Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії
20-10-2022, 11:20
Визначальними в оцінюванні рівня навчальних досягнень учнів з хімії є особистісні результати пізнавальної діяльності, в яких відображаються загальнопредметні компетентності, набуті учнями в процесі навчання.
За відмінностями між обсягом і глибиною досягнутих результатів, ступенем самостійності у виконанні завдань, здатністю використовувати знання у нових ситуаціях виокремлено рівні навчальних досягнень учнів, що оцінюються за 12бальною шкалою.
Кожний наступний рівень вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.
При оцінюванні рівня навчальних досягнень з хімії враховується:
–
оволодіння хімічною мовою як засобом відображення знань про речовини і хімічні явища;
– рівень засвоєння теоретичних знань;
– сформованість експериментальних умінь, необхідних для виконання хімічних дослідів, передбачених навчальною програмою;
– здатність учнів застосовувати набуті знання на практиці;
– уміння розв’язувати розрахункові задачі.
Усі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за характеристиками, наведеними в таблицях.
Оцінювання теоретичних знань
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає деякі хімічні об’єкти (хімічні символи, формули, явища, посуд тощо) і називає їх (на побутовому рівні) |
|
2 |
Учень (учениця) описує деякі хімічні об’єкти за певними ознаками |
|
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета вивчення і під керівництвом вчителя може відтворити окремі його частини |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює деякі факти, що стосуються хімічних сполук і явищ |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює окремі частини навчального матеріалу, дає визначення основних понять |
|
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює значну частину навчального матеріалу |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює навчальний матеріал, наводить приклади, з допомогою вчителя порівнює хімічні об’єкти |
|
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал, застосовує знання в стандартних умовах, порівнює, класифікує хімічні об’єкти |
|
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади на підтвердження цього, аналізує інформацію, робить висновки |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання на практиці, узагальнює й систематизує інформацію, робить аргументовані висновки |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між явищами; самостійно знаходить, оцінює і використовує інформацію з різних джерел згідно з поставленим завданням; робить узагальнювальні висновки |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію; самостійно оцінює явища, приймає рішення, висловлює судження, пов’язані з речовинами та їх перетвореннями |
Оцінювання практичних робіт і лабораторних дослідів
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає деякі хімічні об'єкти (хімічні символи, формули, явища, посуд тощо) і називає їх (на побутовому рівні); знає правила безпеки під час проведення практичних робіт |
|
2 |
Учень (учениця) описує деякі хімічні об'єкти за певними ознаками; знає призначення лабораторного обладнання |
|
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета вивчення і може відтворити окремі його частини; знає правила безпеки під час проведення практичних робіт, під керівництвом учителя виконує найпростіші хімічні досліди |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) знає окремі факти, що стосуються хімічних сполук і явищ; складає прості прилади для проведення дослідів і виконує їх під керівництвом учителя |
|
5 |
Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює окремі частини начального матеріалу, дає визначення основних понять; самостійно виконує деякі хімічні досліди, описує хід їх виконання, дотримується порядку на робочому місці |
|
|
6 |
Учень (учениця) відтворює навчальний матеріал з допомогою вчителя; описує окремі спостереження за перебігом хімічних дослідів, складає прилади; з допомогою вчителя виконує окремі хімічні досліди згідно з інструкцією, описує хід виконання дослідів |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) самостійно відтворює значну частину навчального матеріалу, з допомогою вчителя порівнює хімічні об'єкти, описує спостереження за перебігом хімічних дослідів |
|
8 |
Учень (учениця) самостійно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал, порівнює і класифікує хімічні об'єкти; самостійно виконує всі хімічні досліди згідно з інструкцією |
|
|
9 |
Учень (учениця) виявляє розуміння основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади на підтвердження цього; робить окремі висновки з хімічних дослідів |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання у стандартних ситуаціях, уміє аналізувати, узагальнювати й систематизувати надану інформацію, робити висновки; робить висновки з практичної роботи |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв'язки між явищами; самостійно знаходить і використовує інформацію згідно з поставленим завданням; виконує хімічний експеримент, раціонально використовуючи обладнання і реактиви |
|
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі у проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію; самостійно оцінює явища, пов'язані з речовинами та їх перетвореннями; робить обґрунтовані висновки з хімічного експерименту; розв'язує експериментальні задачі за власним планом |
Оцінювання розв’язування розрахункових задач
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Розв’язування задач не передбачене |
|
2 |
||
|
3 |
||
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) складає з допомогою вчителя скорочену умову задачі |
|
5 |
Учень (учениця) самостійно складає і записує скорочену умову задачі |
|
|
6 |
Учень (учениця) складає скорочену умову задачі; робить обчислення лише з готовою формулою |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) наводить рівняння реакцій за умовою задачі |
|
8 |
Учень (учениця) робить обчислення за рівнянням реакції, з допомогою вчителя розв'язує задачі |
|
|
9 |
Учень (учениця) наводить потрібні формули речовин і рівняння реакцій; розв’язує задачі, користуючись алгоритмом |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) самостійно наводить і використовує необхідні формули для розв'язування задач |
|
11 |
Учень (учениця) самостійно і раціонально розв’язує задачі |
|
|
|
12 |
Учень (учениця) самостійно і раціонально розв’язує задачі; розв’язує комбіновані задачі |
Критерії оцінювання навчального проєкту
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця)ознайомлений з проєктною діяльністю; робота реферативного характеру без визначення мети й завдань проєкту, а також без висновків за його результатами взята з інтернет ресурсів; учень(учениця) презентує роботу лише з допомогою вчителя; робота неестетично оформлена. |
|
2 |
Учень (учениця) розкриває деякі поняття із вибраної теми проєкту; робота взята з інтернет ресурсів; учень(учениця) потребує допомоги вчителя при поясненні зображень; матеріали записані з граматичними і орфографічними помилками |
|
|
3 |
Учень (учениця) пояснює фрагментарні уявлення з теми проєкту і може відтворити окремі його частини; в роботі не визначена мета і завдання проєкту, відсутні висновки; учень ( учениця) з допомогою учителя демонструє найпростіші поняття |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) знає окремі факти, що стосуються проєктної роботи; наводить під керівництвом вчителя прості приклади на підтвердження певної позиції; демонструє неповне розуміння теми. |
|
5 |
Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює окремі частини проєкту, дає визначення основних понять; робота не містить наочних матеріалів, які б допомогли зрозуміти зміст проєкту. |
|
|
6 |
Учень (учениця) відтворює матеріал з допомогою вчителя; поданий матеріал не зацікавлює інших учнів , нелогічно пов'язаний; учень(учениця) описує окремі власні спостереження; |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) самостійно відтворює значну частину проєктної роботи, з допомогою вчителя пояснює перебіг явищ чи процесів; вміє порівнювати та наводити приклади ; разом з учителем формулює висновки за результатами дослідження. |
|
8 |
Учень (учениця) самостійно відтворює фактичний і теоретичний матеріал проєктної роботи; рекомендована вчителем інформація не охоплює всі головні факти і найважливіші поняття. |
|
|
9 |
Учень (учениця) виявляє розуміння основоположних теорій і фактів; наочні матеріали доповнюють зміст проекту і відображають специфіку теми; з допомогою вчителя наводить приклади та робить висновки. |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання у презентації, уміє аналізувати, узагальнювати й систематизувати надану інформацію, робити висновки; логічно і послідовно висвітлений матеріал обраної теми проєкту; робота належно оформлена. |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у презентації , встановлює зв'язки між явищами; самостійно знаходить і використовує інформацію згідно з поставленим завданням; демонструє викладення матеріалу в правильній послідовності та хронологічному порядку . |
|
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх у проєктній роботі; аналізує додаткову інформацію; демонструє повне розуміння матеріалу; презентація завершена, логічно та послідовно розміщений матеріал; робить обґрунтовані висновки з проведеного експерименту; самостійно аналізує та вносить пропозиції щодо наявної проблеми |
Критерії оцінювання навчального проєкту
1. Обґрунтування й постановка мети, планування шляхів її досягнення, практична цінність проекту (max — 5 балів)
|
0 |
Мета виконання проєкту не сформульована |
|
1-2 |
Мета визначена, але не позначені шляхи її досягнення, немає плану роботи |
|
3-4 |
Мета визначена, описана не чітко, подано певний план шляхів її досягнення |
|
5 |
Мета визначена, чітко описана, подано детальний план шляхів її досягнення, проєкт виконаний точно й послідовно, відповідно до плану він має практичну цінність |
2. Повнота використаної інформації, різноманітність джерел інформації (max — 5 бали)
|
0 |
Бібліографія відсутня |
|
1-2 |
Бібліографія містить незначний обсяг відповідної інформації |
|
3-4 |
Робота містить неповну інформацію з відповідних джерел |
|
5 |
Робота містить досить повну інформацію з широкого спектра відповідних джерел |
3. Творчий і аналітичний підхід до роботи, об’єм розробок, новизна рішень (max — 7 балів)
|
0 |
Робота не містить особистих роздумів і є нетворчим зверненням до теми проєкту |
|
2-3 |
Робота містить поверховий опис теми проєкту |
|
4-5 |
Робота містить роздуми описового характеру, невикористані можливості творчого підходу |
|
6-7 |
Робота відзначається глибокими роздумами й аналізом, власним оригінальним відношенням автора до ідеї проєкту, новими рішеннями |
4. Якість оформлення звіту про роботу над проектом і наочних посібників (max — 4 бали)
|
0 |
Звіт відсутній |
|
1-2 |
Звіт представлений у вигляді усного повідомлення без наочних посібників |
|
3 |
Звіт представлений у вигляді презентації або текстового файлу, але якість оформлення низька. |
|
4 |
Звіт представлений у вигляді презентації або текстового файлу |
5. Аналіз процесу й результатів роботи (max — 6 балів)
|
0 |
Аналіз роботи відсутній |
|
1-2 |
Аналіз роботи виконаний формально |
|
3-4 |
Аналіз роботи виконаний, але висновки неповні |
|
5-6 |
Представлений вичерпний огляд ходу роботи з аналізом ситуацій, що складалися |
6. Особиста зацікавленість автора, його залученість у роботу, рівень самостійності (max — 4 бали)
|
1-2 |
Робота шаблонна, що показує формальне ставлення автора |
|
3-4 |
Робота самостійна, що демонструє особисту зацікавленість автора, власні розробки й пропозиції |
Критерії оцінювання групової роботи учнів
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) спостерігає за роботою товаришів; спостерігає за процесом планування роботи групи, розподілу доручень, прийняття групового рішення |
|
2 |
Учень (учениця) іноді виконує навчальне завдання за допомогою товаришів, рідко вступає у полілог або діалог (рідко погоджується з думкою однокласників, прислухається до їхніх порад) |
|
|
3 |
Учень (учениця) іноді вступає у полілог або діалог, інколи висловлює власну думку, не обґрунтовуючи її аргументами; намагається брати участь в оцінюванні роботи товаришів, однак дає необ’єктивну оцінку; часто спричинює конфлікти, не вміє знаходити вихід із конфліктної ситуації |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) спостерігає за процесом планування роботи групи, розподілом доручень, прийняттям групового рішення та інколи бере у ньому участь; здійснює спроби (часто невдалі) звернутися за допомогою до членів групи; не завжди уважно слухає товаришів |
|
5 |
Учень (учениця) час від часу вступає у полілог або діалог, іноді висловлює власну думку; періодично спричинює конфлікти, виявляє недостатнє вміння знаходити вихід із конфліктної ситуації; не завжди уважно слухає товаришів |
|
|
6 |
Учень (учениця) періодично висловлює власну думку, хоч і не зовсім вдало обґрунтовує її аргументами; часто погоджується із думкою товаришів, прислухається до окремих порад; знає етикетні формули, інколи користується ними під час співпраці у групах; періодично бере участь в оцінюванні роботи товаришів, не завжди об’єктивно їх оцінює. |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця); періодично бере участь у процесі планування роботи групи, розподілі доручень, прийнятті групового рішення, часто звертається за допомогою до товаришів; періодично надає допомогу однокласникам; хоча не завжди вдало; у більшості випадків погоджується із думкою товаришів, не завжди використовує етикетні формули під час співпраці у групах; уміє слухати товариша, хоча інколи перебиває його під час спілкування; намагається не провокувати конфлікти, однак інколи їх спричинює, не завжди вміє знаходити вихід із конфліктної ситуації |
|
8 |
Учень (учениця) намагається у більшості випадків брати активну участь у полілозі або діалозі, процесі планування роботи групи, розподілі доручень, прийнятті групового рішення, виявляє здатність до партнерської співпраці, здійснює спроби навчати товаришів; періодично бере участь в оцінюванні роботи однокласників, намагаючись об’єктивно їх оцінити; намагається не провокувати конфлікти, однак інколи їх спричинює, вміє знаходити вихід із конфліктної ситуації |
|
|
9 |
Учень (учениця) бере участь у активну участь у процесі планування роботи групи, розподілі доручень, прийнятті групового рішення, полілозі або діалозі, висловлює власну думку й намагається її довести, використовуючи аргументи, завжди використовує етикетні формули під час співпраці у групах; уміє слухати товариша, не перебиває його під час спілкування, намагається не провокувати конфлікти, завжди вміє знаходити вихід із конфліктної ситуації, бере участь в оцінюванні роботи однокласників, намагаючись об’єктивно їх оцінити; доповідає класу про результати групової роботи |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) бере активну участь у процесі планування й виконання завдання у групах, розподілі доручень, прийнятті групового рішення, полілозі або діалозі; у разі потреби звертається за допомогою до товаришів, надає їм допомогу; завжди використовує етикетні формули під час співпраці у групах; уміє слухати товариша, не перебиває його під час спілкування, бере участь в оцінюванні роботи однокласників, об’єктивно їх оцінює, доповідає класу про результати групової роботи, формулює висновки |
|
11 |
Учень (учениця) може навчати своїх товаришів, виявляючи до них повагу; систематично бере активну участь у полілозі або діалозі, уміє висловлювати власну думку, наводить аргументи для її доведення, погоджується з думкою однокласників за умови наведення аргументів; систематично користується необхідними етикетними формулами; уміє уважно слухати інших, не провокує виникнення конфлікту, докладає усіх зусиль для його залагодження у випадку виникнення; об’єктивно оцінює товаришів, доповідає класу про результати групової роботи, чітко формулює висновки |
|
|
|
12 |
Учень (учениця) надає підтримку іншим членам групи, заохочує їх до роботи, виявляє протиріччя в аналізі явища, вдало узагальнює думки інших і просуває роботу групи вперед, вносить вдалі пропозиції, які враховує група; систематично користується необхідними етикетними формулами; уміє уважно слухати інших, докладає усіх зусиль для залагодження конфліктів у випадку їх виникнення; об’єктивно оцінює товаришів, доповідає класу про результати групової роботи, чітко формулює і аргументує висновки |
Критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів 7 класу з хімії
тема «Вступ»
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає деякий лабораторний посуд і називає його |
|
2 |
Учень (учениця) описує основне обладнання кабінету хімії |
|
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення про правила поведінки учнів у хімічному кабінеті та правила безпеки під час роботи з лабораторним посудом і обладнанням кабінету хімії, під керівництвом вчителя може відтворити окремі його частини |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює правила поведінки учнів у хімічному кабінеті |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює призначення лабораторного посуду та обладнання кабінету хімії, дає визначення основних понять |
|
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює найпростіші лабораторні операції з використанням обладнання кабінету хімії за вказівкою вчителя |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює найпростіші лабораторні операції з використанням обладнання кабінету хімії, з допомогою вчителя порівнює призначення лабораторного посуду та обладнання кабінету хіміїї |
|
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює правила поведінки учнів у хімічному кабінеті та правила безпеки під час роботи з лабораторним посудом і обладнанням кабінету хімії; застосовує знання під час найпростіших лабораторних операції з використанням обладнання кабінету хімії за вказівкою вчителя |
|
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями про застосування хімічних знань та історію їхнього розвитку; доцільність марковання небезпечних речовин, які входять до складу харчових продуктів і побутових хімікатів; наводить приклади безпечного використання речовин, з урахуванням їхнього марковання |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом про застосування хімічних знань та історію їхнього розвитку; доцільність марковання небезпечних речовин, які входять до складу харчових продуктів і побутових хімікатів; застосовує знання на практиці, узагальнює й систематизує інформацію, робить аргументовані висновки щодо безпечного використання речовин, з урахуванням їхнього марковання |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями про застосування хімічних знань та історію їхнього розвитку; доцільність марковання небезпечних речовин, які входять до складу харчових продуктів і побутових хімікатів; використовує правила поведінки учнів у хімічному кабінеті та правила безпеки під час роботи з лабораторним посудом і обладнанням кабінету хімії; робить узагальнювальні висновки щодо безпечного використання речовин, з урахуванням їхнього марковання;ъ |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання з предмета щодо безпечного використання речовин, з урахуванням їхнього марковання; аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію про застосування хімічних знань та історію їхнього розвитку; доцільність марковання небезпечних речовин, які входять до складу харчових продуктів і побутових хімікатів; |
Критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів 7 класу з хімії
тема «Початкові хімічні поняття»
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою і називає їх |
|
2 |
Учень (учениця) описує найпоширеніші хімічні елементи в природі |
|
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення про зміст хімічних формул, сутність закону збереження маси речовин, рівнянь хімічних реакцій і під керівництвом вчителя записує їхні символи; |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює зміст хімічних формул, сутність закону збереження маси речовин, рівнянь хімічних реакцій |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює зміст хімічних формул, сутність закону збереження маси речовин, рівнянь хімічних реакцій, дає визначення основних понять фізичні тіла, речовини, матеріали, фізичні та хімічні явища |
|
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює фізичні тіла, речовини, матеріали, фізичні та хімічні явища, фізичні та хімічні властивості речовин, чисті речовини і суміші, прості й складні речовини, металічні та неметалічні елементи, використовуючи періодичну систему; метали й неметали, атоми, молекули; |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює хімічні й фізичні явища, наводить приклади простих і складних речовин, хімічних явищ у природі та побуті; з допомогою вчителя порівнює фізичні тіла, речовини, матеріали, фізичні та хімічні явища, фізичні та хімічні властивості речовин, чисті речовини і суміші, прості й складні речовини, металічні та неметалічні елементи, використовуючи періодичну систему; метали й неметали, атоми, молекули |
|
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює якісний і кількісний склад речовин за хімічними формулами; явища, які супроводжують хімічні реакції; застосовує знання про Періодичну систему як довідкову для визначення відносної атомної маси елементів; класифікує хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою |
|
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями відносну молекулярну масу речовини за її формулою; масову частку елемента в складній речовині та масу елемента в складній речовині за його масовою часткою, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання, наводить формули бінарних сполук за валентністю елементів, план розділення сумішей; валентність елементів за формулами бінарних сполук |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою; масову частку елемента в складній речовині та масу елемента в складній речовині за його масовою часткою, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання; узагальнює й систематизує інформацію про необхідність збереження власного здоров’я і довкілля при використанні хімічних речовин |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою; масову частку елемента в складній речовині та масу елемента в складній речовині за його масовою часткою, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання; самостійно знаходить, оцінює необхідність збереження власного здоров’я і довкілля при використанні хімічних речовин; використовує правила поведінки учнів у хімічному кабінеті та правил безпеки під час роботи з лабораторним посудом і обладнанням кабінету хімії |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання з предмета, обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою; масову частку елемента в складній речовині та масу елемента в складній речовині за його масовою часткою, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання; самостійно оцінює явища, приймає рішення, висловлює судження про багатоманітність речовин та значення закону збереження маси речовини |
Критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів 7 класу з хімії
тема «Кисень»
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає процеси горіння, повільного окиснення, дихання, реакції розкладу і сполучення і називає їх |
|
2 |
Учень (учениця) описує поширеність Оксигену в природі; його фізичні властивості |
|
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення про склад молекул кисню, оксидів, якісний та кількісний склад повітря і під керівництвом вчителя може відтворити суть реакцій розкладу і сполучення, процесів окиснення, колообігу Оксигену. |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює деякі хімічні властивості кисню; |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює хімічні властивості кисню, дає визначення основних понять горіння, повільного окиснення, дихання, реакції розкладу і сполучення; |
|
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює поширеність Оксигену в природі; його фізичні властивості; хімічні властивості кисню; |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює поширеність Оксигену в природі; його фізичні властивості; хімічні властивості кисню; наводить приклади оксидів, реакцій розкладу і сполучення; з допомогою вчителя порівнює умови процесів горіння та повільного окиснення; |
|
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює умови процесів горіння та повільного окиснення, значення кисню в життєдіяльності організмів; озону в атмосфері; вплив діяльності людини на стан повітря; застосовує знання для складання рівнянь реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом; порівнює умови процесів горіння та повільного окиснення |
|
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями про значення кисню в життєдіяльності організмів; озону в атмосфері; вплив діяльності людини на стан повітря; наводить приклади оксидів, реакцій розкладу і сполучення; аналізує умови процесів горіння та повільного окиснення;, робить висновки про наслідки небезпечного поводження з вогнем, відповідальність за збереження повітря від шкідливих викидів. |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє процеси горіння, повільного окиснення, дихання, реакції розкладу і сполучення; поширеність Оксигену в природі; його фізичні властивості і хімічні властивості кисню; узагальнює й систематизує інформацію про значення кисню в життєдіяльності організмів; озону в атмосфері; вплив діяльності людини на стан повітря; робить аргументовані висновки про наслідки небезпечного поводження з вогнем, відповідальність за збереження повітря від шкідливих викидів. |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннямипроцеси горіння, повільного окиснення, дихання, реакції розкладу і сполучення; поширеність Оксигену в природі; його фізичні властивості і хімічні властивості кисню; використовує їх для складання рівняння реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом; встановлює зв’язки між явищами; самостійно знаходить, оцінює і використовує значення кисню в життєдіяльності організмів; озону в атмосфері; вплив діяльності людини на стан повітря; робить узагальнювальні висновки про наслідки небезпечного поводження з вогнем, відповідальність за збереження повітря від шкідливих викидів. |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, для складання рівняння реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом; аналізує додаткову інформацію про значення кисню в життєдіяльності організмів; озону в атмосфері; вплив діяльності людини на стан повітря; самостійно оцінює явища, приймає рішення, висловлює судження, пов’язані з речовинами та їх перетвореннями |
Критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів 7 класу з хімії
тема «Вода»
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає розчинник і розчинену речовину |
|
2 |
Учень (учениця) описує поширеність води у природі, фізичні властивості води; |
|
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення про склад молекули води і під керівництвом вчителя складає рівняння реакцій води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом; |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює поширеність води у природі, фізичні властивості води, розчинник і розчинену речовину; |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює окремі частини навчального матеріалу, дає визначення основних понять розчинник і розчинену речовину; |
|
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює значення розчинів у природі та житті людини; |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює значення розчинів у природі та житті людини; наводить приклади водних розчинів; формули кислот і основ, з допомогою вчителя порівнює розчинник і розчинену речовину; складає рівняння реакцій води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом; |
|
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал, обчислює масову частку і масу розчиненої речовини, масу і об’єм води в розчині, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання, порівнює, класифікує хімічні об’єкти |
|
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, виготовляє розчини з певною масовою часткою розчиненої речовини; розпізнає дослідним шляхом кислоти і луги; аналізує інформацію, робить висновки про вплив діяльності людини на чистоту водойм та охорону їх від забруднень; |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання та навички в побуті для раціонального використання води та збереження довкілля; узагальнює й систематизує інформацію про роль води в життєдіяльності організмів; робить аргументовані висновки про вплив діяльності людини на чистоту водойм та охорону їх від забруднень |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує елементарні навички очищення води в домашніх умовах, встановлює зв’язки між явищами; самостійно знаходить, оцінює і використовує значення розчинів у природі та житті людини; робить узагальнювальні висновки про вплив діяльності людини на чистоту водойм та охорону їх від забруднень; |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує елементарні навички очищення води в домашніх умовах; аналізує значення розчинів у природі та житті людини; самостійно оцінює роль води в життєдіяльності організмів; висловлює судження про вплив діяльності людини на чистоту водойм та охорону їх від забруднень |
Критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів 8 класу з хімії
тема «Повторення найважливіших питань курсу хімії 7 класу»
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає і називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою |
|
2 |
Учень (учениця) заїписує хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою |
|
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета і під керівництвом вчителя може відтворити формули і назви простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює формули і назви простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює окремі частини навчального матеріалу, дає визначення формул і назв простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; рівнянь реакцій |
|
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює формули і назви простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; рівнянь реакцій |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює формули і назви простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; рівнянь реакцій, наводить приклади рівнянь реакцій, з допомогою вчителя порівнює їх |
|
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює формули і назви простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; рівнянь реакцій, обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині |
|
|
9 |
Учень (учениця) володіє формулами і назви простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; рівнянь реакцій, наводить приклади відносної молекулярної маси речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє формулами і назви простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; видами рівнянь реакцій, обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині, узагальнює й систематизує інформацію, робить аргументовані висновки щодо власних знань і умінь із хімії. |
|
11 |
Учень (учениця) володіє формулами і назви простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; видами рівнянь реакцій і використовує їх під час обчислення відносної молекулярної маси речовини за її формулою, масової частки елемента в складній речовин |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання про обчивлення відносної молекулярної масиї речовини за її формулою, масової частки елемента в складній речовині, аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях пов’язані з речовинами та їх перетвореннями |
Критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів 8 класу з хімії
тема «Будова атома. Періодичний закон і періодична система
хімічних елементів»
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) формулює періодичний закон |
|
2 |
Учень (учениця) описує деякі електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів; |
|
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з про періодичний закон, лужні, інертні елементів, галогени, під керівництвом вчителя може відтворити деякі електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів; |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює деякі факти, що стосуються періодичного закону, лужних, інертних елементів, галогенів; періодичність зміни властивостей хімічних елементів (№ 1–20); залежність характеру елементів та властивостей їхніх сполук від електронної будови атомів; |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює окремі частини періодичного закону, лужних, інертних елементів, галогенів; періодичність зміни властивостей хімічних елементів (№ 1–20); залежність характеру елементів та властивостей їхніх сполук від електронної будови атомів; дає визначення періодичний закон, лужні, інертні елементів, галогени, атомне ядро, електрони, протони, нейтрони |
|
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює знання про атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи іалу |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює періодичність зміни властивостей хімічних елементів (№ 1–20); залежність характеру елементів та властивостей їхніх сполук від електронної будови атомів, наводить приклади лужних, інертних елементів, галогенів, з допомогою вчителя порівнює атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи; |
|
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює склад атомних ядер (кількість протонів і нейтронів), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; застосовує знання в стандартних умовах, порівнює, класифікує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента; |
|
|
9 |
Учень (учениця) володіє інформацією, закладеною в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал), знаннями сутністості періодичного закону фактів, наводить приклади лужних, інертних елементів, галогенів, на підтвердження цього, аналізує інформацію, робить висновки про значення періодичного закону як одного із фундаментальних законів природи. |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом про склад атомних ядер (кількість протонів і нейтронів), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах, металічних і неметалічних властивостей елементів; структуру періодичної системи (періоди: великі й малі, групи й підгрупи (А і Б); і застосовує інформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал) на практиці, узагальнює й систематизує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента, робить аргументовані висновки про значення періодичного закону як одного із фундаментальних законів природи. |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями про склад атомних ядер (кількість протонів і нейтронів), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах, металічних і неметалічних властивостей елементів; структуру періодичної системи (періоди: великі й малі, групи й підгрупи (А і Б); і використовує їх у нестандартних ситуаціях для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал), оцінює значення прийому класифікації в науці;з різних джерел згідно з поставленим завданням; робить узагальнювальні висновки про фізичну сутність періодичного закону; |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання про склад атомних ядер (кількість протонів і нейтронів), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах, металічних і неметалічних властивостей елементів; структуру періодичної системи (періоди: великі й малі, групи й підгрупи (А і Б); , аргументовано використовує використовує їх для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал), пов’язані значенням періодичного закону як одного із фундаментальних законів природи. |
Критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів 8 класу з хімії
тема «Хімічний зв’язок і будова речовини»
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток |
|
2 |
Учень (учениця) описує види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток; |
|
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення про види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток; |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює деякі факти, що стосуються утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків. |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків, складає за допомогою вчителя електронні формули молекул |
|
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює електронні формули молекул, утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків, складає за допомогою вчителя електронні формули молекул |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює особливості ковалентного та йонного зв’язків, кристалічної будови речовин з різними видами хімічного зв'язку; наводить приклади сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хімічними зв’язками, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками; |
|
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює види хімічного зв’язку в типових випадках, полярність ковалентного зв'язку; |
|
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями про фізичні властивості та практичне використання речовин залежно від виду хімічного зв'язку і типу кристалічних ґраток; основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хімічними зв’язками, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє поняттям електронегативності для характеристики хімічних зв'язків, узагальнює й систематизує фізичні властивості та практичне використання речовин залежно від виду хімічного зв'язку і типу кристалічних ґраток; |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями про природу хімічних зв'язків; фізичні властивості речовин залежно від типів кристалічних ґраток і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між явищами; самостійно знаходить, оцінює і використовує інформацію з різних джерел згідно з поставленим завданням |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання про тип кристалічних ґраток речовин на основі виду хімічного зв’язку аргументовано використовує їх; аналізує природу хімічних зв'язків; фізичні властивості речовин залежно від типів кристалічних ґраток природу хімічних зв'язків; фізичні властивості речовин залежно від типів кристалічних ґраток |
Критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів 8 класу з хімії
тема «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами»
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає одиницю вимірювання кількості речовини, сталу Авогадро; |
|
2 |
Учень (учениця) описує одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об’єм газів за нормальних умов, сталу Авогадро |
|
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення про сутність фізичної величини кількість речовини. |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини); |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини); сутність фізичної величини кількість речовини |
|
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює сутність фізичної величини кількість речовини |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; |
|
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання; |
|
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями про число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;, наводить приклади між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини); |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом щодо значущості математичних знань для розв’язування хімічних задач. |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями щодо значущості математичних знань для розв’язування хімічних задач., встановлює зв’язки фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини); |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання з предмета, число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання; щодо значущості математичних знань для розв’язування хімічних задач. |
Критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів 8 класу з хімії
тема «Основні класи неорганічних сполук»
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою; |
|
2 |
Учень (учениця) описує оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою; поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі;ї |
|
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення прої оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою; розрізняє несолетворні й солетворні (кислотні, основні, амфотерні) оксиди, розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні), середні солі |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює несолетворні й солетворні (кислотні, основні, амфотерні) оксиди, розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні), середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації; |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі; поняття амфотерності, фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, амфотерних гідроксидів; |
|
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює хімічні формули оксидів, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку), кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, лугів, нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей; |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює за хімічними властивостями основні, кислотні та амфотерні оксиди, луги і нерозчинні основи, наводить приклади оснόвних, кислотних і амфотерних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей. |
|
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює неорганічні сполуки за класами, застосовує знання в стандартних умовах, порівнює, класифікує хімічні об’єкти |
|
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями про перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності металів, наводить приклади ї запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом про значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук, узагальнює й систематизує інформацію про сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення кислот і лугів; |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;, встановлює зв’язки генетичні зв’язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук; робить узагальнювальні висновки про залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин; |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію; самостійно оцінює явища, приймає рішення, висловлює судження про значення хімічного експерименту як способу набуття нових знань; вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини; вплив діяльності людини на стан довкілля й охорону від забруднень, пов’язані з речовинами та їх перетвореннями обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини, об’єму одного з реагентів чи продуктів реакції, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання; |
навчальних досягнень учнів 9 класу з хімії
тема «Розчини»
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає деякі компоненти розчину, насичені й ненасичені розчини, катіони й аніони, електроліти й неелектроліти, сильні й слабкі електроліти; рН лужного, кислого та нейтрального середовища і називає їх |
|
2 |
Учень (учениця) описує розчинення речовин у воді як фізико-хімічне явище; якісну реакцію на хлорид-іони; виявлення в розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену; |
|
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення про вплив різних чинників на розчинність речовин; утворення водневого зв’язку; суть процесу електролітичної дисоціації і під керівництвом вчителя може описати розчинення речовин у воді як фізико-хімічне явище; якісну реакцію на хлорид-іони; виявлення в розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює розчинення речовин у воді як фізико-хімічне явище; якісну реакцію на хлорид-іони; виявлення в розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює вплив різних чинників на розчинність речовин; утворення водневого зв’язку; суть процесу електролітичної дисоціації., дає визначення основних понять насичені й ненасичені розчини, катіони й аніони, електроліти й неелектроліти |
|
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює електроліти за ступенем дисоціації;характер середовища за значенням рН; |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює електроліти за ступенем дисоціації; характер середовища за значенням рН; наводить приклади колоїдних та істинних розчинів, розчинників, суспензій, емульсій, аерозолів, електролітів і неелектролітів, сильних і слабких електролітів, кристалогідратів; з допомогою вчителя порівнює компоненти розчину, насичені й ненасичені розчини, катіони й аніони, електроліти й неелектроліти, сильні й слабкі електроліти; рН лужного, кислого та нейтрального середовища |
|
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює перебіг реакцій між електролітами у водних розчинах, складає рівняння електролітичної дисоціації лугів, кислот, солей, рівняння реакцій обміну в повній та скороченій йонній формах; рівняння якісних реакцій на хлорид-іони в молекулярній та йонній формах; |
|
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, розв’язує експериментальні задачі, обираючи й обґрунтовуючи спосіб розв’язання, обчислює масу, об’єм, кількість речовини за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання; аналізує інформацію важливість рН розчинів для визначення якості харчової, косметичної продукції тощо, робить висновки про значення розчинів у природі та житті людини; про застосування знань щодо виявлення деяких йонів |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом про значення розчинів у природі та житті людини; про застосування знань щодо виявлення деяких йонів; про роль експерименту в науці і застосовує знання на практиці, узагальнює й систематизує інформацію, робить аргументовані висновки про важливість рН розчинів для визначення якості харчової, косметичної продукції тощо; |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує важливість рН розчинів для визначення якості харчової, косметичної продукції тощо; робить узагальнювальні висновки про значення розчинів у природі та житті людини; застосування знань щодо виявлення деяких йонів; про роль експерименту в науці. |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання реакції між розчинами електролітів з урахуванням умов їх перебігу; якісні реакції на карбонат-, сульфат- хлорид-іони, аргументовано використовує важливість рН розчинів для визначення якості харчової, косметичної продукції тощо; висловлює судження про значення розчинів у природі та житті людини; про застосування знань щодо виявлення деяких йонів; роль експерименту в науці, пов’язані з речовинами та їх перетвореннями |
Критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів 9 класу з хімії
тема «Хімічні реакції»
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає реакції сполучення, заміщення, обміну, розкладу; валентність і ступінь окиснення елемента і називає їх |
|
2 |
Учень (учениця) описує ступені окиснення елементів у сполуках за їхніми формулами |
|
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення про реакції сполучення, заміщення, обміну, розкладу; окисно-відновні та реакції без зміни ступеня окиснення; екзо- та ендотермічні, оборотні й необоротні реакції; окисники і відновники; валентність і ступінь окиснення елемента; під керівництвом вчителя може відтворити окремі його частини |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює ступені окиснення елементів у сполуках за їхніми формулами, що стосуються хімічних сполук і явищ |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює окремі частини навчального матеріалу, дає визначення основних понять хімічна реакція, ступінь окиснення, окисник, відновник, процеси окиснення і відновлення, тепловий ефект реакції, швидкість хімічної реакції; |
|
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює ступені окиснення елементів у сполуках за їхніми формулами |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює процеси окиснення, відновлення, сполучення, розкладу, заміщення, обміну; вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій; роль окисно-відновних процесів у довкіллі; наводить приклади основних типів хімічних реакцій; відновників і окисників, з допомогою вчителя порівнює реакції сполучення, заміщення, обміну, розкладу; окисно-відновні та реакції без зміни ступеня окиснення; екзо- та ендотермічні, оборотні й необоротні реакції; окисники і відновники; валентність і ступінь окиснення елемента; |
|
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює реакції за різними ознаками, процеси окиснення, відновлення, сполучення, розкладу, заміщення, обміну; вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій; роль окисно-відновних процесів у довкіллі |
|
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями про хімічні формули бінарних сполук за ступенями окиснення елементів; рівняння найпростіших окисно-відновних реакцій на основі електронного балансу, термохімічні рівняння; рівняння оборотних і необоротних реакцій; наводить приклади основних типів хімічних реакцій; відновників і окисників |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом хімічні формули бінарних сполук за ступенями окиснення елементів; рівняння найпростіших окисно-відновних реакцій на основі електронного балансу, термохімічні рівняння; рівняння оборотних і необоротних реакцій; узагальнює процеси окиснення й відновлення з погляду електронної будови атомів; робить аргументовані висновки про значення хімічних реакцій та знань про них у природі, промисловості, побуті |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями про процеси окиснення й відновлення з погляду електронної будови атомів; використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між явищами; самостійно знаходить, оцінює і використовує інформацію з різних джерел згідно з поставленим завданням; робить узагальнювальні висновки про значення хімічних реакцій та знань про них у природі, промисловості, побуті |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання з предмета про процеси окиснення й відновлення з погляду електронної будови атомів; аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію; самостійно оцінює явища, приймає рішення, висловлює судження про значення хімічних реакцій та знань про них у природі, промисловості, побуті; пов’язані з речовинами та їх перетвореннями |
Критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів 9 класу з хімії
тема «Початкові поняття про органічні сполуки»
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає деякі елементи-органогени, найважливіші органічні сполуки і називає їх |
|
2 |
Учень (учениця) описує деякі елементи-органогени, найважливіші органічні сполуки (метан і перші десять його гомологів, етен, етин, метанол. етанол, гліцерол, етанова кислота, глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза, стеаринова, пальмітинова, олеїнова, аміноетанова кислоти), основні продукти перегонки нафти; |
|
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення про реакції горіння органічних речовин, заміщення для метану, приєднання для етену й етину; деякі хімічні властивості етанової кислоти; суть процесу перегонки нафти, під керівництвом вчителя складає молекулярні й структурні формули метану та перших десяти його гомологів |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює реакції горіння органічних речовин, заміщення для метану, приєднання для етену й етину; деякі хімічні властивості етанової кислоти; суть процесу перегонки нафти |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює реакції горіння органічних речовин, заміщення для метану, приєднання для етену й етину; деякі хімічні властивості етанової кислоти; суть процесу перегонки нафти, дає визначення основних понять гомолог, гомологія; поділ органічних речовин за якісним складом на вуглеводні, оксигеновмісні та нітрогеновмісні сполуки |
|
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює реакції горіння органічних речовин, заміщення для метану, приєднання для етену й етину; деякі хімічні властивості етанової кислоти; суть процесу перегонки нафти. |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює реакції горіння органічних речовин, заміщення для метану, приєднання для етену й етину; деякі хімічні властивості етанової кислоти; суть процесу перегонки нафти, наводить приклади гомологів метану; природних і синтетичних речовин, спиртів, карбонових кислот, жирів, вуглеводів; з допомогою вчителя порівнює за складом метан, етен, етин, метанол, етанол, гліцерол, етанову кислоту, вищі карбонові кислоти, глюкозу, сахарозу, крохмаль, целюлозу, мило, природні й гідрогенізовані, тваринні й рослинні, тверді й рідкі жири,білки, поліетилен, природні і штучні жири; органічні й неорганічні речовини, крохмаль і целюлозу, склад гомологів метану, насичені й ненасичені вуглеводні |
|
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал, складає молекулярні й структурні формули метану та перших десяти його гомологів, етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової та аміноетанової кислот; молекулярні формули глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози; рівняння реакцій горіння (метану, етену й етину, метанолу, етанолу), заміщення для метану (хлорування), приєднання для етену й етину (галогенування, гідрування), етанової кислоти (електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями); загальну схему полімеризації етену; порівнює метан, етен, етин, метанол, етанол, гліцерол, етанову кислоту, вищі карбонові кислоти, глюкозу, сахарозу, крохмаль, целюлозу, мило, природні й гідрогенізовані, тваринні й рослинні, тверді й рідкі жири, білки, поліетилен, природні і штучні жири; органічні й неорганічні речовини, крохмаль і целюлозу, склад гомологів метану, насичені й ненасичені вуглеводні |
|
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями про органічні й неорганічні речовини, крохмаль і целюлозу, склад гомологів метану, насичені й ненасичені вуглеводні; наводить приклади гомологів метану; природних і синтетичних речовин, спиртів, карбонових кислот, жирів, вуглеводів; визначає дослідним шляхом гліцерол, етанову кислоту, глюкозу, крохмаль; аналізує інформацію, робить висновки |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє матеріалом про склад, фізичні властивості метану і його гомологів, етену, етину, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти, жирів, глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози, білків, поліетилену; складає молекулярні й структурні формули метану та перших десяти його гомологів, етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової та аміноетанової кислот; молекулярні формули глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози; рівняння реакцій горіння (метану, етену й етину, метанолу, етанолу), заміщення для метану (хлорування), приєднання для етену й етину (галогенування, гідрування), етанової кислоти (електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями); загальну схему полімеризації етену, розв’язує розрахункові задачі на обчислення об’ємних відношень газів за хімічними рівняннями та інших раніше вивчених типів на прикладі органічних сполук; узагальнює й систематизує значення вуглеводневої сировини в енергетиці; природних і синтетичних органічних сполук; моральну та соціальну відповідальність за насідки вживання алкогольних напоїв; необхідність збереження довкілля для майбутніх поколінь |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями про склад, фізичні властивості метану і його гомологів, етену, етину, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти, жирів, глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози, білків, поліетилену; використовує дослідним шляхом гліцерол, етанову кислоту, глюкозу, крохмаль; розв’язує розрахункові задачі на обчислення об’ємних відношень газів за хімічними рівняннями та інших раніше вивчених типів на прикладі органічних сполук; значення вуглеводневої сировини в енергетиці; природних і синтетичних органічних сполук; моральну та соціальну відповідальність за насідки вживання алкогольних напоїв; необхідність збереження довкілля для майбутніх поколінь; самостійно знаходить, оцінює згубну дію алкоголю на здоров’я; вплив продуктів синтетичної хімії на навколишнє середовище в разі неправильного використання їх; робить узагальнювальні висновки |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання про склад, фізичні властивості метану і його гомологів, етену, етину, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти, жирів, глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози, білків, поліетилену; розв’язує розрахункові задачі на обчислення об’ємних відношень газів за хімічними рівняннями та інших раніше вивчених типів на прикладі органічних сполук; висловлює судження щодо значення органічних речовин у суспільному господарстві, побуті, харчуванні, охороні здоров’я тощо; захисту довкілля від стійких органічних забруднювачів, пов’язані з речовинами та їх перетвореннями |
Критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів 9 класу з хімії
тема «Роль хімії в житті суспільства»
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає імена видатних вітчизняних учених-хіміків; найважливіші хімічні виробництва в Україні |
|
2 |
Учень (учениця) описує значення хімії у житті суспільства, збереженні довкілля, для здоров’я людей. |
|
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення про значення хімії у житті суспільства, збереженні довкілля, для здоров’я людей і під керівництвом вчителя може відтворити окремі його частини |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює значення громадянської позиції вченого, причинно-наслідкові зв’язки у природі і її цілісність; |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює значення громадянської позиції вченого, причинно-наслідкові зв’язки у природі і її цілісність; дає визначення основних понять |
|
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює роль хімії у пізнанні хімічних процесів; |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює значення хімії у житті суспільства, збереженні довкілля, для здоров’я людей, наводить приклади взаємозв’язків між речовинами; застосування хімічних сполук у різних галузях та у повсякденному житті |
|
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал взаємозв’язків між речовинами; застосування хімічних сполук у різних галузях та у повсякденному житті, застосовує знання в стандартних умовах |
|
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади на підтвердження цього, аналізує інформацію про роль хімії у пізнанні хімічних процесів; робить висновки про внесок хімічної науки в розвиток вітчизняного виробництва; значення хімічних знань як складника загальної культури людини. |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання на практиці, узагальнює й систематизує інформацію про роль хімії у пізнанні хімічних процесів; робить аргументовані висновки про внесок хімічної науки в розвиток вітчизняного виробництва; значення хімічних знань як складника загальної культури людини. |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між явищами; самостійно знаходить, оцінює і використовує інформацію з різних джерел згідно з поставленим завданням; робить узагальнювальні висновки про внесок хімічної науки в розвиток вітчизняного виробництва; значення хімічних знань як складника загальної культури людини. |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію; самостійно оцінює внесок хімічної науки в розвиток вітчизняного виробництва; значення хімічних знань як складника загальної культури людини, висловлює судження, пов’язані з речовинами та їх перетвореннями |
навчальних досягнень учнів 10 класу з хімії
тема «Повторення початкових понять про органічні речовини»
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає молекулярні, структурні і напівструктурні формули метану та дев’яти його гомологів і називає їх |
|
2 |
Учень (учениця) описує десять членів гомологічного ряду алканів (СН4 – С10Н22) |
|
|
3 |
ъУчень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета вивчення і під керівництвом вчителя може відтворити десять членів гомологічного ряду алканів (СН4 – С10Н22); належність речовин за їхнім складом до вуглеводнів, оксигеновмісних, нітрогеновмісних сполук |
|
|
Середній |
4 |
ъУчень (учениця) відтворює належність речовин за їхнім складом до вуглеводнів, оксигеновмісних, нітрогеновмісних сполук |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює молекулярні, структурні і напівструктурні формули метану та дев’яти його гомологів (С2Н6 – С10Н22), етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової та аміноетанової кислот; |
|
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює рівняння реакцій: горіння (повного окиснення) вуглеводнів; заміщення для метану (хлорування); приєднання для етену й етину (галогенування, гідрування); що описують хімічні властивості етанової кислоти (взаємодія з індикаторами, металами, лугами, солями з точки зору електролітичної дисоціації). |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює молекулярні, структурні і напівструктурні формули метану та дев’яти його гомологів (С2Н6 – С10Н22), етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової та аміноетанової кислот; наводить приклади, з допомогою вчителя порівнює рівняння реакцій |
|
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює застосування метану, етану, етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти; застосовує знання про роль органічних сполук у живій природі; |
|
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями про застосування метану, етану, етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти; роль органічних сполук у живій природі, аналізує інформацію, робить висновки щодо необхідності знань про органічні сполуки для їх безпечного застосування. |
|
|
Високий |
10 |
ъУчень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання на практиці, узагальнює й систематизує інформацію про застосування метану, етану, етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти; роль органічних сполук у живій природі, робить аргументовані висновки |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями про вплив на здоров’я і довкілля окремих органічних речовин і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між явищами; самостійно знаходить, оцінює і використовує інформацію про застосування метану, етану, етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти; роль органічних сполук у живій природі |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; висловлює судження щодо необхідності знань про органічні сполуки для їх безпечного застосування., пов’язані з речовинами та їх перетвореннями |
Критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів 10 класу з хімії
тема «Теорія будови органічних сполук»
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає органічні сполуки за якісним складом: вуглеводні, оксигено- і нітрогеновмісні речовини; простий, подвійний, потрійний карбон-карбонові зв’язки і називає їх |
|
2 |
Учень (учениця) описує деякі органічні сполуки за якісним складом: вуглеводні, оксигено- і нітрогеновмісні речовини; простий, подвійний, потрійний карбон-карбонові зв’язки |
|
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення про суть явища ізомерії; залежність властивостей речовин від складу і будови їхніх молекул на основі положень теорії будови органічних сполук; під керівництвом вчителя може наводити приклади органічних сполук із простими, подвійними, потрійними карбон-карбоновими зв’язками |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює суть теорії будови органічних сполук, органічні сполуки за якісним складом: вуглеводні, оксигено- і нітрогеновмісні речовини; простий, подвійний, потрійний карбон-карбонові зв’язки |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює органічні сполуки за якісним складом: вуглеводні, оксигено- і нітрогеновмісні речовини; простий, подвійний, потрійний карбон-карбонові зв’язки; суть теорії будови органічних сполук; дає визначення основних понять |
|
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює органічні сполуки за якісним складом: вуглеводні, оксигено- і нітрогеновмісні речовини; простий, подвійний, потрійний карбон-карбонові зв’язки; суть теорії будови органічних сполук; значення теорії будови органічних сполук для розвитку органічної хімії; |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює органічні сполуки за якісним складом: вуглеводні, оксигено- і нітрогеновмісні речовини; простий, подвійний, потрійний карбон-карбонові зв’язки; наводить приклади органічних сполук із простими, подвійними, потрійними карбон-карбоновими зв’язками., з допомогою вчителя розв’язує задачі на виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів |
|
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює значення теорії будови органічних сполук для розвитку органічної хімії; застосовує знання під час розв’язування задачі на виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів,, порівнює, класифікує хімічні об’єкти |
|
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, розв’язує задачі на виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів, аналізує інформацію про необхідність знання властивостей речовини для встановлення її впливу на власне здоров’я і довкілля; робить висновки про значення теорії будови органічних сполук для розвитку органічної хімії; |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і розв’язує задачі на виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання, узагальнює й систематизує інформацію про необхідність знання властивостей речовини для встановлення її впливу на власне здоров’я і довкілля;робить аргументовані висновки про багатоманітність органічних сполук на основі теорії хімічної будови. |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, розв’язує задачі на виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання; робить узагальнювальні висновки про багатоманітність органічних сполук на основі теорії хімічної будови. |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; розв’язує задачі на виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання; висловлює судження про значення теорії будови органічних сполук для розвитку органічної хімії, пов’язані з речовинами та їх перетвореннями |
Критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів 10 класу з хімії
тема «Вуглеводні»
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає структурні ізомери певної речовини і називає їх |
|
2 |
Учень (учениця) описує алкани, алкени і алкіни за систематичною номенклатурою; загальні формули алканів, алкенів, алкінів; фізичні властивості бензену; деякі структурні ізомери певної речовини |
|
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення про суть структурної ізомерії вуглеводнів і під керівництвом вчителя може відтворити структурні ізомери певної речовини |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює вуглеводні різних гомологічних рядів; складає на основі загальної формули молекулярні формули вуглеводнів певного гомологічного ряду; молекулярну і структурну формули бензену; |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює суть структурної ізомерії вуглеводнів, вуглеводні різних гомологічних рядів; складає на основі загальної формули молекулярні формули вуглеводнів певного гомологічного ряду; молекулярну і структурну формули бензену; структурні формули алканів, алкенів і алкінів; структурні формули ізомерів алканів, алкенів і алкінів за молекулярною формулою сполуки |
|
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює вуглеводні різних гомологічних рядів, порівнює їхні будову і властивості, структурні формули алканів, алкенів і алкінів; структурні формули ізомерів алканів, алкенів і алкінів за молекулярною формулою сполуки |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює навчальний матеріал, наводить приклади насичених, ненасичених й ароматичних вуглеводнів; структурних формул ізомерів алканів, алкенів і алкінів, з допомогою вчителя складає рівняння реакцій, які описують хімічні властивості алканів (термічний розклад, ізомеризація, галогенування), етену і етину (часткове окиснення, приєднання галогеноводнів, гідратація), бензену (горіння, галогенування, гідрування), одержання алканів (гідрування алкенів, алкінів), етену (дегідрування етану), етину (дегідрування етану, етену, гідроліз кальцій ацетиленіду), бензену (із етину, дегідрування н-гексану) |
|
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює хімічні властивості алканів, етену та етину, бензену, способи одержання їх; застосовує знання для розв’язанння задач на виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною; масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання. |
|
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями про необхідність збереження довкілля під час одержання і застосування вуглеводнів;, наводить приклади насичених, ненасичених й ароматичних вуглеводнів; структурних формул ізомерів алканів, алкенів і алкінів, аналізує інформацію, робить висновки щодо властивостей речовин на підставі їхньої будови і про будову речовин на підставі їхніх властивостей |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання правил безпечного поводження з вуглеводнями і їхніми похідними у побуті; узагальнює й систематизує інформацію про необхідність збереження довкілля під час одержання і застосування вуглеводнів; робить аргументовані висновки щодо властивостей речовин на підставі їхньої будови і про будову речовин на підставі їхніх властивостей; |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між складом, будовою, властивостями, зберіганням, транспортуванням і застосуванням вуглеводнів та їхнім впливом на довкілля; взаємозв’язки між гомологічними рядами вуглеводнів; самостійно знаходить, оцінює і використовує інформацію з різних джерел про необхідність збереження довкілля під час одержання і застосування вуглеводнів; робить узагальнювальні висновки щодо властивостей речовин на підставі їхньої будови і про будову речовин на підставі їхніх властивостей |
|
|
12 |
їУчень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію про астосування вуглеводнів їхніми властивостями; самостійно оцінює пожежну небезпечність вуглеводнів; екологічні наслідки порушення технологій добування і застосування вуглеводнів та їхніх похідних; висловлює судження про значення засобів захисту рослин і їхній вплив на здоров’я людей та довкілля за їх неправильного використання., пов’язані з речовинами та їх перетвореннями |
Критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів 10 класу з хімії
тема «Оксигеновмісні органічні сполуки»
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає деякі насичені й ненасичені жири; моно-, ди-, полісахариди; реакції естерифікації і називає їх |
|
2 |
Учень (учениця) описує деякі насичені й ненасичені жири; моно-, ди-, полісахариди; реакції естерифікації; |
|
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета вивчення і під керівництвом вчителя може назвати загальні формули та характеристичні (функціональні) групи спиртів, альдегідів, карбонових кислот, естерів; за систематичною номенклатурою спирти, альдегіди, насичені одноосновні карбонові кислоти, естери; |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює хімічні властивості одноатомних насичених спиртів, етаналю, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів;способи одержання етанолу, етаналю, етанової кислоти, глюкози, сахарози, крохмалю і целюлози |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює окремі частини навчального матеріалу про вплив характеристичної (функціональної) групи на фізичні і хімічні властивості оксигеновмісних органічних сполук; водневого зв’язку на фізичні властивості оксигеновмісних органічних сполук;дає визначення основних понять |
|
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює вплив характеристичної (функціональної) групи на фізичні і хімічні властивості оксигеновмісних органічних сполук; водневого зв’язку на фізичні властивості оксигеновмісних органічних сполук;будову і властивості сполук з різними характеристичними групами, одноатомних спиртів і фенолу, крохмалю і целюлози; хімічні властивості насичених одноосновних карбонових і неорганічних кислот; властивості натуральних і штучних волокон |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює будову і властивості сполук з різними характеристичними групами, одноатомних спиртів і фенолу, крохмалю і целюлози; хімічні властивості насичених одноосновних карбонових і неорганічних кислот; властивості натуральних і штучних волокон; наводить приклади спиртів, альдегідів, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів і їхні тривіальні назви; поширення оксигеновмісних органічних сполук у природі і харчових продуктах, з допомогою вчителя складає молекулярні і структурні формули спиртів, фенолу, альдегідів, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів (за назвами і загальними формулами відповідних гомологічних рядів) |
|
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал, застосовує знання під час складання молекулярних і структурних формул спиртів, фенолу, альдегідів, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів (за назвами і загальними формулами відповідних гомологічних рядів);рівняння реакцій, які описують хімічні властивості насичених одноатомних спиртів, порівнює будову і властивості сполук з різними характеристичними групами, одноатомних спиртів і фенолу, крохмалю і целюлози; хімічні властивості насичених одноосновних карбонових і неорганічних кислот; властивості натуральних і штучних волокон; обчислює за хімічними рівняннями кількість речовини, масу або об’єм за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання; класифікує оксигеновмісні органічні сполуки за характеристичними групами |
|
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади спиртів, альдегідів, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів і їхні тривіальні назви; їпоширення оксигеновмісних органічних сполук у природі і харчових продуктах, обчислює за хімічними рівняннями кількість речовини, масу або об’єм за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання;взаємозв’язок складу, будови, властивостей, застосування оксигеновмісних органічних речовин і їхнього впливу на довкілля;необхідність охорони довкілля від промислових відходів, що містять фенол; робить висновки щодо властивостей оксигеновмісних органічних речовин на підставі їхньої будови і про будову оксигеновмісних речовин на підставі їхніх властивостей; на основі спостережень |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом про хімічні властивості одноатомних насичених спиртів, етаналю, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів;способи одержання етанолу, етаналю, етанової кислоти, глюкози, сахарози, крохмалю і целюлози і застосовує знання на практиці, узагальнює й систематизує інформацію про хімічні властивості оксигеновмісних органічних сполук на основі знань про властивості характеристичних (функціональних) груп; розв’язує експериментальні задачі, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання, робить аргументовані висновки щодо властивостей оксигеновмісних органічних речовин на підставі їхньої будови і про будову оксигеновмісних речовин на підставі їхніх властивостей |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями, застосуванням і впливом на довкілля оксигеновмісних органічних сполук; розв’язує експериментальні задачі, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язаннягенетичні зв’язки між оксигеновмісними органічними сполуками; самостійно знаходить, оцінює біологічне значення жирів і вуглеводів для харчування людини; раціональне співвідношення вживання рослинних та тваринних жирів, перевагу одягу з натуральних тканин; безпечність органічних речовин і приймає обґрунтоване рішення щодо їхнього використання.; робить узагальнювальні висновки щодо властивостей оксигеновмісних органічних речовин на підставі їхньої будови і про будову оксигеновмісних речовин на підставі їхніх властивостей |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; аналізує причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями, застосуванням і впливом на довкілля оксигеновмісних органічних сполук;генетичні зв’язки між оксигеновмісними органічними сполуками; самостійно оцінює біологічне значення жирів і вуглеводів для харчування людини; раціональне співвідношення вживання рослинних та тваринних жирів, перевагу одягу з натуральних тканин; безпечність органічних речовин і приймає обґрунтоване рішення щодо їхнього використання., приймає рішення, висловлює судження щодо впливу продуктів органічного синтезу на здоров’я людини та екологічний стан довкілля; пов’язані з речовинами та їх перетвореннями, розв’язує експериментальні задачі, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання |
Критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів 10 класу з хімії
тема «Нітрогеновмісні органічні сполуки»
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає деякі насичені й ароматичні аміни і називає їх |
|
2 |
Учень (учениця) описує деякі насичені й ароматичні аміни, загальні формули та характеристичні (функціональні) групи амінів та амінокислот |
|
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення про загальні формули та характеристичні (функціональні) групи амінів та амінокислот; структурні формули амінів та амінокислот; амфотерність амінокислот;зміст понять: характеристична (функціональна) аміногрупа, пептидна група, поліпептид; під керівництвом вчителя складає молекулярні та структурні формули амінів та амінокислот за назвами і загальними формулами; |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює структурні формули амінів та амінокислот; амфотерність амінокислот; зміст понять: характеристична (функціональна) аміногрупа, пептидна група, поліпептид; хімічні властивості амінокислот, зумовлені особливостями будови їхніх молекул; |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює структурні формули амінів та амінокислот; амфотерність амінокислот; зміст понять: характеристична (функціональна) аміногрупа, пептидна група, поліпептид; хімічні властивості амінокислот, зумовлені особливостями будови їхніх молекул;, дає визначення основних понять характеристична (функціональна) аміногрупа, пептидна група, поліпептид |
|
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює структурні формули амінів та амінокислот; амфотерність амінокислот, насичені й ароматичні аміни; хімічні властивості метанаміну, аніліну, аміноетанової кислоти і білків (гідроліз, кольорові реакції); біологічну роль амінокислот, білків; |
|
|
Достатній |
7 |
їУчень (учениця) відтворює хімічні властивості метанаміну, аніліну, аміноетанової кислоти і білків (гідроліз, кольорові реакції); біологічну роль амінокислот, білків; наводить приклади амінів, амінокислот, білків, з допомогою вчителя порівнює насичені й ароматичні аміни; |
|
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює хімічні властивості амінокислот, зумовлені особливостями будови їхніх молекул;хімічні властивості метанаміну, аніліну, аміноетанової кислоти і білків (гідроліз, кольорові реакції); біологічну роль амінокислот, білків;застосовує знання власного раціонального харчування на основі знань про білки; порівнює, класифікує нітрогеновмісні органічні сполуки за характеристичними (функціональними) групами |
|
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями застосування речовин їхніми властивостями; наводить приклади на підтвердження цього, аналізує інформацію про вплив аніліну та його похідних (вогненебезпечність, подразливість, отруйність) на довкілля та організм людини; робить висновки про властивості амінів, амінокислот та білків, виходячи з будови молекул речовин, і про будову речовин, виходячи з їхніх властивостей; на основі спостережень. |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання на практиці, узагальнює й систематизує інформацію про біологічне значення амінокислот і білків; робить аргументовані висновки про властивості амінів, амінокислот та білків, виходячи з будови молекул речовин, і про будову речовин, виходячи з їхніх властивостей; на основі спостережень. |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями нітрогеновмісних органічних сполук; самостійно знаходить, оцінює біологічне значення амінокислот і білків;використовує інформацію про вплив аніліну та його похідних (вогненебезпечність, подразливість, отруйність) на довкілля та організм людини;робить узагальнювальні висновки про властивості амінів, амінокислот та білків, виходячи з будови молекул речовин, і про будову речовин, виходячи з їхніх властивостей; на основі спостережень. |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання з предмета про властивості амінів, амінокислот та білків, виходячи з будови молекул речовин, і про будову речовин, виходячи з їхніх властивостей; на основі спостережень., аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; амостійно оцінює біологічне значення амінокислот і білків; висловлює судження про вплив окремих нітрогеновмісних органічних сполук на організм людини, пов’язані з речовинами та їх перетвореннями |
Критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів 10 класу з хімії
тема «Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі»
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає деякі реакції полімеризації і поліконденсації; пластмаси, каучуки, гуму та синтетичні волокна; і називає їх (на побутовому рівні) |
|
2 |
Учень (учениця) описує деякі властивості полімерних матеріалів; реакцій полімеризації і поліконденсації |
|
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення про суть поняття полімер; реакцій полімеризації і поліконденсації як способів добування полімерів; під керівництвом вчителя наводить приклади синтетичних високомолекулярних речовин і полімерних матеріалів на їх основі; |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює суть поняття полімер; реакцій полімеризації і поліконденсації як способів добування полімерів; зв’язки між складом, будовою, властивостями та застосуванням полімерів; |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює властивості полімерних матеріалів;суть поняття полімер; реакцій полімеризації і поліконденсації як способів добування полімерів; дає визначення основних понять |
|
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює реакції полімеризації і поліконденсації; пластмаси, каучуки, гуму та синтетичні волокна; причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями та застосуванням полімерів; |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює навчальний матеріал, наводить приклади синтетичних високомолекулярних речовин і полімерних матеріалів на їх основі; рівнянь реакцій полімеризації і поліконденсації, з допомогою вчителя порівнює природні, штучні і синтетичні волокна, пластмаси |
|
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює значення полімерів у створенні нових матеріалів та синтетичних волокон, застосовує знання правил безпечного поводження з синтетичними матеріалами, порівнює, класифікує природні, штучні і синтетичні волокна, пластмаси; |
|
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями про значення полімерів у створенні нових матеріалів та синтетичних волокон., наводить приклади на синтетичних високомолекулярних речовин і полімерних матеріалів на їх основі; рівнянь реакцій полімеризації і поліконденсації, аналізує інформацію, робить висновки |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання на практиці, узагальнює й систематизує інформацію, робить аргументовані висновки про значення полімерів у створенні нових матеріалів та синтетичних волокон. |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями та застосуванням полімерів; робить узагальнювальні висновки про значення полімерів у створенні нових матеріалів та синтетичних волокон. |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію; висловлює судження про значення полімерів у створенні нових матеріалів та синтетичних волокон., пов’язані з речовинами та їх перетвореннями |
Критерії оцінювання навчальних
досягнень учнів 10 класу з хімії
тема «Багатоманітність та зв’язки між класами органічних речовин»
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає органічні сполуки за належністю до відповідних гомологічних рядів і називає їх (на побутовому рівні) |
|
2 |
Учень (учениця) описує деякі органічні сполуки за належністю до відповідних гомологічних рядів |
|
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета вивчення і під керівництвом вчителя може відтворити окремі органічні сполуки за належністю до відповідних гомологічних рядів |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює причини багатоманітності органічних речовин;значення біологічно активних речовин для організму людини, значення органічних речовин у створенні нових матеріалів |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює причини багатоманітності органічних речовин; дає визначення основних понять хімічні знання; значення органічних речовин у створенні нових матеріалів; |
|
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює значну частину навчального матеріалу про важливість знань про органічні сполуки, значення органічних речовин у створенні нових матеріалів; відповідальність за збереження довкілля від шкідливих викидів |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює навчальний матеріал, наводить приклади гомологів та ізомерів; сполук із простими і кратними зв’язками; сполук з різними характеристичними (функціональними) групами; природних та синтетичних біологічно активних речовин, з допомогою вчителя складає рівняння реакцій, які характеризують генетичні зв’язки органічних сполук |
|
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал, застосовує знання про наявність органічних кислот у продуктах харчування за допомогою індикаторів; класифікує знання про органічні сполуки для пояснення їх різноманітності |
|
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади гомологів та ізомерів; сполук із простими і кратними зв’язками; сполук з різними характеристичними (функціональними) групами; природних та синтетичних біологічно активних речовин, аналізує інформацію про органічні сполуки для пояснення їх різноманітності, робить висновки про важливість знань про органічні сполуки |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання про наявність органічних кислот у продуктах харчування за допомогою індикаторів; на практиці, узагальнює необхідність знання властивостей речовини для встановлення її впливу на власне здоров’я і довкілля; роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної, продовольчої проблем, створенні нових матеріалів; робить аргументовані висновки про важливість знань про органічні сполуки |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їзнання про органічні сполуки для пояснення їх різноманітності, встановлює зв’язки зв’язки між класами органічних сполук; самостійно знаходить, оцінює і використовує інформацію необхідність знання властивостей речовини для встановлення її впливу на власне здоров’я і довкілля; роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної, продовольчої проблем, створенні нових матеріалів; |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано встановлює зв’язки між класами органічних сполук використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; аналізує необхідність знання властивостей речовини для встановлення її впливу на власне здоров’я і довкілля; роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної, продовольчої проблем, створенні нових матеріалів; самостійно оцінює значення біологічно активних речовин для організму людини, приймає рішення, висловлює судження про можливості використання органічних сполук залежно від їхніх властивостей, пов’язані з речовинами та їх перетвореннями |
навчальних досягнень учнів 11 класу з хімії
тема «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів»
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає деякі s-, p-, d-елементи за їхнім місцем у періодичній системі і називає їх |
|
2 |
Учень (учениця) описує деякі s-, p-, d-елементи за їхнім місцем у періодичній системі за певними ознаками |
|
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення про s-, p-, d-елементи за їхнім місцем у періодичній системі валентність і ступінь окиснення елементів 2 і 3 періодів у основному і збуджеїному станах атомів; під керівництвом вчителя може навести приклади s-, p-, d-елементів. |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює деякі факти про їелектронні і графічні електронні формули атомів s-, p-, d-елементів (Ферум) 1-4 періодів з урахуванням принципу «мінімальної енергії»;атомів неметалічних елементів 2 і 3 періодів у основному і збудженому станах |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює електронні і графічні електронні формули атомів s-, p-, d-елементів (Ферум) 1-4 періодів з урахуванням принципу «мінімальної енергії»;атомів неметалічних елементів 2 і 3 періодів у основному і збудженому станах; дає визначення основних понять |
|
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів, що знаходяться в одній групі, на основі електронної будови їхніх атомів |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює навчальний матеріал, наводить приклади s-, p-, d-елементів, з допомогою вчителя порівнює можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів, що знаходяться в одній групі |
|
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює періодичну зміну властивостей елементів і їхніх простих речовин на основі електронної будови їхніх атомів; застосовує знання в стандартних умовах, порівнює можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів, що знаходяться в одній групі, на основі електронної будови їхніх атомів, класифікує хімічні об’єкти |
|
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади s-, p-, d-елементів, аналізує інформацію про періодичну зміну властивостей елементів і їхніх простих речовин на основі електронної будови їхніх атомів; робить висновки щодо застосування періодичного закону для передбачення властивостей іще не відкритих елементів. |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє знаннями про періодичну зміну властивостей елементів і їхніх простих речовин на основі електронної будови їхніх атомів і застосовує знання на практиці під час складання електронних і графічних електроннихі формули атомів s-, p-, d-елементів (Ферум) 1-4 періодів |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між явищами; самостійно знаходить, оцінює і використовує інформацію з різних джерел згідно з поставленим завданням; робить узагальнювальні висновки щодо застосування періодичного закону для передбачення властивостей іще не відкритих елементів. |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів, що знаходяться в одній групі, на основі електронної будови їхніх атомів, у тому числі в проблемних ситуаціях; висловлює судження щодо застосування періодичного закону для передбачення властивостей іще не відкритих елементів., пов’язані з речовинами та їх перетвореннями |
Критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів 11 класу з хімії
тема «Хімічний зв’язок і будова речовини»
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає деякі види хімічного зв’язку і називає їх |
|
2 |
Учень (учениця) описує види хімічного зв’язку в речовинах за їхніми формулами |
|
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення про види хімічного зв’язку в речовинах за їхніми формулами; під керівництвом вчителя може відтворити речовин із різними видами хімічного зв |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює деякі фізичні властивості речовин на основі їхньої будови та будову речовин на основі їхніх фізичних властивостей |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює фізичні властивості речовин на основі їхньої будови та будову речовин на основі їхніх фізичних властивостей, дає визначення основних понять |
|
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює відмінності в механізмах утворення ковалентних зв’язків у молекулі амоніаку та йоні амонію; між аморфними і кристалічними речовинами; |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює відмінності в механізмах утворення ковалентних зв’язків у молекулі амоніаку та йоні амонію; між аморфними і кристалічними речовинами; наводить приклади речовин із різними видами хімічного зв |
|
8 |
їУчень (учениця) логічно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал про фізичні властивості речовин на основі їхньої будови та будову речовин на основі їхніх фізичних властивостей, види хімічного зв’язку в речовинах за їхніми формулами; застосовує знання в стандартних умовах, порівнює, класифікує види хімічного зв’язку в речовинах за їхніми формулами; |
|
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади речовин із різними видами хімічного зв |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом про фізичні властивості речовин на основі їхньої будови та будову речовин на основі їхніх фізичних властивостей, види хімічного зв’язку в речовинах за їхніми формулами; застосовує знання на практиці, робить аргументовані висновки щодо залежності між використанням речовин та їхньою будовою і властивостями. |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між явищами; самостійно знаходить, оцінює на основі будови молекул води і спиртів можливість утворення водневого зв’язку між молекулами води, спиртів, води і спиртів; робить узагальнювальні висновки щодо залежності між використанням речовин та їхньою будовою і властивостями. |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію; самостійно оцінює на основі будови молекул води і спиртів можливість утворення водневого зв’язку між молекулами води, спиртів, води і спиртів; висловлює судження щодо залежності між використанням речовин та їхньою будовою і властивостями., пов’язані з речовинами та їх перетвореннями |
Критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів 11 класу з хімії
тема «Хімічні реакції»
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає деякі необоротні і оборотні хімічні реакції; називає їх |
|
2 |
Учень (учениця) описує суть хімічної рівноваги, гідролізу солей |
|
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета про суть хімічної рівноваги, гідролізу солей, під керівництвом вчителя може скласти рівняння реакцій гідролізу солей |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює вплив різних чинників на зміщення хімічної рівноваги, на гідроліз солей; принцип дії гальванічного елемента |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює суть хімічної рівноваги, гідролізу солей;, дає визначення основних понять необоротні і оборотні хімічні реакції |
|
|
6 |
Учень (учениця) послідовно визначає рН середовища водних розчинів солей за допомогою індикаторів; обчислює за хімічними рівняннями відносний вихід продукту реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює можливість реакції гідролізу солей; рН середовища водних розчинів солей; наводить приклади необоротних і оборотних хімічних реакцій, з допомогою вчителя може складає рівняння реакцій гідролізу солей; порівнює хімічні об’єкти |
|
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює умови зміщення хімічної рівноваги оборотних процесів на основі принципу Ле Шательє; обчислює за хімічними рівняннями відносний вихід продукту реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання |
|
|
9 |
їУчень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади необоротних і оборотних хімічних реакцій, аналізує значення оборотних процесів у довкіллі, промислових виробництвах;вплив гідролізу солей на рН грунтів; робить висновки про значення принципу Ле Шательє в керуванні хімічними процесами; |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання правил безпеки під час виконання хімічних дослідів, узагальнює й систематизує інформацію про значення оборотних процесів у довкіллі, промислових виробництвах;вплив гідролізу солей на рН грунтів; робить аргументовані висновки про значення оборотних процесів у довкіллі, промислових виробництвах;вплив гідролізу солей на рН грунтів |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між явищами; обчислює за хімічними рівняннями відносний вихід продукту реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання, оцінює негативний вплив на екологію відпрацьованих гальванічних елементів і дотримується правил їхньої утилізації.; робить узагальнювальні висновки про значення принципу Ле Шательє в керуванні хімічними процесами; |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію; самостійно оцінює явища, приймає рішення, висловлює судження про значення принципу Ле Шательє в керуванні хімічними процесами |
Критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів 11 класу з хімії
тема «Неорганічні речовини і їхні властивості»
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає деякі найпоширеніші у природі металічні й неметалічні елементи;представники класів неорганічних сполук за систематичною номенклатурою ,називає їх |
|
2 |
Учень (учениця) описує деякі найпоширеніші у природі металічні й неметалічні елементи;представників класів неорганічних сполук за систематичною номенклатурою; суть явища алотропії; |
|
|
3 |
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета вивчення і під керівництвом вчителя може пояснити суть явища алотропії; відмінності властивостей алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору їхнім кількісним складом або будовою; |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює суть явища алотропії; відмінності властивостей алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору їхнім кількісним складом або будовою; суть явища адсорбції; антропогенні і природні причини появи в атмосфері оксидів неметалічних елементів |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює метали і неметали, їхні фізичні властивості та застосування (у тому числі сплавів металів); застосування гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; фізичні та хімічні властивості (взаємодія з магнієм, цинком, міддю) нітратної і концентрованої сульфатної кислот; дає визначення основних понять |
|
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює метали і неметали, їхні фізичні властивості та застосування (у тому числі сплавів металів); застосування гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; фізичні та хімічні властивості (взаємодія з магнієм, цинком, міддю) нітратної і концентрованої сульфатної кислот; застосування гідроксидів Натрію і Кальцію; поширення солей у природі |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює метали і неметали, їхні фізичні властивості та застосування (у тому числі сплавів металів); застосування гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; фізичні та хімічні властивості (взаємодія з магнієм, цинком, міддю) нітратної і концентрованої сульфатної кислот; застосування гідроксидів Натрію і Кальцію; поширення солей у природі; наводить приклади алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору; сполук неметалічних елементів з Гідрогеном (гідроген хлорид, гідроген сульфід, амоніак); взаємозв’язків між речовинами, з допомогою вчителя проводить якісні реакції й визначає в розчинах йони: Феруму(2+), Феруму(3+), осаджуючи їх лугами, Барію, амонію, силікат- і ортофосфат-іони; складає рівняння, що підтверджують відновні властивості металів, зокрема алюмінію і заліза (реакцій з неметалами, водою, кислотами і солями в розчинах); окисні властивості неметалів (кисень, сірка, вуглець, хлор) в реакціях з воднем і металами; відновні властивості водню й вуглецю в реакціях з оксидами металічних елементів; реакцій, які характеризують особливості водних розчинів гідроген хлориду (з основами), гідроген сульфіду (з лугами), амоніаку (з кислотами);реакцій, які характеризують хімічні властивості та одержання оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію і Цинку), середніх і кислих солей; реакцій нітратної і концентрованої сульфатної кислот з магнієм, цинком, міддю |
|
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал, досліджує якісний склад солей; адсорбційну здатність активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів;порівнює фізичні та хімічні властивості металів (алюміній і залізо) і неметалів, оксидів металічних і неметалічних елементів; особливості водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; основ (гідроксидів Натрію і Кальцію); класифікує неорганічні сполуки; складає рівняння, що підтверджують відновні властивості металів, зокрема алюмінію і заліза (реакцій з неметалами, водою, кислотами і солями в розчинах); окисні властивості неметалів (кисень, сірка, вуглець, хлор) в реакціях з воднем і металами; відновні властивості водню й вуглецю в реакціях з оксидами металічних елементів; реакцій, які характеризують особливості водних розчинів гідроген хлориду (з основами), гідроген сульфіду (з лугами), амоніаку (з кислотами);реакцій, які характеризують хімічні властивості та одержання оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію і Цинку), середніх і кислих солей; реакцій нітратної і концентрованої сульфатної кислот з магнієм, цинком, міддю; обчислює кількість речовини, масу або об’єм продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один із реагентів взято в надлишку, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання. |
|
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору; сполук неметалічних елементів з Гідрогеном (гідроген хлорид, гідроген сульфід, амоніак); взаємозв’язків між речовинами, досліджує якісний склад солей; адсорбційну здатність активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів; складає рівняння, що підтверджують відновні властивості металів, зокрема алюмінію і заліза (реакцій з неметалами, водою, кислотами і солями в розчинах); окисні властивості неметалів (кисень, сірка, вуглець, хлор) в реакціях з воднем і металами; відновні властивості водню й вуглецю в реакціях з оксидами металічних елементів; реакцій, які характеризують особливості водних розчинів гідроген хлориду (з основами), гідроген сульфіду (з лугами), амоніаку (з кислотами);реакцій, які характеризують хімічні властивості та одержання оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію і Цинку), середніх і кислих солей; реакцій нітратної і концентрованої сульфатної кислот з магнієм, цинком, міддю; обчислює кількість речовини, масу або об’єм продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один із реагентів взято в надлишку, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання. |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання на практиці, узагальнює й систематизує інформацію про рН середовища кислотних і лужних ґрунтів, робить аргументовані висновки |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями про практичну значущість явища адсорбції, металів і неметалів та сполук металічних і неметалічних елементів; уплив жорсткої води на побутові прилади і комунікації;складає план дослідження та експериментально встановлює генетичні зв’язки між неорганічними і органічними речовинами; генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук; самостійно знаходить, оцінює біологічне значення металічних (Кальцію, Калію, Натрію, Магнію, Феруму) і неметалічних (Оксигену, Нітрогену, Карбону, Фосфору, галогенів) елементів; найважливіших представників основних класів неорганічних сполук; робить узагальнювальні висновки на основі спостережень |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує практичну значущість явища адсорбції, металів і неметалів та сполук металічних і неметалічних елементів; уплив жорсткої води на побутові прилади і комунікації; аналізує рН середовища кислотних і лужних ґрунтів; самостійно оцінює біологічне значення металічних (Кальцію, Калію, Натрію, Магнію, Феруму) і неметалічних (Оксигену, Нітрогену, Карбону, Фосфору, галогенів) елементів; найважливіших представників основних класів неорганічних сполук, приймає рішення, висловлює судження щодо біологічної ролі озону і його застосування, екологічних наслідків викидів в атмосферу оксидів Карбону, Нітрогену, Сульфуру; кислотних дощів, парникового ефекту, нераціонального використання мінеральних добрив., пов’язані з речовинами та їх перетвореннями |
Критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів 11 класу з хімії
тема «Хімія і прогрес людства»
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) розпізнає значення хімії у створенні нових матеріалів |
|
2 |
Учень (учениця) описує значення хімії у створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій, розв’язанні продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем; |
|
|
3 |
їУчень (учениця) має фрагментарні уявлення значення хімії у створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій, розв’язанні продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем; під керівництвом вчителя може навести приклади застосування хімічних сполук у різних галузях та у повсякденному житті |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) відтворює деякі факти, що стосуються значення нової філософії у хімії і власної громадянської позиції для реалізації концепції сталого розвитку суспільства; причинно-наслідкові зв’язки у природі та її цінність і цілісність; право на власний вибір і прийняття рішення; відповідальність за збереження довкілля від шкідливих викидів |
|
5 |
Учень (учениця) відтворює значення нової філософії у хімії і власної громадянської позиції для реалізації концепції сталого розвитку суспільства; причинно-наслідкові зв’язки у природі та її цінність і цілісність; право на власний вибір і прийняття рішення; відповідальність за збереження довкілля від шкідливих викидів, дає визначення основних понять |
|
|
6 |
Учень (учениця) послідовно відтворює щодо значення хімічних знань як складника загальної культури людини; про вплив діяльності людини на довкілля та охорону його від забруднень |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) відтворює щодо значення хімічних знань як складника загальної культури людини; про вплив діяльності людини на довкілля та охорону його від забруднень, наводить приклади застосування хімічних сполук у різних галузях та у повсякденному житті |
|
8 |
Учень (учениця) логічно відтворює щодо значення хімічних знань як складника загальної культури людини; про вплив діяльності людини на довкілля та охорону його від забруднень, |
|
|
9 |
Учень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади застосування хімічних сполук у різних галузях та у повсякденному житті, аналізує інформацію, робить висновки про вплив діяльності людини на довкілля та охорону його від забруднень, значення хімії у створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій, розв’язанні продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем; |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання на практиці, узагальнює й систематизує інформацію значення хімії у створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій, розв’язанні продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем; робить аргументовані висновки про вплив діяльності людини на довкілля та охорону його від забруднень |
|
11 |
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між явищами; самостійно знаходить, оцінює і використовує інформацію з різних джерел згідно з поставленим завданням; робить узагальнювальні висновки про значення хімічних знань як складника загальної культури людини; про вплив діяльності людини на довкілля та охорону його від забруднень |
|
|
12 |
Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію; самостійно оцінює явища, приймає рішення, висловлює судження щодо значення хімічних знань як складника загальної культури людини; про вплив діяльності людини на довкілля та охорону його від забруднень, пов’язані з речовинами та їх перетвореннями |