Організація раціонального харчування
08-12-2022, 16:51
Організація раціонального харчування учнів
Раціональне харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів будується на дотриманні трьох основних принципів:
- забезпечення відповідності енергетичної цінності раціону харчування енергозатратам організму;
- задоволення фізіологічних потреб організму у визначеній кількості енергії і співвідношенні у харчових речовинах;
- дотримання оптимального режиму харчування, тобто фізіологічно обґрунтованого розподілу кількості споживання їжі протягом дня.
Згідно з цими принципами харчування учнів повинно бути збалансованим за складом основних поживних речовин. Добова потреба в основних харчових речовинах та енергії, а також вітамінах і мінеральних речовинах для учнів різних вікових груп визначається відповідно до норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії, норм харчування у навчальних та дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.
Кількість прийомів їжі встановлюється залежно від віку, стану здоров’я та розпорядку дня учнів.
Раціональне харчування в навчальному закладі передбачає обов’язкове складання меню. Примірне двотижневе меню складається з урахуванням забезпечення сезонними продуктами: свіжими (консервованими, квашеними) овочами, ягодами, фруктами (сухофруктами), соками, варенням тощо. Як приправи і спеції у літній і зимовий періоди року дозволяється використовувати зелень петрушки, кропу, селери, цибулі, часнику тощо, лавровий лист, сік лимона або лимонну кислоту. Зелень може бути парниковою або вирощеною у відкритому ґрунті.
У харчуванні дітей забороняється застосування оцту, натуральної кави, напоїв з неї.
Харчування дітей здійснюється відповідно до норм, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» (додаток 7. Норми харчування у загальноосвітніх навчальних закладах для одноразового харчування учнів) та розподілу продуктового набору за основними групами та видами продуктів (у відсотках). До рекомендованого продуктового набору входить: хліб, різні крупи, бобові, макаронні вироби, картопля, овочі різні, фрукти свіжі, соки, фрукти сушені, кондитерські вироби, цукор, масло вершкове, молоко, кисломолочні продукти, яйця, сир кисломолочний, сметана, м’ясо, птиця, м’ясопродукти, риба, рибопродукти, чай, борошно пшеничне, сіль, сіль йодована.
Кожний прийом їжі за калорійністю та хімічним складом має відповідати вимогам раціонального харчування. Страви завжди мають бути щойно приготовані, доброякісні, смачні, привабливі на вигляд.
У меню сніданку треба обов’язково включати одну гарячу страву (наприклад, риба по-польськи або сосиски з картоплею, сирники, м’ясна котлета з капустою тощо) та гарячий напій (чай, каву з молоком), а також хліб пшеничний з маслом.
Обід повинен складатися з чотирьох страв: овочів нарізаних або однокомпонентних салатів із варених овочів, першого (різноманітні супи, борщі), другого (м’ясні, рибні, сирні страви з гарніром) і третього (солодкі страви та напої).
Якщо на першу страву планують овочеві супи, то на друге — краще передбачити м’ясну або рибну страву чи запіканку із сиру з молочним соусом. Молочний суп треба поєднувати з овочевими, круп’яними та борошняними стравами.
Різноманітність їжі можна забезпечити відповідним підбором гарнірів, які доповнюють харчову цінність та смак основних страв Різноманітність у харчуванні досягається як за рахунок достатнього набору продуктів, так і широкого асортименту страв, виготовлених з одного продукту. Із м’яса, наприклад, можна приготувати цілий ряд страв: котлети, бефстроганов, гуляш, печеню, битки, зрази; із сиру — вареники, сирники, запіканки та ін.
За відсутності одних продуктів припустима заміна іншими рівноцінними за хімічним складом.
Особливо потрібно слідкувати за тим, щоб у період літо-осінь діти отримували достатню кількість зелені, овочів, фруктів, ягід.
Перед обідом дітям слід давати свіжі овочі або соління (морква, цибуля, часник, помідор, огірок тощо) у кількості 10-50 г для підвищення апетиту, засвоєння їжі.
Особливості приготування:
- супи готують на овочевих відварах або м’ясних бульйонах, виключаються кісткові бульйони;
- для пасерування овочі закладають у киплячий жир, швидко перемішують для покриття поверхні жировою оболонкою, яка запобігає руйнуванню вітамінів;
- ефірні олії цибулі розчиняються у жирі, надають страві приємного аромату;
- цибулю пасерують до слабо кремового кольору.
- моркву пасерують до переходу каротину у жир, він набуває оранжевого кольору;
- заправляють супи сіллю за 7-10 хв. до готовності;
- готовим супам необхідно дати настоятися 10-15 хв., щоб жир став прозорим;
- для приготування молочних супів або молочних каш (рисова, гречана, пшенична) продукти спочатку варять у воді до напівготовності. Додають гаряче кип’яче молоко, доварюють, заправляють сіллю, цукром, маслом вершковим;
- овочі закладають у гарячу підсолену воду і варять при слабкому кипінні покритими водою із закритою кришкою для збереження вітамінів;
- смаження овочів для дітей треба обмежувати. Для приготування, наприклад, ікри з кабачків або баклажанів продукти тушкують.
- для приготування вареного м’яса куски масою 1,5-2 кг закладають киплячу підсолену воду, додають корінь петрушки, цибулю, варять при слабкому кипінні. У кінці варіння кладуть лаврове листя;
- готове м’ясо нарізають поперек волокон ще теплим, заливають бульйоном, доводять до кипіння;
- сосиски, сардельки кладуть у киплячу воду у співвідношенні 1:2. Штучну оболонку попередньо знімають. Варять 5 хв.;
- відпускають м’ясо, птицю з картопляним пюре, рисом, макаронними виробами;
- для страв із січеної маси — котлет, зраз, биточків — краще використовувати панірування у борошні, а не у сухарях, що запобігає утворенню грубої скоринки. Усі вироби, які обсмажувалися основним способом на плиті доводять до готовності в жаровій шафі при температурі 200°-220° С на протязі 10 хв.;
- для розширення асортименту необхідно застосовувати поєднання м’яса і овочів — голубці, фарширований перець, кабачки. Зручним для приготування та порціювання є рулети, запіканки з круп, макаронних виробів;
- страви з риби — спосіб теплового оброблення залежить від виду риби. Краще готувати філе без шкіри та кісток, або вироби з котлетної маси;
- для приготування каш крупи перебирають, ретельно промивають, заливають киплячою водою у певному співвідношенні, додають сіль і варять до готовності;
- обов’язковим є включення до меню страви з сиру кисломолочного — сирники, запіканки, млинці з сиром. Не допускається реалізація сиру м’якого та сметани без термічної обробки;
- для розширення асортименту у сирники можна додавати подрібнену моркву, яблука, родзинки.
Для дітей, які перенесли інфекційні захворювання або мають порушення функції органів травлення:
- страви готують у відвареному, припущеному, запеченому вигляді;
- м’ясо і овочі, багаті клітковиною, подрібнюють;
- для приготування страв використовують масло вершкове і олію;
- виключаються гострі, солоні продукти; овочі пасерують без зміни кольору.
З метою контролю за виконанням затвердженого набору продуктів медична сестра веде журнал обліку виконання норм харчування. На підставі даних цього журналу кожні десять днів проводиться аналіз якості харчування. За потреби його корекція.
Перелік продуктів, які суворо заборонені санітарними нормами до використання їх у харчуванні дітей:
- м’ясо та яйця водоплавної птиці;
- м’ясо, яке не пройшло ветеринарного контролю;
- м’ясні обрізки;
- субпродукти (діафрагми, кров, легені, нирки, голови тощо), за винятком печінки та язика;
- свинина жирна (II категорії);
- свинячі баки;
- річкова та копчена риба;
- гриби;
- соуси;
- перець;
- майонез;
- вироби у фритюрі, в тому числі чіпси;
- вироби швидкого приготування;
- газовані напої;
- квас;
- натуральна кава;
- кремові вироби;
- вершково-рослинні масла та масла з доданням будь-якої іншої сировини (риби, морепродуктів тощо).
У навчальних закладах забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувані, підсилювачі смаку, консерванти.
Забороняється приймати продукти недоброякісні або сумнівної якості із закінченим строком придатності або на межі його закінчення.
М’ясні та рибні консерви, можуть вживатися як виняток, але без додавання олії, томату, оцту і тільки після їх термічної обробки при приготуванні перших і других страв.
Із консервованих фруктових компотів промислового виробництва можна готувати страви тільки після розведення та обов’язкового повторного кип’ятіння.