Методичні рекомендації щодо викладання інформатики в у 2022/2023 навчальному році
25-10-2022, 18:26
5 клас
Інформатична освітня галузь
Метою вивчення курсу “Інформатика” в 5 – 6 класах з 2022-2023
навчального року відповідно до нового Державного стандарту базової
середньої освіти (далі – Державний стандарт) є розвиток особистості учня,
здатного використовувати цифрові інструменти і технології для розв’язання
проблем, розвитку, творчого самовираження, забезпечення власного і
суспільного добробуту, здатного критично мислити, безпечно та відповідально діяти в інформаційному суспільстві.
Заклад освіти з урахуванням особливостей технічного забезпечення,
кадрового складу, контингенту й освітніх пріоритетів учнів тощо може обрати різні варіанти викладання курсу інформатики, зокрема обираючи відповідну модельну навчальну програму або створюючи власну навчальну програму. Модельні навчальні програми, рекомендовані Міністерством освіти і науки України, опубліковані на веб-сайті Міністерства освіти і науки України.
Типовим навчальним планом (додаток 3 до Типової освітньої програми для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом
Міністерства освіти і науки України 19 лютого 2021 року № 235, далі – Типова освітня програма для вивчення інформатичної освітньої галузі в 5 класі рекомендовано 1,5 години на тиждень.
Слід зазначити, що навчальне навантаження у типових навчальних планах орієнтоване на "рекомендований" навчальний час, визначений базовим навчальним планом Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі на адаптаційному та предметному циклах навчання базової середньої освіти.
Згідно з пунктом 3 Додатку 3 до Типової освітньої програми кількість
навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі визначається закладом
освіти самостійно у межах заданого діапазону – від мінімальної (1 год на
тиждень) до максимальної (2 год на тиждень).
Обираючи, наприклад, мінімальну кількість годин для вивчення предмета «Інформатика» заклад може використовувати резервний навчальний час інформатичної освітньої галузі (0,5 год) на вибірковий освітній компонент, зокрема, на додатковий курс, який поглиблює або розширює вивчення тієї чи іншої теми основного курсу або інтегрований курс, що дозволяє більше детально, з різних поглядів та теорій вивчити окремі питання сучасної інформатики. Прикладами таких курсів можуть бути такі: “Робототехніка”, “Програмування”, “Кібербезпека”, “Основи Інтернет речей”, “Комп’ютерна графіка”, “Обробка аудіо, відео”, “Комп’ютерна фотостудія”, “Комп’ютерна анімація”, “Віртуальна реальність”, “Створення сучасних презентацій”, “Хмарні сервіси” тощо.
Обов’язковою умовою реалізації будь-якої модельної навчальної програми з інформатики є постійне використання на кожному уроці комп’ютерної техніки, різних цифрових пристроїв, з метою формування діяльнісної складової освітньої компетентності.
На кожному уроці з інформатики класи діляться на підгрупи так, щоб
кожен учень був забезпечений індивідуальним робочим місцем за
комп’ютером. Поділ на підгрупи здійснюється згідно з наказом Міністерства
освіти і науки України від 20.02.2002 №128.
Під час організації освітнього процесу потрібно неухильно дотримуватися
норм Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти. Умови
навчання під час організації освітнього процесу повинні забезпечувати
ефективне засвоєння учнями матеріалу та відповідати чинним вимогам щодо
безпеки життєдіяльності учасників навчального процесу з метою створення
сучасного, розвивального, безпечного, комфортного та інклюзивного
освітнього середовища.
Освітній процес має спрямовувати, спонукати та підтримувати розвиток суб’єктів навчання, сприяти формуванню патріотичної громадянської позиції та ціннісних орієнтирів. Основний акцент рекомендуємо зробити на розвиток громадянської та соціальної компетентності, розвиток критичного та системного мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями. Цифрова творчість може бути доступним інструментом вираження власних емоцій. Одним із варіантів включення тематики кібербезпеки може бути створення інформаційних продуктів у різних програмних середовищах (текстові документи, презентації, графічні плакати, анімації, веб-сторінки, відео-ролики, програмні проєкти тощо).
Вчитель має певну методичну свободу, що надає йому право самостійно визначати кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми, обирати програмне забезпечення, методи та форми організації освітнього процесу, конструювати урок так, щоб учні могли самостійно відкрити нові для себе знання, опанувати нові навички, розвинути свою компетентність. Рекомендуємо надавати учням чіткі інструкції щодо очікуваних результатів навчання, застосовувати особистісно-орієнтований підхід, що може бути забезпечений передусім вибором відповідних тем навчальних проєктів та ролей у груповій діяльності.
У Державному стандарті вимоги до обов’язкових результатів навчання
учнів з інформатичної освітньої галузі об’єднані у чотири групи умінь:
• знаходить, аналізує, перетворює, узагальнює, систематизує та подає дані,
критично оцінює інформацію для розв’язання життєвих проблем;
• створює інформаційні продукти і програми для ефективного розв’язання
задач/проблем, творчого самовираження індивідуально та у співпраці з іншими особами за допомогою цифрових пристроїв чи без них;
• усвідомлено використовує інформаційні та комунікаційні технології і
цифрові інструменти для доступу до інформації, спілкування та співпраці як
творець та (або) споживач, а також самостійно опановує нові технології;
• усвідомлює наслідки використання інформаційних технологій для себе,
суспільства, навколишнього природного середовища, дотримується етичних,
культурних і правових норм інформаційної взаємодії.
Кожну із зазначених груп умінь наприкінці року вчитель повинен оцінити за чотирма рівнями: високий, достатній, середній, низький (Наказ Міністерства освіти і науки України №289 від 01.04.2022).
Звертаємо увагу на те, що обов’язкові результати навчання впливають на
методи та форми роботи на уроці, добір навчального контенту. Урок у новій
українській школі — це, перш за все, проблемне та діяльнісне навчання із
застосуванням активних методів. Вчитель конструює урок так, щоб учні могли самостійно відкрити нові для себе знання, опанувати нові навички.
Рекомендуємо таку структуру уроку:
1. Постановка проблеми.
2. Дослідження проблеми.
3. Перевірка припущень.
4. Висновки.
5. Застосування нових знань та вмінь.
6. Рефлексія та підсумки.
В умовах переходу на дистанційну форму навчання на рівні навчальної
програми закладу освіти можуть бути внесені зміни у види діяльності учнів із
забезпеченням досягнення очікуваних результатів навчання. Під час
проведення онлайн-занять бажано залучати учнів до активної роботи,
висловлювання своїх ідей та пропозицій, надавати можливість їм спілкуватися між собою.
Модельна навчальна програма «Інформатика 5-6 клас» (автори
О. Пасічник, Л. Чернікова).
Зміст навчальної програми з інформатики для 5-6 класу (авт. О. Пасічник, Л. Чернікова) умовно поділено на два роки навчання, в кожному з яких визначено по 5 навчальних тем. В кожній темі присутня внутрішня інтеграція за змістовими лініями, зазначеними при структуруванні очікуваних результатів навчання, що дозволяє комплексно розглянути програмний зміст, побудувавши причинно-наслідкові зв’язки всередині предмета. Також у кожній темі передбачається розвиток ключових компетентностей, що дозволить реалізувати зовнішню інтеграцію предмета в системі шкільної освіти.
Теми модельної навчальної програми 5 класу:
▪ Власне цифрове середовище
▪ Пошук в інтернеті
▪ Текстові документи
▪ Алгоритми та програми. Анімації та узори
▪ Комп’ютерна графіка
За необхідності вчитель може змінювати порядок вивчення тем, не порушуючи змістових зв’язків між ними. Допускається комбінування змісту кількох тем для створення інтегрованих проєктів чи модулів. При цьому важливо охопити усі очікувані результати навчання, передбачені модельною програмою.
Важливим акцентом викладання курсу інформатики за даною модельною програмою є перехід від парадигми навчання вправного користувача, споживача інформаційних послуг та технологій до нової парадигми формування вмінь, які забезпечують виконання ролі їх творця, тобто від репродуктивного рівня мислення до продуктивного. Звичайно, частина уроків будуть присвячені вивченню та відпрацюванню нових навичок та технік, але кінцевою метою є надати учням можливість застосувати їх для втілення власних творчих задумів. При плануванні навчальної діяльності треба враховувати також її невід’ємну соціальну складову, і включати у заняття обговорення, дискусії, презентації, отримання та надання зворотного зв’язку та рефлексію. Просуваючись індивідуальними траєкторіями опанування інформатики, учні повинні все частіше формулювати власні запитання, пропонувати власні рішення і самокритично оцінювати власну роботу.
В змісті практичних завдань рекомендуємо більш детально розглядати на уроках актуальні питання безпечного користування пристроями та обліковими записами у соціальних мережах, критичного оцінювання інформації, розпізнавання фейків та маніпуляцій тощо. Модельна програма «Інформатика. 5-6 класи» (авт. Ривкінд Й. Я., Лисенко Т. І., Чернікова Л. А, Шакотько В. В.) побудована за концентрично-лінійним принципом. Базові поняття курсу інформатики, уміння, що сформовані в початковій школі, поглиблюються та розширюються в 5-6 класах. Зміст предмета Інформатика в 5 – 6 класах вибудовується за такими предметними змістовими лініями:
▪ інформаційні процеси та системи;
▪ комп’ютерні мережі;
▪ інформаційні технології;
▪ алгоритмізація та програмування.
Значна частина тем, вивчення яких розпочинається в 5-му класі, продовжується в 6-му класі з відповідним ускладненням та розширенням змісту. Таким чином забезпечується поступове нарощування обсягу та складності навчального матеріалу, його актуалізація, повторення, закріплення, що сприяє формуванню ключових та предметних компетентностей і способів діяльності на більш високому рівні узагальнення. Враховуючи психолого-вікові особливості учнів 5 класу, вивчення більш складних питань тем перенесено в 6 клас.
У кінці кожного класу передбачена тема «Практикум з використання інформаційних технологій», в рамках якої передбачається виконання комплексних навчальних проєктів з використанням усіх вмінь, знань, навичок і компетентностей, здобутих учнями при вивченні «Інформатики» в поточному і в попередньому роках. Проєкти можуть бути як індивідуальні, так і групові. Основою для досягнення очікуваних результатів навчання, визначених у модельній програмі, є діяльнісний підхід, що базується на створенні та опрацюванні інформаційних об’єктів, під час виконання операцій з якими формуються відповідні ключові та предметні компетентності. Діяльнісний підхід також передбачає реалізацію об’єктного підходу: інформаційні технології використовуються для опрацювання певних інформаційних об’єктів, які мають певні властивості; для опрацювання об’єкта необхідно змінити значення його властивостей; для змінення значень властивостей об’єкта над ним необхідно виконати певні дії – реалізувати певний алгоритм. Алгоритмічний підхід, який також є концептуальною основою модельної програми, полягає у представленні способів виконання операцій над об’єктами у вигляді алгоритмів. Це сприятиме розвитку в учнів алгоритмічного мислення, ознакою якого є уміння поділяти задачі на підзадачі, чітко формулювати правила виконання окремих операцій, враховуючи можливості їх виконавців. Відповідно до змісту модельної навчальної програми авторським колективом розроблено навчально-методичний комплекс, до складу якого входить підручник, збірка файлів-заготовок для реалізації практичної складової модельної програми, робочий зошит для учнів та комплект інтерактивних онлайн-вправ. Усі електронні матеріали комплексу розміщено на сайті підтримки модельної програми за адресою https://sites.google.com/pu.org.ua/allinf в розділі Електронні додатки ⇒ 5 клас НУШ.
Модельна навчальна програма «Інформатика 5-6 клас» (авт. Л. Козак., А. Ворожбит). Найповніше особливості цієї модельної навчальної програми можна відслідкувати через її змістові лінії, принципи та види навчальної діяльності. Змістові лінії програми визначені на основі напрямків інформатики, відповідають цифровій рамці компетентностей громадян України:
Цифрове середовище та безпека.
Мережеві технології для навчання, спілкування, співпраці.
Дані. Опрацювання даних. Моделі.
Цифрова творчість.
«Принцип концентричної наступності» реалізовується через розширення компетентностей, а не можливостей якоїсь комп’ютерної програми. Наприклад, змістова лінія «Дані. Опрацювання даних»: у 5 класі опрацьовуємо дані за допомогою текстового редактора, у 6 - за допомогою
електронних таблиць. У такий спосіб формується здатність застосовувати
отримані раніше знання в нових умовах.
«Принцип самостійного здобування та конструювання власних знань» реалізовується через визначення цілей власного навчання, планування навчальної діяльності самостійно чи з допомогою вчителя, пошуку необхідної інформації та даних, формування навичок самоконтролю та саморегуляції, уміння звертатися по допомогу, позитивного ставлення до помилок як до зони власного розвитку, участі у індивідуальній чи груповій проєктній діяльності, участі в обговореннях та дискусіях, рефлексії з приводу практичного досвіду. Це добре помітно у видах діяльності, які спеціально структуровано у групи:
Визначає мету...
Рефлексує та висловлюється про...
Визначає власні досягнення, поступ та зони розвитку...
«Принцип «від умінь до знань». Учні спочатку здобувають практичних досвід, його осмислюють і рефлексують, а тоді приходять до теоретичних висновків.
«Принцип «від уявлень до ставлень» - за допомогою видів діяльності подано методику формування ціннісних ставлень. «Інформатика, яка базується на цінностях» Види діяльності узагальнені і згруповані. В межах групи пропонується діяльність на вибір вчителя по зростанню складності із тим самим змістом. Наприклад, відтворює знання пояснює формулює правила розробляє алгоритми дій чи рекомендацій стосовно: ...(змістовий матеріал). Розмірковує обговорює аргументує висловлює власну позицію дискутує з приводу: ...(змістовий матеріал) Проекти: рекомендовано проводити паралельно вивченню теми; інтегрують в себе зміст інших галузей; у 5 класі є навчальними (частину змістового матеріалу учні вивчають в процесі участі у проєкті), у 6 класі – дослідницькі; пропонуються проєкти контраверсійного змісту для розвитку сміливості висловлювати свою аргументовану позицію; є проєкт обов’язкового і додаткового змісту.
Модельна навчальна програма «Інформатика. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Морзе Н.В., Барна О.В.)
В основу навчального курсу «Інформатика» для 5–6 класів покладено
розвивально-компетентнісний підхід, що передбачає формування предметних і ключових компетентностей, а також розвиток певних мисленнєвих навичок та обчислювального мислення. Програма ґрунтується на реалізації провідних ідей світових освітніх систем щодо підготовки громадян цифрового
суспільства. Очікувані результати навчання можуть бути досягнуті через зміст та пропоновані види навчальної діяльності, які об’єднані у три концепти: комп’ютер як напрямок науки, комп’ютер як інструмент, комп’ютер у суспільстві, що реалізуються 4-ма змістовними лініями: інформація, дані, моделі; цифрові пристрої; цифрова творчість; безпека та відповідальність.
Програма передбачає гнучке компонування навчального матеріалу у
тематичні блоки, міжпредметну інтеграцію із іншими освітніми галузями,
можливість впроваджувати на уроках інформатики інноваційні педагогічні
технології (навчання за методом навчальних проєктів, дослідницько-
пізнавальне навчання, проблемне та практико зорієнтоване навчання,
формувального оцінювання тощо).
Модельна навчальна програма «Інформатика. 5-6 класи» для закладів
загальної середньої освіти (авт. Радченко С. С., Боровцова Є. В.) побудована з використанням спіральної методики навчання, а саме: учні повторюють
матеріал на різних рівнях, щороку все більше поглиблюючи отримані знання та підвищують рівень сформованості предметних предметних та ключових
компетентностей.
Розвиток відповідального використання інформаційних технологій у
повсякденному житті, захисту власного інформаційного простору, дотримання норм соціальної, міжкультурної та міжособистісної взаємодії.
Розвиток особистості учня та учениці як грамотного, впевненого та
креативного користувача інформаційними технологіями.
Розвиток уміння критично оцінювати та застосовувати інформаційні
технології (включаючи нові та незнайомі технології), відповідально, спільно та ефективно вирішуючи проблеми.
Розвиток вміння аналізувати проблеми в цифровому середовищі, писати
комп’ютерні програми. Розвиток умінь презентувати себе, власну творчість, ідеї, створені продукти та інші результати індивідуальної та групової діяльності за допомогою цифрових пристроїв. Сприяє формуванню вміння працювати в команді, розвитку креативності, критичного мислення та комунікації. Відповідає рамкам цифрової компетентності для громадян України 2021, що адаптовані Міністерством цифрової трансформації згідно з рекомендаціями у сфері цифрових компетентностей від європейських та міжнародних інституцій від березня 2021 року (DigComp 2.1:
The Digital Competence Framework for Citizens).
У модельній навчальній програмі «Інформатика. 5-6 класи» (авт.
Завадський І.О., Коршунова О.В., Лапінський В.В.) розкрито інтеграційний
потенціал інформатики як однієї з дисциплін STEM-циклу, тому теми змістових ліній “Моделювання та структури даних”, а також “Алгоритми та програми” корельовано з курсом математики та інших навчальних дисциплін. Цю кореляцію відображено насамперед у стовпці “Види навчальної діяльності” основної частини програми, де пропонується математична тематика багатьох вправ, практичних робіт і проєктів. Наприклад, у темі “Моделювання в електронних таблицях” запропоновано навчатися створенню та інтерпретації діаграм, а також вибору типу діаграми для певних даних, що доповнює матеріал зі створення та тлумачення діаграм, включений до курсу математики 5 класу. А в темі “Алгоритми та програми” пропонується створювати алгоритми розв’язування задач, що вимагають розуміння поняття градусної міри кута та операцій з дробами, також відповідно до змісту курсу математики.
Загалом у змісті програми з інформатики в 5 класі умовно виокремлено
три основні теми:
• Інтернет. Інформаційні процеси та системи.
• Алгоритми та програми.
• Інформаційні моделі. Комп’ютерні презентації.
Укрупнення тем дає можливість змістити акцент із вивчення особливостей
тієї чи іншої інформаційної технології на опанування концептуальних понять та дає змогу формувати навчальну програму рівня закладу загальної середньої
освіти з урахуванням наявних можливостей (матеріального та кадрового
забезпечення, запитів щодо спрямованості освіти тощо). Разом з тим, під час
календарного планування освітнього процесу рекомендується кожну з тем
ділити на підтеми для забезпечення регулярного тематичного оцінювання.
Важливим напрямком навчальної діяльності, згідно з модельною
програмою, є реалізація проєктної методики навчання. Великий спектр
можливостей для творчості та дослідницької діяльності учнів дає використання в навчальному процесі мікрокомп’ютерів, наприклад таких як micro:bit, Arduino або Raspberry Pi. Реалізація навчальних проєктів із побудови прототипів та навчальних моделей на основі мікрокомп’ютерів дає змогу ознайомити учнів із такою технологією як робототехніка, та створює передумови для реалізації STEM-проєктів.
Під час реалізації навчальної програми рекомендуємо вчителю надавати учням чіткі інструкції щодо очікуваних результатів навчання, застосовувати особистісно-орієнтований підхід, що може бути забезпечений передусім вибором тем навчальних проєктів та ролей у груповій діяльності. Освітній процес має спрямовувати, спонукати та підтримувати розвиток суб’єктів навчання, сприяти формуванню патріотичної громадянської позиції та ціннісних орієнтирів. Зауважимо, що в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти можна використовувати лише ту навчальну літературу, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України і зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах.
Рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів (НУШ)
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. За вибором закладу оцінювання може здійснюватися за системою оцінювання, визначеною законодавством, або за власною шкалою. За умови використання власної шкали заклад має визначити правила переведення загальної оцінки результатів навчання семестрового та річного оцінювання до системи, визначеної законодавством, для виставлення у Свідоцтві досягнень.
Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.
За рішенням педагогічної ради (за потреби) заклад освіти може визначити адаптаційний період впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання, який може тривати тиждень, місяць, чверть, семестр.
Основною ланкою в системі контролю у закладах загальної середньої освіти є поточний контроль, що проводиться систематично з метою встановлення рівнів опанування навчального матеріалу та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання.
Тематичне оцінювання пропонується здійснювати на основі поточного оцінювання, з урахуванням якості виконання практичних робіт.
Семестрове оцінювання може здійснюватися за результатами контролю груп загальних результатів відображених у Свідоцтві досягнень. А саме, робота з інформацією, даними, моделями, створення інформаційних продуктів, робота у цифровому середовищі та безпечне і відповідальне використання інформаційних технологій. Фіксація записів тематичного та семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати. Оцінка за семестр може враховувати результати тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів. Оцінювання результатів навчальних досягнень за перший семестр здійснюється за рівневою системою, за другий семестр – бальною системо. Річне оцінювання проводиться за бальною системою з врахуванням відповідного рівня за перший семестр.
Якщо рівень результатів навчання учня (учениці) визначити неможливо з якихось причин, у класному журналі та свідоцтві досягнень, табелі навчальних досягнень роблять запис «не атестований(а) (н/а)».
6-11 класи
У новому навчальному році чинними залишаються накази і листи, методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та ведення ділової документації, викладені у документах МОН України:
1. У 2022/2023 навчальному році вивчення інформатики у 6-11 класах основної та старшої школи закладів загальної середньої освіти здійснюватиметься за типовими освітніми та навчальними програмами, що розміщені на офіційному веб сайті Міністерства освіти і науки України:
|
Класи (рівні) |
Рік затвердження програми |
Посилання |
|
6-9 класи |
2017 |
https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20sere dnya/programy-5-9-klas/onovlennya-12-2017/8informatika.docx |
|
10-11 класи. Рівень стандарту |
2017 |
https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20sere dnya/programy-10-11-klas/2018-2019/informatikastandart-10-11.docx |
|
10-11 класи. Профільний рівень |
https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20sere dnya/programy-10-11-klas/2018-2019/01/10-11profilniy-riven.docx |
Щодо викладання інформатики у 6-9 класах залишаються чинними методичні рекомендації 2017-2020 років для учнів, які вивчали інформатику у 2-4 класах.
10-11 класи. Рівень стандарту. Профільний рівень
1. Реалізація змісту освіти в 10-11 класах, визначеного Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392, відповідно до навчальних планів Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом МОН від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 № 1493), забезпечується в тому числі й вивченням «Інформатики» як вибірково-обов’язкового предмета.
Щодо викладання інформатики у 10 (11) класі на рівні стандарту як вибірково-обов’язкового предмета та профільному рівні діють методичні рекомендації 2018-2019 років.
2. Згідно з чинною навчальною програмою для 6–9 класів основним методичним підходом до вивчення предмета «інформатика» має бути розвивально-компетентнісний підхід. Основними складовими компетентності учнів є, по-перше, знання, але не просто інформація, а швидко змінювана, динамічна, різноманітна, яка потрібна для здійснення тієї чи іншої діяльності чи розв’язання певного кола пізнавальних і життєвих задач, виконання завдань, що виникають у процесі життєдіяльності в соціумі. По-друге, учням потрібні вміння застосувати ці знання у конкретній ситуації й розуміння, яким чином це зробити. По-третє, мають бути сформовані ціннісні орієнтації, потрібні суспільству й уміння адекватного оцінювання себе, світу, свого місця в світі, конкретного знання, необхідності чи непотрібності його для своєї діяльності, а також методу його здобування чи використання. Нова українська школа має бути зорієнтована на формування тих умінь і компетентностей, які будуть необхідними дитині для успішної самореалізації у житті.
3. Програма з інформатики у 8 класі залишається без змін, пропонується використовувати нові підручники, які згідно з наказом МОН від 22.02.2021 № 243 отримали гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», а саме:
5 підручників «Інформатика» для 8 класу закладів загальної середньої освіти авторських колективів:
· Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.;
· Морзе Н.В., Барна О.В.;
· Бондаренко О.О., Ластовецький В.В., Пилипчук О.П., Шестопалов Є.А.;
· Коршунова О.В., Завадський І.О., Стасюк З.Р.;
· Казанцева О.П., Стеценко І.В.
та один підручник з поглибленим вивченням інформатики авторського колективу Руденко В.Д., Речич Н.В., Потієнко В.О.
4. Вивчення інформатики на рівні стандарту здійснюється за навчальною програмою вибірково-обов'язкового предмету 10-11 кл. (рівень стандарту), затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №408. Ця програма розрахована на вивчення інформатики в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів як вибірково-обов'язкового предмету навчального плану в обсязі 105 годин, з яких 35 годин складає інваріантний базовий модуль.
Курс інформатики на рівні стандарту має модульну структуру і складається з двох частин – базового та вибіркових (варіативних) модулів.
Модуль — структурна одиниця модельної програми, подана як організаційно-методичний блок, що містить цілісний набір компетенцій, засвоєння яких суб'єктом навчання має стати результатом освітнього процесу в межах модуля.
Основою навчання інформатики в 10-11 класах є базовий модуль, зміст якого може бути розширений за рахунок вибіркових модулів. Базовий модуль, на вивчення якого відводиться 35 годин, завершує формування в учнів предметних і ключових компетентностей в області використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій на рівні, визначеному Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти. Цей модуль є мінімально допустимою нерозривною структурною одиницею програми.
Базовий модуль складається з 4 тем. Метою теми «Інформаційні технології в суспільстві» є ознайомлення учнів із тими технологіями, тенденціями, проблемами, яким не приділялася достатня увага в основній школі через вікові особливості сприйняття матеріалу або через те, що вони стали актуальними лише в останні кілька років.
Тема «Моделі і моделювання. Аналіз та візуалізація даних» може опрацьовуватися з використанням як табличного процесора, так і більш спеціалізованих програмних засобів. У разі використання табличного процесора основний наголос має бути зроблено не на функції та особливості середовища (адже принципи роботи в ньому мали бути засвоєні в основній школі), а на застосуванні здобутих в основній школі компетенцій до розв’язання практично значущих задач із обробки даних, які можуть постати в різних сферах людської діяльності. Задачі, які учні розв’язують під час вивчення цієї теми, можуть бути поділені на 3 типи: комп’ютерне моделювання, виявлення тенденцій у даних, оптимізаційні та розрахункові задачі. Передбачається, що учні мають набути таких компетенцій, як планування та проведення навчальних досліджень і комп’ютерних експериментів з різних предметних галузей, створення інформаційної моделі для розв’язування задач із різних предметних галузей, вибір методів та засобів візуалізації даних, тобто навчитися самостійно планувати дослідження та добирати засоби їх проведення.
Під час вивчення теми «Системи керування базами даних» в учнів формуються основи структурного мислення. Це досягається насамперед у процесі створення семантичних моделей предметних областей, на основі яких потім проектуються бази даних. Рекомендується виконувати таке моделювання спочатку без застосування програмних засобів, щоб мінімізувати вплив інтерфейсної особливості середовища тієї чи іншої СКБД на сутність процесу моделювання. Іншою важливою компетенцією є вміння формулювати та реалізовувати в СКБД запити на вибірку даних. Якщо тема вивчається в обсягах, передбачених у базовому модулі, то доцільно використовувати графічні засоби складання запитів на основі бланку запиту, однак не рекомендується обмежуватися складанням запитів за допомогою спеціальних майстрів, оскільки вони не дають змоги зрозуміти призначення і основні складові запиту до реляційної бази даних.
У темі «Мультимедійні та гіпертекстові документи» формується така предметна компетентність, як вміння створювати, ергономічно наповнювати даними, публікувати в Інтернеті та просувати веб-сайти. Ознайомлення з мовою гіпертекстової розмітки відбувається на оглядовому рівні, а основна увага має приділятися створенню веб-ресурсів за допомогою автоматизованих систем керування вмістом, що відповідає сучасній світовій тенденції, ергономічному розміщенню даних на веб-сторінках та їх художньо-естетичному оформленню, а також пошуковій оптимізації веб-ресурсів.
У випадку, якщо на вивчення інформатики як вибірково-обов’язкового курсу, навчальним планом передбачається більше ніж 35 годин, базовий модуль доповнюється чи розширюється вибірковими (варіативними) модулями з відповідною кількістю годин (наведені в програмі). Вибіркові модулі для розширення курсу учитель добирає відповідно до профілю навчання закладу освіти, запитів, індивідуальних інтересів і здібностей учнів, регіональних особливостей, матеріально-технічної бази та наявного програмного забезпечення.
5. Важливо дотримуватись різноманітності методологічних принципів шляхом зміни форм роботи (індивідуально, у малих групах, парах), а також технологій і стратегії навчання. Тематика завдань має охоплювати інші шкільні дисципліни, таким чином реалізуючи інтеграцію змісту навчання й сприяючи формуванню компетентностей.
Таблиця 1. Вибіркові модулі
|
№ з/п |
Вибірковий модуль |
Кількість годин |
Тема базового модуля, яка розширюється вибірковим |
|
1. |
Графічний дизайн |
35 |
|
|
2. |
Комп’ютерна анімація |
35 |
|
|
3. |
Тривимірне моделювання |
35 |
|
|
4. |
Математичні основи інформатики |
35 |
|
|
5. |
Інформаційна безпека |
17 |
|
|
6. |
Веб-технології |
35 |
Мультимедійні та гіпертекстові документи |
|
7. |
Основи електронного документообігу |
17 |
|
|
8. |
Бази даних |
35 |
Системи керування базами даних |
|
9. |
Формальна логіка |
35 |
|
|
10. |
Комп’ютерні технології опрацювання звукової інформації |
35 |
|
|
11. |
Креативне програмування |
35 |
|
Вибіркові модулі для розширення курсу учитель добирає відповідно профілю закладу ЗСО, запитів, індивідуальних інтересів і здібностей учнів, регіональних особливостей, матеріально-технічної бази та наявного програмного забезпечення. Реалізація профільного навчання під час викладання курсу може здійснюватися як шляхом розширення змісту окремих тем, так і завдяки добору профільно-орієнтованих навчальних проєктів.
Слід окремо зазначити, що для предмета "Технології" один з модулів обирається як базовий, тобто такий, зміст навчання якого має узагальнюючу спрямованість у межах обраного профілю навчання. Таким модулем можуть бути "Основи підприємницької діяльності", навчання якого слугуватиме формуванню ключових компетентностей, необхідних суб’єктам навчання практично всіх профілів, або "Креслення" (для інженерно-технологічних спеціалізацій), або інший модуль, зміст і передбачувані результати навчання якого необхідні для цілісного формування компетентностей суб’єктів навчання інженерно-технологічного профілю й споріднених профілів, або іншого профілю навчання.
Інші два модулі, зміст та передбачувані результати навчання яких вписуються в обраний профіль навчання й визначаються ним, мають добиратися з урахуванням наявності матеріального та інтелектуального забезпечення закладу освіти (наявність підручників та інших засобів навчання, рівня кваліфікації вчителів тощо).
Таким чином, у десятому й одинадцятому класах можуть вивчатися або предмет "Технології", або предмет "Інформатика", базовий модуль якого (що виокремлено явно – інформатика, або обрано з огляду на його найбільшу відповідність цілям навчання у межах обраного профілю – технології) доповнено двома модулями за вибором.
6. Важливо зазначити, що планування освітнього процесу має здійснюватися не на окремий навчальних рік, а на два навчальних роки.
Вчителі інформатики мають право розробляти та використовувати й власні вибіркові модулі за умови проходження ними експертизи у відповідній комісії Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України згідно з Порядком надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв (наказ МОН України від 20.07.2020 № 931 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2020 р. за № 1119/35402).
Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних стандартів таких документів у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи області є неприпустимим. Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання. Вчитель має право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників.
Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель має самостійно вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в підручнику. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем, але враховуючи, що на вивчення змістової лінії «Алгоритми та програми» має приділятися не менше 40% загального навчального часу в 6-8 класах і не менше 30% навчального часу в 9 класі.
Орієнтовне календарно-тематичне планування
авт. І.Завадський
6-9 клас, 10-11 клас базовий модуль, вибіркові модулі «Креативне програмування» (Python), «Креативне програмування» (Lazarus), «Блочне програмування», «Бази даних» http://surl.li/aceyd
авт. О.Пасічник
10-11 клас базовий модуль, вибіркові модулі «Креативне програмування», «Графічний дизайн», «Веб-технології», «Бази даних»
авт. Н.Морзе, О.Барна
6 клас https://goo.gl/XH7rbo
7 клас http://surl.li/accnx
8 клас http://surl.li/accmt
авт. Ривкінд Й.Я.
6 клас http://surl.li/accri
7 клас http://surl.li/accrf
8 клас http://surl.li/accrn
7. Вчителі інформатики можуть користуватися лише літературою, що має гри МОН України. (Лист МОН України №1,9-484 від 09.08.2021 р. «Про переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2022/2023 н.р. http://surl.li/acezo ).
Переліки навчальної літератури та навчальних програм для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2022/2023 н.р.:
у 6-9 класах закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою: http://surl.li/aceym
8. Методика проведення кожного уроку з інформатики визначається вчителем з урахуванням того, що обов’язковою передумовою успішного виконання вимог програми є практична діяльність учнів з індивідуальним доступом кожного учня до роботи з персональним комп’ютером.
При плануванні та підготовці до уроків учителю варто зважати на основні принципи шкільної інформатики:
- Застосування на практиці отриманих знань та навичок, розвиток предметних та ключових компетентностей учнів.
- Спрямованість на реальне життя та інтеграцію з іншими предметами.
- Активне навчання та творчість.
- Інновації як в освіті, так і в технологіях.
- Спільна навчальна діяльність завдяки роботі в парах та малих групах.
- Створення нових інформаційних продуктів та пошук нових знань.
- Вільний вибір програмних засобів та онлайн-сервісів для навчальної та практичної діяльності, зокрема можливість використання вільно поширюваного програмного забезпечення як альтернативи пропрієтарним програмним продуктам.
- Використання безпечних вебсередовищ та дотримання конфіденційності мережевої особистості учнів.
- Дотримання авторських прав розробників програм, добропорядне використання контенту.
Важливим чинником розвитку ключових компетентностей є інтегрованість змісту уроку інформатики, що передбачає:
- проблемну орієнтованість пропонованих на уроках завдань, що стимулює дискусію, обговорення, пошук різноманітних джерел інформації, зіткнення думок і переконань;
− пов’язаність змісту уроку з реальним життям;
− практичну значущість інформації, що знаходить підтвердження через реальні факти та в змодельованих на уроці ситуаціях.
Ключові компетентності можна розвивати завдяки відповідним формам роботи, які відображають комунікативно-діяльнісний підхід до навчального процесу.
Звертаємо увагу, що хоча з програми вилучені розділи узагальнення та повторення матеріалу, а також резервні години, учитель може передбачити необхідний, на його думку, час для повторення як на початку, так і наприкінці навчального року або півріччя.
9. Усі уроки курсу інформатики передбачають практичну роботу учнів за комп’ютером. У практичних завданнях слід передбачати використання актуального для учнів змістового матеріалу й завдань з інших предметних галузей. Проєктну діяльність та розв’язування компетентнісних задач у програмі інформатики можна застосовувати під час вивчення різних тем. Виконання навчальних проєктів дозволяє вчителю розширити рамки теми, а учневі – проявити свої творчі здібності. Проєктні завдання в курсі інформатики виконуються в невеликих групах, а компетентнісні – індивідуально. Таким чином, учням надається можливість практичного використання отриманих у межах теми (курсу) вмінь. Результати означеної діяльності необхідно представити у вигляді закінченого інформаційного продукту для того, щоб учні могли порівнювати свої роботи і навчатися один в одного у процесі публічної презентації виконаних робіт перед класом.
10. Умови навчання повинні забезпечувати ефективне засвоєння учнями програмового матеріалу та відповідати вимогам щодо безпеки життєдіяльності учасників навчального процесу. Програмою не обмежується використання вчителем різних видів апаратного та програмного забезпечення за умови відповідності його вимогам чинного законодавства, нормативних документів та даної Програми.
Зміст усіх практичних робіт має добиратися таким чином, щоб тривалість роботи за комп'ютером відповідала чинним санітарно-гігієнічним нормам.
Методика проведення кожного уроку визначається вчителем.
11. Обов’язковою передумовою успішного виконання вимог програми є практична діяльність учнів на кожному уроці, необхідною передумовою якої є індивідуальний доступ кожного учня до роботи з персональним комп’ютером та підключення комп’ютерного класу до швидкісного Інтернету (має бути передбачено поділ на групи з урахуванням принципу "один учень – один комп'ютер).
Обладнання має відповідати вимогам, викладеним у «Положенні про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів», (з урахуванням оновлених нормативів, чинних з 1 січня 2021 року, викладених у документі "Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти", наказ Міністерства охорони здоров'я України від 25 вересня 2020 року № 2205 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1111-20#Text ), технічним специфікаціям навчального комп'ютерного комплексу кабінету інформатики, навчального комп'ютерного комплексу (мобільного) та інтерактивного комплексу (інтерактивної дошки, мультимедійного проектора) для загальноосвітніх навчальних закладів.
Згідно нового санітарного регламенту при використанні технічних засобів навчання під час проведення навчального заняття потрібно чергувати види навчальної діяльності. Безперервна тривалість навчальної діяльності з ТЗН упродовж навчального заняття повинна бути:
- для учнів 6-7 класів - не більше 20 хвилин;
- для учнів 8-9 класів - 20-25 хвилин;
- для учнів 10-11(12) класів на 1-й годині занять до 30 хвилин, на 2-й годині занять - 20 хвилин.
- При здвоєних навчальних заняттях для учнів 10-11(12) класів - не більше 25-30 хвилин на першому навчальному занятті та не більше 15-20 хвилин на другому навчальному занятті.
Наказом МОЗ від 01.08.2022 р. №1371 внесено зміни до санітарного регламенту МОЗ для шкіл.
- У змінах зазначено, що в умовах воєнного стану, для учнів, які перебуваючи за кордоном здобувають освіту у другу зміну, початок занять повинен бути не пізніше 16:00 години.
- В умовах воєнного стану, для учнів 1-4 класів, які здобувають освіту перебуваючи за кордоном, допускається організація дистанційної форми навчання у другу зміну.
- В умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації іншого характеру безперервна тривалість навчальних занять при організації дистанційного навчання у синхронному форматі не повинна перевищувати для учнів:
- • 1-2 класів - 2 навчальних занять по 30 хвилин або 3 - по 20 хвилин;
- • 3-4 класів - 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 - по 30 хвилин, або 4 - по 20 хвилин;
- • 5-6 класів - 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 - по 35 хвилин, або 4 - по 25 хвилин;
- • 7-9 класів - 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 - по 40 хвилин, або 4 - по 30 хвилин, або 5 - по 25 хвилин;
- • 10-11 класів - 3 навчальних занять по 45 хвилин або 4 - по 35 хвилин, або 5 - по 30 хвилин, або 6 - по 25 хвилин.
Після занять із застосуванням ТЗН проводяться вправи з рухової активності та вправи гімнастики для очей. Не дозволяється одночасна робота за одним комп’ютером двох і більше учнів незалежно від їх віку. Вимоги до комп’ютерного обладнання, яким комплектуються навчальні приміщення, призначені для роботи з персональними комп’ютерами визначені у Типовому переліку комп’ютерного обладнання для закладів дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 02 листопада 2017 року № 1440, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 15 січня 2018 року за № 55/31507.
Відповідно до листа МОН від 17.07.2013 № 1/9-497 «Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов для роботи у кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів» щороку перед початком роботи учнів у кабінеті інформатики учитель проводить первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності, який знайомить учнів з правилами поведінки в кабінеті інформатики.
Оскільки обладнання кабінету інформатики (майстерень з технологій) може суттєво відрізнятися від нині прийнятих мінімальних стандартів, при обранні змісту навчання зазначене також має обов'язково враховуватися, оскільки для навчання за певним профілем обов'язковою є наявність відповідного програмно-апаратного забезпечення.
12. Використання неліцензійних примірників програмного забезпечення забороняється. Допускається використання програмного забезпечення лише на основі ліцензій вільного поширення або пропрієтарного відповідно до законодавства у сфері авторського права і суміжних прав, із дотриманням вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» до користувацьких інтерфейсів комп’ютерних програм.
На уроках інформатики при відсутності ліцензії на пакет офісних програм MS Office та іншого програмного забезпечення альтернативним може стати вільне програмне забезпечення, яке можна завантажити з офіційних сайтів (див. таблицю 6).
Таблиця 2. Використання вільного програмного
забезпечення при викладанні iнформатики
|
Клас |
Програмне забезпечення |
Альтернатива |
Посилання |
|
|
2,3,4 |
Тренажер миші |
WMouse |
||
|
2,3,4 |
Тренажер клавіатури |
Key |
||
|
2,3,4 |
Тренажер редагування тексту |
WCorrect |
||
|
2 |
Програмний комплекс "Інформатика. 1-й рік навчання" |
|
||
|
3 |
Програмний комплекс "Інформатика. 2-й рік навчання" |
|
||
|
2,3,4 |
Освітній програмний пакет |
GCompris |
https://www.microsoft.com/uk-ua/p/gcompris/9pgxjtcxn8qm?activetab=pivot:overviewtab |
|
|
4 |
ПЗ “Сходинки до інформатики®” |
Усім користувачам підручника “Інформатика” для 4 класу (авт. О. Андрусич, І. Стеценко) надається безкоштовно https://svitdovkola.org/books/inf4
|
|
|
|
2-9 |
Microsoft Word |
LibreOffice (Writer) |
LibreOffice https://www.libreoffice.org/download/download/ WPS Office |
|
|
WPS Office (Writer ) |
||||
|
7,9 |
Microsoft Excel |
LibreOffice (Calc) |
||
|
WPS Office (Spreadsheets) |
||||
|
6 |
Microsoft PowerPoint |
LibreOffice (Impress) |
||
|
WPS Office (Presentation) |
||||
|
9, 10 |
Microsoft Access |
LibreOffice (Base) |
||
|
6, 8 |
Вектолрний графічний редактор CorelDraw |
LibreOffice (Draw) |
||
|
Inkscape |
||||
|
6,8 |
Растровий графічний редактор Photoshop |
Gimp |
||
Paint.NET
|
||||
|
9 |
Редактор тривимірної графіки |
Blender |
|
|
|
Tinkercad |
||||
|
|
Редактор інтер’єрів |
Sweet Home 3D |
|
|
|
8 |
Аудіоредактор |
Audacity |
||
|
8 |
Відеоредактор |
OpenShot Video Editor |
|
|
|
8 |
Відеоконвертер |
Video Converter |
||
|
8 |
Відеоконвертер |
HandBrake |
||
|
8 |
Онлайн екранний запис |
Free Online Screen Recorder |
||
|
8 |
Запис відео з екрану комп’ютера |
OBS Studio |
||
|
8 |
конвертація відеофайлів |
Hand Brake |
||
|
8 |
Видавнича система |
Scribus |
||
|
8 |
Редактор асоціативних карт |
Freeplane |
|
|
|
Програмування |
||||
|
|
Середовище програмування |
Scratch |
|
|
|
|
сумісна з Delphi міжплатформна IDE |
Lazarus |
||
|
|
Середовище програмування
|
Python |
||
14. Оцінювання результатів навчання учнів у закладах загальної середньої освіти урегульовано такими документами:
- Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);
- Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 N 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08.05.2019 N 621), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за N 924/27369;
- Інструкція з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх
навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2006 N 496.
При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.
Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.
Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. При виставлення річної оцінки мають враховуватися: динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом року; важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті протягом навчального року знання тощо.
Наголошуємо, що відповідно до чинних нормативних актів семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Коригування семестрової оцінки проводиться згідно з пунктом 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2006 N 496. Коригування річної оцінки проводиться лише згідно з пунктами 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07 2015 N 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року N 621), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 р. за No 924/27369, річне оцінювання може коригуватись.
15. Формами оцінювання в інформатиці можуть бути:
· виконання завдань практичного змісту;
· тестування за допомогою програмних засобів або онлайнових сервісів;
· врахування особистих досягнень в опануванні інформаційних технологій;
· співбесіда (інтерв’ю) як доповнення до тестування або практичної роботи;
· взаємоконтроль учнів у парах або групах та самооцінка.
20. У класному журналі дата проведення уроку записується дробом, чисельник якого відповідає даті календарного планування (03/09). У разі будь-яких змін в організації навчально-виховного процесу першочергово вносяться зміни до календарного планування.
Відсутність учня на уроці позначається тільки буквою н. Відсутність учнів, які навчаються індивідуально, на предметних сторінках не фіксується.
Оцінювання різних видів діяльності та контролю роблять у формі називного відмінка ( І семестр, II семестр,Скоригована, Річна, ДПА).
21. У змісті уроку відповідно до календарного планування записується його тема. Якщо вона дуже велика, то можна робити окремі скорочення слів, які дають змогу повністю зрозуміти зміст теми. Проведення всіх навчальних занять (незалежно від режиму проведення) датується відповідно до календарно-тематичного планування.
22. Враховуючи, що Класний журнал є документом фінансової звітності, записи про проведені уроки повинні бути зроблені у день проведення уроку відповідно до календарного планування, запис тем та дат проведення уроків проводити наперед категорично забороняється. Завдання додому записується в основному відповідно до запланованого поурочним планом. Його запис має чітко вказувати на зміст (параграф, пункт параграфу, конспект, сторінку тощо) та спосіб виконання (прочитати, вивчити), скласти план, розв’язати, написати вправу, підготувати розповідь, дати відповіді на запитання.)
23. З метою активного залучення здобувачів освіти до дослідницько- експериментальної, конструкторської діяльності необхідно впроваджувати нові методи та форми організації освітнього процесу. З цією метою 05.08.2020 року Уряд ухвалив Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) до 2027 року. Із планом заходів щодо реалізації Концепції (Розпорядження Кабінету міністрів України від 13 .01 2021 р. № 131-р) можна ознайомитися за посиланням https://mon.gov.ua/ua/news/oprilyudneno-plan-zahodiv-shodo-realizaciyi-koncepciyi-rozvitku-stem-osviti-do-2027-roku. Документ визначає комплекс заходів, пов’язаних з формуванням і розвитком навичок науково-дослідницької та інженерної діяльності, винахідництва, підприємництва, ранньої професійної самовизначеності та готовності до усвідомленого вибору майбутньої професії, популяризацією науково-технічних та інженерних професій, поширенням інновацій у сфері освіти. Реалізація цієї Концепції передбачена на період до 2027 року.
Під час підготовки і проведення уроків педагогам необхідно звернути увагу на впровадження елементів STEM – освіти і ознайомитися з основними її завданнями і способами реалізації заходів.