Освітня програма на 2022/23 навчальний рік для базової та профільної середньої освіти
01-09-2022, 22:06
.jpg)
Структура освітньої програми
1. Вступ
2. Освітня програма першого циклу базової середньої освіти - адаптаційний (5-й клас)
2.1. Загальні положення
2.1.1. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою
2.1.2.Загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі базової середньої освіти та його розподіл між освітніми галузями за роками навчання
2.2. Навчальний план
2.3. Перелік модельних навчальних програм
2.4. Рекомендовані форми організації освітнього процесу
2.5. Опис інструментарію оцінювання
3. Освітня програма базової середньої освіти (6-9 класи) та профільної середньої освіти (10-11 класи)
3.1. Загальні положення.
3.1.1. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою.
3.1.2.Загальний обсяг навчального навантаження.
3.2. Навчальний план
3.3.Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями.
3.4. Перелік варіантів типових навчальних планів
3.5. Форми організації освітнього процесу
3.6. Опис інструментів оцінювання
4. Додатки
Додаток 1. Навчальний план для 5 класу
Додаток 2. Навчальний план з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов 6 – 9 класи
Додаток 3. Навчальний план для 10-11 класів
Додаток 4. Перелік модельних навчальних програм адаптаційного циклу (5-6 класи), за якими здійснюється вивчення предметів інваріантної складової навчального плану для учнів 5 класів
Додаток 5. Перелік програм, за якими здійснюється вивчення предметів інваріантної складової навчального плану для учнів 6-9 класів
Додаток 6. Перелік навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня. 10-11 класи.
Додаток 7. Перелік навчальних програм курсів за вибором та факультативів для учнів 6-9-х класів.
Додаток 8. Перелік навчальних програм курсів за вибором та факультативів для учнів 10-11 класів.
Додаток 9. Перелік програм гуртків.
Додаток 10. Орієнтований перелік інструментів формувального оцінювання.
ВСТУП
Освітня програма Кіцманського ЗЗСО І-ІІІ ст. «Кіцманський ліцей» Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області (далі – Заклад) містить комплекс освітніх компонентів, спланованих та організованих Закладом для досягнення учнями визначених цією програмою очікуваних результатів навчання, для всебічного розвитку, виховання і соціалізації особистостей, які здатні до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, мають прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готових до свідомого життєвого вибору, самореалізації, відповідальності, трудової діяльності, громадянської активності та досягнення відповідного рівня обов’язкових результатів навчання та сформованих компетентностей, визначених Державними стандартами освіти.
Освітня програма розроблена за змістом та на виконання:
· Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»;
·Указу Президента України від 16 березня 2022 року № 143 «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України»;
·постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні»;
· Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 № 2205;
· Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р;
· Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898;
· Наказу Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 235 «Про затвердження типових освітніх програм для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»;
·Наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 13.09.2021 № 983);
· Наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»;
· Наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 № 1493 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»;
· «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 02.11.2016 № 1319 та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства освіти і науки України»;
·Наказами Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795 (зі змінами, внесеними у додаток наказами Міністерства освіти і науки України від 10.08. 2021, № 898, від 29.09. 2021 р. № 1031, від 13.12. 2021 р. №1358, від 02.02. 2022 р. № 96, від 09.02. 2022 № 143, від 11.04. 2022 р. № 324) (гриф Міністерства станом на 01 серпня 2022 року надано 95 модельним навчальним програмам), від 03.08.2022 № 698 та від 12.08.2022 № 743-22 щодо оновлення змісту освітніх програм для учнів 1-11 класів.
Освітня програма Закладу містить 2 частин та додатки:
·Освітня програма першого циклу базової середньої освіти - адаптаційний (5-й клас);
·Освітня програма базової середньої освіти (6-9 класи) та профільної середньої освіти (10-11 класи)
Структура навчального року
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні», освітній процес у 2022/2023 навчальному році розпочнеться в День знань 1 вересня і триватиме до 30 червня 2023 року.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» на період тривалості воєнного стану призупиняється дія положення частини третьої статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» в частині тривалості освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти не менше 175 навчальних днів. 2022/2023 навчальний рік може тривати більше або менше 175 днів.
Тривалість та структура навчального року визначається закладом освіти з урахуванням навчального часу на проведення державної підсумкової атестації, навчальної практики, додаткових консультацій для усунення прогалин у навчанні, навчально-польових занять/зборів і навчально-тренувальних занять предмета «Захист України», інших форм організації освітнього процесу, визначених освітньою програмою закладу освіти.
Структура навчального року:
І семестр – 01.09.2022 – 30.12.2022
ІІ семестр – 16.01.2023 – 31.05.2023
Канікули:
осінні – 31.10.2022 – 06.11.2022 (7 днів);
зимові – 31.12.2022 – 15.01.2023 (16 днів);
весняні – 20.03.2023 – 26.03.2023 (7 днів).
Навчальні екскурсії, що передбачені навчальними програмами у 2022/2023 н.р. здійснити впродовж навчального року (за потреби дистанційно).
Орієнтовна дата проведення свята «Останній дзвоник» - 31 травня 2023 року.
Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення ДПА, ЗНО). Перелік предметів державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України. Терміни їх проведення визначаються навчальним закладом. Орієнтовні терміни проведення ДПА для 9-х класів – календарний тиждень після закінчення навчального року.
У поточному навчальному році заклад працює за п’ятиденним режимом роботи, з двома вихідними – субота, неділя. Навчальні заняття проводяться в одну зміну з 9.00 години.
Тривалість уроків у 5 – 11 класах 45 хв.
Тривалість перерв після третього і четвертого уроків 20 хвилин, після решти уроків по 10 хвилин, після сьомого уроку 5 хвилин. Уроки в класах починаються одночасно.
Щоденно о 9 годині 00 хвилин має проводитись загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України (стаття 2 Указу Президента України № 143 від 16 березня 2022 року «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», лист Міністерства освіти і Науки України від 16.03.2022 №1/3472-22).
2. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
для 5-го класу – перший цикл базової середньої освіти – адаптаційний
2.1. Загальні положення
Освітню програму для 5-го класу з навчанням українською мовою розроблено на основі Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898, Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 р. № 235
Освітня програма визначає: вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою базової середньої освіти та загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі (в годинах) та його розподіл між освітніми галузями.
Освітня програма включає:
·навчальний план 5-го класу;
·перелік модельних навчальних програм;
·рекомендовані форми організації освітнього процесу;
·опис інструментарію оцінювання.
Під час розроблення освітньої програми враховано гарантовані державою права щодо академічної, організаційної, фінансової і кадрової автономії Закладу, а також права педагогічних працівників на академічну свободу.
Відповідно до Закону України «Про освіту» метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.
2.1.1. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою
Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до Закладу досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).
У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.
Для проведення оцінювання наказом керівника Закладу створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.
Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.
2.1.2.Загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі базової середньої освіти та його розподіл між освітніми галузями за роками навчання
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-х класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти) сформовано відповідно до додатку 1 Типової освітньої програми для закладів з навчанням українською мовою.
Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми галузями та роками навчання.
Рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за освітніми галузями та роками навчання визначено відповідно до базових навчальних планів (додаток 23 Державного стандарту).
Загальний обсяг річного навчального навантаження для закладів із навчанням українською мовою (5 клас) згідно з типовим планом наведено в Таблиці 1.
Таблиця 1
|
Назва освітньої галузі |
Навчальне навантаження |
5 клас |
||
|
Рекомендоване* |
Мінімальне* |
Максимальне* |
||
|
Мовно-літературна ** |
На тиждень |
11 |
10 |
13 |
|
На рік |
385 |
350 |
455 |
|
|
Математична |
На тиждень |
5 |
4 |
6 |
|
На рік |
175 |
140 |
210 |
|
|
Природнича |
На тиждень |
2 |
1,5 |
3 |
|
На рік |
70 |
52,5 |
105 |
|
|
Соціальна і здоров’язбережувальна |
На тиждень |
1,5 |
1 |
3 |
|
На рік |
52,5 |
35 |
105 |
|
|
Громадянська та історична |
На тиждень |
1 |
1 |
2 |
|
На рік |
35 |
35 |
70 |
|
|
Технологічна |
На тиждень |
2 |
1 |
3 |
|
На рік |
70 |
35 |
105 |
|
|
Інформатична |
На тиждень |
1,5 |
1 |
2 |
|
На рік |
52,5 |
35 |
70 |
|
|
Мистецька |
На тиждень |
2 |
1 |
3 |
|
На рік |
70 |
35 |
105 |
|
|
Фізична культура*** |
На тиждень |
3 |
3 |
3 |
|
На рік |
105 |
105 |
105 |
|
|
Усього |
На тиждень |
29 |
|
|
|
На рік |
1015 |
|
|
|
|
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, вибіркових освітніх компонентів, проведення індивідуальних консультацій та групових занять |
На тиждень |
2 |
|
|
|
На рік |
70 |
|
|
|
|
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахуван ня поділу на групи) |
На тиждень |
31 |
|
|
|
На рік |
1085 |
|
|
|
|
Гранично допустиме навантаження учнів**** |
На тиждень |
28 |
|
|
|
На рік |
980 |
|
|
|
* Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі може збільшуватися до максимального показника з урахуванням перерозподілу різниці між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин інших освітніх галузей.
** Години мовно-літературної освітньої галузі можуть розподілятися на вивчення мови корінного народу, національної меншини та/або другої іноземної мови.
*** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.
**** Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей не повинна перевищувати загальної кількості годин, визначеної цим навчальним планом.
2.1.3. Загальний обсяг фактичного навчального навантаження
для 5-го класу
Таблиця 2
|
Назва освітньої галузі |
Навчальне навантаження |
|
|
|
5 клас |
|
||
|
Мовно-літературна ** |
На тиждень |
11+0,5+0,5+2 |
|
|
На рік |
385+17,5+ +17,5+70 |
|
|
|
Математична |
На тиждень |
5 |
|
|
На рік |
175 |
|
|
|
Природнича |
На тиждень |
2 |
|
|
На рік |
70 |
|
|
|
Соціальна і здоров’язбережувальна |
На тиждень |
1+0.5 |
|
|
На рік |
35+17,5 |
|
|
|
Громадянська та історична |
На тиждень |
1 |
|
|
На рік |
35 |
|
|
|
Технологічна |
На тиждень |
1 |
|
|
На рік |
35 |
|
|
|
Інформатична |
На тиждень |
1,5 |
|
|
На рік |
52,5 |
|
|
|
Мистецька |
На тиждень |
2 |
|
|
На рік |
70 |
|
|
|
Фізична культура*** |
На тиждень |
3 |
|
|
На рік |
105 |
|
|
|
Усього |
На тиждень |
31 |
|
|
На рік |
1015+70 |
|
|
|
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, вибіркових освітніх компонентів, проведення індивідуальних консультацій та групових занять |
На тиждень |
|
|
|
На рік |
|
|
|
|
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) |
На тиждень |
31 |
|
|
На рік |
1085 |
|
|
|
Гранично допустиме навантаження учнів**** |
На тиждень |
28 |
|
|
На рік |
980 |
|
2.2.Навчальний план
Навчальний план містить:
- перелік предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також перелік міжгалузевих інтегрованих курсів;
- розподіл навчального навантаження між навчальними предметами (інтегрованими курсами), обов’язковими для вивчення;
- додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять.
Навчальне навантаження у навчальному плані орієнтоване на «рекомендований» навчальний час, визначений базовим навчальним планом Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі на адаптаційному циклі навчання базової середньої освіти.
Враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів додаткові 2 години та перерозподілені години для вивчення навчальних предметів, інтегрованих курсів, курсів за вибором, через які реалізуються освітні галузі використано на вивчення англійської мови +0,5 год., зарубіжну літературу +0,5 год., курсу «Вчимося жити разом» +0,5 год. та другу іноземну мову (німецьку) +2 год.
Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей у навчальному плані не перевищує загальнорічної кількості навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи), визначеної базовим навчальним планом, з дотриманням вимог гранично допустимого річного навчального навантаження учнів.
2.3. Перелік модельних навчальних програм
Модельні навчальні програми обрані педагогічними працівниками з переліку, рекомендованого Міністерством освіти і науки України і мають відповідний гриф.
|
Освітня галузь |
Перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів |
Модельна програма |
|
Мовно-літературна |
Українська мова |
Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Заболотний О. В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В.,Попова Т. Д.) |
|
Українська література |
Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б.) |
|
|
Зарубіжна література |
Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Ніколенко О.М., Ісаєва О.О., Клименко Ж.В., Мацевко-Бекерська Л.В., Юлдашева Л.П., Рудніцька Н.П., Туряниця В. Г., Тіхоненко С.О., Вітко М.І., Джангобекова Т.А.) |
|
|
Англійська мова |
«Іноземна мова 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М., Кіор Т. М.) |
|
|
Німецька мова |
Модельна навчальна програма «Друга іноземна мова. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М., Кіор Т. М., Мацькович М. Р., Глинюк Л. М., Браун Є. Л.) |
|
|
Математична освітня галузь |
Математика |
Модельна навчальна програма «Математика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Скворцова С. О., Тарасенкова Н. А.). |
|
Природнича освітня галузь |
Інтегрований курс “Пізнаємо природу” |
Модельна навчальна програма “Пізнаємо природу” 5-6 класи(інтегрований курс). Автори: Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І. |
|
Соціальна і здоров'язбережувальна освітня галузь |
Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» |
Модельна навчальна програма «ЗДОРОВ’Я, БЕЗПЕКА ТА ДОБРОБУТ. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори: Шиян О., Волощенко О., Гриньова М., Дяків В., Козак О., Овчарук О., Седоченко А., Сорока І., Страшко С.) |
|
Вчимося жити разом |
Модельна навчальна програма «ВЧИМОСЯ ЖИТИ РАЗОМ. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Лаврентьєва І.В., Хомич О.Л.) |
|
|
Громадянська та історична |
Вступ до історії України та громадянської освіти |
Модельна навчальна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти (автори Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба О.В., Майорський В.В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я.) |
|
Інформатична |
Інформатика |
Модельна навчальна програма «Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Завадський І.О., Коршунова О.В., Лапінський В.В.) |
|
Технологічна |
Технології |
Модельна навчальна програма «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Ходзицька І. Ю, Горобець О.В, Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С., Приходько Ю. М.) |
|
Мистецька |
Музичне мистецтво |
Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (автори: Масол Л. М., Просіна О. В.) |
|
Образотворче мистецтво |
Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (автори: Масол Л. М., Просіна О. В.) |
|
|
Фізична культура |
Фізична культура |
Модельна навчальна програма «Фізична культура. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Педан О.С., Коломоєць Г. А. , Боляк А. А., Ребрина А. А., Деревянко В. В., Стеценко В. Г., Остапенко О. І., Лакіза О. М., Косик В. М. та інші) |
Згідно рекомендацій на основі модельних навчальних програм, вчителі закладу розробили навчальні програми предметів, інтегрованих курсів, що містять деталізований опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідними модельними навчальними програмами. Навчальні програми, що розроблені на основі модельних навчальних програм, затверджені педагогічною радою закладу (Протокол №1 від 31.08.22)
2.4. Рекомендовані форми організації освітнього процесу
Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб. У разі необхідності освітній процес може здійснюватися із використанням технологій дистанційного навчання.
Вибір форм організації освітнього процесу здійснено у рамках академічної свободи і залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності), а також форм здобуття освіти.
За потреби заклад освіти може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), педагогічний патронаж), реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня.
Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08.2012 наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016) клас може ділитися на групи під час вивчення української та іноземної мов за умови більше 27 учнів у класі, під час проведення практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
· формування компетентностей;
· розвитку компетентностей;
· перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
· корекції основних компетентностей;
· комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемні уроки, відео-уроки тощо.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності.
Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт).
Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, за виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу. Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
За потреби здобуття освіти здійснюється за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладі освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, зокрема тих, що забезпечують здобуття освіти за мережевою формою здобуття освіти. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується директором та підписується батьками.
З метою належної організації освітнього процесу в 5-му класі організовано навчання з інклюзивною формою здобуття освіти для дитини з особливими освітніми проблемами та індивідуальне навчання (педагогічний патронаж).
2.5. Опис інструментарію оцінювання
Відповідно до Рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 01 квітня 2022 р. № 289 основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. За вибором закладу оцінювання буде здійснюватися за системою оцінювання, визначеною законодавством. Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюється за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.
Навчальні досягнення здобувачів у 5 класі здійснюються у бальному оцінюванні, яке передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Оцінювання є зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти, ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів педагоги керуються такими категоріями критеріїв:
· розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;
· комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);
· планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;
· рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.
Поточне формувальне оцінювання здійснюється системно в процесі навчання на основі викладеного нижче алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання, що, зокрема, забезпечить наступність між підходами до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової і базової середньої освіти:
-формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей на певний період (наприклад, заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо). Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою, та критерії оцінювання.
-інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року. Доцільно впроваджувати поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності.
-надання учням зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних досягнень відповідно до визначених цілей. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Важливо не протиставляти учнів одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня/учениці. Труднощі в навчанні доцільно обговорювати з учнями індивідуально. Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності.
-створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія). Під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям. Важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання.
-корегування освітнього процесу з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів.
У формувальному оцінюванні, зокрема для самооцінювання та взаємооцінювання, рекомендовано використовувати інструменти з орієнтовного переліку, наведеного у Додатку 10.
Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі/учениці, його/її батькам (іншим законним представникам).
Відомості, отримані під час підсумкового та, у разі застосування, проміжного, оцінювання результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема, для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед учнем/ученицею, та коригування освітнього процесу.
Для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти, вчителі закладу випішили два місяці (вересень – жовтень) 5-му класі здійснювати проміжне оцінювання результатів навчання учнів за рівневою шкалою, а його результати позначати словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий» (В), та супроводжувати вербальною характеристикою з орієнтацією на досягнення учня/учениці (а не на помилки або невдачі). При переході від оцінювання за рівневою шкалою з листопада І-го семестру до оцінювання за бальною шкалою рекомендовано при виставленні річної оцінки орієнтуватись на оцінку за ІІ семестр, а можливу різницю між рівнями результатів навчання у І та ІІ семестрах враховувати шляхом виставлення річної оцінки, що відповідає вищому показнику. Якщо рівень результатів навчання учня/учениці визначити неможливо через тривалу відсутність учня/учениці, у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а)).
Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів 5-6 класів,
які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти
|
Рівні результатів навчання |
Бал |
Загальна характеристика |
|
І. Початковий |
1 |
Учень/учениця розрізняє об'єкти вивчення |
|
2 |
Учень/учениця відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення |
|
|
3 |
Учень/учениця відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання |
|
|
ІІ. Середній |
4 |
Учень/учениця з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, повторює за зразком певну операцію, дію |
|
5 |
Учень/учениця відтворює основний навчальний матеріал, з помилками й неточностями дає визначення понять, формулює правило |
|
|
6 |
Учень/учениця виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу; відповідає правильно, але недостатньо осмислено; застосовує знання при виконанні завдань за зразком |
|
|
ІІІ. Достатній |
7 |
Учень/учениця правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, наводить окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії |
|
8 |
Учень/учениця має достатні знання, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність; відповіді логічні, хоч і мають неточності |
|
|
9 |
Учень/учениця добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, аналізує й систематизує інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією |
|
|
ІV. Високий 1 |
10 |
Учень/учениця має повні, глибокі знання, використовує їх у практичній діяльності, робить висновки, узагальнення |
|
11 |
Учень/учениця має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, знаходить інформацію та аналізує її, ставить і розв'язує проблеми |
|
|
12 |
Учень/учениця має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійно аналізує, оцінює, узагальнює опанований матеріал, самостійно користується джерелами інформації, приймає обґрунтовані рішення |
Формувальне (поточне формувальне) оцінювання, окрім бального може здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).
Основною ланкою в системі контролю є поточний контроль, що проводиться систематично з метою встановлення рівнів опанування навчального матеріалу та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання. Основна функція поточного контролю – навчальна. Запитання, завдання, тести, тощо спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою класу. Тематичне оцінювання здійснюється на основі поточного оцінювання із урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт, або без проведення подібних робіт залежно від специфіки навчального предмета. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються. Семестрове оцінювання може здійснюватися за результатами контролю груп загальних результатів відображених у Свідоцтві досягнень. Семестровий контроль проводиться з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів і підтвердження результатів поточних оцінок, отриманих учнями раніше. Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості учнів, що дає змогу реалізувати диференційований підхід до навчання. Семестровий контроль може бути комплексним, проводитись у формі тестування тощо. Фіксація записів тематичного та семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати. Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів.
Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри. Окремі види контрольних робіт, як правило, не проводяться.
Річне оцінювання здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі. Поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів здійснюється відповідно до вимог відповідних модельних навчальних програм із застосуванням таких основних форм та способів:
· усної (зокрема шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування);
· письмової, у тому числі графічної (зокрема шляхом виконання діагностичних, самостійних та контрольних робіт, тестування, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами, контурними картами тощо);
· цифрової (зокрема шляхом тестування в електронному форматі);
· практичної (зокрема шляхом організації виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проєктів, виготовлення виробів, роботи з біологічними об'єктами, хімічними речовинами тощо).
Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюють відповідно до індивідуальної програми розвитку, що розробляється на основі висновку фахівців інклюзивно-ресурсного центру, де зазначено труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, що можуть впливати на ефективність застосування певних форм оцінювання.
Добір форм оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюють індивідуально з обов’язковим урахуванням їх можливостей функціонування, життєдіяльності та здоров’я.
При оцінюванні рівня сформованості предметних компетентностей учнів з особливими освітніми потребами вилучають ті складові (знання, вміння, види діяльності та інше), опанування якими є утрудненим або неможливим для учня з огляду на труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я.
У рамках академічної свободи педагогічні працівники здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети.
3. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
базової середньої освіти (6-9 класи)
та профільної середньої освіти (10-11 класи)
3.1. Загальні положення
Освітня програма складена на підставі Типових освітніх програм для закладів загальної середньої освіти, розроблених на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»:
для 6-9 класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» ;
для 10-11 класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».
Освітня програма визначає загальний обсяг навчального навантаження базової середньої освіти та профільної середньої освіти, його розподіл між освітніми галузями; очікувані результати навчання учнів; рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти; вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.
3.1.1. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття повної загальної середньої освіти.
Повна загальна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття повної загальної середньої освіти цього ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.
3.1.2. Загальний обсяг навчального навантаження
Навчальне навантаження у типових навчальних планах орієнтоване на «рекомендований» навчальний час, визначений базовим навчальним планом Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі.
Обсяг навчального навантаження для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік; для 7‑х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.
Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-го класу – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.
Додаткові години для вивчення навчальних предметів, інтегрованих курсів, курсів за вибором, через які реалізуються освітні галузі, проведення індивідуальних консультацій та групових занять заклад загальної середньої освіти розподіляє самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, що відображається в освітній програмі закладу.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу (Додатки 1,2,3). Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.
3.2.Навчальний план
Навчальний план освітнього закладу дає цілісне уявлення про зміст і структуру кожного рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети та охоплює інваріантну та варіативну складову.
Інваріантна складова забезпечує реалізацію змісту освіти на рівні Державного стандарту. Варіативна складова враховує додатковий час на окремі предмети, що надає можливість доповнити державний стандарт з метою надання більш якісної освіти та сформована відповідно з розробленими МОН України методичними рекомендаціями з питань викладання окремих предметів.
Інваріантна складова забезпечує реалізацію змісту освіти на рівні стандарту та, залежно від обраного профілю навчання, розрахована на формування у кожного учня ключових компетентностей; варіативна складова поділена на блоки: поглиблене вивчення предметів, додатковий час на предмети інваріантної складової, курси, факультативи та індивідуально-групові заняття.
Розподіл годин між окремими курсами здійснюється за відповідними навчальними програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України. Предмети інваріантної складової навчального плану, що не мають цілої кількості годин, будуть викладатися протягом навчального року за розкладом.
Перелік окремих предметів, факультативів, курсів за вибором передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту. Варіативна складова сформована з урахуванням освітніх потреб учнів та можливостей нашого закладу.
Враховуючи освітні потреби та інтереси здобувачів освіти, побажання батьків, результати анкетування та опитування, фахову підготовку педагогічних кадрів починаючи з 5 класу організовано посилене вивчення окремих предметів: української та іноземних мов.
У 10-11-х класах запроваджене профільне навчання – філологічний профіль (предмет – українська мова).
Варіативна складова навчального плану базової середньої освіти використовується на:
Ø підсилення предметів інваріантної складової – української та англійської мов. Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми з української та англійської мов здійснюється вчителями самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується заступником закладу освіти. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години:
|
|
5 клас |
6 клас |
7 клас |
8 клас |
9 клас |
|
Українська мова |
4 |
3,5+0,5 |
2,5+0,5 |
2+1 |
2+1 |
|
Перша іноземна мова (англійська) |
3,5+0,5 |
2+2 |
2+2 |
2+2 |
2+1 |
|
Друга іноземна мова (німецька) |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
10 клас |
11 клас |
|
|
Українська мова |
2+2 |
2+2 |
|
Іноземна мова (англійська) |
2+1 |
2+2 |
|
Друга іноземна мова (німецька) |
- |
2 |
|
«Країнознавство (німецька мова) 10-11 класи» |
1 |
- |
Відповідно до Концепції профільного навчання в старшій школі профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові загальноосвітні, профільні та курси за вибором, факультативи. Курси за вибором – це курси профільного характеру, які поглиблюють та розширюють межі профільних предметів, розвивають і доповнюють їх зміст (деякі з них інтегрують зміст). Саме з метою наскрізного викладання двох іноземних мов ввкдено спецкурс «Країнознавство (німецька мова) 10 клас».
Ø впровадження факультативів:
- у 6-му класі – факультатив «Я – моє здоров’я – моє життя»
Тренінговий курс “Я – моє здоров’я – моє життя” – це складова частина програми “Сприяння просвітницькій роботі “рівний – рівному” серед молоді України щодо здорового способу життя”. Матеріали розроблено в рамках проекту “Освітня політика та освіта “рівний – рівному””, що реалізується Міністерством освіти і науки України, Академією педагогічних наук України, Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй. Метою курсу є навчання дітей і підлітків здоровому способу життя та започаткування в ранньому віці моделей поведінки, що сприяють здоров’ю та запобігають ризику.
- у 7-х та 8-х класах – факультатив «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція». Для формування гармонійної особистості, соціально-психологічного супроводу професійного та особистісного самовизначення.
Ø індивідуальні заняття та групові консультації використовуються для підготовки здобувачів освіти до ЗНО:
- 10 клас – індивідуальні заняття з української мови
- 10 клас – індивідуальні заняття з англійської мови
- 10 клас – індивідуальні заняття з біології
- 10 клас – індивідуальні заняття з географії
- 11 клас – індивідуальні заняття з української мови
- 11 клас – індивідуальні заняття з історії
- 11 клас – індивідуальні заняття з математики
Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. У Кіцманському ЗЗСО І-ІІ ст. «Кіцманському ліцеї» із запропонованого переліку учні обрали («Інформатику» та «Мистецтво». Ці два предмети одночасно вивчатимуться в 10 і 11 класах (по 1,5 год.).
У 5-7 класах викладатимуться окремі курси «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» по 1 годині.
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань нашого освітнього закладу. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура", "Основи здоров'я" та Інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.
Змістове наповнення предмета «Фізична культура» Кіцманського ЗЗСО І-ІІІ ст. «Кіцманський ліцей» формує самостійно з варіативних модулів відповідно до вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Через варіативні модулі реалізуються окремі види спорту: «Легка атлетика», «Футбол», «Волейбол», «Баскетбол» та «Гімнастика» для 6-9-х класів і «Легка атлетика», «Футбол», «Волейбол», та «Гімнастика» для 10-11-х класів.
Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.
У відповідності до Пояснювальної записки до Типових навчальних планів для основної школи загальноосвітніх навчальних закладів гранично допустиме навантаження у 6-х класах - 31 годину, в 7-х класах - 32 години, в 8-11 класах – 33 години, що не перевищує допустимої сумарної кількості годин тижневого навантаження учнів, встановленої Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОЗ України від 25.09.2020 року № 2205. Години фізичної культури не враховані при визначенні гранично допустимого навантаження.
Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".
Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків)компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.
Навчальний план зорієнтовано на роботу закладу за 5-денним навчальним тижнем.
Навчальні плани закладу спрямовані на задоволення освітніх запитів і потреб учнів та їх батьків. При складанні навчального плану враховано реальний стан навчально-методичного та кадрового забезпечення освітнього процесу в закладі. Такі структура та зміст навчального плану спрямовують організацію освітнього процесу в закладі на розкриття та розвиток творчих здібностей учнів, створюють умови для майбутнього професійного самовизначення та самореалізації, а також формуванню та реалізації життєвих планів учнів.
3.3.Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями
Відповідно до мети та загальних цілей Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р №898, Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затверджених Кабінетом Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392( із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ№ 538 від 07.08.2013, № 143 від 26.02.2020) визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної галузі та навчальних програм.
Результати навчання в 6-11 класах повинні бути зорієнтовані на формування таких ключових компетентностей учнів.
|
№ з/п |
Ключові компетентності |
Компоненти |
|
1 |
Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами |
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
|
2 |
Спілкування іноземними мовами |
Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
|
3 |
Математична компетентність |
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
|
4 |
Основні компетентності у природничих науках і технологіях |
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
|
5 |
Інформаційно-цифрова компетентність |
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
|
6 |
Уміння вчитися впродовж життя |
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
|
7 |
Ініціативність і підприємливість |
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
|
8 |
Соціальна і громадянська компетентності |
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
|
9 |
Обізнаність і самовираження у сфері культури |
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва |
|
10 |
Екологічна грамотність і здорове життя |
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
- організацію освітнього середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
- окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
- предмети за вибором;
- роботу в проектах;
- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Наскрізні лінії ключових компетентностей:
|
Наскрізна лінія |
Коротка характеристика |
|
Екологічна безпека й сталий розвиток |
Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
|
Громадянська відповідальність |
Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
|
Здоров'я і безпека |
Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
|
Підприємливість і фінансова грамотність |
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Враховуючи призначення і місце школи в освітньому просторі заклад працює над досягненням таких цілей та задач:
- забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту базової, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог Державних стандартів;
- гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
- створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння освітніх програм;
- формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
- забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів.
3.4. Перелік варіантів типових навчальних планів
Освітня програма базової середньої освіти та повної загальної середньої освіти (профільної освіти) окреслює організацію закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Він охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.
Варіативна складова навчального плану визначена на основі побажань учнів та їх батьків, з урахуванням особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів та використовується на підсилення предметів інваріантної складової, запровадження факультативів, що розширюють світоглядне спрямування:
Ø 6-9 класи - Навчальний план закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання і вивченням двох іноземних мов 5 – 9 класи (таблиця 10 до Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»);
Ø 10-11 класи - Навчальний план класів з поглибленим вивченням окремих предметів (таблиця 2 до Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»).
3.5. Форми організації освітнього процесу
Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.
Основною формою організації освітнього процесу є класно-урочна система. В освітньому процесі використовуються різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок; нетрадиційний урок тощо.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт).
Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей.
Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
З метою забезпечення в гімназії єдиних підходів до створення електронного освітнього середовища освітній процес під час дистанційного навчання організовується через сервіси Classroom, МЕЕТ, Zoom.
Організація освітнього процесу під час дистанційного навчання може передбачати навчальні (у тому числі практичні, лабораторні) заняття, вебінари, онлайн форуми та конференції, самостійну роботу, дослідницьку, пошукову, проєктну діяльність, навчальні ігри, консультації та інші форми організації освітнього процесу.
Організація освітнього процесу має забезпечувати регулярну та змістовну взаємодію суб’єктів дистанційного навчання, з використанням форм індивідуальної та колективної навчально-пізнавальної діяльності учнів, а також здійснення ними самоконтролю під час навчання. Отримання навчальних матеріалів, спілкування між суб’єктами дистанційного навчання під час навчальних занять, що проводяться дистанційно, забезпечується передачею відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації в синхронному або асинхронному режимі.
Педагогічні працівники самостійно визначають режим (синхронний або асинхронний) проведення навчальних занять. При цьому не менше 30 відсотків навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти, забезпечується в синхронному режимі.
Для учнів, які не можуть взяти участь у синхронному режимі взаємодії з поважних причин (стан здоров’я, відсутність доступу (обмежений доступ) до мережі Інтернет або технічних засобів навчання, зокрема дітей із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, багатодітних, мало забезпечених сімей тощо), заклад освіти забезпечує використання інших засобів комунікації, доступних для учнів за особистою заявою батьків/офіційних представників (телефонний, поштовий зв'язок тощо).
Заклад освіти забезпечує регулярне відстеження результатів навчання учнів, а також надання їм підтримки в освітньому процесі (за потреби).
Оцінювання результатів навчання учнів проводяться за видами оцінювання, визначеними спеціальними законами, і відповідно до критеріїв, визначених Міністерством освіти і науки України. Оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій.
Перевірка робіт учнів відбувається в термін, вказаний учителем. Якщо робота на перевірку надана невчасно, її перевірка здійснюється тільки за згодою вчителя. Вчитель має право за певними видами робіт здійснювати вибіркову перевірку надісланих учнями виконаних завдань.
Облік навчальних занять і результатів навчання учнів під час дистанційного навчання здійснюється відповідно до законодавства. Організація освітнього процесу під час дистанційного навчання здійснюється з дотриманням вимог законодавства про освіту, захист персональних даних, а також санітарних правил і норм (щодо формування розкладу навчальних занять, рухової активності (фізкультхвилинок), вправ для очей, тривалості виконання завдань для самопідготовки у позанавчальний час). Дистанційне навчання організовується для учнів, які не мають медичних протипоказань до занять з комп’ютерною технікою.
Облік навчальних занять і результатів навчання під час дистанційного освітнього процесу здійснюється відповідно до законодавства (у класному журналі). За рішенням педагогічної ради для організації дистанційного навчання використовується електронний розклад занять, електронний класний журнал та щоденники «Нові знання».
7.Опис інструментів оцінювання
Удосконалення загальної середньої освіти спрямовано на переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, навчання його самостійно оволодівати новими знаннями. Сучасна молода людина об'єктивно змушена бути більш мобільною, інформованою, критично і творчо мислячою, а значить і більш мотивованою до самонавчання і саморозвитку.
Новий етап у розвитку шкільної освіти пов'язаний із упровадженням компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу.
Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. Упровадження компетентнісного підходу передбачає обов'язкове прогнозування результативної складової змісту, що вимагає адекватних змін у системі оцінювання навчальних досягнень.
У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результатів навчальних досягнень школярів як складової навчального процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач.
Результати навчальної діяльності учнів на всіх етапах шкільної освіти не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками, метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.
Компетентності не суперечать знанням, умінням, навичкам, вони передбачають здатність осмислено їх використовувати. Удосконалення освітнього процесу з урахуванням компетентнісного підходу полягає в тому, щоб навчити учнів застосовувати набуті знання й уміння в конкретних навчальних та життєвих ситуаціях.
Оцінювання результатів навчання учнів 6-11-х класів у закладі здійснюється відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17), наказу МОН України від 21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти», Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07 2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року № 621).
Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом.
Під час оцінювання навчальних досягнень враховуються дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем/ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності.
Оцінювання навчальних досягнень учнів основної та старшої школи здійснюється за 12-бальною шкалою. Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.
Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.) та Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти. Критерії, що розробляються вчителями спільно з учнями для оцінювання різних видів завдань, для різних занять або навчальних тем розміщуються в навчальних кабінетах або ж оголошуються перед початком виконанням робіт. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з усіх предметів розміщені на офіційному сайті закладу.
Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.
Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об’єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.
Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу). Перед початком вивчення чергової теми всі учні ознайомлюються з тривалістю вивчення теми (кількість занять), кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення, умовами оцінювання. Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує: усунення безсистемності в оцінюванні, підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь, індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання, систематизацію й узагальнення навчального матеріалу, концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета. Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, всіх видів навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми та навчальної активності школярів.
Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік – на основі семестрових оцінок. При цьому вчителями враховується динаміка особистих навчальних досягнень учня/учениці з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Учень/учениця має право на підвищення семестрової оцінки.
Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. При виставлення річної оцінки враховуються: динаміка особистих навчальних досягнень учня/учениці з предмета протягом року, важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту, рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті знання протягом навчального року тощо. Коригування семестрової оцінки проводиться згідно з пунктом 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496. Коригування річної оцінки проводиться згідно з пунктами 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07 2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року № 621).
Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, повної загальної середньої освіти вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації.
Додаток 1
до Освітньої програми
Затверджую
Директор ______________ Руслана КОСТЮК
«____»_____________2022 р.
М.П
Навчальний план
Кіцманського ЗЗСО І-ІІІ ст. «Кіцманський ліцей»
для 5 класу з навчанням українською мовою
(Додаток 3 до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОНУ від 19.02.2021 N235)
|
Освітня галузь |
Інваріантна складова |
5 клас |
|
Мовно-літературна |
Українська мова |
4 |
|
Українська література |
2 |
|
|
Зарубіжна література |
1.5+0.5* |
|
|
Іноземна мова (англійська) |
3.5+0.5* |
|
|
Друга іноземна мова (німецька) |
2* |
|
|
Математична |
Математика |
5 |
|
Алгебра |
|
|
|
Геометрія |
|
|
|
Природнича |
Інтегрований курс «Пізнаємо природу» |
2 |
|
Біологія |
|
|
|
Географія |
|
|
|
Фізика |
|
|
|
Хімія |
|
|
|
Соціальна і здоров’язбережувальна |
Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» |
1 |
|
Вчимося жити разом |
0,5 |
|
|
Громадянська та історична |
Вступ до історії України та громадянської освіти |
1 |
|
Історія України. Всесвітня історія |
- |
|
|
Історія України. |
- |
|
|
Всесвітня історія |
- |
|
|
Громадянська освіта |
- |
|
|
Правознавство |
- |
|
|
Інформатична |
Інформатика |
1,5 |
|
Технологічна |
Технології |
1* |
|
Мистецька |
Музичне мистецтво |
1 |
|
Образотворче мистецтво |
1 |
|
|
Мистецтво |
- |
|
|
Фізична культура |
Фізична культура |
3 |
|
|
Разом інвар. складова |
26+3+2* |
|
Разом (без фізичної культури + фізична культура) |
26 + 3 |
|
|
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять |
0 |
|
|
Гранично допустиме навчальне навантаження |
28 |
|
|
Всього (без фізичної культури + фізична культура; без урахування поділу класів на групи) |
28 + 3 |
|
Додаток 2
до Освітньої програми
Затверджую
Директор ______________ Руслана КОСТЮК
«____»_____________2022 р.
М.П
Навчальний план
Кіцманського ЗЗСО І-ІІІ ст. «Кіцманський ліцей»
з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов
6 – 9 класи
(таблиця 10 до Типової освітньої програми (наказ МОНУ від 20.04.2018 N405)
|
Освітні галузі |
Предмети |
Кількість годин на тиждень у класах |
|||
|
6 |
7 |
8 |
9 |
||
|
Мови і літератури |
Українська мова |
3,5+0,5 |
2,5+0,5 |
2+1 |
2+1 |
|
Українська література |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
Перша іноземна мова |
2+2 |
2+2 |
2+2 |
2+1 |
|
|
Друга іноземна мова |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
Зарубіжна література |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
Суспільство-знавство |
Історія України |
1 |
1 |
1,5 |
1,5 |
|
Всесвітня історія |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Основи правознавства |
- |
- |
- |
1 |
|
|
Мистецтво* |
Музичне мистецтво |
1 |
1 |
- |
- |
|
Образотворче мистецтво |
1 |
1 |
- |
- |
|
|
Мистецтво |
- |
- |
1 |
1 |
|
|
Математика |
Математика |
4 |
- |
- |
- |
|
Алгебра |
- |
2 |
2 |
2 |
|
|
Геометрія |
- |
2 |
2 |
2 |
|
|
Природо-знавство |
Природознавство |
- |
- |
- |
- |
|
Біологія |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
Географія |
2 |
2 |
2 |
1,5 |
|
|
Фізика |
- |
2 |
2 |
3 |
|
|
Хімія |
- |
1,5 |
2 |
2 |
|
|
Технології |
Трудове навчання |
2 |
1 |
1 |
1 |
|
Інформатика |
1 |
1 |
2 |
2 |
|
|
Здоров’я і фіз. культура |
Основи здоров’я |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Фізична культура** |
3 |
3 |
3 |
3 |
|
|
Разом |
27,5+3 +2,5 |
29+3 +2,5 |
29,5+3 +3 |
31+3 +2 |
|
|
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації |
3,5 |
3 |
3,5 |
2 |
|
|
Факультатив «Я – моє здоров'я – моє життя» |
1 |
- |
- |
- |
|
|
Факультатив «Особиста гідність. Безпека життя. Громадська позиція» |
- |
0,5 |
0,5 |
- |
|
|
Гранично допустиме навчальне навантаження |
31 |
32 |
33 |
33 |
|
|
Всього (без урахування поділу класів на групи) |
31+3 |
32+3 |
33+3 |
33+3 |
|
Додаток 3
до Освітньої програми
Затверджую
Директор ______________ Руслана КОСТЮК
«____»_____________2022 р.
М.П
Навчальний план
Кіцманського ЗЗСО І-ІІІ ст. «Кіцманський ліцей»
для 10-11 класів
(таблиця 2 до Типової освітньої програми (наказ МОНУ від 20.04.2018 No408)
|
Предмети |
Кількість годин на тиждень у класах |
|
|
10 |
11 |
|
|
Базові предмети |
30+3 |
30+3 |
|
Українська мова |
2+2 |
2+2 |
|
Українська література |
2 |
2 |
|
Зарубіжна література |
1 |
1 |
|
Іноземна мова (англійська) |
2+1 |
2+2 |
|
Історія України |
1,5 |
1,5 |
|
Всесвітня історія |
1 |
1 |
|
Громадянська освіта |
2 |
0 |
|
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) |
3 |
3 |
|
Біологія і екологія |
2 |
2 |
|
Географія |
1,5 |
1 |
|
Фізика і астрономія |
3 |
4 |
|
Хімія |
1,5 |
2 |
|
Фізична культура |
3 |
3 |
|
Захист України |
1,5 |
1,5 |
|
Вибірково-обов’язкові предмети Інформатика Мистецтво |
3 1,5 1,5 |
3 1,5 1,5 |
|
Додаткові години 1на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття |
8 (6) 30+3 |
9 (7) 30+3 |
|
Іноземна мова (німецька) |
- |
2 |
|
Спецкурс «Країнознавство (німецька мова) |
1 |
- |
|
Індивідуальні заняття з української мови |
1 |
1 |
|
Індивідуальні заняття з англійської мови |
1 |
- |
|
Індивідуальні заняття з біології |
1 |
- |
|
Індивідуальні заняття з математики |
- |
1 |
|
Індивідуальні заняття з історії |
- |
1 |
|
Індивідуальні заняття з географії |
1 |
- |
|
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня |
33 |
33 |
|
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи) |
38 |
38 |
Додаток 4
до Освітньої програми
Перелік модельних навчальних програм
адаптаційного циклу (5-6 класи),
за якими здійснюється вивчення предметів
інваріантної складової навчального плану для учнів 5 класів
|
Українська мова |
Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Заболотний О. В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В.,Попова Т. Д.) |
|
Українська література |
Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б.) |
|
Зарубіжна література |
Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Ніколенко О.М., Ісаєва О.О., Клименко Ж.В., Мацевко-Бекерська Л.В., Юлдашева Л.П., Рудніцька Н.П., Туряниця В. Г., Тіхоненко С.О., Вітко М.І., Джангобекова Т.А.) |
|
Англійська мова |
«Іноземна мова 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М., Кіор Т. М.) |
|
Німецька мова |
Модельна навчальна програма «Друга іноземна мова. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М., Кіор Т. М., Мацькович М. Р., Глинюк Л. М., Браун Є. Л.) |
|
Математика |
Модельна навчальна програма «Математика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Скворцова С. О., Тарасенкова Н. А.). |
|
Пізнаємо природу |
Модельна навчальна програма “Пізнаємо природу” 5-6 класи(інтегрований курс). Автори: Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І. |
|
Вступ до історії |
Модельна навчальна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти (автори Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба О.В., Майорський В.В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я.) |
|
Інформатика |
Модельна навчальна програма «Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Завадський І.О., Коршунова О.В., Лапінський В.В.) |
|
Здоров'я та безпека |
Модельна навчальна програма «ЗДОРОВ’Я, БЕЗПЕКА ТА ДОБРОБУТ. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори: Шиян О., Волощенко О., Гриньова М., Дяків В., Козак О., Овчарук О., Седоченко А., Сорока І., Страшко С.) |
|
Технології |
Модельна навчальна програма «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Ходзицька І. Ю, Горобець О.В, Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С., Приходько Ю. М.) |
|
Образотворче мистецтво |
Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (автори: Масол Л. М., Просіна О. В.) |
|
Музичне мистецтво |
Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (автори: Масол Л. М., Просіна О. В.) |
|
Фізична культура |
Модельна навчальна програма «Фізична культура. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Педан О.С., Коломоєць Г. А. , Боляк А. А., Ребрина А. А., Деревянко В. В., Стеценко В. Г., Остапенко О. І., Лакіза О. М., Косик В. М. та інші) |
|
Вчимося жити разом |
Модельна навчальна програма «ВЧИМОСЯ ЖИТИ РАЗОМ. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Лаврентьєва І.В., Хомич О.Л.) |
Спираючись на модельні навчальні програми, вчителі школи розробили навчальні програми предметів, інтегрованих курсів, що містять деталізований опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідними модельними навчальними програмами. Навчальні програми, що розроблені на основі модельних навчальних програм, затверджені педагогічною радою закладу (Протокол №1 від 31.08.22)
Додаток 5
до Освітньої програми
Перелік програм, за якими здійснюється вивчення предметів інваріантної складової навчального плану для учнів 6-9 класів
|
Найменування навчальних програм навчальних дисциплін |
Ким затверджено |
|
Українська мова. Українська мова. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. |
Міністерство освіти і науки України наказ №804 від 07.06.2017 |
|
Українська література. Українська література. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. |
Міністерство освіти і науки України наказ №804 від 07.06.2017 |
|
Зарубіжна література. Зарубіжна література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. |
Міністерство освіти і науки України наказ №698 від 03.08.2022 |
|
Англійська мова. Навчальні програми з іноземних мов для загально-освітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 5-9 класи. |
Міністерство освіти і науки України наказ №804 від 07.06.2017 |
|
Німецька мова. Навчальні програми з іноземних мов для загально-освітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 5-9 класи. |
Міністерство освіти і науки України наказ №804 від 07.06.2017 |
|
Математика Математика. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. |
Міністерство освіти і науки України наказ №804 від 07.06.2017 |
|
Інформатика. Інформатика. 5-9 класи. Програма для учнів загальноосвітніх навчальних закладів. |
Міністерство освіти і науки України наказ №804 від 07.06.2017 |
|
Історія України. Всесвітня історія. Історія України. Всесвітня історія. 5-9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх закладів. |
Міністерство освіти і науки України наказ №698 від 03.08.2022 |
|
Основи правознавства. Навчальна програма з основ правознавства для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. |
Міністерство освіти і науки України наказ №698 від 03.08.2022 |
|
Географія. Географія. 6-9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. |
Міністерство освіти і науки України наказ №804 від 03.08.2022 |
|
Біологія. Біологія. 6-9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. |
Міністерство освіти і науки України наказ №804 від 07.06.2017 |
|
Фізика. Фізика. 7-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. |
Міністерство освіти і науки України наказ №804 від 07.06.2017 |
|
Хімія. Хімія. 7-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. |
Міністерство освіти і науки України наказ №804 від 07.06.2017 |
|
Фізична культура. Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 - 9 класи. |
Міністерство освіти і науки України наказ №698 від 03.08.2022 |
|
Трудове навчання. Навчальна програма з трудового навчання для загальноосвітніх закладів.5-9 класи. |
Міністерство освіти і науки України наказ №804 від 07.06.2017 |
|
Мистецтво. Мистецтво.5-9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. |
Міністерство освіти і науки України наказ №804 від 07.06.2017 |
|
Основи здоров'я. Основи здоров’я. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. |
Міністерство освіти і науки України наказ №698 від 03.08.2022 |
Додаток 6
до Освітньої програми
Перелік навчальних програм
для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня
10-11 класи
|
№ п/п |
Назва навчальної програми |
Рівень вивчення |
Ким затверджено, рік затвердження |
|
1. |
Українська мова |
Профільний рівень |
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 № 1407 |
|
2. |
Українська література |
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 № 1407 |
|
|
3. |
Зарубіжна література |
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН №698 від 03.08.2022 |
|
|
4. |
Іноземні мови (англійська) |
рівень стандарту |
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 № 1407 |
|
5. |
Іноземні мови (німецька) |
рівень стандарту |
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 № 1407 |
|
6. |
Історія України |
рівень стандарту |
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН №698 від 03.08.2022 |
|
7. |
Всесвітня історія |
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН №698 від 03.08.2022 |
|
|
8. |
Громадянська освіта (інтегрований курс) |
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН №698 від 03.08.2022 |
|
|
9. |
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) |
рівень стандарту |
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 № 1407 |
|
10. |
Фізика і астрономія (авторський колектив під керівництвом Ляшенка О.І.) |
рівень стандарту |
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 24.11.2017 № 1539 |
|
11. |
Хімія |
рівень стандарту |
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 № 1407 |
|
12. |
Біологія і екологія |
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 № 1407 |
|
|
13. |
Географія |
рівень стандарту |
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН №698 від 03.08.2022 |
|
14. |
Захист Вітчизни |
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН №698 від 03.08.2022 |
|
|
15. |
Інформатика |
рівень стандарту |
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 № 1407 |
|
16. |
Фізична культура |
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН №698 від 03.08.2022 |
|
|
17. |
Мистецтво |
рівень стандарту |
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 № 1407 |
Додаток 7
до Освітньої програми
Перелік навчальних програм курсів за вибором та факультативів
для учнів 5-9-х класів
|
№ з/п |
Навчальні програми |
Клас |
Документ про надання грифа МОНУ |
|
1 |
Я – моє здоров’я – моє життя |
5-6 |
Програма факультативного курсу «Я – моє здоров’я – моє життя» для учнів 5-6 класів загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Лещук Н.О.) Лист ІМЗО від 16.08.2016 №21.1/12-Г-579 |
|
2 |
Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція |
7-8 |
Наказ МОНУ від 08.04.16 № 405 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 р. № 111 «Про затвердження Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року». |
Додаток 8
до Освітньої програми
Перелік навчальних програм курсів за вибором та факультативів
для учнів 10-11 класів
|
№ з/п |
Навчальні програми |
Клас |
Документ про надання грифа МОНУ |
|
1 |
Спецкурс «Країнознавство (німецька мова) 10-11 класи» |
10-11 |
Програма факультативного курсу «Країнознавство (німецька мова) 10-11 класи» для учнів загальноосвітніх навчальних закладів, ліцеїв, гімназій, шкіл з поглибленим вивченням німецької мови. (автор Бачкіс С.В., Булгакова В.Г.) лист ІМЗО від 10.06.2016 №2.1/12-Г-331 |
Додаток 9
до Освітньої програми
Перелік програм гуртків
для учнів Кіцманського ЗЗСО І-ІІІ ст.
«Кіцманський ліцей»
· «Декоративно-ужиткове мистецтво». Навчальна програма з позашкільної освіти художньо-естетичного напряму. Автор Васкевич О. Є. «Схвалено для використання в закладах позашкільної освіти» (лист ІМЗО від 27.12.2019 № 22.1/12-Г-1223); витяг з протоколу засідання науково-методичної комісії з позашкільної освіти науково-методичної ради з питань освіти МОН України від 23.12.2019 № 4).
· «Образотворче мистецтво» (початковий, основний, вищий рівні, 7 років навчання) «Схвалення для використання в позашкільних навчальних закладах» (протокол засідання Науково-методичної комісії з позашкільної освіти від 25.05.2018 року, лист ІМЗО від 06.06.2018 № 22.1/12-Г-322)
· «Відповідальне споживання» (Ращенко А. В., канд. екон. наук). Навчальна програма з позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Лист Міністерства освіти і науки України No1/11- 99 від 10. 01. 2020) витяг з протоколу засідання науково-методичної комісії з позашкільної освіти науково-методичої ради з питань освіти МОН України від 23.12.2019 No4).
· «Акторська майстерність» (Ю. В. Гасиліна) Навчальна програма з позашкільної освіти художньо-естетичного напряму. Навчальні програми з позашкільної освіти. Художньо-естетичний напрям (вокальний, театральний, цирковий профілі) / за ред. Шкури Г. А., Пасхалової Л. О., – К. : УДЦПО, 2021. – В. 4. – 159 с. «Схвалено педагогічною радою Українського державного центру позашкільної освіти», протокол № 4 від «25» серпня 2021р
· «Вокальне мистецтво» (Н. З. Чернікова). Навчальна програма з позашкільної освіти художньо-естетичного напряму. Навчальні програми з позашкільної освіти. Художньо-естетичний напрям (вокальний, театральний, цирковий профілі) / за ред. Шкури Г. А., Пасхалової Л. О., – К. : УДЦПО, 2021. – В. 4. – 159 с. «Схвалено педагогічною радою Українського державного центру позашкільної освіти», протокол № 4 від «25» серпня 2021р
· «Оздоровчий волейбол». Навчальна програма з позашкільної освіти оздоровчого напряму «Схвалено для використання в позашкільних навчальних закладах» (протокол засідання науково-методичної комісії з позашкільної освіти Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України № 2 від 26.06.2019 року, лист ІМЗО від 08.07.2019 No 22.1/12-Г-589)
· «Школа успіху» Навчальна програма з позашкільної освіти соцiально-реабiлiтацiйного напряму . Носенко А. С. та ін.., «Схвалено для використання в закладах позашкільної освіти» (лист ІМЗО від 27.12.2019 № 22.1/12-Г-1227); витяг з протоколу засідання науково-методичної комісії з позашкільної освіти науково-методичної ради з питань освіти МОН України від 23.12.2019 № 4).
Додаток 10
до Освітньої програми
ІНСТРУМЕНТІВ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ
|
№ |
Назва |
Опис інструмента |
|
1 |
Аналіз портфоліо |
Перевірка рівня навчальних досягнень за допомогою портфоліо учня. Портфоліо – це підібрані учнем роботи із зазначенням дати, призначення яких – розповісти історію учнівських досягнень або поступу. Портфоліо зазвичай містить особисті роздуми учня з поясненнями, чому обрано ту чи ту роботу і як саме вона показує досягнення цілей навчання |
|
2 |
Відповідь хором |
Учні одночасно усно реагують на певну репліку. Це може бути відповідь на запитання, висловлення згоди чи незгоди із запропонованим твердженням, повторення сказаного вчителем тощо |
|
3 |
Візьми і передай |
Спільна групова робота, яку використовують, щоб поділитися думками або зібрати інформацію від кожного учасника групи; учні записують відповіді, потім передають вправо, додають власну відповідь на іншому аркуші і продовжують, доки їхній папірець обійде всю групу і знову повернеться до них. Потім обговорюють результати в групі |
|
4 |
Внутрішнє / зовнішнє коло |
Учні стають у два кола, внутрішнє та зовнішнє, обличчям одне до одного. Учні, що стоять навпроти, ставлять одне одному запитання по темі, які вони попередньо написали. Зовнішнє коло рухається і утворюються нові пари. Потім процедура повторюється |
|
5 |
Газетний заголовок |
Вигадайте газетний заголовок, який може бути написаний до теми, яку ми вивчаємо. Передайте основну ідею події |
|
6 |
Гра в кубик |
Покажіть 6 запитань до уроку. Об’єднайте учнів у групи по 4. У кожної групи є один кубик. Кожен кидає кубик та відповідає на запитання з відповідним номером. Якщо номер випав більш ніж один раз, учень може доповнити попередню відповідь або кинути кубик ще раз. Відповіді можна записувати |
|
7 |
Доповни думку |
Письмова перевірка розуміння стратегії, коли учні заповнюють пропуски у пропонованому твердженні |
|
8 |
Есе «хвилинка» |
Питання для есе на одну хвилину– це конкретне питання з орієнтацією на очікуваний(і) результат(и) навчання, на яке можна відповісти за одну-дві хвилини |
|
9 |
Запис у журнал |
Учні записують у свій журнал або зошит розуміння предмету, поняття або те, що вони вивчили на уроці. Вчитель переглядає записи, щоб дізнатися чи зрозумів учень певну тему, урок, поняття або вивчене |
|
10 |
Записні книжки учнів |
Інструмент для учнів для відстежування навчального поступу: куди я рухаюся? де я зараз? як туди дістатися? |
|
11 |
Збір ідей |
Учитель ставить запитання або дає завдання. Учні самостійно відповідають на аркуші паперу, зазначаючи не менше трьох думок / відповідей / тверджень. Учні, що завершили, встають. Вчитель звертається до певного учня і просить його поділитися записаними ідеями. Учні викреслюють пункти, попередньо озвучені однокласниками і сідають, коли в них а аркушах закінчилися всі записані ідеї, незалежно від того, чи вони були озвучені саме ними. Вчитель продовжує опитувати учнів, доки сядуть усі |
|
12 |
З-Х-В та ЗХВ+ |
Учні відповідають групами, в парах або індивідуально на запитання «Що ми вже знаємо?» (З), «Що ми хотіли б дізнатися?» (Х) та «Що вже вивчили за темою?» (В). Плюс (+) просить учнів класифікувати отримані знання за допомогою концептуальної карти або наочної схеми, яка відображає ключову інформацію. Потім кожен учень записує короткий підсумок (на один абзац) про вивчене |
|
13 |
Картка на вихід |
Це письмові відповіді учнів на запитання на картках, які учням роздають наприкінці уроку, після завершення певного виду роботи, теми тощо |
|
14 |
Концептуальна карта |
Будь-яка можлива форма схематичної наочності, яка допомагає учням побачити взаємозв'язки між поняттями за допомогою побудованих схем ключових слів, що позначають такі поняття |
|
15 |
Лідер за номером |
Учні об’єднуються в групи по чотири і кожному члену групи присвоюється номер. Учитель ставить питання / проблему і всі чотири учні її обговорюють. Вчитель називає номер і відповідний учень у кожній групі відповідає |
|
16 |
Найзаплутаніший (або найясніший) момент |
Це варіант однохвилинки. Можна дати учням трохи більше часу для відповіді на запитання. Запитайте (в кінці уроку або під час паузи, яка утворилася після пояснення теми): «Який найбільш заплутаний момент» сьогоднішнього заняття?» або «Що вам здалося незрозумілим у понятті «_________»? |
|
17 |
Перевірка неправильного розуміння |
Учитель надає учням поширені або передбачувані помилкові твердження з певної теми, щодо певного принципу або процесу і запитує, чи згодні вони з цим чи ні та чому. Учні мають дати аргументовані відповіді. Перевірка неправильного розуміння може також застосовуватися у формі тесту з декількома варіантами відповіді або гри «правильно-неправильно» |
|
18 |
Перефразування |
Учні мають висловити власними словами основну ідею уроку чи щойно поясненої теми |
|
19 |
Підбиття підсумків |
Форма роздумів одразу після певного виду роботи |
|
20 |
Підказка за аналогією |
Учні мають сформулювати думку на основі підказки-аналогії: (певне поняття, принцип або процес) ________ виглядає як _______________тому що ___________________ |
|
21 |
Підсумок А-Б-В |
Кожному учневі в класі присвоюється окрема літера алфавіту, а він обирає слово, яке починається на цю літеру та пов'язане з вивченою темою |
|
22 |
Підсумок або питання на картках |
Учитель час від часу роздає картки й просить учнів писати з обох сторін за такими правилами: (Один бік) на підставі вивченого (теми, розділу), опишіть основну велику ідею, яку ви зрозуміли, у формі короткого висновку. (Другий бік) запишіть те, що ви ще не повністю зрозуміли у вигляді твердження або запитання |
|
23 |
Підсумок одним реченням |
Учнів просять написати підсумкове речення, яке відповідає на запитання «хто», «що», «де», «коли», «чому», «як» щодо певної теми |
|
24 |
Підсумок одним словом |
Учні мають обрати з-поміж наведених варіантів (або запропонувати самостійно) слово, яке найкраще підсумовує тему |
|
25 |
Подумай – запиши – обговори в парі – поділися |
Учні обдумують відповідь самостійно, записують її, об’єднуються в пари та обговорюють відповідь із партнерами, а потім озвучують її всьому класу |
|
26 |
Подумай – розкажи в парі |
Вчитель ставить учням запитання. Учні самостійно формулюють відповіді протягом визначеного часу, потім повертаються кожен до свого партнера та надають йому відповідь. Вчитель викликає декілька пар на вибір, які озвучують свої відповіді у класі |
|
27 |
Пригадай – підсумуй – запитай – пов’яжи за 2 хвилини (ППЗП2) |
За дві хвилини учні повинні пригадати та назвати у правильному порядку найважливіші ідеї, отримані на попередньому занятті; за дві хвилини підсумувати ці пункти одним реченням, записати одне основне запитання, на яке вони хочуть отримати відповідь та знайти одну прив'язку цього матеріалу до основної теми предмету чи курсу |
|
28 |
Рішення-рішення |
Учитель висловлює певну думку, потім просить учнів зайняти сторону, що відповідає їхній думці з цієї теми і поділитися аргументацією. Учні можуть змінювати сторону після обговорення |
|
29 |
Самооцінювання |
Процес, під час якого учні збирають дані про власне навчання, аналізують що саме відображує їхні успіхи в досягненні навчальних цілей та планують наступні кроки |
|
30 |
Семінар за Сократом |
Учні ставлять питання одне одному з певного важливого питання або теми. Питання ініціюють розмову, яка триває як серія відповідей та додаткових запитань |
|
31 |
Сигнали руками |
Учні на прохання вчителя показують визначені сигнали рукою, щоб повідомити про рівень розуміння певного поняття, принципу або процесу: «Розумію ______ і можу пояснити» (наприклад, великий палець вгору). «Ще не зовсім розумію _______» (наприклад, великий палець вниз). «Не впевнений щодо ______» (наприклад, помахати рукою) |
|
32 |
Скажи щось |
Учні по черзі обговорюють у групі певний прочитаний розділ або переглянуте відео |
|
33 |
Сортування слів |
Учням дають набір словникових термінів, які вони сортують за заданими або створеними ними категоріями |
|
34 |
Спінер ідей |
Учитель створює спінер, розділений на 4 сектори з написами «Спрогнозуй», «Поясни», «Підсумуй», «Оціни». Після пояснення нового матеріалу вчитель крутить спінер та просить учнів відповісти на запитання залежно від місця зупинки спінера. Наприклад, спінер зупиняється на секторі «Підсумуй», тоді вчитель може сказати: «Назви ключові поняття, про які щойно йшлося» |
|
35 |
Спостереження |
Учитель готує протокол спостереження із переліком учнів у класі, де буде зазначено, за якими саме очікуваними результатами він буде спостерігати. Рухаючись класом, він спостерігає за учнями, коли вони працюють, і робить необхідні записи та позначки в протоколі спостереження |
|
36 |
Тестування |
За допомогою тестування вчитель перевіряє опанування учнями фактичної інформації, понять. Орієнтовні типи тестових завдань: Декілька правильних варіантів Правильно/Неправильно Коротка відповідь Знайди відповідність Розширена відповідь |
|
37 |
Трикутна призма (червоний, жовтий, зелений) |
Учні дають вчителеві зворотний зв'язок, показуючи колір, що відповідає рівню розуміння |
|
38 |
Усне опитування |
Учитель пропонує учнями відповісти на запитання, наведені нижче: Чим це _________ схоже на/відрізняється від _________? Які характерні риси/елементи ________________? Як іще можна показати/проілюструвати________? У чому полягає головна ідея, ключова концепція, мораль _____________? Як _________ стосується ________________? Які ідеї / деталі можна додати до _______________? Наведіть приклад ___________________? Що не так з___________________? Який висновок ви могли б зробити з__________________? Які висновки можна зробити з___________? На яке питання ми намагаємося відповісти? Яку проблему ми намагаємося вирішити? Що ви можете сказати про ____________________? Що може статися, якщо _______________ ? Які критерії можна взяти для оцінки ________________? Які докази підтверджують ____________________? Як ми можемо довести / підтвердити ______________? Як це можна розглядати з точки зору _______________? Які альтернативи ____________________ слід розглянути? Який підхід/стратегію ви могли б використати для _____? |
|
39 |
Учнівська конференція |
Бесіда з кожним учнем особисто для перевірки рівня розуміння |
|
40 |
Хрестики-нулики |
Набір видів роботи, з яких учні самостійно можуть обирати ті, що можуть продемонструвати їхнє розуміння теми. Набір представлений у вигляді сітки з дев'яти квадратів, схожої на дошку для гри в хрестики-нулики, можна попросити учнів обирати так, щоб зрештою закреслити «три підряд». Завдання можуть відрізнятися за змістом, процесом та результатом і можуть бути адаптовані залежно від глибини знань |
|
41 |
Хто швидше? |
Робота в парі – слухач і ведучий. Обидва знають категорію (тему), однак ведучий стоїть спиною до дошки / екрану. З'являються слова на задану тему, слухач дає підказки, а ведучий намагається вгадати слово. Пара, яка завершила першою, встає |
|
42 |
Швидкий запис |
Попросіть учнів відповісти за 2-10 хвилин на відкриті запитання або твердження |
|
43 |
Шкала Лайкерта |
Учитель наводить 3-5 тверджень, які явно не є істинними або помилковими, але дещо спірними. Мета полягає в тому, щоб допомогти учням подумати над текстом, а потім обговорити його з однокласниками. Наприклад, «Герой (ім'я) не повинен був робити (що саме).» повністю погоджуюся не погоджуюся погоджуюся повністю погоджуюся |
|
44 |
3-2-1 |
Учні виконують такі варіанти завдань, визначаючи за прочитаним текстом: три речі, які ви дізналися, два цікаві факти, одне питання, що залишилося; три ключові слова, дві відмінності між _, один вплив на _; три важливі факти, дві цікаві ідеї, одне уявлення про себе як учня; три нові терміни, дві нові ідеї, одна річ, яку потрібно обдумати; три питання до тексту (незнайомі слова або незрозумілі ідеї), два прогнози за текстом (що станеться далі, враховуючи вже прочитане), знайдіть один зв'язок у тексті (з тим, що ви вже знали або випробували) |
|
45 |
Трихвилинна пауза |
Трихвилинна пауза дає змогу учням зупинитися, обміркувати певні представлені явища та ідеї, прив'язати їх до вже наявних знань або досвіду та попросити роз'яснень. Я змінив(ла) ставлення до.... Я більше дізнався(лася) про... Мене здивувало... Я почувався(лася)... |
|
46 |
Є питання, в кого є відповідь? |
Учитель робить два набори карток. Перший набір має запитання за певним розділом навчання. У другому наборі містяться відповіді. Учитель роздає картки з відповідями учням, а потім він або учень зачитує класу питання на картці. Всі учні перевіряють свої картки з відповідями, щоб знайти правильну |