Головна
>
Публічна Інформація
>
Освітні Програми, Що Реалізуються В Закладі Освіти Та Перелік Освітніх Компонентів, Що Передбачені Відповідною Освітньою Програмою
>
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА Опорного закладу освіти Кіцманський ліцей №1 Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області на 2024/2025 навчальний рік
Публічна Інформація / Освітні Програми, Що Реалізуються В Закладі Освіти Та Перелік Освітніх Компонентів, Що Передбачені Відповідною Освітньою Програмою
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА Опорного закладу освіти Кіцманський ліцей №1 Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області на 2024/2025 навчальний рік
17-10-2024, 09:59
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор _______
Руслана КОСТЮК
31.08.2024 р.
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Опорного закладу освіти Кіцманський ліцей №1
Кіцманської міської ради
Чернівецького району
Чернівецької області
на 2024/2025 навчальний рік
СХВАЛЕНО
рішенням педагогічної ради
протокол від 30.08.2024 №1
НАДАНО ЧИННОСТІ ТА ВВЕДЕНО В ДІЮ
наказ від 31.08.2024 №
м. Кіцмань
2024
Структура освітньої програми
Вступ…………………………………………………………………………………3
1. Освітня програма першого циклу початкової освіти – адаптаційно-ігровий (1-2 класи)…………………………………………………………..7
2. Освітня програма другого циклу початкової освіти – основний (3-4 класи)…………………………………………………………………….......21
3. Освітня програма першого циклу базової середньої освіти – адаптаційний (5-6 класи) та другого циклу – базове предметне навчання (7 клас)…………………………………………………………...34
4. Освітня програма базової середньої освіти (8-9 класи) та профільної середньої освіти (10-11 класи)……………………………………………...49
5. Структура навчального року………………………………………………65
Додатки
Додаток 1.Навчальний план з навчанням українською мовою в 1-2 класах
Додаток 2.Навчальний планз навчанням українською мовою в 3-4 класі
Додаток 3.Навчальний план з навчанням українською мовою для 5-6 та 7 класу НУШ
Додаток 4.Навчальний план з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов 8-9 класи
Додаток 5.Навчальний план для10-11 класів
Додаток 6.Перелік модельних навчальних програм адаптаційного циклу (5-6 класи),за якими здійснюється вивчення предметівдля учнів 5-6 класів
Додаток 7.Перелік модельних навчальних програм другого циклу – предметне навчання (7-9класи),за якими здійснюється вивчення предметівдля учнів 7 класу
Додаток 8.Перелік програм, за якими здійснюється вивчення предметів інваріантної складової навчального плану для учнів 8-9 класів
Додаток 9.Перелік навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня. 10-11 класи.
Додаток 10.Перелік навчальних програм факультативів для учнів 8-го класу.
Перелік навчальних програм факультативів для учнів 10-11 класів.
Вступ
Освітня програма Опорного закладу освіти Кіцманський ліцей №1 Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області (далі – Заклад):
- відповідає структурі типової освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою закладу освіти;
- визначає (в обсязі не меншому ніж встановлено відповідною типовою освітньою програмою) загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання;
- містить навчальний план, що ґрунтується на одному з варіантів типових навчальних планів відповідної типової освітньої програми і може передбачати перерозподіл годин (у визначеному типовим навчальним планом обсязі) між обов’язковими для вивчення навчальними предметами (крім державної мови) певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими навчальними предметами;
- містить перелік модельних навчальних програм, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі та навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що містять опис результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів) в обсязі не меншому ніж встановлено відповідними модельними навчальними програмами;
- описує форми організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання.
Освітня програма закладу містить інші складники, що враховують специфіку та особливості освітньої діяльності закладу. Реалізація освітньої програми здійснюється за кошти державного та місцевого бюджетів.
Головною метою освітнього закладу є надання якісних освітніх послуг, всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, навчання, виховання, виявлення обдарувань, соціалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і здобуття освіти упродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності, дбайливого ставлення до родини, своєї країни, довкілля.
Основним завданням освітнього закладу є:
- створення рівних, належних і безпечних умов здобуття освіти, безпечного освітнього середовища, зокрема в умовах воєнного стану;
- забезпечення різних форм здобуття освіти та організація освітнього процесу у різних форматах, залежно від потреб та безпекової ситуації;
- реалізація Державних стандартів початкової, базової та профільної освіти;
- впровадження розвивального, мотиваційного освітнього середовища, вільного від будь-яких проявів насильства, дискримінації, булінгу, цькування та забезпечення прав, свобод та інтересів дітей із постійною психологічною підтримкою в умовах воєнного стану;
- створення безбар’єрного простору із розумним пристосуванням та універсальним дизайном;
- забезпечення безперервного процесу підвищення якості освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, потреб особистості учня, застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання сучасних технологій навчання, цифровізація та діджиталізація освітнього процесу;
- різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб;
- збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров'я вихованців; формування національно-патріотичної свідомості, виховання громадянина України, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях;
- формування бажання і вміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання упродовж усього життя, вироблення умінь практичного і творчого застосування здобутих знань;
- становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами пізнавальної і практичної діяльності;
- виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їх життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;
- виховання людини моральної, відповідальної, з розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу і самої себе;
- запровадження сучасних інструментів підходів, форм, методів, засобів навчання з дотриманням принципів академічної доброчесності;
- забезпечення ефективної взаємодії та співпраці всіх учасників освітнього процесу, реалізація педагогіки партнерства.
Освітня програма розроблена за змістом та на виконання:
·Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»;
·Указу Президента України від 16 березня 2022 року № 143 «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України»;
·постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2024 № 841 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні»;
·Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 № 2205;
·Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р;
·Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87;
·Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898;
·наказу Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»;
·наказу Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти»;
·наказу Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 235 «Про затвердження типових освітніх програм для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти» у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 №1120 «Про внесення до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»;
·наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 13.09.2021 № 983);
·наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»;
·наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 № 1493 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»;
·наказами Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795 (зі змінами, внесеними у додаток наказами Міністерства освіти і науки України від 10.08. 2021, № 898, від 29.09. 2021 р. № 1031, від 13.12. 2021 р. №1358, від 02.02. 2022 р. № 96, від 09.02. 2022 № 143, від 11.04. 2022 р. № 324) (гриф Міністерства станом на 01 серпня 2022 року надано 95 модельним навчальним програмам), від 03.08.2022 № 698 та від 12.08.2022 № 743-22 щодо оновлення змісту освітніх програм для учнів 1-11 класів;
· наказу Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 № 1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання»;
· наказу Міністерства освіти і науки України від 07.08.2024 № 1112 «Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні»;
·наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 №1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»
·Лист Міністерства освіти і науки України від 23 серпня 2024 р. № 1/15281-24 «Про організацію 2024/2025 навчального року в закладах загальної середньої освіти»
Освітня програма Закладу містить 4 частини та додатки:
·Освітня програма першого циклу початкової освіти - адаптаційно-ігровий (1-2 класи)
·Освітня програма другого циклу початкової освіти - основний (3-4 класи)
·Освітня програма першого циклу базової середньої освіти - адаптаційний (5-6-ті класи) та другого циклу базової середньої освіти – базове предметне навчання (7 клас);
·Освітня програма базової середньої освіти (8-9 класи) та профільної середньої освіти (10-11 класи)
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
першого циклу початкової освіти - адаптаційно-ігровий
(1-2 класи)
Освітню програму закладу для 1-2 класів розроблено на основі Типової освітньої програми для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743), на виконання Законів України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688), розпоряджень Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», від 13.12. 2017 р. № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», наказів Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти», від 03.02.2021 № 140 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 02 листопада 2016 року № 1319 та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства освіти і науки України».
Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:
● Дитиноцентричності і природовідповідності;
● узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
● науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
● наступності і перспективності навчання;
● взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
● логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
● можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
● творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
● адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
Освітня програма початкової освіти ОЗО Кіцманський ліцей№1 окреслює рекомендовані підходи до планування й організації Закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти .
Освітня програма визначає:
● загальний обсяг навчального навантаження,
● перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів і можливі взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення (за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я.);
● очікувані результати навчання здобувачів освіти;
● рекомендовані форми організації освітнього процесу;
● опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
● вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-х класів закладів загальної середньої освіти складає 805 годин/навчальний рік.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-х класів закладів загальної середньої освіти складає 875 годин/навчальний рік.
У Закладі передбачено варіант навчального плану початкової школи, який відповідає типовій освітній програмі, розробленій під керівництвом О. Я. Савченко, затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу загальної середньої освіти Додаток 1
Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету. Додаткові години варіативної складової у 1-х класах НУШ використано для підсилення вивчення навчання грамоти 1год., у 2-х класах для підсилення вивчення мовної галузі: української мови-0.5год. та літературного читання- 0.5 год.
Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей
Освітню програму укладено за основними освітніми галузями:
● мовно-літературна, що містить українську мову і літературу та іноземну мову (англійську);
● математична;
● природнича;
● громадянська та історична;
● технологічна;
● інформатична;
● соціальна і здоров’язбережувальна;
● мистецька;
● фізкультурна.
Для кожної освітньої галузі визначено мету та загальні результати навчання здобувачів освіти в цілому. За ними впорядковано обов’язкові результати навчання здобувачів освіти, які є основою для їх подальшого навчання на наступних рівнях загальної середньої освіти.
Мовно-літературна освітня галузь
Українська мова і літературне читання
Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
● виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;
● розвиток мислення, мовлення, уяви, пізнавальних і літературно-творчих здібностей школярів;
● формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати участь у діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;
● формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації;
● ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів, формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками;
● формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);
● дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;
● залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.
Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища». Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:
1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»;
2 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Читання».
Іншомовна освітня галузь
Іноземна мова
Метою іншомовної освіти для загальної середньої освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей і задоволення різних життєвих потреб дитини. Відповідно до окресленої мети, головними завданнями іншомовної освіти у початковій школі є:
● здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених цією програмою;
● розуміти на слух зміст автентичних текстів;
● читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;
● здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;
● адекватно використовувати досвід, набутий під час вивчення рідної мови та інших навчальних предметів;
● використовувати в разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;
● критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;
● висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
● ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування;
● обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб;
● ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.
Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах опанування іноземної мови в контексті міжкультурної парадигми, що передбачає ознайомлення з культурою народу, чию мову вивчають учні. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації в межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. На кінець 2-го класу учні загальноосвітніх навчальних закладів досягають рівня Pre-А1. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень в кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із «Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти». Відповідно до мети іншомовної освіти та завдань у початковій школі, виокремлено такі змістові лінії: «Сприймання на слух», «Зорове сприймання», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання», «Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія». Іншомовна комунікативна компетентність виявляється в безпосередньому та опосередкованому міжкультурному спілкуванні. Для формування комунікативної компетентності в умовах безпосереднього спілкування програма пропонує розгортати навчальну діяльність у межах змістових ліній «Сприймання на слух», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання». Змістова лінія «Сприймання на слух» передбачає залучення учнів до дій зі сприймання коротких простих запитань, тверджень, вказівок, інструкцій та реагування на них вербально і/ або невербально. Змістова лінія «Усна взаємодія» спрямована на розвиток умінь розпізнавати знайомі слова повсякденного вжитку у знайомому контексті; ставити запитання та давати відповіді про себе та щоденні справи. Змістова лінія «Усне висловлювання» передбачає творення коротких фраз про себе, надавання базової персональної інформації (наприклад, ім’я, адреса, родина, національність). Для становлення комунікативної компетентності в умовах опосередкованого спілкування (на відстані в просторі та часі) запропоновано змістові лінії «Зорове сприймання» (читач – автор), «Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія». Усі перелічені змістові лінії забезпечують для учня здобуття досвіду опосередкованого спілкування та опанування низки комунікативних умінь, що дасть змогу учням розвивати комунікативну компетентність. Змістова лінія «Зорове сприймання» передбачає сприймання та розпізнавання знайомих слів у супроводі малюнків. У рамках змістової лінії «Писемне висловлювання» учні навчаються писати короткі фрази для надання базової інформації. Результатом опрацювання змістової лінії «Онлайн взаємодія» є оволодіння вміннями встановлювати базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання, та розміщувати прості твердження про себе у форматі онлайн.
Математична освітня галузь
Математика
Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
● формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;
● формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;
● розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів, відношень і закономірностей;
● формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач.
Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».
До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню. Досвід математичної діяльності застосовується у вивченні інших предметів (освітніх галузей) шляхом використання учнями математичних методів чи інших засобів для пізнання дійсності. Рекомендовано раз на два тижні проводити уроки для організації та виконання міжпредметних навчальних проектів, міні-досліджень тощо.
Природнича, громадянська та історична, соціальна та здоров'язбережувальна освітні галузі «Я досліджую світ»
Ці галузі реалізовуються в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.
Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
● формування дослідницьких умінь, опанування доступних способів пізнання себе, предметів і явищ природи і суспільного життя (спостереження, обстеження, дослід, практична робота, вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, критична оцінка побаченого (почутого), встановлення зв’язків і залежностей в природі і суспільстві, між станом довкілля і діяльністю людини, впливу поведінки на здоров'я та безпеку, залежності результату від докладених зусиль, аналіз наслідків ризикованої поведінки);
● виховання активної позиції щодо громадянської і соціально-культурної належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнання історії та природи свого краю і країни; пошани до символів держави, ініціативної поведінки у громадських акціях, у відзначенні пам'ятних дат і подій;
● розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставлення до природи та її пізнання, до приватного життя інших людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні навички щодо взаємодії і співпраці в різних видах діяльності;
● створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, становлення екологічно грамотної та соціально адаптованої особистості.
Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме: «Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка); «Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці); «Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення); «Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв); «Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).
Типова навчальна програма дає змогу вчителеві самостійно обирати й формувати інтегрований та автономний спосіб подання змісту із освітніх галузей Стандарту, добирати дидактичний інструментарій, орієнтуючись на індивідуальні пізнавальні запити і можливості учнів (рівень навченості, актуальні стани потреб, мотивів, цілей, сенсорного та емоційно-вольового розвитку).
Особливого значення у дидактико-методичній організації навчання надається його зв'язку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Педагогічна стратегія, яка опиралась на наслідувальні механізми у розвитку пізнавальних процесів молодших школярів, і передбачала пріоритетне використання зразків, алгоритмів, поетапного контролю й корекції, збагачується полісенсорним підходом, що зумовлює дослідницьку поведінку учнів, сприйняття ними властивостей і якостей предметів і явищ природного і соціального оточення, спрямовуються у сферу пошукової діяльності.
Можливі засоби інтеграції в процесі реалізації програми «Я досліджую світ» передбачають включення учнів в практику виконання різноманітних завдань дослідницького характеру, як от:
˗ дослідження-розпізнавання;
˗ дослідження-спостереження;
˗ дослідження-пошук.
Інформатична освітня галузь
Інформатика
Інформатична освітня галузь починає реалізуватися з 2-го класу. Метою навчання інформатиці є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
● формування в учнів уявлення про роль інформаційно-комунікаційних технологій у житті людини;
● формування вмінь описувати об’єкти реальної та віртуальної дійсності різноманітними засобами подання інформації;
● формування початкових навичок інформаційної діяльності, зокрема вмінь опрацьовувати текстову та графічну інформацію;
● формування у дітей початкового досвіду використання комп’ютерної техніки для розв’язування навчальних, творчих і практичних задач;
● розвиток логічного, алгоритмічного, творчого та об’єктно-орієнтованого мислення учнів.
За результатами формування предметної компетентність випускники початкової школи повинні використовувати початкові знання вміння та навички для: доступу до інформації (знання де шукати і як отримувати інформацію); опрацювання інформації; перетворення інформації із однієї форми в іншу; створення інформаційних моделей; оцінки інформації за її властивостями. Програма побудована лінійно-концентрично (з горизонтальним поглибленням).
Технологічна освітня галузь
Дизайн і технології
Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через інтегрований курс «Дизайн і технології».
Метою навчання дизайну і технологій є розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та проєктно-технологічноїкомпетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
● формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво;
● виховання естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці, декоративно-ужитковому мистецтві;
● набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в матеріалах;
● вироблення навичок раціонального використання матеріалів, безпечного застосування традиційних та сучасних технологій;
● формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і результати проєктно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.
Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовищепроєктування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».
Навчальний матеріал вибудовується навколо актуальних освітніх тем, розв’язання життєвих проблем, встановлення взаємозв’язків з іншими освітніми галузями.
Мистецька освітня галузь
Мистецтво
Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
● розвиток почуттєвої сфери учнів, набуття ними досвіду емоційно-естетичних переживань;
● пробудження інтересу до пізнання творів різних видів мистецтва; виховання гордості за здобутки рідного мистецтва й поваги до творчості інших етносів та народів;
● формування умінь художнього сприймання, аналізу художньої мови та оцінювання творів мистецтва відповідно до вікових можливостей з використанням мистецької термінології;
● оволодіння способами художньо-творчої діяльності в різних видах мистецтва, комунікації з іншими в художній творчості;
● формування елементарних умінь застосування цифрових технологій у мистецькій творчості і презентації здобутків;
● розвиток мистецьких здібностей, здатності самовираження й керування власними емоційними станами через мистецтво та різні види художньої творчості;
● формування здатності встановлювати асоціації між видами мистецтва; між мистецтвом і явищами довкілля;
● досягнення усвідомлення значення мистецтва в житті людини;
● виховання культури глядача-слухача;
● формування здатності об’єктивно оцінювати творчі здобутки свої та інших.
Реалізація поставленої мети і завдань здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.
Мистецька освітня галузь реалізується через інтегровані предмети вивчення за окремими видами мистецтва: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», де відбудеться реалізація упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.
Фізкультурна освітня галузь
Фізична культура
Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
● виховання в молодших школярів розуміння значущості занять фізичними вправами, спортивними іграми як важливого засобу зміцнення здоров’я, отримання задоволення, гартування тіла та характеру, самовираження, соціальної взаємодії у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;
● формування в учнів здатності володіння різними способами рухової діяльності, виконання фізичних вправ; уміння грати в рухливі та спортивні ігри за спрощеними правилами;
● розвиток в молодших школярів здатності встановлювати причинно-наслідкові зв’язки позитивних та негативних чинників щодо стану свого здоров’я та фізичного розвитку;
● використовувати різні способи пошуку корисної інформації у довідникових джерелах, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікативних технологій і критичного мислення;
● формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з фізичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я та фізичного вдосконалення;
● розвиток в молодших школярів здатності використовувати навички самоконтролю і самооцінювання свого фізичного стану, дотримуватися санітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;
● розвиток в учнів здатності спілкуватися і взаємодіяти з дорослими й однолітками, співпрацювати та досягати спільних командних цілей у процесі спортивно-ігрової діяльності, використовувати термінологічний апарат з фізичної культури рідною мовою під час фізкультурно-оздоровчої діяльності;
● виховання в молодших школярів емоційно-ціннісного ставлення до занять фізичною культурою та спортом, здатності добирати фізичні вправи для розвитку фізичних якостей з урахуванням індивідуальних можливостей, бажання керуватися правилами безпечної і чесної гри, уміння боротися, вигравати і програвати; формування зацікавленості досягненнями українських спортсменів на Олімпійських іграх та інших спортивних змаганнях.
Зазначена мета і завдання реалізуються за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».
У 2-х класах здійснюється поділ класів на групи при вивченні інформатики відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).
При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах - 35 хвилин, у - 2-х класах - 40 хвилин.
Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту». В середня наповнюваність перших класів складає 22 учнів, середня наповнюваність других класів - 25 учнів.
Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.
Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного 3 здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту») з урахуванням досягнень попереднього етапу розвитку здобувачів освіти.
Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.
Основними формами організації освітнього процесу є: різні типи уроку з використанням інтерактивних методів навчання, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час, дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, дитяче волонтерство тощо.
Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми вчителі використовують внутрішньо-предметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та застосовування умінь у нові ситуації.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру.
Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.
Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
● кадрове забезпечення освітньої діяльності;
● навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
● матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
● якість проведення навчальних занять;
● моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
● завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
● оновлення методичної бази освітньої діяльності;
● контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
● моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
● створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування проводяться моніторингові дослідження навчальних досягнень на шкільному рівні, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.
Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
Реалізація освітньої програми початкової освіти забезпечує всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
другого циклу початкової освіти - основний (3-4 класи)
Освітню програму ОЗО Кіцманський ліцей №1 для учнів 3-4 класів розроблено на основі Типової освітньої програми для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743), на виконання Закону України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688); наказу Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти».
У програмі визначено змістові лінії; очікувані результати навчання та відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.
Навчальний план визначає тижневий обсяг навчального навантаження здобувачів освіти.
Програму побудовано із врахуванням таких принципів:
- дитиноцентрованості і природовідповідності; - узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання; - науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
- наступності і перспективності навчання; - взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
Освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти та містить:
● загальний обсяг навчального навантаження;
● перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів і можливі взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення (за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я.);
● очікувані результати навчання здобувачів освіти;
● рекомендовані форми організації освітнього процесу ;
● опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
● вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 1820 годин/навчальний рік:
для 3-х класів - 910 годин/навчальний рік;
для 4-х класів - 910 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу загальної середньої освіти І ступеня Додаток 2
У Закладі передбачено варіант навчального плану початкової школи, який відповідає типовій освітній програмі, розробленій під керівництвом О.Я. Савченко, затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти». Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій додаткові години використано на підсилення української мови -0.5год. та основ християнської етики -0.5год.(за вибором батьків).
Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей
Освітню програму укладено за основними освітніми галузями, які орієнтовані на формування ключових компетентностей.
Для кожної освітньої галузі визначено мету та загальні результати навчання здобувачів освіти в цілому. За ними впорядковано обов’язкові результати навчання здобувачів освіти, які є основою для їх подальшого навчання на наступних рівнях загальної середньої освіти.
У освітній програмі (3-4 класи) мовно-літературну галузь структуровано через упровадження навчальних предметів «Українська мова», «Літературне читання».
Мовно-літературна освітня галузь
Українська мова
Мета – формування мотивації вивчення української мови; розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності; формування комунікативної та інших ключових компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; розвиток логічного, критичного та образного мислення, мовленнєво-творчих здібностей; формування готовності до вивчення української мови в подальших класах.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
● виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;
● розвиток зв’язного мовлення, уяви, пізнавальних здібностей, логічного, критичного та образного мислення школярів;
● формування повноцінної навички письма, уміння брати участь у діалозі, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;
● дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;
● залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.
Реалізація зазначених мети і завдань здійснюється за такими змістовимилініями: «Взаємодіємо усно», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».
Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в учнів початкової школи умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.
Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» передбачає формування в учнів повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності.
Змістова лінія «Досліджуємо медіа» спрямована на формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її для збагачення власного досвіду, створювати прості медіапродукти.
Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» передбачає дослідження учнями мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил українського правопису, формування у школярів умінь послуговуватися українською мовою в усіх сферах життя.
Літературне читання
Мета – розвиток особистості молодшого школяра засобами різних видів читацької діяльності; формування читацької, комунікативної та інших ключових компетентностей; збагачення емоційно-ціннісного, естетичного, соціального та пізнавального досвіду; розвиток образного, критичного і логічного мислення та літературно-творчих здібностей; формування готовності до вивчення української та зарубіжної літератури в освітньому закладі ІІ ступеня.
● Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань:
● ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики і жанрів;
● формування в учнів повноцінної навички читання як універсального інструменту функціональної грамотності;
● розвиток інтересу і здатності до самостійної читацької діяльності для задоволення різних потреб читача;
● формування умінь опрацьовувати художні, науково-художні тексти;
● оволодіння прийомами структурно-смислового і образного аналізу текстів різних видів;
● розвиток образного, критичного, логічного мислення та мовлення;
● формування умінь самостійної роботи з різними видами і джерелами інформації;
● формування прийомів роботи з дитячою книжкою, періодичною, довідковою літературою;
● формування вмінь безпечного і критичного використання медіапродукції, здатності створювати медіапродукти і спілкуватися за допомогою медіазасобів;
● розвиток уяви і здатності виявляти себе у різних видах літературно-творчої діяльності.
Відповідно до мети і завдань предмета «Літературне читання» визначено такі змістові лінії: «Пізнаємо простір дитячого читання»; «Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного»; «Взаємодіємо усно за змістом прослуханого»; «Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів»; «Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою»; «Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією»; «Перетворюємо та інсценізуємо прочитане; створюємо власні тексти».
Реалізація змістових ліній програми з літературного читання здійснюється процесі особистісно зорієнтованої розвивальної читацької і комунікативної діяльності учнів. Враховуючи потреби та інтереси молодших школярів у пізнанні світу людей, природи, самопізнанні, залучаючи їх до вдумливого читання найкращих дитячих книжок, текстів, різних видів учитель виховує україномовну особистість, компетентного, критично мислячого читача, який розуміє цінність книги, відчуває красу рідного слова, збагачує свій читацький, мовленнєвий і пізнавальний досвід.
Іноземна мова
Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим з віковими можливостями молодших школярів.
Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння іноземною мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його культурою. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації у межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. На кінець 4-го класу учні досягають рівня А1. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень у кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання.
Завдання полягає у формуванні вмінь:
● здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою;
● розуміти на слух зміст автентичних текстів;
● читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;
● здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;
● адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів;
● використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;
● критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;
● висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
● ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.
Провідним засобом реалізації вказаної мети є компетентнісний підхід до організації навчання у загальноосвітній школі на основі ключових компетентностей як результату навчання.
Математична освітня галузь
Математика
Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
● формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;
● формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;
● розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів, відношень і закономірностей;
● формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач.
Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».
До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.
Досвід математичної діяльності застосовується у вивченні інших предметів (освітніх галузей) шляхом використання учнями математичних методів чи інших засобів для пізнання дійсності. Рекомендовано раз на два тижні проводити уроки для організації та виконання міжпредметних навчальних проектів, міні-досліджень тощо.
Природнича, громадянська та історична,
соціальна та здоров'язбережувальна освітні галузі
«Я досліджую світ»
Зазначені освітні галузі реалізовуються в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв’язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.
Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
● формування дослідницьких умінь, опанування доступних способів пізнання себе та свого організму, предметів і явищ природи і суспільного життя (спостереження, обстеження, дослід, практична робота, вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, критична оцінка побаченого (почутого), встановлення зв’язків і залежностей в природі і суспільстві; між станом довкілля і діяльністю людини, вплив поведінки на здоров’я та безпеку, залежність результату роботи від докладених зусиль; аналіз наслідків ризикованої поведінки);
● виховання активної позиції щодо громадянської і соціально-культурної належності себе і своєї родини до України; інтересу до пізнання історії та природи свого краю і країни; пошани до символів держави, ініціативної патріотичної поведінки у громадських акціях, у відзначенні пам'ятних дат і подій;
● розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставлення до природи та її пізнання, до приватного життя інших людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні навички у взаємодії і співпраці в різних видах діяльності;
● створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, становлення екологічно грамотної та соціально адаптованої особистості.
Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме: «Людина», «Людина серед людей», «Людина в суспільстві», «Людина і світ», «Природа», «Людина і природа».
Технологічна освітня галузь
Дизайн і технології
Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через інтегрований курс «Дизайн і технології».
Мета - цілісний розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та проєктно-технологічноїкомпетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем, культурного й національного самовираження.
Досягнення мети передбачає виконання таких завдань:
● формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво;
● сприяння розвитку естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці, декоративно-ужитковому мистецтві;
● набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в різних матеріалах;
● вироблення навичок раціонального використання матеріалів, безпечного застосування традиційних та сучасних технологій;
● формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і результати проектно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.
Реалізація мети і завдань інтегрованого курсу «Дизайн і технології» здійснюється за змістовими лініями, які відображають структуру розвитку особистості та завершеного циклу проектно-технологічної діяльності: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».
Програма надає можливість розв’язувати реальні життєві проблеми, реалізовувати інтегративні та творчі можливості проєктно-технологічної діяльності, встановлювати взаємозв’язки з іншими освітніми галузями, співпрацювати з експертами різних професійних сфер за межами школи.
Навчальний матеріал вибудовується навколо актуальних освітніх тем. Розподіл навчальних годин за темами, добір об’єктів проєктно-технологічної діяльності вчитель визначає самостійно, враховуючи умови навчання та педагогічну доцільність.
Інформатична освітня галузь
Інформатика
Метою інформатичної освітньої галузі є формування у здобувача освіти інформаційно-комунікаційної та інших ключових компетентностей, здатності до розв’язання завдань з використанням цифрових пристроїв та інформаційно-комунікаційних технологій для розвитку критичного, аналітичного, синтетичного, логічного мислення, реалізації творчого потенціалу, формування активної, відповідальної, безпечної та етичної діяльності в інформаційному суспільстві.
Головними завданнями є формування умінь:
● знаходити та опрацьовувати інформацію із використанням пошукових систем;
● створювати інформаційні об'єкти та опрацьовувати їх у програмних середовищах;
● здійснювати індивідуальну й колективну діяльність в інформаційному середовищі;
● критично оцінювати інформацію для розв’язання життєвих проблем;
● дотримуватися етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії;
● дотримуватися правил безпечної роботи з комп’ютерними пристроями.
Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за змістовими лініями «Інформація. Дії з інформацією», «Комп’ютерні пристрої для здійснення дій із інформацією», «Об’єкт. Властивості об’єкта», «Створення інформаційних моделей. Змінення готових. Використання», «Алгоритми».
Курс розрахований на 105 годин: по 35 годин у кожному класі з розрахунку 1 година на тиждень.
Оцінювання якості підготовки здобувачів освіти з предмету здійснюється в таких аспектах:
1) рівень володіння теоретичними знаннями;
2) здатність до застосування вивченого матеріалу у практичній діяльності;
3) свідоме та відповідальне ставлення до етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії;
4) вміння співпрацювати;
5) використання матеріалу із повсякденного життя, навчальних предметів;
6) свідоме знання правил безпечної праці.
Мистецька освітня галузь
Мистецтво
Мистецька освітня галузь реалізовується через предмети вивчення за окремими видами мистецтва: музичне мистецтво, образотворче мистецтво за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі та інтегрування навчального змісту.
Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
● розвиток почуттєвої сфери учнів, набуття ними досвіду емоційно-естетичних переживань, формування мистецьких уподобань та особистісних художніх цінностей;
● поглиблення мотивації до пізнання творів вітчизняного і зарубіжного мистецтва;
● виховання гордості за здобутки рідного мистецтва та толерантного ставлення до мистецтва інших етносів і народів;
● формування умінь художнього сприймання, аналізу художньої мови та оцінювання творів мистецтва, аргументування думки відповідно до вікових можливостей з використанням мистецьких термінів;
● оволодіння способами художньо-творчої діяльності в різних видах мистецтва, комунікації з іншими в художній творчості;
● досягнення розуміння учнями можливостей цифрових технологій щодо їх застосування в мистецькій творчості;
● розвиток здатності самопізнання і самовираження, керування власними емоційними станами через мистецтво і різні види художньої творчості; розвиток креативності й мистецьких здібностей;
● формування здатності встановлювати зв’язок між видами мистецтва, між мистецтвом та іншими сферами знання (літературою, математикою, знаннями про природу, історію тощо); мистецтвом і явищами довкілля;
● усвідомлення значення мистецтва в житті людини та художнього пізнання для власної успішності;
● формування культури глядача-слухача;
● соціалізація учнів через мистецтво, формування здатності об’єктивно оцінювати творчі здобутки свої та інших.
Відповідно до зазначених мети і завдань виокремлено змістові лінії: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які розкривають основну місію загальної мистецької освіти.
Фізична освітня галузь
Фізична культура
Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
● виховання в молодших школярів розуміння значущості занять фізичними вправами, спортивними іграми як важливого засобу зміцнення здоров’я, отримання задоволення, гартування тіла та характеру, самовираження, соціальної взаємодії у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;
● формування в учнів здатності володіння різними способами рухової діяльності, виконання фізичних вправ; уміння грати в рухливі та спортивні ігри за спрощеними правилами;
● розвиток в молодших школярів здатності встановлювати причинно-наслідкові зв’язки позитивних та негативних чинників щодо стану свого здоров’я та фізичного розвитку;
● використовувати різні способи пошуку корисної інформації у довідникових джерелах, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікативних технологій і критичного мислення;
● формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з фізичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я та фізичного вдосконалення;
● розвиток в молодших школярів здатності використовувати навички самоконтролю і самооцінювання свого фізичного стану, дотримуватися санітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;
● розвиток в учнів здатності спілкуватися і взаємодіяти з дорослими й однолітками, співпрацювати та досягати спільних командних цілей у процесі спортивно-ігрової діяльності, використовувати термінологічний апарат з фізичної культури рідною мовою під час фізкультурно-оздоровчої діяльності;
● виховання в молодших школярів емоційно-ціннісного ставлення до занять фізичною культурою та спортом, здатності добирати фізичні вправи для розвитку фізичних якостей з урахуванням індивідуальних можливостей, бажання керуватися правилами безпечної і чесної гри, уміння боротися, вигравати і програвати; формування зацікавленості досягненнями українських спортсменів на Олімпійських іграх та інших спортивних змаганнях.
Зазначена мета і завдання реалізуються за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».
У початковій школі здійснюється поділ класів на групи при вивченні інформатики відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).
При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 3-4-х класах - 40 хвилин.
Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту». В Закладі середня наповнюваність третіх класів становить 22 учнів, четвертих класів - 22 учні.
Навчальні плани зорієнтовані на роботу за 5-денним навчальними тижнем.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.
Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:
● вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
● здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
● математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
● компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
● інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
● екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
● інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
● навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
● громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
● культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
● підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими людьми.
Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньо-предметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту») з урахуванням досягнень попереднього етапу розвитку здобувачів освіти.
Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.
Основними формами організації освітнього процесу є: різні типи уроку з використанням інтерактивних методів навчання, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час, дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, дитяче волонтерство тощо.
Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми вчителі використовують внутрішньо-предметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Навчальні досягнення здобувачів у 3-4 класах підлягають формувальному та рівневому оцінюванню.
Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
● кадрове забезпечення освітньої діяльності;
● навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
● матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
● якість проведення навчальних занять;
● моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
● оновлення методичної бази освітньої діяльності;
● контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
● моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
● створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування проводяться моніторингові дослідження навчальних досягнень на шкільному рівні, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.
Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
Реалізація освітньої програми початкової освіти забезпечує всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.
3.ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
для 5-6 класів – перший цикл базової середньої освіти – адаптаційнийта для 7 класу – другий цикл базової середньої освіти – базове предметне навчання
3.1. Загальні положення
Освітню програму для 5-6-хта 7-го класів з навчанням українською мовою розроблено на основі Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898, Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 р. № 235(в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 №1120 «Про внесення до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти».
Освітня програма визначає: вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою базової середньої освіти та загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі (в годинах) та його розподіл між освітніми галузями.
Освітня програма включає:
·навчальні плани 5-6-х та 7-го класів;
·перелік модельних навчальних програм;
·рекомендовані форми організації освітнього процесу;
·опис інструментарію оцінювання.
Під час розроблення освітньої програми враховано гарантовані державою права щодо академічної, організаційної, фінансової і кадрової автономії Закладу, а також права педагогічних працівників на академічну свободу.
Відповідно до Закону України «Про освіту» метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.
3.1.1. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання
за освітньою програмою
Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні й учениці, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про початкову освіту).
Визнання результатів навчання здобувачів освіти, які в умовах воєнного стану вимушено виїхали за межі України та повернулися в Україну, здійснюється в порядку, визначеному педагогічною радою закладу освіти, із урахуванням рекомендацій Міністерства освіти і науки України (наказ МОН від 02.08.2024 № 1093).
Визнання результатів навчання здобувачів освіти із числа внутрішньо переміщених осіб може бути здійснено на основі довідки або іншого документа, виданого закладом освіти, у якому дитина здобувала освіту за місцем тимчасового перебування.
У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких навчальних предметів за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання впродовж першого семестру навчального року.
Вимоги до осіб з ООП
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти не обов’язково з шести років, а з іншого віку, а тривалість їхнього навчання у початковій та базовій школі може бути подовжена з доповненням корекційно-розвитковим складником.
Тривалість здобуття освіти учнями може бути продовжена на рівнях початкової та базової середньої освіти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 585 «Про встановлення тривалості здобуття повної загальної середньої освіти особами з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти» (із змінами та доповненнями).
3.1.2. Загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі базової середньої освіти та циклі базового предметного навчання базової середньої освіти, його розподіл між освітніми галузями за роками навчання
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів й учениць 5-6 класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти)та 7-го класу (цикл базового предметного навчання базової середньої освіти ) сформовано відповідно до додатку 1 Типової освітньої програми для закладів з навчанням українською мовою.
|
Назва освітньої галузі
|
Навчальне навантаження
|
5 клас
|
6 клас
|
7 клас
|
|||
|
Мінімальне*
|
Максимальне*
|
Мінімальне*
|
Максимальне
|
Мінімальне*
|
Максимальне
|
||
|
Мовно-літературна **
|
На тиждень
|
10
|
13
|
10
|
13
|
9
|
12
|
|
На рік
|
350
|
455
|
350
|
455
|
315
|
420
|
|
|
Математична
|
На тиждень
|
4
|
6
|
4
|
6
|
4
|
6
|
|
На рік
|
140
|
210
|
140
|
210
|
140
|
210
|
|
|
Природнича
|
На тиждень
|
1,5
|
3
|
2
|
5
|
7
|
9
|
|
На рік
|
52,5
|
105
|
70
|
175
|
245
|
315
|
|
|
Соціальна і здоров’язбережувальна
|
На тиждень
|
1
|
3
|
1
|
3
|
1
|
3
|
|
На рік
|
35
|
105
|
35
|
105
|
35
|
105
|
|
|
Громадянська та історична
|
На тиждень
|
1
|
2
|
1,5
|
3
|
1,5
|
3
|
|
На рік
|
35
|
70
|
52,5
|
105
|
52,5
|
105
|
|
|
Технологічна
|
На тиждень
|
1
|
3
|
1
|
3
|
1
|
2
|
|
На рік
|
35
|
105
|
35
|
105
|
35
|
70
|
|
|
Інформатична
|
На тиждень
|
1
|
2
|
1
|
2
|
1
|
2
|
|
На рік
|
35
|
70
|
35
|
70
|
35
|
70
|
|
|
Мистецька
|
На тиждень
|
1
|
3
|
1
|
3
|
1
|
3
|
|
На рік
|
35
|
105
|
35
|
105
|
35
|
105
|
|
|
Фізична культура***
|
На тиждень
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
|
На рік
|
105
|
105
|
105
|
105
|
105
|
105
|
|
|
Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами
|
На тиждень
|
7,5
|
|
9,5
|
|
6,5
|
|
|
На рік
|
262,5
|
|
332,5
|
|
227,5
|
|
|
|
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)
|
На тиждень
|
31
|
|
34
|
|
35
|
|
|
На рік
|
1085
|
|
1190
|
|
1225
|
|
|
|
Гранично допустиме навантаження учнів****
|
На тиждень
|
28
|
|
31
|
|
32
|
|
|
На рік
|
980
|
|
1085
|
|
1120
|
|
|
**** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.
Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми галузями.
Рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за освітніми галузями та роками навчання визначено відповідно до базових навчальних планів (додаток 23 Державного стандарту).
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані ОЗО Кіцманський ліцей №1 для учнів 5-6-х та 7 класів (Додаток 3).
Річні навчальні плани дають цілісне уявлення про зміст і структуру кожного рівня освіти, встановлюють погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання,
Освітні галузі забезпечують реалізацію змісту освіти на рівні Державного стандарту, розраховані на формування у кожного учня ключових компетентностей.
3.2. Типові навчальні плани
Навчальний план базової середньої освіти для 5-6 та 7 класів розроблено для: закладів з навчанням українською мовою згідно додатку 3 до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (розділ 4).
Навчальний план містить:
Øперелік предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також перелік міжгалузевих інтегрованих курсів;
Øрозподіл навчального навантаження між навчальними предметами предметами / інтегрованими курсами;
Øгодини навчального навантаження що передбачені для перерозподілу між освітніми компонентами (це різниця між сумарною мінімальною кількістю годин, визначеною Державним стандартом для відповідного року навчання, і гранично допустимим річним навчальним навантаженням).
Навчальне навантаження в навчальних планах орієнтоване на визначений базовим навчальним планом Державного стандарту діапазон мінімальної та максимальної кількості годин у межах кожної освітньої галузі на адаптаційному та предметному циклах навчання базової середньої освіти.
Кількість годин на вивчення окремих навчальних предметів та інтегрованих курсів у навчальному плані орієнтована на мінімальну кількість навчальних годин, визначену базовим навчальним планом базової середньої освіти (додаток 23 Державного стандарту).
Кількість навчальних годин для вивчення української мови в навчальному плані закладу освіти відповідно до абзацу четвертого частини третьої статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту» не може бути меншою, ніж у типовому навчальному плані. Уроки з фізичної культури, згідно із частиною четвертою статті 26 Закону України «Про фізичну культуру і спорт», є обов’язковими і проводяться не менше трьох разів на тиждень, що відображається в навчальному плані закладу освіти для кожного класу. Години, передбачені для фізичної культури, не враховують під час визначення гранично допустимого навчального навантаження.
Години навчального навантаження для перерозподілуміж освітніми компонентами (7,5 годин у 5 класі та 9,5 год. у 6-х класах)використано у 5-6 класахна обов’язкові освітні компоненти, а саме:
а)для вивчення навчальних предметів:
- української літератури + 0,5 год.
- зарубіжної літератури +1год.
- англійської мови +0,5 год.
- інформатика +0,5 год.
- музичне мистецтво +0,5 год.
- образотворче мистецтво +0,5 год.
- географія (6 кл.) +1 год.
б) інтегрованих курсів:
- математика + 1 год.
- Вступ до історії України та громадянської освіти+0,5 год.
- Історія України. Всесвітня історія (6 кл.) +1,5 год.
- Пізнаємо природу+ 0,5 год. (6 кл.) та + 1 год. (7 кл.)
в)курсів за вибором – з 5 по 7 класи впроваджено вибірковий освітній компонент за вибором закладу - другу іноземну мову (німецьку) +2 год.
Години навчального навантаження для перерозподілуміж освітніми компонентами (6,5 годин) використано у 7 класі:
а) для вивчення навчальних предметів:
- української літератури + 0,5 год.
- зарубіжної літератури +0,5 год.
- алгебри +0,5 год.
- геометрії +0,5 год.
- історія України +0,5 год.
- Всесвітня історія+0,5 год.
- інформатика +0,5 год.
- музичне мистецтво +0,5 год.
- образотворче мистецтво +0,5 год.
б) інтегрованих курсів 0
в)курсів за вибором – з 5 по 7 класи впроваджено вибірковий освітній компонент за вибором закладу - другу іноземну мову (німецьку) +2 год.
Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів обрано такі модулі для вивчення предмета «Фізична культура»
|
Клас
|
Модулі з фізичної культури
|
|
5
|
Легка атлетика. Рухливі ігри. Гандбол. Панна. Волейбол. Футбол. Алтиматфрізбі.Гімнастика. Доджбол.Баскетбол. Баскетбол 3х3. Пляжний волейбол.
|
|
6
|
Дитяча легка атлетика. Рухливі ігри.Гандбол. Панна. Волейбол.Футбол.Алтиматфрізбі.Гімнастика. Доджбол.Баскетбол 3х3. Футзал. Пляжний волейбол.
|
|
7
|
Легка атлетика. Рухливі ігри. Панна. Волейбол.Футбол.
Алтиматфрізбі. Гімнастика. Доджбол. Баскетбол 3х3. Пляжний волейбол.
|
|
8
|
Футбол. Легка атлетика. Баскетбол. Волейбол. Гімнастика
|
|
9
|
Футбол. Баскетбол. Волейбол. Гімнастика
|
|
10
|
Футбол. Баскетбол. Волейбол.
|
|
11
|
Футбол. Баскетбол. Волейбол.
|
Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів обрано такі модулі та об’єкти проєктно-технологічної діяльності із «Технологій» та «Трудового навчання»:
|
Клас
|
Модулі з Технологій та Трудового навчання
|
|
5- дівчата
|
Модуль 1. Втілення задуму в готовий продукт за алгоритмом проєктно-технологічноїдіяльності
Проект № 1Рамка для фотографій
Модуль 2. Творче застосування традиційних і сучасних технологій декоративно-ужиткового мистецтва
Проект № 2Новорічна Листівка
Проект № 3Закладка для книг
Модуль 3. Ефективне використання техніки і матеріалів без заподіяння шкоди навколишньому середовищу
Проект № 4Панно
Модуль 4. Турбота про власний побут, задоволення власних потреб і потреб інших осіб
Проект № 5 Об’єкт проєктної діяльності: Бутерброди
|
|
5- хлопці
|
1 Тема (напрямок проєкту): «Корисна річ для моєї родини».
Продукт проєктно-технологічної діяльності: підставка під гарячу чашку.
2 Тема (напрямок проєкту): «Інтер'єрна прикраса для оселі».
Продукт проєктно-технологічної діяльності: «Декор у сучасному кухонному інтер'єрі» панно «Дари осені».
3 Тема (напрямок проєкту): «Сувенір мого краю».
Продукт проєктно-технологічної діяльності: «Сувенір на магніті».
4 Тема (напрямок проєкту): «Від народних традицій до сучасності».
Продукт проєктно-технологічної діяльності: новорічні та різдвяні прикраси.
|
|
6- дівчата
|
Модуль 1. Втілення задуму в готовий продукт за алгоритмом проєктно-технологічної діяльності
Проект № 1 Закладка для книги
Модуль 2. Творче застосування традиційних і сучасних технологій декоративно-ужиткового мистецтва
Проект № 2 Новорічна прикраса
Модуль3. Ефективне використання техніки і матеріалів без заподіяння шкоди навколишньому середовищу
Проект № 3 Підставка для телефону
Проект № 4 Лялька-мотанка
Модуль 4. Турбота про власний побут, задоволення власних потреб і потреб інших осіб
Проект № 5 Догляд за житлом
Проект № 6Догляд за волоссям
|
|
7 клас
|
Модуль 1.Втілення задуму в готовий продукт за алгоритмом проєктно-технологічної діяльності.
Проект № 1 М’яка іграшка
Модуль 2 . Творче застосування традиційних і сучасних технологій декоративно-ужиткового мистецтва.
Проєкт № 2. Краватка «Метелик»
Проект № 3 Декоративне кашпо «Велосипед»
Модуль 3. Ефективне використання техніки і матеріалів без заподіяння шкоди навколишньому середовищу.
Проект № 3 Декоративне кашпо «Велосипед»
Проект № 4 Екоторбинка
Модуль 4.Турбота про власний побут, задоволення власних потреб і потреб інших осіб.
Проект № 5 Вирощування зеленої цибулі на підвіконні.
Проект № 6 Заварні млинці на окропі
|
|
8 клас
|
Розділ І. Основи проектування, матеріалознавства та технології обробки
Проект № 1 Декоративна ваза.
Проект № 2 Карнавальна маска
Проект № 3 Текстильні квіти
Проект № 4 Сувенір
Розділ 2. Технологія побутової діяльності та самообслуговування
Проект № 5«Моя зачіска»
Проект № 6 «Мій одяг – мій імідж»
|
|
9- дівчата
|
Проект № 1 Вироби в етнічному стилі
Проект № 2 Нове життя старим речам.
Розділ 2. Технологія побутової діяльності та самообслуговування
Проект № 3 «Мій власний стиль
|
|
9- хлопці
|
Об'єкт проектної діяльності № 1: обладнання зони відпочинку на вулиці, в школі, вдома.
Об'єкт проектної діяльності № 2: обладнання та пристосування для навчальних кабінетів.
Проект № 3 : «Мій стиль».
|
У 1-7 класах мистецька освітня галузь реалізовується через окремі предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» по 1 годині.
Поділ класів на групи при вивченні предметів, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за №229/6517 (зі змінами)здійснюється:
Øу 5 класіпід час викладання предметів:
· українська мова;
· англійська мова;
· німецька мова;
· технології
Øпід час вивчення інформатики у всіх класах крім 9-Б.
Øпід час вивчення курсу «Захист України у 10-11 класах.
Предмети та курси з навчальним навантаженням 0,5 години на тиждень вивчаються протягом року через тиждень.
У відповідності до Типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів гранично допустиме навантаження не перевищує допустимої сумарної кількості годин тижневого навантаження учнів, встановленої Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОЗ України від 25.09.2020 року № 2205 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1984 від 20.09.2021, №1371 від 01.08.2022); .
Години фізичної культури не враховані при визначенні гранично допустимого навантаження.
Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей у навчальному плані не перевищує загальнорічної кількості навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи), визначеної базовим навчальним планом, з дотриманням вимог гранично допустимого річного навчального навантаження учнів.
3.3. Модельні навчальні програми
Модельні навчальні програми обрані педагогічними працівниками з переліку, рекомендованого Міністерством освіти і науки України і мають відповідний гриф.
Додаток 6.Перелік модельних навчальних програм адаптаційного циклу (5-6 класи),за якими здійснюється вивчення предметівдля учнів 5-6 класів
Додаток 7.Перелік модельних навчальних програм другого циклу – предметне навчання (7-9 класи),за якими здійснюється вивчення предметівдля учнів 7 класу.
Згідно рекомендацій на основі модельних навчальних програм, вчителі закладу розробили навчальні програми предметів, інтегрованих курсів, що містять деталізований опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідними модельними навчальними програмами. Навчальні програми, що розроблені на основі модельних навчальних програм, затверджені педагогічною радою закладу (Протокол №1 від 31.08.22; Протокол №1 від 31.08.23; Протокол №1 від 31.08.24)
3.4. Рекомендовані форми організації освітнього процесу
Відповідно до статті 9 Закону України «Про освіту» заклад забезпечує право здобувати освіту в різних формах. Основною формою є інституційна очна (денна), за потребизаклад може організувати навчання із використанням технологій дистанційного навчання та індивідуальні форми здобуття освіти, (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), педагогічний патронаж), впроваджувати інклюзивне навчання, реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня.
Очна (денна) форма здобуття освіти, передбачає безпосередню участь здобувачів освіти в освітньому процесі, тривалість навчального тижня - 5 днів.
Навчання із використанням технологій дистанційного навчання, передбачає здобуття освіти за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу із використанням технологій дистанційного навчання, за допомогою технічних засобів комунікації, доступних для учасників освітнього процесу Zoom або Meet.
Індивідуальна форма здобуття освіти – спосіб організації навчальної діяльності, який регулюється певним, наперед визначеним розпорядком, забезпечується педагогічними працівниками за місцем проживання учнів та організовується для забезпечення права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти: екстернатна форма здобуття освіти (екстернат) – це спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання здійснюються відповідно до законодавства; сімейна (домашня) форма здобуття освіти – це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання здійснюються відповідно до законодавства; педагогічний патронаж – це спосіб організації освітнього процесу педагогічними працівниками, що передбачає забезпечення ними засвоєння освітньої програми здобувачем освіти, який за психофізичним станом або з інших причин, визначених законодавством, потребує такої форми.
Інклюзивне навчання– це система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахуванні багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.
Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.
Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб. У разі необхідності освітній процес може здійснюватися із використанням технологій дистанційного навчання.
Вибір форм організації освітнього процесу здійснено у рамках академічної свободи і залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності), а також форм здобуття освіти.
За потреби Заклад освіти може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), педагогічний патронаж), реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня.
З метою належної організації освітнього процесу в Закладі освіти функціонують інклюзивні класи.
Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08.2012 наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016) клас може ділитися на групи під час вивчення української та іноземної мов за умови більше 27 учнів у класі, під час проведення практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
· формування компетентностей;
· розвитку компетентностей;
· перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
· корекції основних компетентностей;
· комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемні уроки, відео-уроки тощо.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності.
Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт).
Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, за виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу. Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
За потреби здобуття освіти здійснюється за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладі освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, зокрема тих, що забезпечують здобуття освіти за мережевою формою здобуття освіти. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується директором та підписується батьками.
З метою належної організації освітнього процесу в 6-А класі організовано навчання за інклюзивною формою здобуття освіти для дитини з особливими освітніми проблемами, а у 7 класі для двох учнів індивідуальне навчання (педагогічний патронаж).
3.5. Опис інструментарію оцінювання
Відповідно до «Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчанняздобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти»затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 02серпня 2024 р. №1093 окреслено підходи до оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів, які здобувають освіту відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898.
Об’єктами оцінювання є результати навчання учнів.
Результати навчання — це знання, уміння, навички, ставлення, цінності, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти й оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти.
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання та державна підсумкова атестація.
Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.
Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку.
Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту. Особливості проведення, вимоги до змісту та критерії оцінювання державної підсумкової атестації Міністерство освіти і науки України визначає в установленому законодавством порядку.
Оцінювання результатів навчання учнів здійснюється згідно з вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом на основі компетентнісного підходу. Оцінювання дає інформацію про досягнення результатів навчання на певному етапі освітнього процесу. Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/або в оціночних судженнях.
Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Державним стандартом, і фактичними результатами навчання, яких досягай учні.
Загальні критерії оцінювання (додаток 1) визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів і слугують основою критеріїв оцінюванняза освітніми галузями (додаток 2).
Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий). Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові.
Критерії оцінювання дають змогу здійснювати оцінювання результатів навчання у 12-бальній шкалі оцінювання.
Оцінювання може здійснюватися як у процесі навчання (поточне), так і на різних його етапах (підсумкове).
Оцінювання результатів навчання здійснюється за допомогою різних методів, вибір яких зумовлюється особливостями змісту навчального предмета / інтегрованого курсу, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими особливостями учнів із застосуванням різних способів і засобів:
- усного опитування (індивідуальне, групове тощо);
- спостереження; аналіз портфоліо;
- письмових завдань (окремі навчальні завдання, зокрема тестові з використанням ІТ, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні, підсумкові роботи);
- практичних завдань (завдання на лабораторному обладнанні, реальних об’єктах; розрахункові та розрахунково-графічні роботи; навчальний проект; робота з картами, діаграмами; заповнення таблиць, побудова схем, моделей, зокрема з використанням електронних засобів навчання тощо);
- завдань із використанням ІТ (онлайн-тести, презентації результатів виконаних завдань та досліджень, комп’ютерні продукти тощо);
- самооцінювання, взаємооцінювання;
- комплексного, що поєднує різні способи й засоби оцінювання.
Оцінювання здійснюється із застосуванням завдань різних когнітивних рівнів: на відтворення знань, на розуміння, на застосування в стандартних і змінених навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо.
Частотність та процедури проведення оцінювання, а також види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню визначають педагогічні працівники з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета/інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення очікуваного результату навчання.
До оцінювання наскрізних умінь може долучатися практичний психолог.
Оцінювання результатів навчання учнів потребує гнучкості. Підходи до оцінювання в різнях класах можуть мати відмінності, спрямовані на реалізацію освітньої програми закладу освіти та автономії вчителя.
Під час оцінювання результатів навчання важливо враховувати дотримання здобувачами освіти принципів академічної доброчесності (самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; покликання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей).
У разі порушення учнями принципів академічної доброчесності, зокрема, списування (виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання під час певного виду навчальної діяльності), учитель / учителька може ухвалити рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності і запропонувати учню / учениці повторне проходження оцінювання.
У рамках академічної свободи педагогічні працівники здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети.
Метою підсумкового оцінювання є співвіднесення фактичних результатів навчання, яких досягли учні із обов’язковими очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом / модельною навчальною програмою за певний період навчання.
Підсумкове оцінювання здійснюють періодично. Кількість підсумкових робіт, час їх проведення вчитель / учителька може встановлювати самостійно. Підсумкові роботи можуть забезпечувати охоплення одного, декількох a6o всіх груп результатів, визначених у Державному стандарті, у межах вивченого впродовж певного періоду, i мають забезпечувати об’єктивність оцінювання.
Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями (додаток 2) до наказу МОН від 02.08.2024 №1093 з урахуванням різних форм i видів навчальної діяльності. Для формування висновків щодо рівня досягнення обов'язкових результатів навчання за семестр учитель / учителька може запропонувати учнівству:
1) виконати комплексну підсумкову роботу, завдання якої дозволяють установити результати навчання за всіма трупами результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями;
2) виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювання за освітніми галузями.
Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання результатів навчання, застосовують для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів що постали перед учнями, та коригування освітнього процесу.Семестрова оцінка може підлягати коригуванню, за рішенням педагогічної ради, протокол від 30.10.2023 №2 «Про визначення єдиного документа коригування оцінок учнів закладу».
Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставлять на підставі загальних оцінок за I та II семестри a6o скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним оцінок за I та II семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня / учениці протягом року. Річне оцінювання не підлягає коригуванню за рішенням педагогічної ради.
Результати семестрового та річного оцінювання фіксують у класному журналі та Свідоцтві досягнень Результати ДПА — у класному журналі та додатку до Свідоцтва про здобуття базової середньої освіти.
Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Державним стандартом, i фактичними результатами навчання, яких досягли учні.
Загальні критерії оцінювання визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів i слугують основою критеріїв оцінювання за освітніми галузями.
Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий). Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові. Критерії оцінювання дають змогу здійснювати оцінювання результатів навчання у 12-бальній шкалі оцінювався. Один рівень складається з 3 балів, які в сумі дають 12.
початковий (1–3 бали);
середній (4–6 балів);
достатній (7–9 балів);
високий (10–12 балів).
Свідоцтво досягнень складається з двох частин:
1. Характеристика навчальної діяльності. Тут учителі оцінюють рівень сформованості наскрізних умінь в учня / учениці наприкінці навчального року. Йдеться про розуміння прочитаного, висловлення власної думки, критичне і системне мислення, ініціативність тощо.
Оцінок у цьому розділі нема. Учитель лише визначає один із рівнів сформованості того чи того уміння: «Має значні успіхи», «Демонструє помітний прогрес», «Потребує уваги і допомоги». Заповнювати цю частину свідоцтва вчителі можуть колегіально або це може робити класний керівник.
2. Характеристика результатів навчання. У цьому розділі виставляють бали за навчальні предмети / інтегровані курси щосеместрово й за рік. Спочатку вчитель виставляє бал за окремі групи результатів навчання, які визначено в Державному стандарті базової освіти. Після цього виводить загальну оцінку за семестр
За кожну з цих груп результатів навчання вчитель виставляє оцінку. Загальна оцінка за семестр формується на підставі чотирьох оцінок за групами результатів, а річна — на основі семестрових.
Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учнівства та його батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватися під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових / електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень.
.
4. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
базової середньої освіти (8-9 класи)
та профільної середньої освіти (10-11 класи)
4.1. Загальні положення
Освітня програма складена на підставі Типових освітніх програм для закладів загальної середньої освіти, розроблених на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»:
для 8-9 класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»;
для 10-11 класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».
Освітня програма визначаєзагальний обсяг навчального навантаження базової середньої освіти та профільної середньої освіти, його розподіл між освітніми галузями;очікувані результати навчання учнів; рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.
4.1.1. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою
Повна загальна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття повної загальної середньої освіти цього ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.
4.1.2. Загальний обсяг навчального навантаження
Навчальне навантаження у типових навчальних планах орієнтоване на «рекомендований» навчальний час, визначений базовим навчальним планом Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі.
Обсяг навчального навантаження для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.
Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-го класу – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.
Додаткові години для вивчення навчальних предметів, інтегрованих курсів, курсів за вибором, через які реалізуються освітні галузі, проведення індивідуальних консультацій та групових занять заклад загальної середньої освіти розподіляє самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, що відображається в освітній програмі закладу.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу(Додатки4,5). Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.
4.2.Навчальний план
Навчальний план освітнього закладу дає цілісне уявлення про зміст і структуру кожного рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети та охоплює інваріантну та варіативну складову.
Навчальний план для 10-11-х класів укладено з врахуванням вивчення базових предметів, вибірково-обов'язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо:
|
Предмети, через які реалізується
|
|
|
Профільний предмет
|
Українська мова (10-11 кл.)
|
|
Базові предмети
|
Українська література (10-11 кл.), англійська мова (10-11 кл.), німецька мова (10-11 кл.), зарубіжна література (10-11 кл.), історія України (10-11 кл.), всесвітня історія (10-11 кл.), громадянська освіта(10 кл.),математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) (10-11 кл.),біологія і екологія (10-11 кл.), хімія (10-11 кл.), географія (10-11 кл.), фізика(10-11 кл.), астрономія (10-11 кл.),фізична культура (10-11 кл.), Захист України (10-11 кл.)
|
|
Вибірково-обов’язкові предмети
|
інформатика (10-11 кл.), мистецтво(10-11 кл.)
|
|
Спеціальні курси,
факультативи, індивідуальні заняття
|
за вибором
|
Інваріантна складова забезпечує реалізацію змісту освіти на рівні Державного стандарту. Варіативна складова враховує додатковий час на окремі предмети, що надає можливість доповнити державний стандарт з метою надання більш якісної освіти та сформована відповідно з розробленими МОН України методичними рекомендаціями з питань викладання окремих предметів.
Інваріантна складова забезпечує реалізацію змісту освіти на рівні стандарту та, залежно від обраного профілю навчання, розрахована на формування у кожного учня ключових компетентностей; варіативна складова поділена на блоки: поглиблене вивчення предметів, додатковий час на предмети інваріантної складової, курси, факультативи та індивідуально-групові заняття.
Перелік окремих предметів, факультативів, курсів за вибором передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту. Варіативна складова сформована з урахуванням освітніх потреб учнів та можливостей нашого закладу.
Враховуючи освітні потреби та інтереси здобувачів освіти, побажання батьків, результати анкетування та опитування, фахову підготовку педагогічних кадрів починаючи з 5 класу організовано посилене вивчення окремих предметів: української та іноземних мов.
У 10-11-х класах запроваджене профільне навчання – філологічний профіль (предмет – українська мова).
Варіативна складова навчального плану базової середньої освіти використовується на:
Øпідсилення предметів інваріантної складової – української та англійської мов. Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми з української та англійської мов здійснюється вчителями самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується заступником закладу освіти. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години:
|
|
8 клас
|
9 клас
|
|
Українська мова
|
2+1
|
2+1
|
|
Перша іноземна мова (англійська)
|
2+2
|
2+1
|
|
Друга іноземна мова (німецька)
|
2
|
2
|
|
10 клас
|
11 клас
|
|
|
Українська мова
|
2+2
|
2+2
|
|
Іноземна мова (англійська)
|
2+1
|
2+2
|
Відповідно доКонцепції профільного навчання в старшій школі профіль навчання охоплює таку сукупність предметів:базові загальноосвітні, профільні та курси за вибором, факультативи. Курси за вибором – це курси профільного характеру, які поглиблюють та розширюють межі профільних предметів, розвивають і доповнюють їх зміст (деякі з них інтегрують зміст).Самез метою наскрізного викладання двох іноземних мов у 10-11 класах введенофакультатив «Країнознавство (німецька мова) 10-11 клас».
Øвпровадження факультативів:
- у 8-му класі –факультатив «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція».Для формування гармонійної особистості, соціально-психологічного супроводу професійного та особистісного самовизначення.
Øіндивідуальні заняттята групові консультації використовуються для підготовки здобувачів освіти до ЗНО:
- 10 клас –індивідуальні заняття з української мови
- 10 клас –індивідуальні заняття з англійської мови
- 10 клас –індивідуальні заняття з біології
- 11 клас –індивідуальні заняття з української мови
- 11 клас –індивідуальні заняття з англійської мови
- 11 клас –індивідуальні заняття з історії
- 11 клас –індивідуальні заняття з математики
Øвпровадження факультативів:
- Факультатив «Країнознавство (німецька мова)
- Факультатив «Спорт проти булінгу»
Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. У ОЗО Кіцманський ліцей №1 із запропонованого переліку учні обрали («Інформатику» та «Мистецтво». Ці два предмети одночасно вивчатимуться в 10 і 11 класах (по 1,5 год.).
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань нашого освітнього закладу. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура", "Основи здоров'я" та Інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.
Змістове наповнення предмета «Фізична культура» ОЗО Кіцманський ліцей №1 формує самостійно з варіативних модулів відповідно до вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Через варіативні модулі реалізуються окремі види спорту:«Футбол», «Волейбол», «Баскетбол» та «Гімнастика» для 8-9-х класів «Футбол», «Волейбол»та «Баскетбол» для 10-11-х класів.
Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.
У відповідності до Пояснювальної записки до Типових навчальних планів для основної школи загальноосвітніх навчальних закладів гранично допустиме навантаження у 8-11 класах – 33 години,що не перевищує допустимої сумарної кількості годин тижневого навантаження учнів, встановленої Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОЗ України від 25.09.2020 року № 2205. Години фізичної культури не враховані при визначенні гранично допустимого навантаження.
Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".
Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків)компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції Українивід 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).
Навчальний план зорієнтовано на роботу закладу за 5-денним навчальним тижнем.
Навчальні плани закладу спрямовані на задоволення освітніх запитів і потреб учнів та їх батьків. При складанні навчального плану враховано реальний стан навчально-методичного та кадрового забезпечення освітнього процесу в закладі. Такі структура та зміст навчального плану спрямовують організацію освітнього процесу в закладі на розкриття та розвиток творчих здібностей учнів, створюють умови для майбутнього професійного самовизначення та самореалізації, а також формуванню та реалізації життєвих планів учнів.
4.3.Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями
Відповідно до мети та загальних цілейДержавного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р №898, Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затверджених Кабінетом Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392( із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ№ 538 від 07.08.2013, № 143 від 26.02.2020) визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної галузі та навчальних програм.
Результати навчання в 8-11 класах повиннібути зорієнтованіна формування таких ключових компетентностей учнів.
|
№ з/п
|
Ключові компетентності
|
Компоненти
|
|
1
|
Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами
|
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.
Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.
Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
|
|
2
|
Спілкування іноземними мовами
|
Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.
Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.
Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
|
|
3
|
Математична компетентність
|
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.
Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.
Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
|
|
4
|
Основні компетентності у природничих науках і технологіях
|
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.
Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях
Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
|
|
5
|
Інформаційно-цифрова компетентність
|
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.
Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.
Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
|
|
6
|
Уміння вчитися впродовж життя
|
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.
Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.
Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
|
|
7
|
Ініціативність і підприємливість
|
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.
Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.
Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
|
|
8
|
Соціальна і громадянська компетентності
|
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.
Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.
Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
|
|
9
|
Обізнаність і самовираження у сфері культури
|
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).
Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.
Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва
|
|
10
|
Екологічна грамотність і здорове життя
|
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.
Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.
Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя
|
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
- організацію освітнього середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
- окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
- предмети за вибором;
- роботу в проектах;
- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Наскрізні лінії ключових компетентностей:
|
Наскрізна лінія
|
Коротка характеристика
|
|
Екологічна безпека й сталий розвиток
|
Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.
Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
|
|
Громадянська відповідальність
|
Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.
Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
|
|
Здоров'я і безпека
|
Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.
Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
|
|
Підприємливість і фінансова грамотність
|
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).
Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.
|
Враховуючи призначення і місце школи в освітньому просторі заклад працює над досягненням таких цілей та задач:
- забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту базової, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог Державних стандартів;
- гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
- створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння освітніх програм;
- формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
- забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів.
4.4.Перелік варіантів типових навчальних планів
Освітня програма базової середньої освіти та повної загальної середньої освіти (профільної освіти) окреслює організацію закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Він охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.
Варіативна складова навчального плану визначена на основі побажань учнів та їх батьків, з урахуванням особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів та використовується на підсилення предметів інваріантної складової, запровадження факультативів, що розширюють світоглядне спрямування:
Ø8-9 класи- Навчальний план закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання і вивченням двох іноземних мов 5 – 9 класи (таблиця 10 до Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»);
Ø10-11 класи - Навчальний план класів з поглибленим вивченням окремих предметів (таблиця 2 до Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»).
4.5. Форми організації освітнього процесу
Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.
Основною формою організації освітнього процесу є класно-урочна система. В освітньому процесі використовуються різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок; нетрадиційний урок тощо.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт).
Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей.
Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
З метою забезпечення в гімназії єдиних підходів до створення електронного освітнього середовища освітній процес під час дистанційного навчання організовується через сервісиClassroom, МЕЕТ, Zoom.
Організація освітнього процесу під час дистанційного навчання може передбачати навчальні (у тому числі практичні, лабораторні) заняття, вебінари, онлайн форуми та конференції, самостійну роботу, дослідницьку, пошукову, проєктну діяльність, навчальні ігри, консультації та інші форми організації освітнього процесу.
Організація освітнього процесу має забезпечувати регулярну та змістовну взаємодію суб’єктів дистанційного навчання, з використанням форм індивідуальної та колективної навчально-пізнавальної діяльності учнів, а також здійснення ними самоконтролю під час навчання. Отримання навчальних матеріалів, спілкування між суб’єктами дистанційного навчання під час навчальних занять, що проводяться дистанційно, забезпечується передачею відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації в синхронному або асинхронному режимі.
Педагогічніпрацівникисамостійновизначають режим (синхроннийабоасинхронний) проведеннянавчальних занять. При цьому не менше 30 відсотківнавчального часу, передбаченогоосвітньоюпрограмою закладу освіти, забезпечується в синхронному режимі.
Для учнів, які не можутьвзяти участь у синхронному режимівзаємодії з поважних причин (стан здоров’я, відсутність доступу (обмежений доступ) до мережіІнтернетаботехнічнихзасобівнавчання, зокремадітейізсімей, якіперебувають у складнихжиттєвихобставинах, багатодітних, малозабезпеченихсімейтощо), заклад освітизабезпечуєвикористанняіншихзасобівкомунікації, доступних для учнів за особистоюзаявоюбатьків/офіційнихпредставників (телефонний, поштовийзв'язоктощо).
Заклад освітизабезпечуєрегулярневідстеженнярезультатівнавчанняучнів, а такожнаданняїмпідтримки в освітньомупроцесі (за потреби).
Оцінюваннярезультатівнавчанняучнівпроводяться за видами оцінювання, визначенимиспеціальними законами, і відповідно до критеріїв, визначенихМіністерствомосвіти і науки України. Оцінюваннярезультатівнавчанняучнівможездійснюватися очно абодистанційно з використаннямможливостейінформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій.
Перевіркаробітучніввідбувається в термін, вказаний учителем. Якщо робота на перевірку надананевчасно, їїперевірказдійснюєтьсятільки за згодоювчителя. Вчительмає право за певними видами робітздійснювативибірковуперевіркунадісланихучнямивиконанихзавдань.
Облікнавчальних занять і результатівнавчанняучнівпід час дистанційногонавчанняздійснюєтьсявідповідно до законодавства. Організаціяосвітньогопроцесупід час дистанційногонавчанняздійснюється з дотриманнямвимогзаконодавства про освіту, захистперсональнихданих, а такожсанітарних правил і норм (щодоформуваннярозкладунавчальних занять, руховоїактивності (фізкультхвилинок), вправ для очей, тривалостівиконаннязавдань для самопідготовки у позанавчальний час).Дистанційненавчанняорганізовується для учнів, які не маютьмедичнихпротипоказань до занять з комп’ютерноютехнікою.
Облікнавчальних занять і результатівнавчанняпід час дистанційногоосвітньогопроцесуздійснюєтьсявідповідно до законодавства (у класномужурналі). За рішеннямпедагогічної ради для організаціїдистанційногонавчаннявикористовуєтьсяелектроннийрозклад занять, електроннийкласний журнал та щоденники «Нові знання».
4.6.Опис інструментів оцінювання
Оцінювання учнів 8-9 та 10-11 класів здійснюється за 12-бальною шкалою. Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий. Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.) та Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти. Критерії, що розробляються вчителями спільно з учнями для оцінювання різних видів завдань, для різних занять або навчальних тем розміщуються в навчальних кабінетах або ж оголошуються перед початком виконанням робіт. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з усіх предметів розміщені на офіційному сайті закладу.
Основними видами оцінювання навчальнихдосягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річнеоцінювання та державна підсумкова атестація. Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об’єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.
Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу). Перед початком вивчення чергової теми всі учні ознайомлюються з тривалістю вивчення теми (кількість занять), кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення, умовами оцінювання. Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує: усунення безсистемності в оцінюванні, підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь, індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання, систематизацію й узагальнення навчального матеріалу, концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета. Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, всіх видів навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми та навчальної активності школярів.
Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок. При цьому вчителями враховується динаміка особистих навчальних досягнень учня/учениці з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Учень/учениця має право на підвищення семестрової оцінки. Коригування семестрової оцінки проводиться згідно з пунктом 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496 і може підлягати коригуванню, за рішенням педагогічної ради, протокол від 30.10.2023 №2 «Про визначення єдиного документа коригування оцінок учнів закладу».
Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. При виставлення річної оцінки враховуються: динаміка особистих навчальних досягнень учня/учениці з предмета протягом року, важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту, рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті знання протягом навчального року тощо. Річне оцінювання не підлягає коригуванню за рішенням педагогічної ради.
Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, повної загальної середньої освіти вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації.Результати ДПА фіксуються у класному журналі та додатку до Свідоцтва про здобуття базової середньої освіти.
Структура навчального року
Освітній процес у 2024/2025 навчальному році організовується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2024 року №841 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні» та Листа Міністерства освіти і науки України від 23 серпня 2024 р. № 1/15281-24 «Про організацію 2024/2025 навчального року в закладах загальної середньої освіти»з 2 вересня 2024 року до 30 червня 2025 року. Педагогічна рада визначає структуру й тривалість навчального року в закладі, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу, навчального часу на проведення державної підсумкової атестації, інших форм організації освітнього процесу, визначених освітньою програмою закладу. Визначаючи це, вона враховує час, передбачений освітньою програмою, обсяг навчального навантаження в навчальному плані й вікові особливості, фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток дітей, особливості регіону тощо. Тривалість канікул у закладі впродовж навчального року не може становити менш як 30 календарних днів.
Навчальні заняття для учнів 1-11 класів організовуються за семестровою системою:
І семестр - 02.09.2024-24.12.2024 (16 тижнів - 77 днів)
ІІ семестр - 10.01.2025-03.06.2025 (19 тижнів - 98 днів)
Впродовж навчального року для учнів 1-11 класів проводяться канікули - 30 днів:
осінні - 28.10.2024-03.11.2024 (7 днів)
зимові - 25.12.2024-09.01.2025 (16 днів)
весняні - 24.03.2025-30.03.2025 (7 днів)
Навчальні екскурсії для учнів 1-4 класів та навчальна практика для учнів 5-8, 10 класів у 2024/2025 навчальному році, що організовуються відповідно до інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 №1/9-61 «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів» згідно рішення педагогічної ради від 31.08.2024 (протокол №1) проводитимуться упродовж навчального року, згідно навчальних програм.
Початок занять –о 9.00 год.
Тривалість уроків у початковій та основній школах - відповідно до статті 16 закону України «Про повну загальну середню освіту»:
- у 1-х класах – 35 хвилин,
- у 2-4-х – 40 хвилин,
- у 5-11-х – 45 хвилин.
Тривалість перерв між уроками (відповідно до розділу V пункту 3 Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОЗ №2205 від 25.09.2020) встановлюється з урахуванням потреби в організації активного відпочинку і харчування учнів: малих перерв тривалістю 10 хвилин, великих – тривалістю 20 хвилин (після другого і третього уроків).
Щоденно о 9 годині 00 хвилин проводиться загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, відповідно Указу Президента України №143 від 16 березня 2022 року «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», листа Міністерства освіти і Науки України від 16.03.2022 №1/3472-22.
Додаток 1
до Освітньої програми
Затверджую
Директор ______________ Руслана КОСТЮК
«____»_____________2024 р.
М.П
Навчальний план
ОЗО Кіцманський ліцей №1
з навчанням українською мовою в 1-2 класах на 2024/2025н.р. (наказ MOHУ від 12.08.2022 р. №743)
|
Освітні галузі
|
Предмети
|
Кількість годин
на тиждень
|
|
|||||
|
1-А
|
1-Б
|
2-А
|
2-Б
|
|
||||
|
Мовно-літературна
|
Навчання грамоти-1кл.
Українська мова,
Читання -2кл.
|
7
|
7
|
7
|
7
|
|
||
|
Іншомовна
|
Англійська мова
|
2
|
2
|
3
|
3
|
|
||
|
Математична
|
Математика
|
4
|
4
|
4
|
4
|
|
||
|
Природнича, громадянська,
історична, cоціальна, здоров’я
збережувальна
галузі
|
Інтегрований курс
«Я досліджую світ»
|
3
|
3
|
3
|
3
|
|
||
|
Технологічна
|
Дизайн і технології
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
||
|
Інформатична
|
Інформатика
|
-
|
-
|
1
|
1
|
|
||
|
Мистецька*
|
Музичне мистецтво
Образотворче мистецтво
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
||
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
||||
|
Фізкультурна**
|
Фізична культура
|
3
|
3
|
3
|
3
|
|
||
|
Усього
|
19+3
|
19+3
|
19+3
|
19+3
|
|
|||
|
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять:
|
|
|
|
|||||
|
Навчання грамоти
|
1
|
1
|
|
|
||||
|
Українська мова
|
1
|
1
|
||||||
|
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня
|
20
|
20
|
22
|
22
|
||||
|
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)
|
23
|
23
|
25
|
25
|
||||
Додаток 2
до Освітньої програми
Затверджую
Директор ______________ РусланаКОСТЮК
«____»_____________2024 р.
М.П
Навчальний план
ОЗО Кіцманський ліцей №1
з навчанням українською мовою в 3-4 класі
на 2024/2025 н.р. (наказ MOHУ від 12.08.2022р.№743)
|
Освітні галузі
|
Предмети
|
Кількість годин
на тиждень
|
|||
|
3-А
|
3-Б
|
4-А
|
4-Б
|
||
|
Мовно-літературна
|
Українська мова,література
|
7
|
7
|
7
|
7
|
|
Іншомовна
|
Англійська мова
|
3
|
3
|
3
|
3
|
|
Математична
|
Математика
|
5
|
5
|
5
|
5
|
|
Природнича, громадянська історична, cоціальна, здоров’язбережувальнагалузі
|
Інтегрований курс
«Я досліджую світ»
|
3
|
3
|
3
|
3
|
|
Технологічна
|
Дизайн і технології
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Інформатична
|
Інформатика
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Мистецька*
|
Музичне мистецтво
Образотворче мистецтво
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
|
Фізкультурна
|
Фізична культура
|
3
|
3
|
3
|
3
|
|
Усього
|
22+3
|
22+3
|
22+3
|
22+3
|
|
|
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять:
|
|
|
|
|
|
|
Українська мова
|
0.5
|
0.5
|
0.5
|
0.5
|
|
|
Основи християнської етики.
|
0.5
|
0.5
|
0.5
|
0.5
|
|
|
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня
|
23
|
23
|
23
|
23
|
|
|
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)
|
26
|
26
|
26
|
26
|
|
Додаток 3
до Освітньої програми
Затверджую
Директор ______________ Руслана КОСТЮК
«____»_____________2024 р.
М.П
Навчальний план
ОЗО Кіцманський ліцей №1
для 5-6та 7 класів з навчанням українською мовою
(за додатком 3 до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (розділ 4))
(наказ МОНУ від 09.08.2024 № 1120)
|
Освітня галузь
|
Навчальні предмети та інтегровані курси
|
5 клас
|
|
6 клас
|
7 клас
|
|
Мовно-літературна
|
Українська мова
|
4
|
|
4
|
3
|
|
Українська література
|
1.5+0.5
|
|
1.5+0.5
|
1.5+0.5
|
|
|
Зарубіжна література
|
1+1
|
|
1+1
|
1+0.5
|
|
|
Іноземна мова (англійська)
|
3.5+0.5
|
|
3.5+0.5
|
3.5
|
|
|
Друга іноземна мова (німецька)
|
2
|
|
2
|
2
|
|
|
Математична
|
Математика
|
4+1
|
|
4+1
|
|
|
Алгебра
|
|
|
|
2.5+0.5
|
|
|
Геометрія
|
|
|
|
1.5+0.5
|
|
|
Природнича
|
Інтегрований курс «Пізнаємо природу»
|
1.5+0.5
|
|
1+1
|
|
|
Біологія
|
|
|
|
2
|
|
|
Географія
|
|
|
1+1
|
2
|
|
|
Фізика
|
|
|
|
2
|
|
|
Хімія
|
|
|
|
1
|
|
|
Соціальна і здоров’язбережувальна
|
Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»
|
1
|
|
1
|
1
|
|
Громадянська та історична
|
Вступ до історії України та громадянської освіти
|
1+0.5
|
|
|
-
|
|
Історія України. Всесвітня історія
|
-
|
|
1+1,5
|
-
|
|
|
Історія України
|
-
|
|
|
1+0,5
|
|
|
Всесвітня історія
|
-
|
|
|
0.5+0.5
|
|
|
Правознавство
|
-
|
|
|
|
|
|
Інформатична
|
Інформатика
|
1+0.5
|
|
1+0.5
|
1+0.5
|
|
Технологічна
|
Технології
|
1
|
|
1
|
1
|
|
Мистецька
|
Музичне мистецтво
|
0.5+0.5
|
|
0.5+0.5
|
0.5+0.5
|
|
Образотворче мистецт
|
0.5+0.5
|
|
0.5+0.5
|
0.5+0.5
|
|
|
Мистецтво
|
-
|
|
-
|
|
|
|
Фізична культура
|
Фізична культура
|
3
|
|
3
|
3
|
|
Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами
|
7,5
|
|
9,5
|
6,5
|
|
|
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)
|
31
|
|
34
|
35
|
|
|
Гранично допустиме навчальне навантаження
|
28
|
|
31
|
32
|
|
|
Всього (без фізичної культури + фізична культура; без урахування поділу класів на групи)
|
28 + 3
|
|
31 + 3
|
32+3
|
|
Додаток 4
до Освітньої програми
Затверджую
Директор ______________ Руслана КОСТЮК
«____»_____________2024 р.
М.П
Навчальний план
ОЗО Кіцманський ліцей №1
з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов
8 – 9 класи
(за таблицею 10 до Типової освітньої програми (наказ МОНУ від 20.04.2018 №405))
|
Освітні галузі
|
Предмети
|
Кількість годин на тиждень у класах
|
|||
|
|
|
8
|
9
|
||
|
Мови і літератури
|
Українська мова
|
|
|
2+1
|
2+1
|
|
Українська література
|
|
|
2
|
2
|
|
|
Перша іноземна мова
|
|
|
2+2
|
2+1
|
|
|
Друга іноземна мова
|
|
|
2
|
2
|
|
|
Зарубіжна література
|
|
|
2
|
2
|
|
|
Суспільство-знавство
|
Історія України
|
|
|
1,5
|
1,5
|
|
Всесвітня історія
|
|
|
1
|
1
|
|
|
Основи правознавства
|
|
|
-
|
1
|
|
|
Мистецтво*
|
Музичне мистецтво
|
|
|
-
|
-
|
|
Образотворче мистецтво
|
|
|
-
|
-
|
|
|
Мистецтво
|
|
|
1
|
1
|
|
|
Математика
|
Математика
|
|
|
-
|
-
|
|
Алгебра
|
|
|
2
|
2
|
|
|
Геометрія
|
|
|
2
|
2
|
|
|
Природознавство
|
Природознавство
|
|
|
-
|
-
|
|
Біологія
|
|
|
2
|
2
|
|
|
Географія
|
|
|
2
|
1,5
|
|
|
Фізика
|
|
|
2
|
3
|
|
|
Хімія
|
|
|
2
|
2
|
|
|
Технології
|
Трудове навчання
|
|
|
1
|
1
|
|
Інформатика
|
|
|
2
|
2
|
|
|
Здоров’я і фіз. культура
|
Основи здоров’я
|
|
|
1
|
1
|
|
Фізична культура**
|
|
|
3
|
3
|
|
|
Разом
|
|
|
29,5+3
+3
|
31+3
+2
|
|
|
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації
|
|
|
3,5
|
2
|
|
|
Факультатив «Особиста гідність. Безпека життя. Громадська позиція»
|
|
|
0,5
|
-
|
|
|
Гранично допустиме навчальне навантаження
|
|
|
33
|
33
|
|
|
Всього (без урахування поділу класів на групи)
|
|
|
33+3
|
33+3
|
|
Додаток 5
до Освітньої програми
Затверджую
Директор ______________ Руслана КОСТЮК
«____»_____________2024 р.
М.П
Навчальний план
ОЗО Кіцманський ліцей №1
для 10-11 класів
(за таблицею 2 до Типової освітньої програми (наказ МОНУ від 20.04.2018 №408(в редакції наказу МОН України від 28.11.2019 №1493))
|
Предмети
|
Кількість годин на тиждень у класах
|
||
|
10-А
|
10-Б
|
11
|
|
|
Базові предмети
|
30+3
|
30+3
|
30+3
|
|
Українська мова
|
2+2
|
2+2
|
2+2
|
|
Українська література
|
2
|
2
|
2
|
|
Зарубіжна література
|
1
|
1
|
1
|
|
Іноземна мова (англійська)
|
2+1
|
2+1
|
2+2
|
|
Історія України
|
1,5
|
1,5
|
1,5
|
|
Всесвітня історія
|
1
|
1
|
1
|
|
Громадянська освіта
|
2
|
2
|
0
|
|
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)
|
3
|
3
|
3
|
|
Біологія і екологія
|
2
|
2
|
2
|
|
Географія
|
1,5
|
1,5
|
1
|
|
Фізика і астрономія
|
3
|
3
|
4
|
|
Хімія
|
1,5
|
1,5
|
2
|
|
Фізична культура
|
3
|
3
|
3
|
|
Захист України
|
1,5
|
1,5
|
1,5
|
|
Вибірково-обов’язкові предмети
Інформатика
Мистецтво
|
3
1,5
1,5
|
3
1,5
1,5
|
3
1,5
1,5
|
|
Додаткові години 1на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси
та індивідуальні заняття
|
8 (6)
30+3
|
8 (6)
30+3
|
9 (7)
30+3
|
|
Факультатив «Країнознавство (німецька мова)
|
1
|
1
|
1
|
|
Індивідуальні заняття з української мови
|
-
|
1
|
1
|
|
Індивідуальні заняття з англійської мови
|
-
|
1
|
1
|
|
Індивідуальні заняття з біології
|
-
|
1
|
-
|
|
Індивідуальні заняття з математики
|
-
|
-
|
1
|
|
Індивідуальні заняття з історії
|
-
|
-
|
1
|
|
Факультатив «Спорт проти булінгу»
|
1
|
1
|
-
|
|
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня
|
33
|
33
|
33
|
|
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи)
|
38
|
38
|
38
|
Додаток 6
до Освітньої програми
Перелік модельних навчальних програм
адаптаційного циклу (5-6 класи),за якими здійснюється вивчення предметівдля учнів 5-6 класів
|
Освітня галузь
|
Перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів
|
Модельна програма
|
|
Мовно-літературна
|
Українська мова
|
Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)
|
|
Українська література
|
Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)
|
|
|
Зарубіжна література
|
Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Ніколенко О.М., Ісаєва О.О., Клименко Ж.В., Мацевко-Бекерська Л.В., Юлдашева Л.П., Рудніцька Н.П., Туряниця В. Г., Тіхоненко С.О., Вітко М.І., Джангобекова Т.А.)
|
|
|
Англійська мова
|
Модельна навчальна програма «Іноземна мова 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М., Кіор Т. М.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 №795).
|
|
|
Німецька мова
|
Модельна навчальна програма «Іноземна мова 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М., Кіор Т. М.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 №795).
|
|
|
Математична освітня галузь
|
Математика
|
Модельна навчальна програма «Математика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти
(автори Скворцова С.О., Тарасенкова Н.А.)
«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»(наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 No 795)
|
|
Природнича освітня галузь
|
Інтегрований курс “Пізнаємо природу”
|
Модельна навчальна програма
«Пізнаємо природу». 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти
(авт. Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.)
|
|
Географія
|
Модельна навчальна програма «Географія. 6-9 класи»
для закладів загальної середньої освіти (автори Запотоцький С.П., Карпюк Г.І., Гладковський Р.В., Довгань А.І.,Совенко В.В., Даценко Л.М., Назаренко Т.Г., Гільберг Т.Г., Савчук І.Г., Нікитчук А.В.,Яценко В.С., Довгань Г.Д., Грома В.Д., Горовий О.В.)
|
|
|
Соціальна і здоров'язбережувальна освітня галузь
|
Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»
|
Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори: Шиян О., Волощенко О., Гриньова М., Дяків В., Козак О., Овчарук О., Седоченко А., Сорока І., Страшко С.)
|
|
Громадянська та історична
|
Вступ до історії України та громадянської освіти
|
Модельна навчальна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти (авт. Бурлака О. В., Власова Н. С., Желіба О. В., Майорський В. В., Піскарьова І. О., Щупак І. Я.)
|
|
Історія України. Всесвітня історія
|
Модельна навчальна програма «Історія України. Всесвітня історія. 6 клас» для закладів загальної середньої освіти (авт. Піскарьова І. О., Бурлака О. В., Майорський В. В., Мелещенко Т. В., Щупак І. Я.)
|
|
|
Інформатична
|
Інформатика
|
Модельна навчальна програма «Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Завадський І.О., Коршунова О.В., Лапінський В.В.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (Наказ Міністерства освіти і науки України від від 12.07.2021 №795)
|
|
Технологічна
|
Технології
|
Модельна навчальна програма «Технології 5-6класи» для закладів середньої освіти, (авт. Ходзицька І. Ю, Горобець.О. В, Медвідь О. Ю., Пасічна Т. С.,Приходько Ю. М. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України. (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)
|
|
Мистецька
|
Музичне мистецтво
|
Модельна програма «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (автори: Масол Л. М., Просіна О. В.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)
|
|
Образотворче мистецтво
|
Модельна програма «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (автори: Масол Л. М., Просіна О. В.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)
|
|
|
Фізична культура
|
Фізична культура
|
Модельна навчальна програма «Фізична культура. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Баженков Є. В., Бідний М. В., Ребрина А. А., Данільченко В. О., Коломоєць Г. А., Дутчак М. В.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказ Міністерства освіти і науки України від 22.08.2024 року № 1185
|
Додаток 7
до Освітньої програми
Перелік модельних навчальних програм
другого циклу – предметне навчання (7-9 класи),
за якими здійснюється вивчення предметівдля учнів 7 класу
|
Освітня галузь
|
Перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів
|
Модельна програма
|
|
Мовно-літературна
|
Українська мова
|
Модельна навчальна програма «Українська мова. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Заболотний О. В., Заболотний В. В., Лавринчук В. П., Плівачук К. В., Попова Т. Д.), «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 24.07.2023 № 883)
|
|
Українська література
|
Модельна навчальна програма «Українська література. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт Заболотний О. В., Слоньовська О. В., Ярмульська І. В.). «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 01 грудня 2023 року № 1466
|
|
|
Зарубіжна література
|
Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (у редакції 2023 року) (авт. Ніколенко О. М., Ісаєва О. О., Клименко Ж. В., Мацевко-Бекерська Л. В., Юлдашева Л. П., Рудніцька Н. П., Туряниця В. Г., Тіхоненко С. О., Вітко М. І., Джангобекова Т. А.)
|
|
|
Англійська мова
|
Модельна навчальна програма «Іноземна мова 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М., Кіор Т. М.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 №795).
|
|
|
Німецька мова
|
Модельна навчальна програма «Іноземна мова 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М., Кіор Т. М.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 №795).
|
|
|
Математична освітня галузь
|
Алгебра
|
Модельна навчальна програма «Алгебра. 7-9 класи»
для закладів загальної середньої освіти (автор Істер О. С.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 24.07.2023 № 883)
|
|
Геометрія
|
Модельна навчальна програма «Алгебра. 7-9 класи»
для закладів загальної середньої освіти (автор Істер О. С.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 24.07.2023 № 883)
|
|
|
Природнича освітня галузь
|
Біологія
|
Модельна навчальна програма «Біологія. 7–9 класи»
для закладів загальної середньої освіти (авт. Балан П. Г., Кулініч О. М., Юрченко Л. П. )
|
|
Географія
|
Модельна навчальна програма «Географія. 6-9 класи»
для закладів загальної середньої освіти (автори Запотоцький С.П., Карпюк Г.І., Гладковський Р.В., Довгань А.І.,Совенко В.В., Даценко Л.М., Назаренко Т.Г., Гільберг Т.Г., Савчук І.Г., Нікитчук А.В.,Яценко В.С., Довгань Г.Д., Грома В.Д., Горовий О.В.)
|
|
|
Фізика
|
Модельна навчальна програма «Фізика. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Кремінський Б. Г., Гельфгат І. М., Божинова Ф. Я., Ненашев І. Ю., Кірюхіна О. О.)
|
|
|
Хімія
|
Модельна навчальна програма «Хімія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Григорович О. В.) (наказ Міністерства освіти і науки України від 27.12.2023 № 1575)
|
|
|
Соціальна і здоров'язбережувальна освітня галузь
|
Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»
|
Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 7-9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Шиян О. І., Дяків В. Г., Седоченко А. Б., Страшко С. В.)
(наказ Міністерства освіти і науки України від 16 серпня 2023 року № 1001)
|
|
Громадянська та історична
|
Історія України
|
Модельна навчальна програма «Історія України. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Бурлака О. В., Желіба О. В., Павловська-Кравчук В. А., Худобець О. А., Черкас Б. В., Щупак І. Я.)
|
|
|
Всесвітня історія
|
Модельна навчальна програма «Всесвітня історія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Щупак І. Я., Посунько А. С., Бакка Т. В., Бурлака О. В., Власова Н. С., Желіба О. В., Махонін О. О., Мелещенко Т. В., Павловська-Кравчук В. А., Піскарьова І. О., Худобець О. А.)
|
|
Інформатична
|
Інформатика
|
Модельна навчальна програма «Інформатика. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Ривкінд Й. Я., Лисенко Т. І., Чернікова Л. А., Шакотько В. В.)
|
|
Технологічна
|
Технології
|
Модельна навчальна програма «Технології 7-9 класи» для закладів середньої освіти, (авт. ХодзицькаІ. Ю, Горобець.О. В, Медвідь О. Ю., Пасічна Т. С.,Приходько Ю. М. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України. (наказ Міністерства освіти і науки України від 16 серпня № 1001)
|
|
Мистецька
|
Музичне мистецтво
|
Модельна навчальна програма «Мистецтво. 7-9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Масол Л. М.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 06.09.2023 № 1090)
|
|
Образотворче мистецтво
|
Модельна навчальна програма «Мистецтво. 7-9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Масол Л. М.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 06.09.2023 № 1090)
|
|
|
Фізична культура
|
Фізична культура
|
Модельна навчальна програма «Фізична культура. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Баженков Є. В., Бідний М. В., Ребрина А. А., Данільченко В. О., Коломоєць Г. А., Дутчак М. В.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказ Міністерства освіти і науки України від 22.08.2024 року № 1185
|
Додаток 8
до Освітньої програми
Перелік програм, за якими здійснюється вивчення предметів інваріантної складової навчального плану для учнів 8-9 класів
|
Найменування навчальних програм
навчальних дисциплін
|
Ким затверджено
|
|
Українська мова.
Українська мова. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів.
|
Міністерство освіти і науки України наказ №804 від 07.06.2017
|
|
Українська література.
Українська література. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів.
|
Міністерство освіти і науки України наказ №804 від 07.06.2017
|
|
Зарубіжна література.
Зарубіжна література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів.
|
Міністерство освіти і науки України наказ №698 від 03.08.2022
|
|
Англійська мова.
Навчальні програми з іноземних мов для загально-освітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 5-9 класи.
|
Міністерство освіти і науки України наказ №804 від 07.06.2017
|
|
Німецька мова.
Навчальні програми з іноземних мов для загально-освітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 5-9 класи.
|
Міністерство освіти і науки України наказ №804 від 07.06.2017
|
|
Математика
Математика. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів.
|
Міністерство освіти і науки України наказ №804 від 07.06.2017
|
|
Інформатика.
Інформатика. 5-9 класи. Програма для учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
|
Міністерство освіти і науки України наказ №804 від 07.06.2017
|
|
Історія України. Всесвітня історія.
Історія України. Всесвітня історія. 5-9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх закладів.
|
Міністерство освіти і науки України наказ №698 від 03.08.2022
|
|
Основи правознавства. Навчальна програма з основ правознавства для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів.
|
Міністерство освіти і науки України наказ №698 від
03.08.2022
|
|
Географія.
Географія. 6-9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів.
|
Міністерство освіти і науки України наказ №804 від 03.08.2022
|
|
Біологія.
Біологія. 6-9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів.
|
Міністерство освіти і науки України наказ №804 від 07.06.2017
|
|
Фізика.
Фізика. 7-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів.
|
Міністерство освіти і науки України наказ №804 від 07.06.2017
|
|
Хімія.
Хімія. 7-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів.
|
Міністерство освіти і науки України наказ №804 від 07.06.2017
|
|
Фізична культура.
Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 - 9 класи.
|
Міністерство освіти і науки України наказ №698 від 03.08.2022
|
|
Трудове навчання.
Навчальна програма з трудового навчання для загальноосвітніх закладів.5-9 класи.
|
Міністерство освіти і науки України наказ №804 від 07.06.2017
|
|
Мистецтво.
Мистецтво.5-9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів.
|
Міністерство освіти і науки України наказ №804 від 07.06.2017
|
|
Основи здоров'я.
Основи здоров’я. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів.
|
Міністерство освіти і науки України наказ №698 від 03.08.2022
|
Додаток 9
до Освітньої програми
Перелік навчальних програм
для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня
10-11 класи
|
№ п/п
|
Назва навчальної програми
|
Рівень вивчення
|
Ким затверджено,
рік затвердження
|
|
1.
|
Українська мова
|
Профільний рівень
|
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
|
|
2.
|
Українська література
|
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
|
|
|
3.
|
Зарубіжна література
|
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН №698 від 03.08.2022
|
|
|
4.
|
Іноземні мови (англійська)
|
рівень стандарту
|
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
|
|
5.
|
Іноземні мови
(німецька)
|
рівень стандарту
|
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
|
|
6.
|
Історія України
|
рівень стандарту
|
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН №698 від 03.08.2022
|
|
7.
|
Всесвітня історія
|
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН №698 від 03.08.2022
|
|
|
8.
|
Громадянська освіта (інтегрований курс)
|
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН №698 від 03.08.2022
|
|
|
9.
|
Математика
(алгебра і початки аналізу та геометрія)
|
рівень стандарту
|
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
|
|
10.
|
Фізика і астрономія (авторський колектив під керівництвом Ляшенка О.І.)
|
рівень стандарту
|
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 24.11.2017 № 1539
|
|
11.
|
Хімія
|
рівень стандарту
|
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
|
|
12.
|
Біологія і екологія
|
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
|
|
|
13.
|
Географія
|
рівень стандарту
|
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН №698 від 03.08.2022
|
|
14.
|
Захист Вітчизни
|
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН №698 від 03.08.2022
|
|
|
15.
|
Інформатика
|
рівень стандарту
|
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
|
|
16.
|
Фізична культура
|
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН №698 від 03.08.2022
|
|
|
17.
|
Мистецтво
|
рівень стандарту
|
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 № 1407
|
Додаток 10
до Освітньої програми
Перелік навчальних програм факультативів
для учнів 8-го класу
|
№
з/п
|
Навчальні програми
|
Клас
|
Документ про надання грифа МОНУ
|
|
1
|
Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція
|
7-8
|
Наказ МОНУ від 08.04.16 № 405
на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 р. № 111 «Про затвердження Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року».
|
Перелік навчальних програм факультативів
для учнів 10-11 класів
|
№
з/п
|
Навчальні програми
|
Клас
|
Документ про надання грифа МОНУ
|
|
1
|
«Країнознавство (німецька мова) 10-11 класи»
|
10-11
|
Програма факультативного курсу «Країнознавство (німецька мова) 10-11 класи» для учнів загальноосвітніх навчальних закладів, ліцеїв, гімназій, шкіл з поглибленим вивченням німецької мови. (автор Бачкіс С.В., Булгакова В.Г.) лист ІМЗО від 10.06.2016 №2.1/12-Г-331
|
|
2
|
Факультатив.
Спорт проти булінгу.
|
10-11
|
СПОРТ ПРОТИ БУЛІНГУ. Навчальна програма факультативу, курсу за вибором для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів. В.В. Деревянко, О.В. Погонцева, І.Р. Захарчук. (лист Інституту модернізації змісту освіти від 05.05.2017 № 21.1/12-Г-99)
|