Методичні рекомендації у 2022/2023 н.р. в освітніх закладах Чернівецької області
24-10-2022, 16:44
щодо викладання предмета «Основи здоров’я»
у 2022/2023 навчальному році
Сучасний учень зазнає великого напруження через інформаційне перевантаження, стресові ситуації, модернізацію освітнього процесу та ряду факторів (обмеження фізичної активності, використання комп’ютерних технологій, недостатнє природне та штучне освітлення, відсутність раціонального харчування). Саме інтегрований курс «Основи здоров’я» покликаний формувати позитивну мотивацію здорового способу життя, розвивати здоров’язбережувальну компетентність у дітей та підлітків, інформувати школярів про ризики для здоров’я.
Головне завдання навчання основам здоров’я – вплинути педагогічними методами на свідомість і поведінку учнів шляхом розвитку у них життєвих і спеціальних навичок, сприятливих для здоров’я, безпеки і гармонійного розвитку.
Результатом навчання має бути розвиток здоров’язбережувальної компетентності здобувачів освіти у аспекті цінісного ставлення до життя та зміцнення здоров’я, поглиблення навичок та умінь (зокрема, прийняття рішень, розв’язання проблем, творчого та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності, протистояння негативному психологічному впливові, подолання емоцій та стресу, розвиток співчуття і відчуття себе як громадянина), усвідомлення учнями необхідності відповідати за своє життя і здоров’я.
Особливість методики проведення уроків предмета «Основи здоров’я» полягає в тому, що оволодіння сприятливими для здоров’я і розвитку особистості життєвими навичками потребує багаторазового вправляння, насамперед у процесі групової взаємодії.
Постійної уваги вчителя заслуговує співпраця з батьками, дорослими членами сім’ї. Слід звернути увагу учнів і батьків на співпрацю під час виконання завдань, спрямованих на моделювання навичок безпечної та здорової поведінки дітей.
У 2022/2023 навчальному році вивчення предмета «Основи здоров’я» у 6 – 9 класах розпочинаємо за навчальною програмою, затвердженою наказом МОН від 07.06.2017 №804 (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas), але звертаємо увагу, що очікуються зміни змісту навчальної програми з основ здоров’я для 6-9 класів. Зокрема, оновлення змісту має відбутись у частині питань цивільного захисту, психологічного здоров’я, правил поведінки у надзвичайних ситуаціях воєнного характеру тощо.
З 1 вересня 2022 року учні, які перейдуть до 5 класу, навчатимуться за новою освітньою програмою; також продовжиться пілотування нового Державного стандарту у 6-х класах пілотних закладів освіти. Реалізація ключової освітньої реформи Нова українська школа у базовій середній школі передбачає ґрунтовне опрацювання нормативної бази, використання дієвих підходів до навчання та пошук ефективного педагогічного інструментарію.
Метою наймасштабнішої освітньої реформи НУШ є розвиток ключових компетентностей та якісні результати навчання школярів. Для її реалізації на законодавчому рівні видано низку нормативних документів, зокрема:
1. Стандарти освіти, якими затверджено базовий навчальний план та вимоги до обов'язкових результатів навчання.
2. Типові освітні програми, що містять типові навчальні плани та перелік модельних програм (кожна з яких містить орієнтовний зміст, види навчальної діяльності й очікувані результати).
Метою соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі є розвиток особистості учня, який здатний до самоусвідомлення, гармонійної соціальної і міжособистісної взаємодії, спрямованої на збереження власного здоров’я та здоров’я інших осіб, дбає про безпеку, виявляє підприємливість та професійну зорієнтованість для забезпечення власного і суспільного добробуту.
Базовим навчальним планом визначено річний діапазон кількості годин для вивчення кожної освітньої галузі. У 5-6-х класах закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання для реалізації соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі встановлено обсяг у межах:
• мінімального показника, який становить 70 годин;
• максимального – 210 годин;
• рекомендованого – 105 годин.
У 5-6-х класах закладів загальної середньої освіти з навчанням мовою корінного народу або національної меншини/ з українською мовою навчання і вивченням мови корінного народу або національної меншини для реалізації соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі встановлено обсяг у межах:
• мінімального показника, який становить 70 годин;
• максимального – 210 годин;
• рекомендованого – 70 годин.
Згідно з Типовим навчальним планом (Наказ МОН від 19.02.2021 року №235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти») діапазон тижневого навчального навантаження цієї освітньої галузі становить від 1 до 2 годин (рекомендовано – 1,5 години). Кількість годин розподілено на вивчення:
· інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» – 1 година;
· Етики/Культури добросусідства/Інших курсів морального спрямування – 0,5 годин. За вибором закладу освіти вивчається один із цих предметів або вони можуть вивчатись у межах інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут».
Резерв навчальних годин (різниця між рекомендованою та мінімальною кількість годин) становить 0,5 години, який може бути розподілений між обов’язковими для вивчення та вибірковими освітніми компонентами (Навчально-методичне забезпечення https://imzo.gov.ua/osvita/nush/navchal-no-metodychne-zabezpechennia-5-9-kl-nush/ ).
Державна служба якості освіти у співпраці з ініціативою «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), та командою підтримки реформ Міністерства освіти і науки України розробили поради щодо організації освітнього процесу в умовах воєнного стану:
· Відновлення навчання з предметів «Здоров’я, безпека та добробут» (5 клас НУШ) і «Основи здоров’я» (5-9 класи) доречно розпочинати з опрацювання або ж повторення тем, які стосуються емоційного здоров’я.
· Тематику безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях, допомоги собі та іншим варто повторювати з учнями відповідно до їхнього віку та потреб. Це можна робити при опрацюванні тем щодо соціального здоров’я, у яких увага присвячується вивченню чинників, що впливають на соціальний добробут людини та правил безпечної поведінки у навколишньому середовищі.
· Важливим результатом навчання за визначеними напрямами є формування в учнів життєвих умінь, зокрема щодо ухвалення рішень, розв’язання проблем, розвитку творчого та критичного мислення, комунікації, самооцінки та почуття гідності, протистояння негативному психологічному впливу, подолання негативних емоцій та стресу, а також співчуття і відчуття себе громадянином.
Незмінними залишаються два основних види оцінювання результатів навчання учнів – надання зворотного зв’язку та супроводу дітям (формувальне оцінювання) і визначення якості результатів навчання (поточне та підсумкове оцінювання) (Наказ МОН від 01 квітня 2022 р. №289 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти»).
Формувальне оцінювання залишається важливим засобом підтримки учнів у навчанні. Йдеться про надання усного (переважно) та письмового зворотного зв’язку, індивідуальні та групові консультації щодо допомоги у виправленні типових помилок, надання порад щодо подальшого навчання.
Підсумкове оцінювання в умовах нестабільного доступу учнів до освітнього процесу, їх стресового стану, слід здійснювати на підставі поточного оцінювання. Проведення письмових контрольних робіт з основ здоров’я не передбачено.
Реалізація освітньої траєкторії учнями може бути організована за схемою «знання» — «уміння» — «ставлення» – «життєві навички», що сприятиме формуванню мотивації учнів щодо здорового способу життя.
Використання на уроках інтерактивних вправ та онлайн-сервісів - дієвий інструмент для набуття практичних умінь і формування ставлення учнів до здорового способу життя, усвідомлення знань щодо збереження здоров'я і уникнення небезпеки (Учителю основ здоров’я – на допомогу в організації процесу навчання учнів під час карантинних заходів http://surl.li/cqdbg ).
Освітній процес укотре зазнає змін. Насамперед. більш актуальними стають питання безпечного простору та освітнього середовища для перебування учнів і працівників. МОН пропонує алгоритм дій для вчителів на той випадок, коли під час занять в школі пролунає сигнал повітряної тривоги. Алгоритм складено на основі рекомендацій ДСНС України (https://mon.gov.ua/ua/news/bezpechne-osvitnye-seredovishe-yak-diyati-vchitelyam-pid-chas-zanyat-pri-ogoloshenni-signalu-povitryana-trivoga ).
Важливим є проведення систематичної роз’яснювальної та інформаційної роботи щодо мінної небезпеки, правил поведінки у разі виявлення небезпечних предметів. Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій спільно з видавництвом «Ранок» розмістило у відкритому доступі книжку «Мінна безпека не без ПЕКа» (https://mon.gov.ua/ua/news/minna-bezpeka-ne-bez-peka-posibnik-dlya-ditej-pro-pravila-povedinki-z-vibuhonebezpechnimi-predmetami );
Міністерство внутрішніх справ України запустило у Telegram чат-бот «ДійПротиНасильства» щодо протидії домашньому насильству, який надасть максимально вичерпну інформацію про домашнє насильство, підтримку та допомогу в цьому питанні (https://t.me/police_helpbot ).
Особливо актуальною у 2022/2023 н.р. буде профілактична робота щодо протидії торгівлі людьми (Лист МОН №1/3663-22 від 25.03.2022 року «Щодо запобігання торгівлі людьми в умовах воєнної агресії»). Адже в умовах воєнного стану спостерігається розширення групи ризику людей, які можуть потрапити у торгівлю людьми, до неї додалися внутрішньо переміщені особи, біженці, діти без супроводу, багатодітні та малозабезпечені сім’ї, одинокі матері, люди з особливими потребами, самотні люди похилого віку. А особливо прикро, що до групи ризику потрапили неповнолітні діти, адже в умовах військової агресії діти могли без батьків перемішуватися в Україні і перетинати кордон. З метою підвищення обізнаності населення про злочин торгівлі людьми в умовах воєнного стану Координатор проєктів ОБСЄ спільно з партнерами розробили чат-бот "Залишайся в безпеці" (https://t.me/stay_in_safe_ua_bot).
Запобігання вживання дітьми та учнівською молоддю наркотичних та психотропних речовин також повинно займати належне місце в організації освітнього процесу. Звертаємо увагу на лист МОН від 13.05.2022 р. №1/15119-22 «Про здійснення превентивних заходів серед дітей та молоді в умовах воєнного стану в Україні».
Інтернет відіграє важливу роль в житті сучасного учня. Адже ця глобальна мережа - необмежений ресурс, який використовують як для навчання, так і для відпочинку та спілкування з друзями. Але Інтернет може бути небезпечним та становити певний ризик, особливо для дітей, тим більше в умовах воєнного стану. Корисним для використання у роботі буде буклет для освітян і батьків: «Дезінформація та правила реагування на неї» (https://stop-sexting.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/dezinformacziya-1.pdf), розроблений експертами освітнього проєкту #stop_sexтинг, в якому зібрані практичні поради, як українцям вберегти себе під час гібридної війни та захистити дітей, що довгий час проводять в мережі.
Також діти отримують багато інформації з розмов батьків, телебачення або в соціальних мережах. Деякі з цих даних можуть бути неточними. Актуальними будуть вправи на розвиток медіаграмотності. (Вправи для формування медіаграмотності учнів (https://naurok.com.ua/vpravi-dlya-formuvannya-mediagramotnosti-uchniv-159559.html).
З огляду на існуючу загрозу психічному здоров’ю учасників освітнього процесу внаслідок збройної агресії російської федерації, команда МОН створила методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій» для педагогічних працівників, психологів і соціальних педагогів закладів освіти» (https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-metodichni-rekomendaciyi-persha-psihologichna-dopomoga-algoritm-dij).
Російсько-українська війна змінила наше звичне життя. Освітній процес відбувається переважно в дистанційному режимі. Тому, сьогодні перед педагогом стоїть завдання – не просто навчити, дати знання з предмета «Основи здоров’я», забезпечити виконання програми, а заспокоїти, порадити, дати життєві орієнтири. Необхідно навчити дітей справлятися з невизначеністю та складністю, умінню вчитися самостійно, підтримувати фізичне та емоційне благополуччя своє власне та родини, співпереживати і дипломатично вирішувати конфлікти, допомагати дітям з числа ВПО, долучатись до підтримки ЗСУ.
Психологічна підтримка здобувачів освіти педагогами в умовах війни (підготовлено Романовською Д.Д., завідувачкою НМЦППСР ІППОЧО)
Повномасштабна війна, яку росія веде проти України, змушує суспільство перебувати у сильному напруженні. Здобувачі освіти також переживають стресові реакції від інформаційних впливів, внаслідок пережитих травматичних подій та втрат, що впливатиме на освітній процес у новому навчальному році. У зв’язку з цим, першочерговим завданням професійної діяльності педагогів стає – соціально-психологічна підтримка здобувачів освіти, стабілізація їх психоемоційного стану.
До психологічної підтримки відносяться наступні дії вчителя, які рекомендується використовувати в освітньому процесі:
1. Розпочати урок посмішкою, і опиратися на позитивні думки, що допомагають залишатися в стані емоційної стабільності самому педагогу, і посилають сигнали доброзичливості, стабільності, безпеки дітям.
2. На початку і в кінці уроку здійснити визначення настрою, емоційного стану (використовувати техніки «Емоційний термометр», «Сканування напруги у тілі», використання смайликів та наліпок, пантоміми та озвучення свого настрою за допомогою техніки «Вільний мікрофон»). Коли ми ідентифікуємо в собі негативну емоцію, наприклад, страх (тривогу, злість…) і називаємо її (можна вголос, але можна і про себе), рівень прояву вже починає знижуватись. Емоційно-почуттєвих станів існує більше 240, і тому розширення знань учнів про існуючі емоційні стани – це теж важливо.
3. Виділити на уроці 2-5 хвилин для проведення психологічного розвантаження. Найбільш ефективними техніками, що допомагають привести у рівновагу психоемоційний стан є тілесні та дихальні практики. Адже перше, що ми маємо зробити в ситуації сильних переживань, це повернути безпеку нашому тілу, зняти напругу з тіла, що призведе до розслаблення психіки, і поверне когнітивну готовність дитини до навчання (використовуємо «Квадратне дихання», «Глибоке діафрагмальне дихання», «Надуваємо повітряну кульку», вправу-гру «5-4-3-2-1». А також: «Квітка та свічка» (https://youtu.be/hVTqEEVUZaw), «Ледачий кіт» https://youtu.be/NHBEUdOaHg8, «Лимон» https://youtu.be/hguSKqCOJOM, «Черепашка» https://youtu.be/Ox_vERq7Gu4, «Пір’їна/статуя» https://youtu.be/nvT2vyWfa6I, Більше вправ можна переглянути на сайті ІППО Чернівецької області у вкладці «Психологічна допомога педагогам», у відеотеці цієї вкладки «Психологічні вправи педагогам для подолання стресу на уроках» (http://ippobuk.cv.ua/?page_id=8745). У відеотеці представлено стабілізаційні відеоролики, підготовлені практичними психологами закладів освіти нашої області, які зручно використовувати під час онлайн-уроку.
4. У процесі навчання застосовувати ігрові, інтерактивні завдання та інші позитивні активності. Формування позитивного тла уроку – найголовніше правило підтримки дитини. Забуваємо про критичні зауваження, осуд, звертаємося на ім’я, допомагаємо учням краще пізнати один одного використовуючи на уроках вправи, ігри на знайомство, на формування позитивного мікроклімату (до 5 хвилин). Наприклад, «Не хочу хвалитися, але я вмію добре…», «Моє ім’я означає…», «Я маю супер силу….», «Мій найкращий день…» та ін. Забезпечення виникнення в учнів відчуття успіху, радості, задоволення буде сприяти формуванню мотивації до навчання.
Рекомендуємо знайти час та переглянути на уроці відео про ознаки натального стресу (https://www.youtube.com/watch?v=vsUrU8yjXu0&ab_channel=NATALIsrael) та «Техніка релаксації Джейкобсона - зняття стресу та розслаблення» (https://www.youtube.com/watch?v=-EZD0ZHW0BU&ab_channel=NATALIsrael), яку виконувати, відповідно до запропонованих інструкцій.
Емоційний стан та стресостійкість вчителя безпосередньо впливають на емоційний стан здобувачів освіти та атмосферу у класі, групі, а отже і на їх здатність бути уважним, чути і мислити, пізнавати і навчатися. Напевно, кожен педагог чув про правило «кисневої маски»: у разі розгерметизації салону літака, спочатку кисневу маску одягаємо на себе, а потім – на дитину: лише так ми будемо ефективними у допомозі. Саме тому освітянам вкрай важливо піклуватися про себе в часи високої невизначеності та стресогенності, віднаходити власні ресурси стійкості та життєвої енергії. І обов’язково піклуватися про власне психічне здоров’я, навчитися методам психоемоційної самодопомоги та відновлення.
Допомогти педагогам здійснювати якісну соціально-психологічну підтримку здобувачів освіти покликані практичні психологи і соціальні педагоги, які є в кожній освітній установі. Отримати необхідні знання, поради з цього питання також можна у психологів ЦПРПП та ІППОЧО.
Педагогам пропонуємо ознайомитися та використовувати наступні інформаційно-психологічні ресурси:
· Відеозаписи 5-ти навчально-методичних коворкінгів, які були проведені на базі НМЦ ППСР ІППОЧО, в яких представлено теорію і практику психологічної допомоги, яку можна використовувати на уроках та у позаурочний час (сайт ІППОЧО, вкладка «Психологічна допомога педагогам»: http://ippobuk.cv.ua/?page_id=8745).
· Посібник «Підготовка вчителів до розвитку життєстійкості/стресостійкості дітей у освітніх навчальних закладах» (file:///C:/Users/grinacv/Downloads/%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2%20(1).pdf).
· Посібник «Коли світ на межі змін: стратегії адаптації. Психологічна підтримка вчителів та дітей у часи війни» (https://drive.google.com/file/d/1r0qbJVj-lXfSjLtvzvJDeicK5YFI6wZL/view).
Завідувач НМЦ виховної роботи
та культури здоров'я ІППОЧО Пілат У.М.
Старший викладач кафедри
методики викладання
природничо-математичних
дисциплін ІППОЧО Шепенюк І.М.