учнів самооцінюванню і встановлення власних цілей навчання і вдосконалення (“Що у мене виходить?”, “Над чим мені потрібно попрацювати?”, “Що мені потрібно робити надалі?”).
● Стратегія 5. Плануйте урок так, щоб зосередитися на одній із головних цілей навчання: здійснюється звуження фокусування на уроці, щоб допомогти учням/ученицям справитися з певною конкретною метою навчання, конкретними проблемами у її досягненні.
● Стратегія 6. Навчайте зосереджуватися на повторенні. Коли поняття або вміння виявляється важким, дозволяйте практикувати його в простішому або меншому контексті.
● Стратегія 7. Залучіть учнів учениць до самоперевірки та дозвольте відслідкувати своє навчання, спілкуватися і розмірковувати з однокласниками, щодо свого навчання, розділяти з ними свій успіх.
Основні ознаки формувального оцінювання:
1. Адекватність.
2. Об’єктивність.
3. Інтегрованість.
4. Критеріальність.
5. Відкритість.
6. Доступність.
7. Безперервність.
8. Систематичність.
9. Створення середовища психологічної безпеки.
Один із головних етапів формувального оцінювання є зворотний зв'язок. Зворотний застосовується на кожному етапі формувального оцінювання. Він відповідає на такі основні питання:
● з'ясування (“На якому етапі я знаходжуся?” Як я почуваюся?”);
● аналіз причин (“Які причини моїх труднощів, настрою? Чому так сталося?”);
● планування дій (“Що я хочу і можу змінити? Що для цього мені потрібно змінити?”).
Вивчення зарубіжної літератури у 6 – 9 класах здійснюватиметься за минулорічною програмою:
Зарубіжна література. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (електронний ресурс: www.mon.gov.ua).
у 10 - 11 класах – за навчальними програмами, що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407(електронний ресурс: www.mon.gov.ua).
Рекомендована кількість видів контролю в процесі вивчення зарубіжної літератури в 6-9 та 10-11 класах незмінна.
Звертаємо увагу, що основою для календарно-тематичного планування уроків зарубіжної літератури є чинні навчальні програми. Учитель має право самостійно розподіляти години на текстуальне вивчення творів, розвиток мовлення, позакласне читання, ураховуючи визначену кількість годин на опрацювання конкретного розділу. Він має змогу вільно і творчо підійти до організації навчальної діяльності на уроках зарубіжної літератури з урахуванням конкретних умов викладання, читацьких інтересів учнів.
У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п).
Під час оцінювання зошита із зарубіжної літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог до оформлення орфографічного режиму).
Оцінку за ведення зошита із зарубіжної літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.
Шкільний курс «Зарубіжна література» у закладах загальної середньої освіти України укладено на науково-методичних засадах.
Робочою групою Міністерства освіти і науки України ухвалено відповідне рішення (від 13 червня 2022р., протокол № 2) щодо оновлення змісту навчальних програм для 6-9 класів та 10-11 класів. Відтепер українські школярі не вивчатимуть творчість Олександра Пушкіна, Івана Крилова, Антона Чехова, Михайла Лермонтова, Михайла Булгакова, Льва Толстого, Івана Тургенєва, Івана Буніна, Осипа Мандельштама, Віктора Некрасова, Олександра Блока, Федора Достоєвського, Олександра Грибоєдова.
Також із шкільної програми виключать твори Булата Окуджави, Василя Бикова, Олександра Гріна, Костянтина Симонова, Марини Аромштам, Сергія Єсеніна, Михайла Шолохова, Бориса Пастернака, Володимира Маяковського, Анни Ахматової, Миколи Гумільова, Марини Цвєтаєвої, Іллі Ільфа, Євгена Петрова та інших.
Вилучені твори цих авторів замінять творами зарубіжних письменників відповідно до літературного процесу та з урахуванням вікових особливостей учнів, адже кожна програма має списки додаткової літератури. Наприклад, у 5-му класі в розділі «Казки народів світу» можна замінити вступ до поеми Пушкіна «Руслан і Людмила» казкою Гофмана «Лускунчик», позаяк вона є в Додатку 1 «Список творів для додаткового читання».
Учителі мають право на академічну свободу в сенсі формування змісту своїх навчальних програм з предмета, які можна змінювати до 30 %.
Для того, щоб внести зміни, необхідні такі кроки:
● учителі зарубіжної літератури можуть ініціювати засідання професійної методичної спільноти, де подають обґрунтування пропозиції та варіант рішення;
● потім проходить голосування;
● далі треба запропонувати це питання на засідання педагогічної ради через адміністрацію закладу;
● наказ про зміни оприлюднюється на сайті закладу.
Прикметною ознакою сучасного освітнього процесу є змішане навчання, що зумовлює поєднання традиційних і новітніх технологій, які в результаті їх поєднання й змішування допомагають реалізувати поставлені завдання. Змішане навчання передбачає зміщення акцентів із пасивного засвоєння знань до їх самостійного здобування, що сприяє розвиткові самоосвітніх умінь здобувачів освіти. Необмежений доступ до інформації, у тому числі навчальної, що розміщена на різноманітних електронних носіях, уможливлює формування в здобувачів освіти вмінь працювати з інформацією. У цих умовах відбувається зміна видів діяльності суб’єктів освітнього процесу: можна не просто прослухати новий матеріал у дистанційному режимі, а й обговорити його. Це формує в здобувачів освіти уміння працювати разом, аналітичні, комунікативні вміння, сприяє розвиткові критичного мислення.
Зарубіжна література – особливий предмет у шкільному розкладі, який звернений не лише до інтелектуальної сфери школяра; він хвилює душу, пробуджує почуття, викликає роздуми про добро і зло, навчає розуміти прекрасне і бути людиною. Цікавим і незвичним робить урок літератури саме предмет вивчення – художні твори, в яких закладені величезні можливості пізнавального, морального, естетичного, духовного впливу на молоду людину. Твори, прочитані учнями, стають частинкою їхнього інтелектуального та духовного досвіду. Але відбувається це лише за однієї умови, якщо сформовані у школярів необхідні уміння і навички роботи з художніми текстами, тобто розвинені читацькі компетенції.
«Література відкриває нам очі, показує, який складний цей світ, дає інше життя, тому вона вічна. Хороші книжки породжують критичне ставлення до світу. Література також завжди була інструментом у боротьбі з диктатурою» (Маріо Варгас Льоса, перуанський письменник, лауреат Нобелівської премії). Таким чином, читання стає критичним. У попередні десятиліття методисти виводили формулу читаю = насолоджуюся, то тепер прагматичний аспект читання стає пріоритетним, відповідно змінюється й формула читання: читаю = критично сприймаю, розмірковую, піддаю сумніву, перевіряю, зіставляю, аналізую, оцінюю, пізнаю себе й навколишній світ. Соціальна модель читання корегує й сучасну методику роботи з текстом. Нині завдання вчителя – дати учням певний алгоритм пошуку потрібної інформації в тексті й показати можливості використання цієї інформації в інших сферах життєдіяльності.
Серед важливих умінь, які мають сьогодні розвиватися у процесі читання, відомий психолог Галина Цукерман виокремлює такі:
- пробігти текст очима;
- з’ясувати його основні елементи;
- звузити зону пошуку;
- знайти потрібну інформацію, яка в тексті подана в іншій (синонімічній) формі, ніж у завданні;
- виокремити основну думку та зрозуміти наміри автора;
- шукати в тексті докази, що підтверджують думки автора;
- пов’язати інформацію з тексту зі знаннями, отриманими з інших джерел;
- зіставляти твердження з тексту з власними уявленнями про світ;
- вести внутрішній діалог з автором: шукати докази на захист своє авторської думки;
- робити висновки на основі прочитаного.
Учитель стає не ретранслятором навчальної інформації, а фасилітатором, консультантом, що докорінно змінює його функції в освітньому процесі.
Перспективи розвитку сучасної освіти орієнтуються на вільні та відповідальні стосунки всіх учасників освітнього процесу. Інтереси особистості проголошуються пріоритетними, а реалізація можливостей для її розвитку є основною метою освіти. Зрушення в системі освіти визначається саме учнями та вчителями, адже їхня цілеспрямованість, творча ініціатива, нестандартність мислення, прагнення до прогнозування, новації – це яскраві характеристики ефективності системи освіти, її життєздатності та прогресу.
Пропонуємо докладно розглянути методичні рекомендації МОНУ щодо вивчення зарубіжної літератури в закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році.
Під час підготовки до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Всесвітня література в школах України», «Всесвітня література в сучасній школі», «Зарубіжна література в школах України», газету «Зарубіжна література».
● Психологічна підтримка здобувачів освіти педагогами в умовах війни (підготовлено Романовською Д.Д., завідувачкою НМЦППСР ІППОЧО)
Повномасштабна війна, яку росія веде проти України, змушує суспільство перебувати у сильному напруженні. Здобувачі освіти також переживають стресові реакції від інформаційних впливів, внаслідок пережитих травматичних подій та втрат, що впливатиме на освітній процес у новому навчальному році. У зв’язку з цим, першочерговим завданням професійної діяльності педагогів стає – соціально-психологічна підтримка здобувачів освіти, стабілізація їх психоемоційного стану.
До психологічної підтримки відносяться наступні дії вчителя, які рекомендується використовувати в освітньому процесі:
1. Розпочати урок посмішкою, і опиратися на позитивні думки, що допомагають залишатися в стані емоційної стабільності самому педагогу, і посилають сигнали доброзичливості, стабільності, безпеки дітям.
2. На початку і в кінці уроку здійснити визначення настрою, емоційного стану (використовувати техніки «Емоційний термометр», «Сканування напруги у тілі», використання смайликів та наліпок, пантоміми та озвучення свого настрою за допомогою техніки «Вільний мікрофон»). Коли ми ідентифікуємо в собі негативну емоцію, наприклад, страх (тривогу, злість…) і називаємо її (можна вголос, але можна і про себе), рівень прояву вже починає знижуватись.Емоційно-почуттєвих станів існує більше 240, і тому розширення знань учнів про існуючі емоційні стани – це теж важливо.
3. Виділити на уроці 2-5 хвилин для проведення психологічного розвантаження. Найбільш ефективними техніками, що допомагають привести у рівновагу психоемоційний стан є тілесні та дихальні практики. Адже перше, що ми маємо зробити в ситуації сильних переживань, це повернути безпеку нашому тілу, зняти напругу з тіла, що призведе до розслаблення психіки, і поверне когнітивну готовність дитини до навчання (використовуємо «Квадратне дихання», «Глибоке діафрагмальне дихання», «Надуваємо повітряну кульку», вправу-гру «5-4-3-2-1». А також: «Квітка та свічка» (https://youtu.be/hVTqEEVUZaw), «Ледачий кіт» https://youtu.be/NHBEUdOaHg8, «Лимон» https://youtu.be/hguSKqCOJOM, «Черепашка» https://youtu.be/Ox_vERq7Gu4, «Пір’їна/статуя» https://youtu.be/nvT2vyWfa6I, Більше вправ можна переглянути на сайті ІППО Чернівецької області у вкладці «Психологічна допомога педагогам», у відеотеці цієї вкладки «Психологічні вправи педагогам для подолання стресу на уроках» (http://ippobuk.cv.ua/?page_id=8745). У відеотеці представлено стабілізаційні відеоролики, підготовлені практичними психологами закладів освіти нашої області, які зручно використовувати під час онлайн-уроку.
4. У процесі навчання застосовувати ігрові, інтерактивні завдання та інші позитивні активності. Формування позитивного тла уроку – найголовніше правило підтримки дитини. Забуваємо про критичні зауваження, осуд, звертаємося на ім’я, допомагаємо учням краще пізнати один одного використовуючи на уроках вправи, ігри на знайомство, на формування позитивного мікроклімату (до 5 хвилин). Наприклад, «Не хочу хвалитися, але я вмію добре…», «Моє ім’я означає…», «Я маю супер силу….», «Мій найкращий день…» та ін. Забезпечення виникнення в учнів відчуття успіху, радості, задоволення буде сприяти формуванню мотивації до навчання.
Рекомендуємо знайти час та переглянути на уроці відео про ознаки натального стресу (https://www.youtube.com/watch?v=vsUrU8yjXu0&ab_channel=NATALIsrael) та «Техніка релаксації Джейкобсона - зняття стресу та розслаблення» (https://www.youtube.com/watch?v=-EZD0ZHW0BU&ab_channel=NATALIsrael), яку виконувати, відповідно до запропонованих інструкцій.
Емоційний стан та стресостійкість вчителя безпосередньо впливають на емоційний стан здобувачів освіти та атмосферу у класі, групі, а отже і на їх здатність бути уважним, чути і мислити, пізнавати і навчатися. Напевно, кожен педагог чув про правило «кисневої маски»: у разі розгерметизації салону літака, спочатку кисневу маску одягаємо на себе, а потім – на дитину: лише так ми будемо ефективними у допомозі. Саме тому освітянам вкрай важливо піклуватися про себе в часи високої невизначеності та стресогенності, віднаходити власні ресурси стійкості та життєвої енергії. І обов’язково піклуватися про власне психічне здоров’я, навчитися методам психоемоційної самодопомоги та відновлення.
Допомогти педагогам здійснювати якісну соціально-психологічну підтримку здобувачів освіти покликані практичні психологи і соціальні педагоги, які є в кожній освітній установі. Отримати необхідні знання, поради з цього питання також можна у психологів ЦПРПП та ІППОЧО.
Педагогам пропонуємо ознайомитися та використовувати наступні інформаційно-психологічні ресурси:
● Відеозаписи 5-ти навчально-методичних коворкінгів, які були проведені на базі НМЦ ППСР ІППОЧО, в яких представлено теорію і практику психологічної допомоги, яку можна використовувати на уроках та у позаурочний час (сайт ІППОЧО, вкладка «Психологічна допомога педагогам»: http://ippobuk.cv.ua/?page_id=8745).
● Посібник «Підготовка вчителів до розвитку життєстійкості/стресостійкості дітей у освітніх навчальних закладах» (file:///C:/Users/grinacv/Downloads/%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2%20(1).pdf).
● Посібник «Коли світ на межі змін: стратегії адаптації. Психологічна підтримка вчителів та дітей у часи війни» (https://drive.google.com/file/d/1r0qbJVj-lXfSjLtvzvJDeicK5YFI6wZL/view).
Методистнауково-методичного центру
предметів мовно-літературної та історичної галузей
і міжнародної інтеграції Л.І.Іванова