Методичні рекомендації щодо викладання предметів мовно-літературної освітньої галузі (українська мова та література, зарубіжна література, польська мова, інтегровані курси) в закладах загальної середньої освіти
12-09-2023, 14:52
На допомогу освітянинові, No 9, 2023
До нового 2023/2024 н.р.
Комунальний заклад вищої освіти
21050 м.Вінниця, вул.Грушевського, 13, тел./факс 55-65-60,
E-mail: bil@mail.vinnica.ua
Відділ української мови та літератури,
мов національних меншин і зарубіжної літератури
тел. 55-65-82
Коваленко Л.В.,
кандидат педагогічних наук,
завідувач відділу української мови та літератури,
мов національних меншин і зарубіжної літератури,
доцент кафедри філології та гуманітарних наук
Методичні рекомендації укладено з метою підвищення рівня професійної компетентності вчителів української мови та літератури, зарубіжної літератури, мов національних меншин, інтегрованих курсів закладів загальної середньої освіти щодо організації освітнього процесу та забезпечення якості викладання предметів мовно-літературної освітньої галузі у 2023-2024 навчальному році. Систематизовані матеріали будуть корисними для вчителів словесності, працівників центрів професійного розвитку, керівників методичних об’єднань.
В основу методичних рекомендацій покладено нормативно-правові документи та навчально-методичні матеріали Міністерства освіти і науки України, Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», Українського інституту розвитку освіти, а також використано науково-методичні напрацювання та результати дослідно-експериментальної роботи, проведеної в КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти». Систематизовано нормативно-правове та навчально-методичне забезпечення викладання шкільних курсів української мови та літератури, зарубіжної літератури, польської мови та інтегрованих курсів в 5-6 класах НУШ та 7-11 класах у 2023-2024 н.р. Узагальнено рекомендації щодо реалізації Концепції «Нова українська школа» у базовій середній освіті в освітній галузі «Мови і літератури». Надано методичні поради щодо підвищення якості знань здобувачів освіти з мовно-літературних предметів та інтегрованих курсів. Запропоновано літературу, інтернет-ресурси, методичні розробки, які регламентують роботу та розширюють інформаційне поле підготовки вчителів-філологів до навчального року. Акцентовано увагу на оновленнях, зокрема:
1) основних завданнях реформування базової середньої та повної загальної середньої освіти; На допомогу освітянинові, No 9, 2023 lо нового 2023/2024 н.р.
2) організації освітнього процесу на уроках словесності в 5-6 класах відповідно до модельних програм, складених за новим Державним стандартом базової середньої освіти та в 7-11 класах;
3) змісті та структурі шкільних курсів української мови та літератури, зарубіжної літератури, польської мови, інтегрованих курсів в 5-6 класах НУШ;
4) змісті, структурі, компетентнісному потенціалі та базових знаннях нових підручників НУШ мовно-літературної освітньої галузі;
5) орієнтовному календарно-тематичному плануванні уроків з предметів мовно-літературної освітньої галузі;
6) питанні формувального оцінювання навчальних досягнень учнів 5 і 6 класів.
Методичний кейс сучасних учителів української мови та літератури, зарубіжної літератури, мов національних меншин, інтегрованих курсів
2. Модельні навчальні програми для 5-9 класів НУШ (у 2023-2024 н.р. чинні для 5-х, 6-х класів).
3. Навчальні програми для 5-х, 6-х класів НУШ (укладені вчителями на основі модельних програм).
4. Навчальні програми для 7-9 класів.
5. Навчальні програми для 10-11 класів.
6. Підручники для 5-х, 6-х класів НУШ та 7-11 класів (паперовий, електронний варіанти).
7. Інтерактивне календарно-тематичне планування уроків за класами.
8. Критерії оцінювання навчальної діяльності учнів за рівнями (В, Д, С, Н), свідоцтво досягнень учнів.
9. Бібліотечка корисних ресурсів, покликань, роздаткових матеріалів.
10. Стандарт професії «Вчитель закладу загальної середньої освіти».
Основні завдання вчителя-словесника в умовах реалізації ключової освітньої реформи “Нова українська школа”:
• ґрунтовне опрацювання нормативної бази, основ упровадження Державного стандарту базової середньої освіти;
• створення якісного безпечного пізнавального освітнього середовища для розвитку учнів;
• використання дієвих підходів до навчання та пошук ефективного педагогічного інструментарію;
• стимулювання та скеровування процесу самостійного пошуку інформації та спільної діяльності учнів, підтримка їхнього прагнення до самореалізації, самовдосконалення та
саморозвитку;
• систематичне підвищення кваліфікації з питань теорії та практики впровадження концептуальних засад реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»;
• організація навчальної діяльності сучасного вчителя за принципом «Гарні вчителі – осердя гарних шкіл. Виконуючи різні ролі, вони досягають трьох головних цілей: натхнення – вони надихають учнів своєю любов’ю до предмета й спонукають їх досягати висот; упевненість – вони допомагають учням набути вмінь і поглибити знання, які зроблять їх упевненими в собі, самостійними людьми, здатними до вдосконалення; творчість – вони дають учням змогу експериментувати, досліджувати, ставити запитання й розвивати навички нестандартного мислення» (Кен Робінсон і Лу Ароніка. «Школа майбутнього», 2016).
Нормативна база для організації освітнього процесу з української мови та літератури в закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році.
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ВИКЛАДАННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
«Школа радості. Зарубіжна література. 5-6 класи» (авт. Ніколенко О.М. та ін.);
«Школа радості. Зарубіжна література. 5-9 класи» (авт. Ніколенко О.М. та ін.);
«Зарубіжна література. 5-6 класи» (авт. Волощук Є.В.);
«Зарубіжна література. 5-6 класи» (авт. Богданець-Білоскаленко Н. І. та ін.).
Інструктивні авторські презентації модельних навчальних програм містяться за покликаннями:
⮚ «Зарубіжна література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Волощук Є. В. : https://imzo.gov.ua/movno-literaturna-osvitnia-haluz/.
⮚ «Зарубіжна література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Ніколенко О. М., Ісаєва О. О., Клименко Ж. В., Мацевко-Бекерська Л. В., Юлдашева Л. П., Рудніцька Н. П., Туряниця В. Г., Тіхоненко С. О., Вітко М. І., Джангобекова Т. А.): https://imzo.gov.ua/movnoliteraturna-osvitnia-haluz/.
⮚ «Зарубіжна література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Богданець-Білоскаленко Н. І., Снєгірьова В. В., Фідкевич О. Л.): https://imzo.gov.ua/movnoliteraturna-osvitnia-haluz/.
⮚ Модельна програма «Зарубіжна література. 7 – 9 класи». Снегирева, В. В., Бушакова, О. В., Горобченко, І. В. Каєнко, О.В. (2023) (Прийнята до публікації).
⮚ «Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної). 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Яценко Т. О., Тригуб І. А.): https://imzo.gov.ua/movnoliteraturna- osvitnia-haluz/.
Методичний кейс сучасних учителів української мови та літератури, зарубіжної літератури, мов національних меншин, інтегрованих курсів (10 обов’язкових компонентів)
1. Державні стандарти (для ознайомлення – Державний стандарт початкової освіти (КМ від 21.02.2018 р. No87, у редакції від 24.07.2019 No688), для викладання в 5-х і 6-х класах – Стандарт базової середньої освіти (КМ від 30 вересня 2020 р. No 898), для викладання в 7-11 класах – Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (КМ від 23.11.2011 р. No1392).
2. Модельні навчальні програми для 5-9 класів НУШ (у 2023-2024 н.р. чинні для 5-х, 6-х класів).
3. Навчальні програми для 5-х, 6-х класів НУШ (укладені вчителями на основі модельних програм).
4. Навчальні програми для 7-9 класів.
5. Навчальні програми для 10-11 класів.
6. Підручники для 5-х, 6-х класів НУШ та 7-11 класів (паперовий, електронний варіанти).
7. Інтерактивне календарно-тематичне планування уроків за класами.
8. Критерії оцінювання навчальної діяльності учнів за рівнями (В, Д, С, Н), свідоцтво досягнень учнів.
9. Бібліотечка корисних ресурсів, покликань, роздаткових матеріалів.
10. Стандарт професії «Вчитель закладу загальної середньої освіти».
Основні завдання вчителя-словесника в умовах реалізації ключової освітньої реформи “Нова українська школа”:
• ґрунтовне опрацювання нормативної бази, основ упровадження Державного стандарту базової середньої освіти;
• створення якісного безпечного пізнавального освітнього середовища для розвитку учнів;
• використання дієвих підходів до навчання та пошук ефективного педагогічного інструментарію;
• стимулювання та скеровування процесу самостійного пошуку інформації та спільної діяльності учнів, підтримка їхнього прагнення до самореалізації, самовдосконалення та саморозвитку;
• систематичне підвищення кваліфікації з питань теорії та практики впровадження концептуальних засад реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»;
• організація навчальної діяльності сучасного вчителя за принципом «Гарні вчителі – осердя гарних шкіл. Виконуючи різні ролі, вони досягають трьох головних цілей: натхнення – вони надихають учнів своєю любов’ю до предмета й спонукають їх досягати висот; упевненість – вони допомагають учням набути вмінь і поглибити знання, які зроблять їх упевненими в собі, самостійними людьми, здатними до вдосконалення; творчість – вони дають учням змогу експериментувати, досліджувати, ставити запитання й розвивати навички нестандартного мислення» (Кен Робінсон і Лу Ароніка. «Школа майбутнього», 2016).
Для реалізації головних принципів реформи НУШ, з метою ефективної організації освітнього процесу в закладах освіти базової школи радимо використовувати:
⮚ дорожню карту реформування базової та профільної школи (розробник МОН України): https://cutt.ly/CZvdTjB;
⮚ навчально-методичний путівник НУШ 5-6 клас (розробник ДНУ «ІМЗО»):
https://cutt.ly/5ZvGHqJ;
⮚ навчально-методичну скарбничку НУШ (розробник ДНУ «ІМЗО»): https://cutt.ly/VZvRiw9;
⮚ навчально-методичні посібники, що висвітлюють методологічні та загальнодидактичні питання навчання у Новій українській школі (розробник ДНУ «ІМЗО»): https://cutt.ly/lyP5Ay2.
Мета викладання предметів мовно-літературної освітньої галузі – «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», інтегрованих курсів (за новим Держстандартом й освітньою програмою) – розвиток компетентних мовців і читачів із гуманістичним світоглядом, які володіють українською мовою, читають інформаційні та художні тексти, здатних спілкуватися для духовного, культурного та національного самовираження, творчої самореалізації, формування ціннісних орієнтацій і ставлень. (Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти: URL:http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/80696/).
Підхід Мета Реалізація
Компетентнісний досягнення учнями успіхів у різних сферах життя, здатність до вирішення завдань виконання практичних завдань, вправ із використанням набутих знань, умінь, навичок, цінностей з орієнтацією на різні життєві ситуації.
Одним із викликів 2023/2024 навчального року є якість надання освітніх послуг в умовах повномасштабної війни, розв’язаної росією. На етапі підготовки до нового навчального року задля підвищення якості знань здобувачів освіти з мовно-літературних предметів (українська мова та література, зарубіжна література, мови національних меншин, інтегровані курси) учителям потрібно акцентувати увагу на вирішенні актуальних питань практики.
Попри війну, ключова освітня реформа НУШ у закладах загальної середньої освітиУкраїни у 2023/2024 навчальному році продовжиться. Освітній процес буде організовано за очною, дистанційною та змішаною формами навчання залежно від можливостей фонду захисних споруд у закладах загальної середньої освіти. Рішення щодо формату навчання у 2023-2024 н. р. будуть приймати обласні військові адміністрації та засновники закладів освіти.
Відповідно до Постанови КМУ No 782 від 28 липня 2023 року «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні», листа Міністерства освіти і науки України від 17.05.2023 No 1/6990-23 «Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та проходження осінньо-зимового періоду 2023/24 року» освітній процес в ЗЗСО традиційно розпочнеться 1 вересня 2023 року та триватиме до 28 червня 2024 року. На період воєнного стану призупиняється дія положення в частині тривалості освітнього процесу, тому навчальний рік може тривати більше або менше 175 днів.
Міністерство освіти і науки України надало методичні рекомендації для проведення Першого уроку на тему: «Ми українці: честь і слава незламним!» (для підготовки до Першого уроку корисними можуть бути матеріали, розроблені колегами: https://erudyt.net/vixovni-zaxodi/konspekti-do-1-veresnya/pershyy-urok-2022-my-ukraintsi-chest-i-slava-nezlamnym-7-klas-konspekt-prezentatsiia.html; https://naurok.com.ua/pershiy-urok-u-2022-2023-n-r-mi---ukra-nci-chest-i-slava-nezlamnim-341711.html).
Міністерство освіти і науки України надало методичні рекомендації «Безпечне освітнє середовище: Надання індивідуальної підтримки учням з особливими освітніми потребами під час підготовки до реагування на надзвичайні ситуації», розроблені Державною установою «Український інститут розвитку освіти» (лист МОН No 1/11479-23 від 03.08.2023 ―Про методичні рекомендації‖): https://www.schoollife.org.ua/metodychni-rekomendatsiyi-bezpechne-osvitnye- seredovyshhe/
У 5-6 класах ЗЗСО освітній процес здійснюватиметься відповідно до таких типових освітніх програм:
Типова освітня програма для 5-9 класів ЗЗСО (наказ МОН 19.02.2021 No235 - 5 класи (адаптаційний період);
Типова освітня програма ЗЗСО ІІ ступеня (наказ МОН 20.04.2018 No405-6-9 класи;
Типова освітня програма ЗЗСО ІІІ ступеня (наказ МОН 20.04.2018 No408 (у редакції зі змінами 28.11.2019 No1493);
У 7-11 класах ЗЗСО освітній процес здійснюватиметься відповідно до типових освітніх програм:
«Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», (наказ МОН від 20.04.2018 No 405);
«Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (наказ МОН від 20.04.2018 No 408 у редакції наказу МОН від 28.11.2019 No1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 No 464).
На основі модельної навчальної програми, рекомендованої Міністерством освіти і науки України, педагоги закладів загальної середньої освіти можуть розробити власну навчальну програму та затвердити її рішенням педагогічної ради. Зазначені програми спрямовують діяльність учителя на виконання завдань, визначених у Державному стандарті базової середньої освіти, реалізацію компетентнісного потенціалу мовно-літературної галузі, актуалізацію ціннісних орієнтирів, формування предметної та ключових компетентностей.
Навчальні матеріали для учнів 5-6 класів створено, але війна в Україні призвела до браку коштів для друку навчальної літератури. У разі відсутності підручників рекомендуємо використовувати їхні електронні версії з метою забезпечення інтерактивної навчальної діяльності. Е-книга не є повноцінною заміною паперового видання, але це частково вирішить проблему відсутності підручника на уроці.
Пріоритетним освітнім завданням закладів освіти у 2023/2024 навчальному році є формування у здобувачів освіти уміння якісно навчатися з використанням ІКТ, а в учителів – уміння забезпечувати цей процес. Серед причин, які знизили якість освітнього процесу в Україні в минулому навчальному році, такі:
відсутність ефективного зворотного зв'язку з учителями;
великий обсяг домашніх завдань;
технічні проблеми;
недостатнє забезпечення учнів та вчителів комп'ютерною технікою;
брак спілкування;
відсутність здобуття дієвого практичного досвіду тощо.
Забезпеченню надання необхідної якості освітніх послуг в умовах воєнного стану сприяє чітко спланована робота вчителя, яка передбачає:
1) укладання на початку навчального року оптимального навчально-методичного кейсу, комплексу для вивчення предметів: методи, прийоми, засоби та інструментарій для дистанційної, очної, змішаної форм навчання, цифрові сервіси, навчальні матеріали;
2) приділення належної уваги повторенню вивченого матеріалу за минулий рік в умовах очного та/або дистанційного навчання, запровадження «коригувального навчання»: діагностичні роботи, усні співбесіди, опитування в 5-11-х класах з метою визначення рівня засвоєння матеріалу учнями та відповідно до результатів планування роботи (колективної або індивідуальної) щодо актуалізації окремих тем, систематизації знань та умінь, практичного їх закріплення тощо;
3) результативна організація онлайнового та змішаного навчання школярів із розміщенням навчальних матеріалів – записів відеоуроків з предметів, презентацій, відеоконференцій тощо та надання вільного доступу до них з чіткими інструкціями до завдань, а також інформування батьків про освітні ресурси, які застосовує вчитель;
4) ефективна організація освітнього процесу в умовах очного і дистанційного навчання без перевантаження учнів і вчителів з дотриманням безпечних умов здобуття й надання освіти;
5) організація зворотного зв'язку з учнями під час дистанційного оцінювання навчальної діяльності учнів, що передбачає використання електронних опитувальників, підготовку розгорнутих запитань і різнорівневих завдань для перевірки засвоєння матеріалу, забезпечення послідовності в чергуванні викладання матеріалу та інтерактивного опитування, додаткова увага до самооцінювання учнями власної навчальної діяльності, надання достатнього часу для відповідей учнів, анонімне опитування учнів (за потреби), використання оцінювання як інструменту для навчання, а не лише контролю, заохочення учнів до конструктивного аналізу та корегування своєї роботи.
Оскільки дистанційне навчання можна здійснювати в синхронному та асинхронному режимах, то, відповідно, зміст і характер вправ, методичне забезпечення виконання їх ураховуватиме особливості співпраці учня і вчителя в умовах цих двох режимів. Синхронний режим (коли всі учасники освітнього процесу одночасно перебувають у вебсередовищі) передбачає співпрацю вчителя й учнів у реальному часі. Це може бути відео-, аудіозв’язок, спілкування в чаті. Перевагою синхронності є одночасність, зворотність, миттєве залучення учасників у визначений час. Зворотний зв’язок має бути постійним і своєчасним. Ефективним вважаємо застосування інтерактивних вправ, розташованих на різноманітних електронних ресурсах, наприклад, LearningApps.org, що спонукає учнів до повторення, узагальнення і систематизації знань, формування в них стійких умінь і навичок. Крім того, можливість відразу перевірити правильність виконання вправ і завдань спонукає здобувачів освіти до рефлексії.
Заклад освіти може організувати дистанційне навчання за допомогою:
• організації онлайнових занять через Zoom, Skype, Instagram, Google, Hangouts;
• заздалегідь записаних відеоуроків, презентацій вчителів чи із зовнішніх освітніх ресурсів;
• підібраних завдань для самостійної роботи із подальшою перевіркою;
• використання безкоштовних вебсерверів та платформ, наприклад, Google, Classroom, Moodle, Microsoft Teams.
Надзвичайно важливим є чітка система організації навчання в школі з самостійним опрацюванням учнями матеріалу (розклад, критерії оцінювання, узгодження кількості контрольних робіт (не більше 3 на тиждень), врахування вікових особливостей щодо виконання домашніх завдань). Домашні завдання мають бути посильними для самостійного виконання дітьми (чіткі поради та інструкції).
Для організації дистанційного навчання доцільно скористатися методичними рекомендаціями, поданими у листах МОН від 23.03.2020 No 1/9-173; від 16.04.2020 No 1/9-213 та методичними рекомендаціями «Організація дистанційного навчання в школі» (авт. А. Лотоцька, А. Пасічник), розробленими за підтримки МОН (https://cutt.ly/MynTayc).
• у 5-6 класах – за модельними навчальними програмами, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказом від 12.07.2021 No 795 (зі змінами, внесеними у додаток наказами Міністерства освіти і науки України від 10.08. 2021 р., No 898, від 29.09. 2021 р. No 1031, від 13.12. 2021 р. No1358, від 02.02.2022 р. No 96, від 09.02. 2022 No 143, від 11.04. 2022 р. No 324);
• у 7-9 класах – за навчальною програмою зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 No 804;
• у 10-11 класах – за навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), затвердженими наказом МОН від 23.10.2017 No1407.
Модельні навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН за покликанням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi. Переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2023/2024 навчальному роцу 5-11 класах закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою (https://goo.gl/93BNko).
Під час добору навчальної літератури для використання в освітньому процесі у новому навчальному році педагогічним працівникам слід ураховувати, що до деяких навчальних програм останнім часом було внесено зміни та доповнення, що, відповідно, не відображено в підручниках та посібниках попередніх років. З огляду на зазначене, рекомендуємо для викладання певних тем використовувати матеріали електронних версій підручників або інші додаткові матеріали.
Привертаємо увагу, що за результатами розгляду комісій Переліки постійно доповнюватимуться новими назвами, оновлюватимуться з урахуванням строку дії грифа, наданих навчальній літературі та навчальним програмам Міністерством освіти і науки України.
Переліки є доступними для ознайомлення в режимі онлайн (https://imzo.gov.ua/kataloh-nadannia-hryfiv/). Навчальні програми базуються на цінностях Нової української школи й орієнтуються на ідеал її випускників: освічених українців, всебічно розвинених, відповідальних громадян і патріотів, здатних до інновацій. Зауважуємо, що в мовленнєвій лінії навчальної програми для 10-11 класів подано перелік рекомендованих видів роботи, які дають змогу учням реалізувати здобуті знання практично. Ці види роботи забезпечують повноцінний мовленнєвий розвиток старшокласників, адже комплексно охоплюють формування всіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння і письма). Системний підхід до розвитку мовлення учнів не передбачає виділення окремих годин на традиційні для 6-9 класів аудіювання, читання мовчки та вголос, перекази, твори тощо, оскільки ці види роботи передбачено на кожному уроці. Учитель може на власний розсуд змінювати запропоновані теми й види роботи, але водночас прагнути протягом року рівною мірою приділяти увагу розвиткові всіх видів мовленнєвої діяльності.
Відповідно до кожної з модельних навчальних програм створено підручники. Для реалізації принципу академічної свободи Міністерство освіти і науки України пропонує варіантність підручників з української мови для 5 і 6 класів закладів загальної середньої освіти, зокрема щодо реалізації кожної з модельних навчальних програм. Заклади загальної середньої освіти працюють за підручниками, що мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Перелік рекомендованої МОН начальної літератури на 2023/2024 навчальний рік: https://www.schoollife.org.ua/?p=70908&fbclid=IwAR0QTzePEmoN6QeVCXL8qIvnD7HWVHkx374Ul4XHcjn5bax39tFrF1f1t8w. Електронні версії підручників для вивчення курсів розміщено в електронній бібліотеці ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»: https://lib.imzo.gov.ua/; на інших ресурсах інтернету: https://www.schoollife.org.ua/elektronni-versiyi-pidruchnykiv-dlya-uchniv-1-11-h-klasiv-2023-2024-n-r/
Також систематизовану добірку навчально-методичного забезпечення для 5, 6 класів розміщено на сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» - «Навчально-методична скарбниця НУШ 5-6 класи» в розділі «Нова українська школа»:
https://docs.google.com/spreadsheets/d/1mC99CMln4MEbhW_G4v62ptgK8i0MpJAv/edit#gid=618777777.
Збірник орієнтовних календарно-тематичних планувань з української мови та літератури, зарубіжної літератури на 2023-2024 н. р.: https://www.schoollife.org.ua/zbirnyk-kalendarno-tematychnyh-planuvan-z-ukrayinskoyi-movy-ta-literatury-na-2023-2024-n-r/
Особливості викладання української мови в 5-6 класах. Учитель має акцентувати увагу учнів на правилах комунікативно доцільного використання одиниць усіх рівнів мови в усному й писемному мовленні, зокрема приділяти увагу труднощам слововживання, складним випадкам наголошування, правопису, нормам узгодження мовних одиниць, культурі слова тощо. Для забезпечення розвитку компетентного мовця в умовах безпосереднього спілкування модельні програми передбачають залучення учнів до дій зі сприймання й використання інформації в реальній мовленнєвій практиці (бесіда, дискусія в класі, мікродискусія в групі, обговорення в парі, інтерв’ю тощо). Така мовленнєва практика розгортається навколо прослуханих/прочитаних/ переглянутих текстів або медіатекстів. Мотивування учнів до вдосконалення власного мовлення сприяє стійкому пізнавальному інтересу до фонетичних закономірностей української мови, орфоепічних норм та знань зі стилістики.
Компетентний мовець має знати правила застосування мовних формул, з допомогою яких він може ознайомитися, з’ясувати або уточнити певну інформацію, пояснити, запросити, попросити вибачення, привітати когось або висловити співчуття тощо. Для цього введено до програм, наприклад, відомості про мовленнєві жанри.
Системний характер ознайомлення учнів з мовленнєвими жанрами забезпечує насамперед їхнє місце в освітньому процесі: водночас на спеціально відведених для конкретного жанру уроках і на уроках вивчення (закріплення, повторення, узагальнення тощо) мовної теорії.
Актуальними є завдання, що забезпечують формування в учнів умінь працювати з різноманітними лексикографічними джерелами. До ключових мовних навичок ХХІ століття віднесено розвинений словниковий запас, що визначає доцільність системної робити над збагаченням словника учнів. Системне формування ключових компетентностей та базових знань з української мови має відбуватися на фоні розвитку критичного мислення й емоційного інтелекту в учнів. Міжпредметні та міжмистецькі зв’язки на уроках рідної мови передбачають зосередження зусиль на поглибленні загальнопредметних умінь (працювати з інформацією, аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати, висловлювати припущення, робити висновки, вирішувати проблеми, працювати в команді, приймати рішення, ефективно спілкуватися, генерувати нові ідеї тощо).
Розвиток мовно-мовленнєвої компетентності учнів передбачає:
●навчання учнів умінню отримувати доступ до інформації, шукати й відбирати тексти, осмислювати та оцінювати, виявляти й долати суперечності;
●уміння працювати з різними текстами (перерваними, змішаними, креолізованими, медіатекстами, які були застосовані під час проведення міжнародного дослідження PISA, ЗНО).
●розвиток мовлення учнів засобами художнього слова за трьома напрямами: збагачення словникового запасу, оволодіння нормами мови, формування навичок виражати свої думки в усній та писемній формі;
●застосування завдань, які поєднують роботу мислення та операційної пам’яті, що веде до запам’ятовування слів, виразів, винятків з правил тощо;
●застосування проблемно-ситуативних завдань;
●використання технологій різних видів аналізу тексту.
Вивчення кожної теми варто починати з цілевизначення, що сприяє становленню цілеспрямованості, активізації внутрішніх мотиваційних резервів, умотивованої рефлексії, оскільки між цілевизначенням і рефлексією є логічний зв’язок, що забезпечує здатність учнів/учениць займати зовнішню позицію стосовно свого «Я», критично оцінити себе, свою діяльність, виявити невикористані резерви, окреслити шляхи самовдосконалення. Доцільно пропонувати завдання й запитання, які учні зможуть застосовувати як орієнтири в пошуках шляхів розв’язання повсякденних життєвих проблем.
У процесі навчання необхідно заохочувати й підтримувати самостійність мислення, що дає змогу учням/ученицям розмежовувати власну й чужу позицію, порівнювати й оцінювати їх, формувати систему ставлень. Привертаємо увагу до іншої важливої проблеми – навчання працювати в команді, групі, парі – і методів, що сприяють цьому.