Головна
>
Публічна Інформація
>
Моніторинг Якості Освіти 2024/2025
>
ДОВІДКА про підсумки моніторингу якості викладання навчальних предметів у ОЗО Кіцманський ліцей №1 за 2024/2025 навчальний рік
Публічна Інформація / Моніторинг Якості Освіти 2024/2025
ДОВІДКА про підсумки моніторингу якості викладання навчальних предметів у ОЗО Кіцманський ліцей №1 за 2024/2025 навчальний рік
02-07-2025, 10:43
ДОВІДКА
про підсумки моніторингу
якості викладання навчальних предметів у
ОЗО Кіцманський ліцей №1
за 2024/2025 навчальний рік
І. ВСТУП
Головне завдання розвитку системи моніторингу в школі – отримання об’єктивної інформації про якість надання освітніх послуг, оперативне прийняття обґрунтованих управлінських рішень, що сприятимуть розвитку й усуватимуть недоліки в освітньому процесі.
Керуючись Законами України «Про освіту (стаття 48. Моніторинг якості освіти), «Про повну загальну середню освіту» (стаття 38. Керівник закладу загальної середньої освіти), наказу МОНУ від 16.01.2020 року №54 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти», наказу МОНУ від 30.11.2020 №1480 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти», Положення про Порядок проведення внутрішнього моніторингу якості освіти в закладі освіти, плану роботи закладу та з метою відстеження динаміки навчальних досягнень з предметів та рівня навченості учнів було здійснено моніторинг закінчення 2024/2025 навчального року.
Мета даного моніторингу – дослідити рівень навчальних досягнень учнів за поточний навчальний рік, порівняти з аналогічними показниками за попередні навчальні періоди, відстежити динаміку зміни показників, визначити проблемні питання.
1. Моніторинг навченості учнів з предметів
суспільно-гуманітарного циклу
за 2024/2025 н.р. (5-11 класи)
Особлива увага у нашому закладі приділялася вивченню учнями української мови як державної. Головним завданням є підготовка мовно-грамотної людини з високим рівнем комунікативної компетентності. Тому за рахунок варіативної складової було збільшено кількість годин на вивчення української мови 8-9 класах на 1 год.У 10-11-х класах запроваджене вивчення української мови як профільного предмету. Підсилено було також вивчення української літератури у 5-7 класах на 0,5 год. та зарубіжної літератури у 5-6 класах на на1 год., а у 7 класі на 0,5 год.
Варіативна складова навчального плану використовувалася також на підсилення англійської мови та вивчення німецької мови як другої іноземної. Англійську мову було підсилено у 5-6 класах на 0,5 год, 9-10 класах на 1 годину, а у 7-8 та 11 класах на 2 години. Німецька ж вивчалася по 2 години у 5-9 класах як друга іноземна мова, а у старших класах реалізувалася через факультатив німецької мови у 10-11 класах, за вибором учнів.
Індивідуальні заняття та групові консультації за вибором учнів та батьків використовуються для підготовки здобувачів освіти до ЗНО (НМТ) з таких предметівсуспільно-гуманітарного циклу:
- 10 клас –індивідуальні заняття з української мови
- 10 клас –індивідуальні заняття з англійської мови
- 11 клас –індивідуальні заняття з української мови
- 11 клас –індивідуальні заняття з англійської мови
- 11 клас –індивідуальні заняття з історії
Результати моніторингу навчальних предметів суспільно-гуманітарного циклу за 2024/2025 н.р. у порівнянні з минулим 2023/2024 н.р. узагальнено у Додатку №1.
Посилена увага до предметівсуспільно-гуманітарного циклу позитивно впливає на загальнийрівень навчальних досягнень учнів. Зафіксовано, що високий рівень складає 54%, достатній – 40%, а середній – 6%. (Діаграма №1) та залишається майже незмінним у порівнянні з минулим роком 55%:39%:6% відповідно.
Діаграма №1
Рівень навчальних досягнень учнів ліцею з інших предметів суспільно-гуманітарного циклу у відсотковому співвідношенні відображено на Діаграмі №2.
Діаграма №2
На Діаграмі №3наведено динаміку середнього балу з різних предметів суспільно-гуманітарного циклу за результатами 2024/2025н. р.
Діаграма №3
Середній бал вище середнього значення з таких предметів суспільно-гуманітарного циклу: з Української літератури (9,5); Німецької мови (9,7); з Громадянської освіти (10,1). Найвищий бал 10,1 з Громадянської освіти.
Середній бал із Зарубіжної літератури дорівнює середньому балу предметів суспільно-гуманітарного циклу (9,3). Нижче середнього значення відзначено з таких предметів як: Основ правознавства та Всесвітньої історії по 9,2 бали, з Історії України та Української мови по 9,0 та найнижчий з Англійської мови (8,8).
2. Моніторинг навченості учнів
з предметів природничо-математичного циклу
за 2024/2025 н.р. (5-11 класи)
Приділяючи особливу увага у нашому закладі філологічному профілю усі предмети, що входять до природничо-математичного циклу від8 по 11 клас вивчаються без підсилення. Лише у 5-7 класах НУШ години навчального навантаження що передбачені для перерозподілу між освітніми компонентами використано у 5-6 класах на:
а) для вивчення навчальних предметів:
- інформатика +0,5 год.
- географія (6 кл.) +1 год.
б) інтегрованих курсів:
- математика + 1 год.
- Пізнаємо природу + 0,5 год. (6 кл.) та + 1 год. (7 кл.)
А години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами у 7 класі:
а) для вивчення навчальних предметів:
- алгебри +0,5 год.
- геометрії +0,5 год.
- інформатики +0,5 год.
За вибором учнів та батьків введено індивідуальні заняття та групові консультації що використовуються для підготовки здобувачів освіти до ЗНО (НМТ) були відведені для:
- 10 клас –індивідуальні заняття з біології
- 11 клас –індивідуальні заняття з математики
Результати моніторингу навчальних предметів природничо-математичного циклу за 2024/2025 н.р. у порівнянні з минулим 2023/2024 н.р. узагальнено у Додатку №2 та зображено на Діаграмі №4
Діаграма №4
На Діаграмі №5 відображено рівень навчальних досягнень учнів з предметів природничо-математичного циклу у відсотковому співвідношенні.
Діаграма №5
Діаграма №6
Середній бал з предметів природничо-математичного циклу - 9,1. Вище середнього значення з таких предметів: Математики (9,2), Географії (9,8), Пізнаємо природу (9,8), Астрономії (9,9), та найвищий з Інформатики (10,4).
Середні бали, що нижче середнього значення відзначені з таких предметів як: Фізики (9,0), Алгебри (8,3), Хімії (8,3), Біології (8,1),). Найнижчий бал з Геометрії - 8,0.
3. Моніторинг навченості учнів
з предметів художньо-естетичного циклу
за 2024/2025 н.р. (5-11 класи)
Результати моніторингу навчальних предметів художньо-естетичногоциклу за 2024/2025 н.р. у порівнянні з минулим 2023/2024 н.р. узагальнено у Додатку №3 та Діаграмі №7
Діаграма №7
Проаналізувавши результативність роботи вчителів-предметників у складі даної професійно педагогічної спільноти за підсумками 2024/2025 навчального року, було відзначено, що найвищий якісний показник знань – 100% зберігається з усіх предметів даного циклу крім інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека, добробут».
За ступенем навченості за 2024/2025 (за В.П. Симоновим) показники з предметів художньо-естетичного циклу коливаються у межах 93-100%. Найнижчий рівень навчальних досягнень з предмету Основи здоров’я. (Діаграма №8).
Діаграма №8
Діаграма №9
Середній бал з предметів художньо-естетичногоциклу – 11,1. Нижче середнього балу із Захисту України (11), інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека, добробут» (10,5) та Основ здоров’я (10,4).
Музичне мистецтво (10,8), Захист України (10,7) та Основ здоров1я (10,5). Вище середнього значення – середній бал з таких предметів: Мистецтво(11,2), Технології/Трудове навчання (11,3), Образотворче мистецтво (11,4) та Фізична культура (11,4) та найвищий бал з Музичного мистецтва (11,8) Діаграма №9
Моніторинг навченості має сенс тоді, коли перед моніторингом поставлені конкретні цілі й після моніторингу зроблені конкретні висновки, прийнято конкретні рішення й намічені шляхи реалізації рішень.
Тому змістом контролю рівня навчальних досягнень учня має бути не тільки виявлення суми засвоєних знань, умінь та навичок, а й сформовані компетенції, тобто загальної здатності, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню.
Результати моніторингу свідчать, що педагоги нашого закладу на своїх уроках застосовують як інноваційні так і традиційні методи роботи, спонукають учнів до виконання нестандартних проблемних завдань, ефективно застосовують інноваційні технології навчання, ІКТ, створюють умови для розвитку особистості учнів.
Причинами недостатнього рівня навченості окремих учнів ліцею є відсутність загальної мотивації щодо необхідності мати глибокі знання, володіти практичними навичками та вміннями як учнів тек і їх батьків.
Залежно від виду відставання у навчанні педагоги проводять відповідну навчальну роботу з учнями щодо його усунення. Подоланню епізодичного відставання сприяють: консультації з питань раціоналізації навчальної праці; посилення контролю за щоденною працею учнів; своєчасне реагування на окремі факти відставання, виявлення їх причин і вжиття оперативних заходів щодо їх усунення; індивідуальні завдання з вивчення пропущеного; контроль за виконанням заданого.
Для подолання стійкого відставання з одного предмета чи предметів одного профілю необхідні: вдосконалення методики викладання предмета; доступне розкриття навчального матеріалу, активізація розвитку мислення учнів; диференціювання завдань з усунення прогалин у знаннях; спеціальне повторення недостатньо засвоєних тем; заходи, спрямовані на розвиток інтересу до навчального предмета. Щоб подолати стійке і широкопрофільне відставання учнів, слід: вживати заходів щодо усунення епізодичного і часткового відставання; координувати дії всіх учителів з предметів, з яких учень не встигає.
Подоланню неуспішності сприяють орієнтування педагогічного колективу на її профілактику, диференційований підхід до учнів, концентрування уваги на вдосконаленні методики викладання складних предметів, систематичне вивчення реальних навчальних можливостей учнів, ознайомлення вчителів з методикою подолання неуспішності, єдність їх дій, забезпечення внутрішкільного контролю за станом роботи з невстигаючими учнями.
Вирішальним у запобіганні й подоланні неуспішності учнів є належна підготовка вчителя до такого виду діяльності. Для цього він зобов'язаний: усвідомити значущість цієї проблеми; уміти встановити причини неуспішності в кожному конкретному випадку; володіти методикою навчання таких учнів; підходити до них з «оптимістичною гіпотезою»; виявляти терплячість, доброзичливість.
ІІІ. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Моніторингом були охоплені 27 навчальних предметів, що викладаються у 5-11 класах.
Проведений моніторинг показав, щов умовах війни, постійних повітряних тривог, часткового відключення електроенергії, відчуття психологічного дискомфорту, стресу після повернення на очне навчання результати навчання учнів за 2024/2025 навчальний рік почали відновлюватися у порівнянні з 2023/2024 роком.
Ступінь навченості учнів закладу за 2024/2025 (за В.П. Симоновим) з предметів суспільно-гуманітарного циклу не змінився у порівнянні з минулим роком і становить 82%, а середній бал піднявся – на 0,2 (з 9,1 до 9,3).
Ступінь навченості з предметів природничо-математичного циклу у порівнянні з минулим роком знизився на 1% ( з 81% до 80%), а середній бал залишився без змін 9,1.
Ступінь навченості з предметів художньо-естетичного циклу зріс до рівня 99% і середній бал зріс на 0,1 (з 11,0 до 11,1).
Результати якості кожного предмета в 90% співпадають із результатами за минулий 2024/2025 н.р., або коливаються у незначних межах. Високі результати навченості в учнів ліцею з більшості предметів.
Достатній рівень навченості у закладі зазначено з чотирьох предметів природничо-математичного циклу: з хімії – 73%, біології - 68%, а алгебри і геометрії по 66%.
У порівняні з 2023/2024 навчальним роком значне зниження рівня навченості з предметів суспільно-гуманітарного циклу виявлено з Основ правознавства, що обумовлено зміною вчителя.
З предметів природничо-математичного циклу на 14% знизився рівень навченості з Хімії що також пов’язано зі зміною вчителя.
З предметів художньо-естетичного циклу у порівняні з 2023/2024 навчальним роком значного зниження рівня навченості не виявлено.
Натомість відзначено зростання ступеня навченості з Математики на 6% (з 74% до 80%).
Моніторинг навченості учнів показує, що причинами виникнення проблем щодо динаміки успішності на наш погляд є низька мотиваційна основа, недостатній моніторинговий супровід освітнього процесу, відсутня система роботи зі слабовстигаючими здобувачами освіти й дітьми, які пропускають заняття через хворобу, недостатній зв'язок учителів із батьками, несвоєчасне повідомлення батьків про рівень успішності дітей через щоденники, платформу «Нові знання».
Фактором негативного впливу на рівень навчальних досягнень здобувачів освіти залишається недостатнє володіння і практичне втілення таких важливих педагогічних компетентностей як комунікативна, самоосвіти і саморозвитку, але найголовнішою проблемою залишаються наслідки довготривалого дистанційного навчання та умови навчання у військовий час що спричинило попередні освітні втрати.
ІV. РЕКОМЕНДАЦІЇ
· Проаналізувати матеріали довідки за підсумками моніторингового дослідження результатів річного оцінювання. Обговорити результати, викладені в аналітичній довідці, на нараді при директору, на шкільних професійних педагогічних спільнотах, батьківських зборах.
· Учителям-предметникам здійснити порівняльний аналіз результатів із свого предмета з показниками попереднього року у розрізі класів, учнів.
· Переглянути Стратегію подолання освітніх втрат з метою посилення корекційної роботи на І семестр 2025/2026 н.р. Розробити заходи щодо поліпшення якості навчання та викладання з урахуванням наведеної в аналітичній довідці інформації.
· Забезпечити здійснення постійного аналізу стану якості освіти на рівні класу, закладу.
· Дані моніторингового дослідження врахувати при визначенні рейтингу класів, вчителів.
Заступниця директора з НВР _____________ Аліна ОЛЕКСЮК