КОНТАКТИ
Кіцманьська Мicька Рада ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ Опорний заклад освіти Кіцманський ліцей №1
Історія Закладу
Оголошення
Організація Роботи
Адміністрація
Трудовий Колектив
Нормативно-правова база
Головна > Психологічна Служба > Практичний Психолог І > 2021/2022 > Методичні рекомендації щодо особливостей психологічного та соціально-педагогічного супроводу освітнього процесу у 2021/2022 н.р.
Психологічна Служба / Практичний Психолог І / 2021/2022

Методичні рекомендації щодо особливостей психологічного та соціально-педагогічного супроводу освітнього процесу у 2021/2022 н.р.

07-09-2021, 11:44

 Методичні рекомендації щодо особливостей психологічного та соціально-педагогічного супроводу освітнього процесу у 2021/2022 н.р.
 
Романовська Д.Д.,
завідувачка науково-методичного центру практичної психології та соціальної роботи, кандидатка психологічних  наук
Мінтянська Р.І.,
методистка науково-методичного центру практичної психології та соціальної роботи
 
У системі освіти України відповідно до статті 76 Закону «Про освіту» діє психологічна служба, що забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психофізичного розвитку здобувачів освіти, мотивів їх поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, гендерних та інших індивідуальних особливостей, сприяє створенню умов для виконання освітніх і виховних завдань закладів освіти, соціального та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, охорони психічного здоров’я, надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань системи освіти. Основні трудові завдання та напрямки роботи, обов’язки та права практичних психологів і соціальних педагогів визначено у Положенні про психологічну службу у системи освіти України (наказ МОНУ від 22.05.2018 №509).
Заклад освіти не може функціонувати без практичного психолога та соціального педагога. Освітній процес має обов’язково бути збагачений психологічним та соціально-педагогічним супроводом. Згідно з вимогами Міністерства освіти і науки України в закладі освіти кожен учасник освітнього процесу має бути охоплений соціально-психологічною допомогою. Відсутність в закладі освіти фахівців психологічної служби – це недотримання нормативних вимог, законодавства України, що в подальшому може спровокувати негативні явища в учнівському та педагогічному колективах. Посади працівників психологічної служби визначені у штатних розписах закладів освіти відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 03.07. 2017 № 948 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства освіти і науки України і Міністерства освіти і науки молоді та спорту України».
Станом на 01.11.2020 обласний показник забезпечення працівниками психологічної служби закладів освіти усіх типів і форм власності становить 74,1%. Показник забезпечення посадами практичних психологів закладів освіти усіх типів області становить 73,8%: окремо закладів загальної середньої освіти – 87,3%, закладів дошкільної освіти – 52%, закладів позашкільної освіти – 40%, закладів професійної (професійно-технічної) освіти – 100%, закладів фахової передвищої освіти – 100%, закладів освіти обласного підпорядкування – 100%. Показник забезпечення посадами соціальних педагогів закладів освіти усіх типів, в яких вони передбачені, становить 74,7%.
Очевидною є потреба у необхідності покращення стратегії кадрової політики управлінь/відділів освіти територіальних громад щодо 100% укомплектування фахівцями закладів освіти, заповнення вакантних посад, де основний працівник перебуває у декретній відпустці.
Національна стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі вкотре актуалізувала необхідність забезпечення кожного закладу освіти практичним психологом і соціальним педагогом з відповідною фаховою освітою (схвалена Указом Президента України від 25.05.2020 №195/200 (URL: https://www.president.gov.ua/documents/1952020-33789). У цій стратегії визначені найважливіші проблеми, стратегічні цілі та основні завдання для системи освіти взагалі, але й виокремлено завдання психологічного супроводу щодо профілактики та протидії психологічному насильству та булінгу, збереження психічного здоров’я та благополуччя здобувачів освіти, запобігання суїцидальній поведінці, формування культури здорового та безпечного способу життя. Саме цей документ в черговий раз звертає увагу керівників закладів освіти на недопущення скорочення посад фахівців психологічної служби.
У 2020 році вперше було затверджено професійний стандарт «Практичний психолог закладу освіти» (наказ Мінекономіки від 24.11.2020 № 2425). Професійний стандарт розміщено в Реєстрі професійних стандартів за покликанням: https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&isSpecial=True&id=22469103-4e36-4d41-b1bf-288338b3c7fa&title=RestrProfesiinikhStandartiv.
         Керівникам закладів освіти рекомендуємо ознайомити фахівців з професійним стандартом та оновити посадову інструкцію практичного психолога, відповідно до професійного стандарту до 01.09.2021. Фахівцям центрів професійного розвитку педагогічних працівників, які будуть надавати консультативну допомогу практичним психологам та сприяти їх професійному зростанню рекомендуємо орієнтуватися на визначені у межах кожної трудової функції компетентності, якими має володіти фахівець.
Відповідно до професійного стандарту практичний психолог має організувати та здійснювати професійну діяльність, психологічний супровід освітнього процесу. Основними трудовими функціями, які мають відображатися у плані роботи, журналі обліку роботи та іншій документації, мають стати: 
·        здійснення психологічної профілактики;
·        здійснення психологічної просвіти щодо психологічного благополуччя та психічного здоров'я;
·        здійснення психологічної діагностики;
·        надання психологічної допомоги за запитом та/або відповідно до виявленої потреби в такій допомозі;
·        здійснення власного професійного розвитку та самоосвіта;
·        співпраця з педагогічними працівниками щодо організації ефективної освітньої діяльності та співучасть у створенні, підтримці та розвитку психологічно безпечного освітнього середовища в закладі освіти;
·        здійснення організаційно-методичної діяльності під час виконання трудових функцій.
Пандемія COVID-19, нові умови організації та здійснення освітнього процесу, потреба адаптації до інноваційних форм онлайн-спілкування, онлайн-навчання стали неабияким випробуванням для всіх учасників освітнього процесу.
Підвищений рівень тривожності, емоційне виснаження, стрес, конфлікти у взаємовідносинах, порушення депресивного спектра та агресивності, самоушкоджувальна поведінка та суїцидальні спроби – одні з найпоширеніших проявів порушення психологічного благополуччя серед учасників освітнього процесу в умовах сьогодення, які потребують психологічного втручання. Проблеми із психічним здоров’ям у дітей можуть призвести до погіршення результатів навчання, фізичного здоров’я, нестійких соціальних зв’язків та майбутніх перспектив самореалізації, а також різного роду девіантних форм поведінки. Тому план роботи практичного психолога і соціального педагога закладу освіти на 2021-2022 н.р. має бути наповнений індивідуальними та груповими консультаціями, діагностичною роботою, просвітою та профілактикою, корекційно-розвитковими системними заходами, спрямованими на вирішення вищезазначених проблем.
З метою покращення ефективного психологічного супроводу всіх учасників освітнього процесу та з урахуванням наявності великої кількості ризиків в учнівському середовищі, фахівцям психологічної служби необхідно розподілити свій тижневий робочий час наступним чином (за умови перебування в зеленій та жовтій зоні епідеміологічної небезпеки): не менше 50% робочого часу (20 годин на тиждень з розрахунку 1 ставки) відводити для роботи з дітьми, підлітками, молоддю; 25% (10 годин на тиждень з розрахунку 1 ставка) – для практичної роботи з педагогами та батьками; не більше 25% часу (10 годин) на організаційно-методичну роботу.
Результати своєї діяльності фахівці психологічної служби відображають у журналі практичного психолога (соціального педагога), протоколах діяльності працівників психологічної служби системи освіти України (лист МОНУ від 24.07.2019 № 1/9-477 «Про типову документацію працівників психологічної служби у системі освіти України». URL : https://imzo.gov.ua/2019/07/25/lyst-mon-vid-24-07-2019-1-9-477-pro-typovu-dokumentatsiiu-pratsivnykiv-psykholohichnoi-sluzhby-u-systemi-osvity-ukrainy/). Також обов’язковим є річний план роботи, який затверджує директор закладу освіти, а погоджує керівник методичного об'єднання, або психолог ЦПРПП чи методист, який відповідає за психологічну службу відділів/управлінь освіти ОТГ. Погодження річних планів роботи має відбуватися у вигляді консультування до їх затвердження до 10.09.2021. Під час погодження практичний психолог (соціальний педагог) має отримати експертну і фахову підтримку, рекомендації, зауваження та пропозиції, після чого коригує свій план, в якому мають бути відображені усі напрямки роботи і трудові функції. За результатами діагностичної, консультативної роботи фахівці мають оформляти протоколи, в яких описувати зміст роботи, висновки та рекомендації.
Разом з тим, треба мати на увазі, що вищевказані форми документації в цьому році апробувалися в закладах освіти, і можливо вони будуть дещо змінені або оновлені перед початком навчального року, що буде зазначено в рекомендаціях МОНУ.
Важливо на початку навчального року скласти графік роботи, який затверджує директор, і який має бути розміщено на дверях (або біля) кабінету практичного психолога/соціального педагога. Відповідно до вимог МОНУ кабінети фахівців психологічної служби мають бути обов’язково окремими приміщеннями, не суміщатися з учительською, навчальними приміщеннями. Якщо адміністрація закладу не забезпечила окремим приміщенням для належного виконання своїх професійних обов’язків, фахівець має повідомити про це управління/відділ освіти ОТГ, щоб терміново виправити ситуацію.
Пропонуємо, працівникам психологічної служби області активніше брати участь у Всеукраїнському конкурсі авторських програм практичних психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій школі» (наказ Міністерства освіти і науки України від 31 травня 2018 року №555, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №744/32196). Номінацією цього року є «Просвітницькі програми». До жовтня 2021 року бажаючим взяти участь у конкурсі, потрібно підготувати належним чином методичну розробку. Зразком для узагальнення та оформлення матеріалів можуть слугувати програми переможців ІІ етапу минулого року Фугело Ю.В., Лазар Л.В., які розміщені на сайті ІППОЧО, у вкладці «Інноваційна педагогічна практика», розділ «Психологічна служба». Також, просимо переглянути роботи переможців ІІІ етапу, розміщені на сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» МОНУ.
Відповідно до нормативних документів МОНУ, ІМЗО, УНМЦ ППСР НАПНУ, ДОН ЧОДА, запитів з боку батьків, педагогічних працівників, учнів до практичних психологів та соціальних педагогів закладів освіти, науково-методичний центр практичної психології та соціальної роботи ІППО ЧО визначив пріоритетними наступні напрямки психологічного та соціально-педагогічного супроводу освітнього процесу, які є обов’язковими складовими плану роботи працівників психологічної служби у 2021/2022 н. р.:
 
І. Організація діяльності психологічної служби системи освіти в період дистанційного навчання
Відповідно до розпорядчих документів Кабінету Міністрів (Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» та ін.) уся країна тривалий час працювала в режимі карантину. У фахівців психологічної служби вже сформувався новий досвід дистанційної реалізації основних завдань психологічної служби в умовах екстремальної ситуації в країні.
Під час організації дистанційного психологічного та соціально-педагогічного супроводу освітнього процесу у помаранчевій та червоній зоні епідеміологічної небезпеки варто збільшити кількість годин індивідуальної роботи до 3-4-х; зменшуємо (до 1) або відмовляємося від групових форм. Корекційна робота за потребою, за необхідністю. Кількість здобувачів освіти у груповій роботі зменшується, відповідно до санітарних норм. Під час групових занять застосовуємо виключно індивідуальні або безконтактні вправи, завдання, технології. Впроваджуємо онлайн-діагностику, індивідуальні та групові онлайн  консультації, онлайн просвітницькі та профілактичні заняття.
Якщо заклад освіти працює в режимі онлайн, то графік роботи практичного психолога, соціального педагога, тематика та план заходів мають бути представлені на сторінці фахівців («Кабінет практичного психолога», «кабінет соціального педагога») на сайті закладу освіти, і про це мають бути в повідомлені педагоги, батьки, здобувачі освіти за допомогою Інтернет-ресурсів, або у вайбер-групах. З метою оптимізації роботи рекомендується складати погодинний графік проведення індивідуальних (діагностичних, просвітницьких, профілактичних, консультаційних, за можливості і корекційних) онлайн-занять на декілька днів наперед (в позаурочний час) та інформувати завчасно учнів, батьків. 
Цифрова та інформаційна компетентність стала необхідною складовою професійної компетентності практичних психологів, соціальних педагогів. З метою якісного виконання своїх професійних обов’язків, здійснення психологічного соціально-педагогічного супроводу освітнього процесу фахівці мають активно застосовувати Інтернет-ресурси та онлайн-технології.
До арсеналу онлайн-інструментів рекомендуємо додати наступні Інтернет-ресурси (платформи, сервіси, додатки): Viber, Google Forms, Zoome, Google Meet, Google Jamboard, Gmail, Google classroom, Skype, АІС «Я-психолог», Instagram, Telegram, тощо.
Відповідно до рекомендаційМОНУ від 27.07.2020 №22.1⁄10-1495 «Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти на 2020⁄2021н.р.», з метою підвищення психологічної культури суб’єктів освітнього процесу в закладах освіти та у сім’ї практичним психологам та соціальним педагогам на онлайн-методичному дайджесті у серпні 2020 р. було рекомендовано створити на електронних сайтах закладів освіти сторінку «Кабінет психолога/соціального педагога».В умовах сьогодення, в кожного фахівця психологічної служби має бути сторінка на сайті закладу освіти (за його відсутності – професійна сторінка в соціальній мережі, блог практичного психолога/соціального педагога). Покликання навласні професійні Інтернет-ресурси повинні обов'язково бути надіслані усім учасникам освітнього процесу.
Контент, яким наповнена фахова сторінка має включати в себе не лише поширені дописи, але й власні публікації, рекомендації, практичні вправи на актуальні теми, зорієнтовані на здобувачів освіти, їх батьків, а також педагогічних працівників закладу освіти.
 Зокрема, завдяки наявним активним фаховим сторінкам практичних психологів та соціальних педагогів на сторінках сайтів закладів освіти, соціальних мережах чи персональни блогам, можливо:
·       організовувати і проводити онлайн просвітницько-профілактичні заходи з розвитку психологічної компетентності учасників освітнього процесу, групові або індивідуальні консультації для батьків, педагогів (тематичні, або за запитом);
·       проводити онлайн-опитування серед учнів за допомогою створених у Google-формах анкет, проводити профілактичні та розвиткові онлайн індивідуальні, або групові заняття (Zoome, DiTeachта інші);
·       систематично викладати просвітницьку інформацію для батьків, зокрема «Психологічні поради батькам: як зберегти психічне здоров’я дітей в період карантину» (Романовська Д.Д.);
·       здійснювати систематичну комунікацію з батьками та педагогічним колективом;
·       рекомендувати доступні для самостійного застосування батьками методики щодо зниження рівня тривожності дітей (релаксаційні, дихальні, малюнкові), вправи з психогімнастики, кінезіології, рухливі, розвивальні ігри тощо;
·       інформувати про літературу та художні фільми (мультфільми) для спільного перегляду батьків і підлітків (дітей), підготувати запитання для наступного обговорення прочитаного й побаченого;
·       рекомендувати батькам, педагогам книги щодо підвищення рівня їх педагогічної компетенції, які можна читати на Інтернет ресурсах безкоштовно.
Рекомендується застосовувати онлайн-опитування, анкетування учасників освітнього процесу з різних питань за допомогою створення Google-форми. Індивідуальні або групові онлайн консультування, просвітницько-профілактичні онлайн-заняття (телефоном або за допомогою Skype-програми, на хмарній технології Zoome) проводяться з учасниками освітнього процесу (батьками, педагогами, здобувачами освіти) за запитом, за потребою, за результатами діагностичних досліджень та з метою збереження психічного здоров’я в кризовий період. 
Групові просвітницько-профілактичні програми, рекомендовані МОНУ, проводяться працівником психологічної служби з дітьми, учнями онлайн в позаурочний час за окремим розкладом 1 раз в тиждень, про що повідомляється завчасно вчителю і батькам (надсилається покликання для приєднання разом з інформаційною цікавинкою, щоб викликати інтерес, бажання приєднатися).
Звертаємо увагу фахівців психологічної служби, що ведення робочої документації під час карантину є обов’язковою. Журнал практичного психолога/соціального педагога необхідно оформляти кожний робочий день з врахуванням навантаження фахівця психологічної служби. У журналі фіксуються виконані напрями діяльності та короткий зміст роботи. Саме робочий журнал фахівця є підтвердженням відпрацьованого ним педагогічного навантаження, а отже отриманої заробітної платні.
Щодо протоколів індивідуального та групового соціально-педагогічного вивчення соціального педагога, протоколів індивідуальної психологічної діагностики, – вони оформляються, якщо здійснюється онлайн-опитування, онлайн-анкетування; протоколи індивідуальної психологічної консультації (у разі проведення онлайн-консультації: ведуться у випадку подальшої індивідуальної роботи, у інших випадках – за потреби).
У разі відсутності робочої документації в умовах дистанційної роботи (робоча документація залишилась в закладі освіти) усі записи необхідно вести на іншому паперовому носії або в електронному вигляді задля їх перенесення у робочу документацію після закінчення карантину.
 
ІІ. Гармонізація психічного здоров'я, відновлення та розвиток життєстійкості, стресостійкості учасників освітнього процесу (соціально-психологічна допомога щодо подолання наслідків пандемії covid-19)
Якісний психологічний супровід освітнього процесу зможе забезпечити успішну гармонізацію міжособистісних стосунків педагогів з батьками, здобувачами освіти та адаптацію до вимог дистанційного навчання. Водночас, перед практичними психологами та соціальними педагогами постає необхідність розв’язання проблем емоційного виснаження та подолання постійного стресу у педагогічних працівників освітнього закладу, а також здобувачів освіти та їх батьків. У зв’язку із цим, великого значення набуває процес психоедукації учасників освітнього процесу  щодо збереження власного психічного здоров’я та забезпечення соціально-психологічного благополуччя, оволодіння психотехнологіями для здійснення стабілізації власного емоційного стану в умовах офлайн та онлайн навчання. Також, важливим є психологічна допомога з відновлення та розвитку емоційної стійкості, життєстійкості в учнів, педагогів, батьків, які хворіли на корона вірус, які втратили близьких внаслідок пандемії.
Для ефективної роботи в напрямку гармонізації/відновлення  психологічного здоров'я учасників освітнього процесу, пропонуємо проводити регулярні психоедукаційні заняття в умовах онлайн/офлайн за прогамою спецкурсу «Гармонізація психологічного здоров'я, розвиток життєстійкості/стресостійкості учасників освітнього процесу» об'ємом 14 годин.
Психоедукацію та психологічну допомогу постраждалим від covid-19 рекомендуємо надавати за допомогою технологій апробованих фахівцями НМЦ практичної психології та соціальної роботи ІППО ЧО у 2020-2021 н.р.
Рекомедуємо до використання наступні ефективні технології гармонізації психічного здоров'я та відновлення/розвитку життєстійкості, встановлення душевного балансу:
·        технологія Basic-PH;
·        вправи на релаксацію, візуалізацію;
·       дихальні вправи: ритмічне дихання, квадратне дихання, «Зоряне дихання», холотропне дихання;
·        технологія самонавіювання, складання афірмацій;
·        вправи арт-терапії, мандалотерапія (генеруючі, точкові мандали);
·        вправи «Минуле – теперішнє – майбутнє», «Найближче оточення», «Енергія», «Думки – почуття – поведінка»;
·        техніки розвитку емоційної компетентності;
·        реалібітаційні вправи «Троянда», «Відрізати, викинути»
·        вправи для подолання стресових реакцій: «Екран», «Повітряна кулька», «Стисни кулак», «Чарівний магазин»;
·         «Методика гармонізації Швайбера» - за допомогою якої за кілька хвилин можна привести організм в стан гармонії – зробити гармонійним дихання і ритм серця. Це гармонізація діяльності мозку і серця у формі релаксаційної вправи.
Перелічений та інший інструментарій для діагностики, корекції та психопрофілактики стресу, емоційного і професійного вигорання та подолання наслідків соціальної самоізоляції представлений у методичний посібнику «Гармонізація психічного здоров'я, розвиток життєстійкості, стресостійкості учасників освітнього процесу» (автори-укладачі: Романовська Д.Д., Швачій Р.А.), який схвалено Вченою радою Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН України(протокол № 9 від 26.11.2020 р.).
 
ІІІ. Алгоритмізація діяльності працівників психологічної служби закладів освіти (продовжуємо підвищувати ефективність виконання трудових завдань, трудових функцій))
Алгоритм (лат. транслітерація імені математика IX ст. Мухамеда бен Муси-аль-Хорезм) –точно визначена і строго детермінована система послідовних правил дії (програма), призначена для ефективного розв’язання певного класу задач.Визначальними ознаками алгоритму є:
·        детермінованість – строга однозначність, точність і визначеністьалгоритмічного припису;
·        дискретність – розчленованістьалгоритмічного процесу на окремі елементарні акти,можливість виконання яких не підлягає сумніву;
·        ефективність (результативність) – спрямованість на отриманняпевного результату через скінченне число кроків, кожнийз яких фіксує цілком визначений результат;
·        масовість – є ефективним методом розв’язання не однієї конкретної задачі, а цілого класу однотипних задач.
Алгоритмізація діяльності працівників психологічної служби закладів освіти, сприяє полегшенню процесу надання соціально-психологічної допомоги учасникам освітнього процесу, зменшує ймовірність похибок чи помилок у діяльності, робить психологічний та соціально-педагогічний супровід якісним.
Фахівці НМЦ ППСР  рекомендують виконувати важливі професійні завдання психологам, соціальним педагогам, попередньо підготувавши алгоритм, з метою оптимізації трудової діяльності та проектування очікуваних результатів в освітньому середовищі, за запропонованою структурою. Алгоритм вирішення проблеми, надання соціально-психологічної допомоги розробляється перед виконанням кожного заходу, як вчителем розробляє кожен свій урок. Алгоритм може бути для окремого заходу, може бути розроблений для виконання окремого завдання, для розв’язання окремої проблеми дитини, сім’ї, педагога, класу на день, тиждень, місяць, семестр, цілий навчальний рік. Апробовані алгоритми, які підтвердили свою ефективність (сприяли вирішенню соціальної чи психологічної проблеми) можна використовувати повторно для іншої дитини, сім’ї, педагога класу з аналогічною проблемою з незначним коригуванням. У своїй професійній діяльності можна використовувати алгоритми запобігання і протидії ситуацій домашнього насильства, булінгу, суїцидальної поведінки, розроблені під час проходження підвищення кваліфікації при ІППО ЧО за модулем 1.
Для розробки власних алгоритмів пропонуємо наступну структуру.
Структура алгоритму професійної діяльності фахівця психологічної служби
№
Структурні елементи
Зміст
1.
Назва алгоритму
Відображає проблему (проблеми), на вирішення яких буде спрямовано професійна діяльність фахівця та очікувані результати.
2.
Проблема
Короткий опис проблеми, що потребує вирішення. Як правило наводяться статистичні дані або дані опитувань і обстежень. Обґрунтовується вибір трудового завдання.
3.
Мета
Формулювання кінцевих результатів діяльності.
4.
Завдання
Кроки або логічні напрями завдяки яким буде досягнуто мети.
5.
Цільові групи
Коротка характеристика груп людей, на які буде спрямовано професійну активність.
6.
Методи, методики
Перелік методів, методик і прийомів, які будуть застосовані психологом, соціальним педагогом у процесі вирішення проблеми.
7.
Терміни виконання
Початок і кінець роботи для вирішення проблеми (1 день, тиждень, місяць тощо).
8.
Критерії ефективності
Короткий опис кінцевого результату (продукту), який буде досягнуто психологом, соціальним педагогом. Перелік вимірюваних показників за якими можна оцінити наскільки успішно здійснено заплановану роботу.
10.
План реалізації
Детальний (покроковий) опис дій, застосування методів, методик і прийомів, узгоджених між собою у часі.
11.
Ресурси (співпраця)
Короткий опис ресурсів (кадрових, матеріальних, фінансових, інформаційних) необхідних для вирішення проблеми.
12.
Можливі ризики і перешкоди
Короткий опис перешкод і ризиків, що можуть виникнути в ході реалізації плану професійних дій.
Крім того, рекомендуємо використовувати у роботі методичні посібники УНМЦППСР НАПНУ: «Алгоритми діяльності працівників психологічної служби. Том 1» в якому вміщено алгоритм «Психологічний супровід адаптації учнів 10 класу до освітнього процесу» розроблений Романовською Д.Д., Вашкебою Ю.М. (URL: https://drive.google.com/file/d/1ekCuF_cAdr_nXk_Rts5rrMmTGvVeFpoK/view?usp=sharing); «Алгоритми діяльності працівників психологічної служби. Том 2», який складається із розробок фахівців психологічної служби Чернівецької області: Боднар Л.І., Вашкеба Ю.М., Дєдов О.А., Заслонкіна О.П., Паламарчук А.Г., Романовська Д.Д., Твардовська О.І., Торопій Г.С. (URL:https://lib.iitta.gov.ua/723133/1/Algoritm_T_2_new.pdf), видані за загальною редакцією доктора психологічних наук, професора. Панка В.Г (схвалені до використання Вченою радою Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи (протокол №7 від 24.10.2019 р.)).
 
ІV. Профілактика Інтернет та гаджет-залежності у здобувачів освіти
Інтернет-залежність це форма деструктивної поведінки, що виражається у прагненні втекти від реальності і штучно змінити свій психічний стан шляхом фіксації уваги на Інтернет-ресурсах. Терміни «Інтернет-адикція» (InternetAddictionDisoder (IAD), «комп’ютерна адикція» є синонімічними та позначають один феномен. Існують різні авторські визначення поняття «Інтернет-залежність», але загалом вона включає:
1) залежність від комп’ютера;
2) залежність від Інтернету;
3) залежність від «комп’ютерного» спілкування. 
Інколи використовується поняття «віртуальна адикція» як загальний термін для позначення залежності від мережі Інтернет, комп’ютерних ігор, гаджетів. Вчені пропонують для охарактеризування Інтернет-залежності такі симптоматичні чинники, які фахівцям психологічної служби варто виявляти:
·        активне та часто агресивне небажання відволіктися від роботи в Інтернеті навіть накороткий час;
·        відчуття розпачу та роздратування при зовнішньому відволіканні від Інтернету;
·        нездатність спланувати час закінчення роботи в мережі;
·        ігнорування домашніх справ, навчання, обов’язків, важливих особистих та діловихзустрічей на період роботи в Інтернеті;
·        нехтування власним здоров’ям, скорочення часу сну через робота в Інтернеті;
·        нехтування особистою гігієною та готовність задовольнятисявипадковою,одноманітною та неякісною їжею;
·        відчуття емоційного підйому під час роботи в Інтернеті;
·        постійне очікування наступного виходу в Інтернет;
·        скарги оточуючих, що людина забагато часу приділяє мережі
З метою визначення Інтернет-залежності здобувачів освіти, яким потрібна психологічна допомога, рекомендуємо використовувати наступні методики: тест для діагностики інтернет-залежності Кімбурлі Янг; скринінгову діагностичну методику Юр'євої Л. та Больбот Т.; опитувальник кіберкомунікативної залежності Тончівої А.В.; шкала інтернет-залежності Ажичкина.
Просвітницька робота фахівців психологічної служби з даного напрямку має включати:
·        інформування учнів, їх батьків, вчителів щодо феномену Інтернет-залежності, гаджет-залежності та основних правил поведінки в мережі;
·        спеціально організовані практичні заходи та тренінги з метою формування медіа-інформаційної грамотності у здобувачів освіти, критичного мислення, актуалізації в системі цінностей підлітків загальнолюдських цінностей, розвиток комунікативних навичок.
 Посібники, матеріали та онлайн-ресурси щодо безпеки дітей в Інтернет-просторі, рекомендовані до використання МОНУ доступні за покликанням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/bezpeka-ditej-v-interneti 
 
 V. Психолого-педагогічний супровід в інклюзивній школі
На сьогодні в Україні активно впроваджується інклюзивна освіта. Державна політика у галузі освіти спрямована не лише на отримання здобувачами освіти з особливими потребами знань, умінь, навичок, а на формування ключових компетентностей, які сприятимуть вмінню через спілкування знаходити порозуміння з іншими людьми, облаштовувати власне життя й бути корисним сім’ї, громаді, суспільству.
У наказі Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 №609 «Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти», вказано функції практичного психолога, соціального педагога в інклюзивному закладі освіти (URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0609729-18#Text).
Наразі існує об’єктивна потреба у професійному зростанні фахівців психологічної служби з питань організації психологічного забезпечення освітнього процесу в ЗЗСО з інклюзивною формою навчання. У зв’язку з цим, в процесі розвитку професійної компетентності практичних психологів і соціальних педагогів закладів психологам ЦПРПП чи методистам, які відповідають за психологічну службу відділів/управлінь освіти ОТГ, варто звернути увагу на наступні методичні запити та перспективи щодо:
1.       Розвитку вміння будувати конструктивні, довірливі стосунки з батьками дітей з ООП з метою усунення страху, недовіри, небажання взаємодіяти та соціально-психологічної підтримки сімей;
2.       Забезпечення безпечного інклюзивного простору та успішної соціалізації та адаптації дітей в класних колективах;
3.       Формування комплексу вмінь із застосування професійного інструментарію для здійснення корекційної роботи з дітьми
4.       Сприяти усвідомленню керівниками закладів освіти ролі психологічної служби в інклюзивній школі, формуванню психологічної готовності педагогів до роботи з дітьми та їх сім’ями в інклюзивних класах.
Алгоритм діяльності практичного психолога і соціального педагога, з психологічного та соціально-педагогічного супроводу визначений листами Міністерства освіти і науки України:
·        Лист МОНУ від 02.01.2013 №1/9-1 «Про визначення завдань працівників психологічної служби системи освіти в умовах інклюзивного навчання»;
·        Лист МОНУ від 26.07.2012 № 1/9-529 «Про організацію психологічного і соціального супроводу в умовах інклюзивного навчання».
Важлива співпраця психологічної служби закладу освіти із фахівцями інклюзивно-ресурсних центрів, основними завданням яких є консультативна допомога всім учасникам освітнього процесу з питань специфічних особливостей розвитку дітей з різними видами порушень, надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами, надання необхідної науково-методичної літератури та комплексна оцінка розвитку дітей.
Порядок додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуги), які проводять (надають) фахівці (із числа працівників закладу освіти та у разі потреби – додатково залучені фахівці), з якими заклад освіти або відповідний орган управління освітою укладають цивільно-правові договори визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 року № 88 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» розміщеною за покликанням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/88-2017-%D0%BF.
Одним з основних завдань психологічного забезпечення освітнього середовища в ЗЗСО з інклюзивною формою навчання є створення комфортного та безпечного освітнього середовища. Варто більше робочого часу приділити діяльності щодо створення позитивного клімату та забезпечення соціального і психологічного благополуччя дітей, адже за результатами анкетування фахівців психологічної служби у 2020 році доброзичлива, позитивна міжособистісна взаємодія між учасниками освітнього процесу досягнута у 75% інклюзивних класах. У 25% класних колективів спостерігаються непорозуміння, іноді недоброзичливість та конфлікти, можливо і булінг, які фахівцям психологічної служби необхідно подолати через роботу з педагогами, батьками і учнями класу.
Рекомендуємо фахівцям, які працюють в закладах освіти з інклюзивною формою навчання, або в яких є діти з ООП організувати системну роботу з батьками. Саме робота з батьками має бути пріоритетною в системі психологічного, особливо соціально-педагогічного супроводу. Бесіди, консультування, підтримка батьків, налагодження довірливої комунікації з метою подолання труднощів та бар’єрів недовіри до школи, педагогів; страху та осуду з боку інших дорослих; несприйняття порушень у розвитку власної дитини.
Професійний інструментарій для роботи із учнями, батьками подано у методичному посібнику «Технології психологічного забезпечення освітнього процесу в інклюзивній школі», в якому представили свої напрацювання, комплекси корекційно-розвиткових вправ 15 практичних психологів та 6 методистів з психологічної служби (Абрамович Т.К., Білоус Н.С., Боднар Л.І., Бражник Н.О., Бузинська Ю.І., Вашкеба Ю.М., Вовчук М.Ф., Дєдов О.А., Дмитрюк О.С., Єленчук Н.І., Колесник А.І., Кушнірюк С.В., Мінтянська Р.І., Музика Т.М., Романовська Д.Д., Тільняк В.І., Торопій Г.С., Федорюк Н.А., Чаглій І.Д., Чередюк О.В., Якубенко В.В.), а упорядкували і відредагували фахівці НМЦППСР – Романовська Д.Д., Мінтянська Р.І. Посібник схвалено Комісією з психології та педагогіки Науково-методичної ради МОН України, протокол № 10 від 10.07.2019, лист ІМЗО МОНУ № 22.1/12-Г-765. Звертаємо увагу, що запропоновані у посібнику технології ігрової психотерапії та психокорекції будуть ефективними не тільки в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами, але й з іншими здобувачами освіти, що мають проблеми емоційно-вольової саморегуляції та поведінки. Посібник можна завантажити за посиланням URL: https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-robota/informatsijna-baza-psyholohiv-ta-sotsialnyh-pedahohi/.
Перелік корекційно-розвиткових програм, типових освітніх програм, методичних рекомендацій для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, які рекомендовані до використання Інститутом модернізації змісту освіти України, розміщений за покликанням: https://imzo.gov.ua/osvita/zagalno-serednya-osvita/korektsiyni-programi/.
Фахівцям психологічної служби рекомендуємо до використання психотехнології, запропоновані у методичному посібнику «Психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивній школі» (автор: Чередюк О.В.), який було схвалено Науково-методичною радою ІППОЧО (протокол №1 від 23.04.2020). Розміщений на сайті ІППОЧО у вкладці «Інноваційна педагогічна практика», URL: http://ippobuk.cv.ua/?page_id=1764. Також рекомендуємо розроблений Федоряк І.І. дидактичний посібник-гру «Різнокольорове поле геометричних фігур», спрямований на розкриття індивідуальних особливостей пізнавального, інтелектуального, мотиваційного та сенсорно-моторного розвитку дитини з особливими освітніми потребами у дошкільному віці (схвалений Вченою радою ІППОЧО, протокол №1 від 23.04.2020) та розміщений на сайті ІППОЧО у вкладці «Інноваційна педагогічна практика», URL: http://ippobuk.cv.ua/?page_id=1764.
Пропонуємо Вам перелік корекційно-розвивальних програм для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, схвалених до використання в закладах освіти обласною Експертною комісією науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи ІППОЧО. Програми розміщені у Методичному кейсі професійного інструментарію фахівця психологічної служби на сайті ІППОЧО у вкладці «Інноваційна педагогічна практика» (URL: http://ippobuk.cv.ua/?page_id=1764), у папках, відповідно до року схвалення:
- Програма розвитку емоційної сфери дітей середнього дошкільного віку з обмеженими можливостями (ДЦП зі збереженим інтелектом) «Калейдоскоп емоцій» (укладач: Білоус Н. С.). Протокол №28 від 02.03.2016 р.
- Корекційно-розвивальна програма з розвитку особистісної сфери та попередження психоемоційних порушень  дітей 6-10 років з особливими потребами, які перебувають на індивідуальній формі навчання (автор-укладач: Хаю О.В.). Протокол №28 від 02.03.2016 р.
- Тренінг-курс із статевого виховання для підлітків з особливими потребами «Абетка дорослого життя» (укладач: Кантимір Т.В.). Протокол №28 від 02.03.2016 р.
- Індивідуальна програма корекційно-відновлювальної роботи з учнями підліткового віку з проблемами в розвитку пізнавальної сфери та поведінці:  індивідуальна та інклюзивна форми навчання (укладач: Гончарова-Чагор А.О.). Протокол №30 від 01.03.2017 р.
- Програма корекційно-розвиткових занять для роботи з дітьми з затримкою психічного розвитку 6–10 років, які навчаються в інклюзивному класі (автор-укладач: Ріпка Н.К.). Протокол №36 від 26.02.2020 р.
- Програма індивідуальних корекційно-розвиткових занять для особливих дітей з ЗПР та порушеннями когнітивної сфери «Граємось весело» (автор-укладач: Федоряк І.І.). Програма розрахована на роботу з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку. Протокол №36 від 26.02.2020 р.
- Програма корекційно-розвиткових занять «Займаючись - розвиваюсь» для дітей із затримкою психічного розвитку, із загальним недорозвитком мовлення, із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності середнього та старшого дошкільного віку (автор-укладач: Фугело Ю.В).Протокол№36від 26.02.2020 р.
- Корекційно-розвивальна програма соціально-психологічного  супроводу адаптації учнів, які навчаються в інклюзивному класі «Мій дружній інклюзивний клас» (автор-укладач: Пікалюк В.Я.). Програма розрахована на роботу з учнями 5-8-х класів. Протокол №36 від 26.02.2020 р.
Також рекомендуємо фаховий інструментарій, схвалений обласною Експертною комісією ІППОЧО (протокол №38 від 24.02.2021), який розміщено у вищевказаній вкладці:
-       Програма корекційно-розвивальних занять для дітей з порушеннями емоційно-вольової сфери та дітей з РАС (автори-упорядники: Майковська О.Є., Мануляк А.П.);
-       Програма корекційно-розвиткових занять «Перезавантаження» для учнів 7–9 класів (автор-упорядник: Кіріяк І.І.);
-         Психологічний інструментарій «Тренування мозку» для корекційно-розвиткової роботи з підлітками, що перебувають на інклюзивній формі навчання (автор-упорядник: Савик І.В.).
 
VI. Запобігання та протидія ситуацій домашнього насильства
Незважаючи на масштабність і складність проблеми щодо протидії насильства, система освіти має великі можливості для профілактики цього негативного явища. Її професійний та організаційний ресурс, сфера соціального впливу, зокрема якісно організований психолого-педагогічний супровід дозволяють здійснювати комплексний і системний вплив на всіх учасників освітнього процесу з метою інформування про небезпечне явище, його наслідки для дитини та формування моделі поведінки, заснованої на взаємній повазі та недопущенні насильства в міжособистісних стосунках, спільній діяльності в першу чергу в сім’ях здобувачів освіти.
З метою виконання законодавчих вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»від 07.12.2017 № 2229, Міністерство освіти і науки України розробило для використання у профілактичній освітній діяльності методичні рекомендації щодо формування у дітей та молоді нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, усвідомлення насильства як порушення прав людини, адресовані усім фахівцям, які працюють з дітьми та молоддю (лист МОН від 18.05.2018 № 1/11-5480).
Основними завдання професійної діяльності фахівців, відповідно до вищевказаного закону є – виявлення у поведінці, емоційних станах, мовних повідомленнях, за результатами діагностики (спостереження, арт-методики (серед яких «Малюнок сім’ї», «Малюнковий тест Сільвера», МАК, набір психомалюнків «Помагайко» тощо), анкетування, бесіди з батьками, відвідування дітей вдома) дітей, що живуть в сім’ях де є проблеми у міжособистісних стосунках, ситуації домашнього насильства (фізичного, психологічного, економічного, сексуального). Про виявлені випадки вчинення в сім’ї, або загрозу вчинення усіх форм насильства, образ, недбалого й жорстокого поводження з дітьми НЕГАЙНО ПОВІДОМИТИ службу у справах дітей, органи опіки і піклування, уповноважені підрозділи органів Національної поліції. Методичні рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей зазначено у листі МОНУ від 28.10.14 №1/9-557. Про це має знати кожен педагогічний працівник. Тому, практичним психологам і соціальним педагогам необхідно активізувати інформаційно-просвітницьку, профілактичну роботу, у тому числі з педагогами, батьками, серед дітей та молоді, спрямовану на формування в особистості стандартів позитивної поведінки, здорового способу життя тощо.
Задля забезпечення комплексного інтегрованого підходу до протидії домашнього насильства та сприяння реалізації прав осіб, постраждалих від домашнього насильства рекомендуємо використовувати «Методичні рекомендації щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами» (лист МОНУ від 02.10.2018 № 1047).
З метою раннього виявлення вразливих до ситуацій насильства сімей, мінімізації негативних наслідків на розвиток дитини, подолання складних життєвих обставин та попередження ризиків потрапляння у складні життєві обставини в листі МОН від 30.10.2018р. № 1/9-656 подано орієнтовний перелік діагностичних методик щодо виявлення та протидії домашньому насильству відносно дітей.
Окрім цього, відповідно до наказу ДОН ЧОДА від 03.02.2020 №51 «Про затвердження плану заходів щодо реалізації положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» у закладах освіти Чернівецької області на 2020-2022 роки», фахівці психологічної служби закладів освіти зобов'язані проводити щорічний моніторинг (анонімне анкетування здобувачів освіти) з виявлення ситуацій домашнього насильства. Розроблена фахівцями НМЦ практичної психології та соціальної роботи ІППОЧО анкета для використання в моніторингу розміщено сайті ІППОЧО у вкладці «Інноваційна педагогічна практика», розділ «Психологічна служба».
Орієнтовний перелік програм, для використання в роботі працівниками психологічної служби закладу освіти, розміщено на офіційному сайті Інституту модернізації змісту освіти МОНУ у спеціальній рубриці «Перелік навчальних і виховних програм з питань запобігання та протидії домашньому насильству» (URL: https://imzo.gov.ua/osvita/pozashkilna-osvita-ta-vihovna-robota/korysni-posylannya/).
У період тривалого карантину посилюється роль соціальних педагогів закладів освіти, до фахових обов’язків яких належить забезпечення соціально-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу, які опинилися у складних життєвих обставинах, перебувають у кризових ситуаціях (постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства тощо); захист конституційних прав і статусу, законних інтересів здобувачів освіти. Особливу увагу соціальним педагогам закладів та/або установ освіти, необхідно звернути на питаннях захисту прав здобувачів освіти від будь-яких видів і форм насильства, оскільки в період карантину, коли вся родина постійно перебуває вдома, кількість випадків насильства,за даними Національної гарячої лінії, збільшилася в 3 рази, особливо це стосується дітей із сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах.
Алгоритми реагування педагогічних працівників та перенаправлення дітей,постраждалих від насильства під час освітнього процесу в умовах дистанційногонавчання (згідно наказу МОН України №1047 від 02.10.2018), можна заватажити за посиланням URL:https://drive.google.com/file/d/1mtczIrYt6ksEI-cszzjQsI_zGar_4u7S/view.
Нагадуємо, що Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації «ЛаСтрада – Україна» працює у звичайному режимі – безкоштовно, анонімно, конфіденційно. Звернутися за допомогою (або перенаправити до фахівців) можна за номерами:0-800-500-335 (зі стаціонарних) або 116-123 (з мобільних телефонів).  
 
VII. Протидія та запобігання булінгу (цькування)
Проблема насильницької та жорстокої поведінки дітей у міжособистісних стосунках, а також прояви цькування здобувачів освіти педагогічними працівниками залишається актуальною для закладів освіти, навіть в умовах дистанційного навчання. Ситуації булінгу призводить до низки педагогічних (шкільна дезадаптація, академічна неуспішність), психологічних (психологічні розлади, закріплення в свідомості негативних уявлень про себе, зниження самооцінки, порушення соціалізації, соціальна дезадаптація), медичних (травматизація) наслідків. Нині серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми одне до одного.
Вперше визнано юридично поняття булінгу в українському законодавстві та передбачено відповідальність не тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу відповідно до Закон України №8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії булінгу», який прийнято Верховною Радою України 18 грудня 2018 року.
Законом визначено, що булінг (цькування) – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. Також внесені зміни до Закону України «Про освіту». Зокрема, вводиться визначення терміну «булінг» як «моральне або фізичне насильство, агресія у будь-якій формі або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення».
У наказі МОНУ від 28.12.2019 №1646 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції 03 лютого 2020 р. за №111/34394) «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-20/) зазначено детально всі етапи організації в закладі освіти заходів із запобігання та протидії булінгу.
Щодо організації діяльності з профілактики жорстокого поводження в учнівських колективах варто використати методичні рекомендації, розроблені Романовською Д.Д. (лист ДОН від 01.02.2018 №01-31/268 «Про проведення в закладах освіти просвітницько-профілактичних заходів з формування безпечного освітнього простору та запобігання булінгу, мобінгу в Новій українській школі»).
У листі МОН від 27.06.2019 № 1/9-414 «Деякі питання щодо створення у 2019/2020 н. р. безпечного освітнього середовища, формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок» (URL:https://drive.google.com/file/d/1Ap6C0f7v3EkdWcCAnjhe38h5TUh6p-dc/view?usp=sharing) зазначається, що конфлікти між різними учасниками та учасницями освітнього процесу, проблеми цькуваня (булінгу) і насильства в шкільному середовищі найчастіше стають перепоною для формування у школярів таких цінностей як толерантність, повага, підтримка, порядність, гармонійне спілкування та співіснування у суспільстві.
У методичному посібнику ГО «Ла Страда-Україна» «Протидія булінгу в закладі освіти: системний підхід» (схваленому Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, протокол №4 від 30.09.2019) подано рекомендації щодо організації системної роботи з протидії насильства та булінгу в закладі освіти. Запропоновано технологію діагностики наявності булінгу в освітньому середовищі та алгоритм дій у разі його виявлення. Представлено практичний інструментарій для фахівців психологічної служби закладу освіти щодо створення безпечного освітнього середовища (URL: https://drive.google.com/drive/folders/1THnYFR08YOYed7UdJA4y_nQwuodSztzu).
У листі Міністерства освіти і науки України від 20.03.2020 року № 6/480-20 представлено план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти», які рекомендуємо включити в план роботи.
Алгоритм роботи фахівців психологічної служби, які зіштовхнулися з булінгом в дитячому середовищі представлено у «Методичних рекомендаціях щодо організації психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу освітнього процесу в 2019/2020 н.р. та викладання  психологічно зорієнтованих курсів у варіативній складовій навчальних планів ЗЗСО», розроблених фахівцями НМЦ ППСР ІППО ЧО та надрукованих в газеті «Освіта Буковини» у липні 2019 року.
Наголошуємо, що якщо у закладі освіти було виявлено булінг, або інші конфліктні ситуації, що можуть розглядатися як підозра на булінг, необхідно організувати систематичну консультаційно-корекційну роботи з усіма учасниками ситуації (кривдником, постраждалим, спостерігачами).
 
1.   Методичні рекомендації «Небезпечні квести для дітей: профілактика залучення» (схвалено до використання Науково-методичною радою з питань освіти МОНУ. Протокол №3 від 16.06.2017).
2.   Інструментарій, схвалений до використання обласною Експертною комісією:
- Програму тренінгових занять «СТОП- Булінг» (автор-упорядник: Кацалап В.В., протокол №30 від 01 березня 2017);
- Програму «Протидія проявів булінгу серед здобувачів освіти» (автор-упорядник: Тимко Л.І., протокол №34 від 06 березня 2019);
-            Профілактичну програму «Попередження булінгу в учнівському середовищі» (автор-упорядник: Сербин В.Ю., протокол №34 від 06 березня 2019);
-            Просвітницько-профілактичну програму «Вчимося розуміти і поважати інших» (автори-упорядники: Бечка О.В., Максимюк І.М., протокол №34 від 06 березня 2019);
-            Програму тренінгових занять з розвитку толерантності у здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти «Чую. Розумію. Поважаю» (автор-упорядник: Солдатова К.В., протокол №38 від 24 лютого 2021);
-             Відеокомплекс мультфільмів з профілактики булінгу («Жив собі чорний кіт», «Вірте у любов, вірте у Різдво», «Курка, яка несла всяку всячину»; URL: https://www.empatia.pro/5-multfilmiv-yaki-dopomozhut-zapobigty-bulingu-sered-ditej/) для роботи з учнями 1-4 класів (упорядник: Підлубна Л.В., протокол №38 від 24 лютого 2021).
 
VIII. Запобігання формуванню суїцидальної поведінки у підлітків, молоді
На сьогоднішній день, до основних мотивів підліткових самогубств належать:
- «невдале кохання» – людина вчиняє суїцид під впливом інтенсивних любовних переживань у разі розриву стосунків, через зраду, при ранній вагітності. Кохання як мотив суїциду найчастіше трапляється у молоді віком 15–17 років;
- «крик про допомогу» – людина скоює суїцидальну спробу, намагаючись привернути увагу інших. До цієї групи належать демонстративно-шантажні спроби, скоєні з метою вплинути на певних людей, на ситуації, розвиток сімейних стосінків (батьків, однолітків тощо);
- «синдром Вертера» – наслідування суїцидальної поведінки психологи називають ефектом (синдромом) юного Вертера (за романом Й.В. Гете «Страждання молодого Вертера»). Девід Філліпс, провівши дослідження, дійшов висновку, що кількість суїцидів різко збільшується після публікації на перших шпальтах газет повідомлення про самогубство, або після вже скоєного самогубства, спроби про яке говорять усі.
- загальний стрес через пандемію COVID-19 та соціально-психологічні проблеми, які з нею пов'язані, також може стати однією з причин схильності до суїцидальної поведінки.
Система профілактичної робота суїцидальних тенденцій серед дітей та молоді має включати наступне:
1.       Психологічна просвіта з метою формування психологічної компетентності педагогів, батьків, учнів двічі на рік ( у вересні та січні).
·          Просвітницькі заходи, виступи перед педагогами, батьками. Мета – ознайомити з поведінковими, емоційними, словесними ознаками, які є індикаторами суїцидальної поведінки у підлітка; навчити впізнавати їх і правильно реагувати, а за потреби підтримати:
·          Проведення у школах психолого-педагогічних семінарів, консиліумів, майстер-класів на теми: «Емоційні розлади у дітей та підлітків», «Фактори, що впливають на суїцидальну поведінку підлітка», «Як підняти соціальний статус учня в групі», «Цінність особистості», «Як допомогти дитині при загрозі суїциду?», «Конфлікти між учителями і підлітками», «Вибір адекватних методів педагогічної дії».
·          Створення у школі інформаційного куточка з методичною літературою, інформацією про телефон довіри, даними про адреси і режими роботи спеціалізованих лікарень, психологічних центрів допомоги, інших фахівців здобувачам освіти, які переживають сильні емоційні переживання. Батькам, дітям необхідно говорити про те, що в житті кожного з нас трапляються проблеми, біди, неприємні ситуації, які викликають сильні негативні емоції (тривогу, страх, злість, сум, горе…), душевний біль і страждання. Так буває у всіх людей. Що в цих ситуаціях робити? Навчити дітей: 1 – звертатися по допомогу4 2 – навичкам саморегуляції тощо.
·          Організація роботи Батьківського психологічного класу або Батьківського всеобучу з тем: «У сім’ї підліток», «Емоційні порушення у дітей», «Депресивні стани у підлітків», «Алкоголізм і наркоманія у підлітковому віці», «Психологія особистісних і міжособистісних конфліктів».
·          Проведення циклу бесід з учнями про цінність особистості й сенс життя; диспутів «Я – це Я», «Я маю право відчувати і висловлювати свої почуття», «Невпевненість у собі», «Конфлікти», «Підліток і дорослий», «Спілкування з дорослими», «Спілкування з однолітками протилежної статі», «Основні проблеми підліткового віку», «Як побороти стрес і депресію».
·          Проведення індивідуальних консультацій з вчителями і батьками дітей із групи суїцидального ризику: соціально відторгнених, неадаптованих, постраждалих від булінгу, домашнього насильства.
2.       Створення позитивного психологічного клімату в класі й сім’ї:
· Залучення учнів до громадської діяльності (спортивні змагання, клуби, товариства тощо), культурно-виховних заходів, які сприяють формуванню позитивних громадянських, естетичних почуттів, духовності учнів і педагогів. Інформація про психологічний мікроклімат в сім’ї чи шкільному колективі, рівень психологічного комфорту для дитини має бути одержана шляхом проведення об’єктивних психологічних методик та зі слів дитини, а не лише батьків та вчителів.
3.    Проведення спеціальних психодіагностичних методик фахівцями психологічної служби закладу:
 Кольоровий тест Люшера, соціометрія і референтометрія, проективні тести ДДЛ і «Моя сім’я», методика Шуберта «Діагностика ступеня готовності до ризику», методика визначення нервово-психічної стійкості та ризику дезадаптації у стресі «Прогноз», багаторівневий особистісний опитувальник «АДАПТИВНІСТЬ» (МЛО-АМ), опитувальник депресивності Бека, методика визначення показників і форм агресії Баса-Дарки (звернути увагу на шкалу «аутоагресія»), опитувальник оцінки душевного болю (автор Е.Шнейдман), модифікований опитувальний для ідентифікації типів акцентуацій характеру в підлітків (О. Лічко, С. Подмазін), методика діагностики соціально-психологічної адаптації (К. Роджерс і Р. Раймонд), методика «Наскільки адаптований ти до життя?» (А. Фурман), методика діагностики рівня суб’єктивного відчуття самотності (Д.Расел і М. Фергюсон).
У випадку, якщо під час спостережень, за результатами проведеної психодіагностики виявлено показники, які можуть свідчити про схильність до суїцидальних думок чи намірів, або за наявності запиту від педагога або батьків, практичному психологу доцільно використовувати наступний психодіагностичний інструментарій: карта виявлення ризику суїцидальності В. Прийменко, тест на виявлення суїцидального ризику СР-45, тест на виявлення суїцидальних намірів (Н. Шваровська, О.Гончаренко, І. Мельникова), методика вивчення схильності до суїцидальної поведінки (М. Горська). Дану діагностику доцільно здійснювати в ході групової консультації з проведенням роботи по актуалізації особистісних ресурсів учнів. Окрему увагу слід приділити учням, в яких виявлено циклотимічний тип акцентуації характеру, оскільки саме для циклотиміків харктерне виникнення суїцидальних намірів.
4.       Психологічне консультування учнів.
Практичний психолог закладу проводить психологічне консультування на запит з усіма учасниками освітнього процесу або направляє їх до спеціалістів суміжних спеціальностей, лікарів.
5.       Психолого-педагогічна корекція суїцидальних тенденцій.
·     Навчання технікам керування емоціями, зняття м’язового й емоційного напруження.
·     Навчання конструктивних поведінкових реакцій у проблемних ситуаціях (тренінг проблемно-вирішальної поведінки).
·     Розвиток позитивної самооцінки цінності особистості, її соціального статусу в групі, тренінги особистісного зростання.
·     Консультативна робота з батьками, педагогами, учнями, спрямована на зняття факторів, що спонукають чи провокують суїцид.
6.            Систематичний контроль і врахування динаміки змін в особистості та поведінці учнів:постійний моніторинг ознак, тенденцій, ризиків суїцидальної поведінки на всіх етапах роботи психолога та соціального педагога, педагогічних працівників навчальнго закладу.
7.            При потребі – переадресування суїцидальної справи спеціалістам медичного профілю.
Сьогодні, ювенальна поліція фіксує сплеск небезпечних челенджів у соціальних мережах, спроб суїциду серед підлітків. 2021 рік почався з 18 самогубств та спроб їх вчинення. Вік дітей від 10 до 16 років. Причиною зростання кількості самогубств деякі джерела називають активізацію, так званих, «груп смерті», на кшталт «Синього кита». Занурення дитини або підлітка в світ соціальних мереж – це своєрідна втеча від того соціуму, в якому вона живе. Втеча від неможливості бути у реальності, і переживати ті події, які відбуваються в реальності. Ця втеча зумовлюється почуттям непотрібності, кинутості та одинокості, думками типу «Я нікому не потрібен», «Мене ніхто не розуміє» і підліток продовжує таким чином втікати, втікаючи навіть у смерть...
Методичні рекомендації для працівників психологічної служби щодо запобігання суїцидальної поведінки у здобувачів освіти підліткового віку, які спрямовані на допомогу дитині в кіберпросторі, розроблені Романовською Д.Д. та Швачій Р.А. та схвалені НМР ІППОЧО (протокол № 1/795 від 17.03.2021), надіслано листом ДОН ЧОДА «Щодо необхідності проведення профілактичних заходів в середовищі дітей та підвищення обізнаності батьків і педагогів з питань профілактики суїцидальної поведінки та формування ціннісного ставлення до життя у здобувачів освіти» від 20.04.2021 № 01-33/1049 та розміщено на сайті ІППОЧО, вкладка «Методична робота», розділ «Методичні рекомендації» (URL: https://drive.google.com/file/d/12hgZMmlC5O85bhRZR_g0yT2Tr_zWVPHP/view?usp=sharing).
Також, рекомендуємо використати алгоритм швидкого реагування в ситуаціях суїцидальної небезпеки, представлений у методичний рекомендаціях-презентації «Профілактика суїцидальної поведінки у підлітковому віці» (URL: https://drive.google.com/file/d/1KjICHu8UOy4xERefKPKvLlY2mmGk36-G/view?usp=sharing).
 
IX. Профілактика залучення здобувачів освіти до вживання психоактивних речовин (ПАР), запобігання розвитку наркотичної залежності
Залежна поведінка серед неповнолітніх є однією із найактуальніших проблем нашого суспільства, що викликає гостру необхідність рішучих та активних дій в організації системи профілактики вживання психоактивних  речовин  учнівською молоддю.
У рамках міжнародного проекту «Європейське опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин – ESPAD», за результатами проведеного у 2019 році всеукраїнського опитування, частка підлітків, які вживали наркотики хоча б один раз в житті склала 18%, а серед дівчат зросла в 1,5 рази у порівнянні з 2015 роком (з 12,7% у 2015 році до 18,1% у 2019 році). 8,7% підлітків вживалимарихуану, а 9,2% вживали інгалянти, вживання двох і більше наркотичних речовин серед усіх опитаних склала 4,2%.
На сьогоднішній день, часто ті, хто розповсюджують (продають) наркотичні речовини (навіть в закладі освіти) безкоштовно пригощають, «приманюють» підлітків. Нажаль, мало хто з дітей усвідомлює, що «безкоштовний сир буває тільки в пастці». Важливо пояснити, що основне завдання наркобізнесу (поширювачів наркотичних речовин) – залучити якомога більшу кількість людей до вживання, що призводить до їх збагачення, сформувати у більшості залежність – стан, хворобу, в якому без наркотиків не може людина). Сьогодні, є окремі види синтетичних наркотичних речовин, які викликають залежність вже з першої-другої спроби. Тому, про це потрібно говорити з дітьми, починаючи з молодшого шкільного віку. Важливо довести до дітей розуміння того, що будь-яка наркотична речовина це в першу чергу отрута і тому вона дуже шкідливо впливає на всі органи і функціональні системи організму людини. Серед молоді нерідко побутує думка, що немає нічого страшного, якщо спробувати наркотик один раз. Це дуже небезпечна помилка. Навіть перше знайомство з наркотиком може викликати алергічну реакцію, загострення прихованої вади серця, гостру кисневу недостатність у клітинах мозку і серцевому м’язі й скінчитися летально.Чим молодша людина, тим згубніше впливає наркотик на її організм. Хронічне отруєння наркотиком різко уповільнює ріст, фізичний і психологічний розвиток. Нетривале вживання наркотиків підлітком погано впливає на репродуктивну систему людини, здоров’я майбутнього потомства.
Систематичне вживання наркотику, як правило, викликає потребу у збільшенні доз. При наркотичній залежності вражаються внутрішні органи, виникають неврологічні і психічні розлади, розвивається соціальна деградація.
Підлітковий вік – особливий період і в житті дитини, і в житті її батьків. Саме в цьому віці дуже часто виникають конфлікти в сім’ях, із ровесниками. Непорозуміння, образи, якісь нез’ясовані ситуації можуть підштовхнути дитину до вживання наркотичних засобів. Це спроба заховатися, відійти від неприємностей.Однією з причин вживання наркотичних засобів є цікавість. Якщо дитина знаходиться в компанії, де всі вживають наркотики, їй важко утриматися. Коли підліток ще не сформував свою точку зору, він піддається впливу групи. У цьому віці характерне саме колективне вживання наркотиків. Бувають випадки і насильного вживання, коли молоду людину підсаджують на наркотик. Велике значення має оточення, благополуччя в родині, приклад батьків. Щоб виявити ранні ознаки вживання наркотиків, на етапі перших спроб, треба уважно стежити за станом підлітка.
Зазначимо основні причини вживання наркотичних речовин підлітками: для зниження наявної високої напруги; щоб задовільнити бажання «забутися»; піти від непривабливої дійсності, від складних життєвих проблем; у зв'язку з незадоволеними потребами у спілкуванні, любові, доброзичливості, для полегшення спілкування з протилежною статтю, подолання замкнутості, сором'язливості, невпевненості у собі; для задоволення бажання бути зі всіма, бути як усі; для маніпулювання іншими, демонстрації своєї винятковості, щоб привернути увагу або завоювати авторитет; внаслідок необхідності компенсувати якусь неповноцінність.
Ознаки вживання психотропних речовин важливо опрацювати з батьками в рамках просвітницько-профілактичної роботи, і самим фахівцям добре знати і ідентифікувати методом спостереження, опитування:
- Перепади настрою – від стану ейфорії, веселощів до агресії, злоби, дратівливості. Ці стани змінюються дуже швидко.
-Збивається ритм сну – вдень дитина може бути кволою, сонливою, а під вечір активізується, рветься погуляти. Потім затримується, приходить пізно, або й взагалі не з’являтється додому.
-Характерна поява у дітей нових висловлювань, так званого «жаргону» або «сленгу». Це не є стовідсотковою ознакою того, що дитина вживає або пробує наркотики, але може вказувати на небезпечне коло спілкування. З’являються нові друзі, дитина намагається приховувати їх імена, номери телефонів, обманює, виходить з приміщення, коли хтось телефонує.
- Діти стають замкнуті, відчужуються від близьких, пропускають заняття, крадуть, виносять із дому речі, з’являється схильність до депресивних станів.
- Також характерна зміна апетиту. Після прийому деяких наркотичних засобів інколи з’являється «вовчий» апетит, характерні потяг до солодкого та спрага. Організм бореться і намагається розбавити таким чином наркотичну отруту.
- Підлітки, які вживають наркотики, стають неохайними. Вони перестають звертати увагу на свій зовнішній вигляд.
- Ще однією характерною ознакою є зміна зіниць. В нормі у людини зіниці на світлі вони звужуються, а в темряві – розширюються. Якщо зіниці підлітка розширені майже на все око і не реагують на яскраве світло, це може бути ознакою того, що дитина знаходиться під впливом наркотику. Насторожити батьків повинна й протилежна ситуація – якщо зіниці дуже вузенькі і в темряві не розширюються.
Важливо, щоб кожен учасник освітнього процесу знав і розумів наслідки наркозалежності. Наркоманія калічить особистість, змінює характер людини. Такі хворі стають егоїстами: байдужими, брехливими, емоційно нестійкими. У них понура дратівливість і агресія швидко змінюється на цілковиту байдужість, погіршується пам’ять, розумові здібності деградують до слабоумства та інвалідності. Підлітки, які вживають наркотичні речовини, важкі у спілкуванні, особливо з близькими людьми. Вони сприймають оточення і своїх рідних як потенційних ворогів. Наркоман страждає сам і змушує страждати своїх близьких.Хворі на наркотичну залежність постійно заманюють у свої «ряди» нестійких підлітків, долучають їх до вживання наркотиків. Крім цього, вони ризикують інфікуватися самі й заразити інших туберкульозом, гепатитом С, ВІЛ, венеричними та іншими небезпечними інфекційними хворобами.Детальну інформацію з даної теми можна знайти за покликанням: https://np.pl.ua/2020/06/pidlitkova-narkomaniia-prychyny-oznaky-ta-naslidky/ .
У зв’язку з цим, наголошуємо на необхідності посилення психологічної та соціально-педагогічної роботи щодо протидії поширенню вживання наркотичних речовин здобувачами освіти, відповідно до «Стандарту інформаційно-освітньої роботи з учнями від 6 до 18 років», схваленого рішенням обласної Експертної комісії НМЦ  ППСР ІППОЧО, протокол № 33 від 31 жовтня 2018р. (URL: https://docs.google.com/document/d/1sfaeLBB8HQfAVkC0VcQNEiQvLDIVXgBo/edit?rtpof=true).
Метою Стандарту інформаційно-просвітницької роботи є створення умов для психологічної стійкості молоді до зовнішнього тиску (в середовищі друзів та однолітків, в середовищі масової інформації) та спрямована на:
  • формування особистісних ресурсів, що забезпечують розвиток у дітей та молоді цінностей здорового способу життя;
  • формування ресурсів сім’ї, що допомагають вихованню у дітей та підлітків успішної та відповідальної поведінки;
  • втілення педагогічних та психологічних технологій, що забезпечують формування і розвиток мотивів відмови від «спроби» та прийому наркотиків.
Також, у Стандарті визначені вимоги та заходи щодо проведення інформаційно-просвітницької діяльності, які необхідно впровадити з 01.09.2021 р. Серед них, обов'язковим є проведення щорічного моніторингового дослідження стану профілактичної роботи з впровадження ідей здорового способу життя, вживанняучнівською молоддю наркотичних речовин, алкоголю, паління тютюну в закладі освіти (анкети додаються). Якщо фахівець психологічної служби ідентифікував ознаки у поведінці, зовнішньому вигляді дитина того, що вона може вживати психоактивні речовини (ПАР), йому необхідно провести консультування відповідно до зазначеного у Стандарті протоколу.
Крім того, необхідно впровадити у варіативну складову освітної діяльності тренінгові факультативи та спецкурси, рекомендовані МОНУ («Сімейна розмова», «Дорослішай на здоров’я», «Здоровий спосіб життя» та ін.); впровадження в позакласну роботу годин психолога/соціального педагога для учнів 5-11 класів, під час яких реалізовувати просвітницько-профілактичні та корекційно-розвивальні програми спрямовані на формування здорового способу життя; проведення індивідуальної психоконсультаційної, корекційної роботи та соціально-перетворювальної роботи з учнями групи ризику або тими, які мають схильність до прояву ризикованої поведінки; проведення просвітницьких заходів з батьками щодо залучення їх до формування в дітей здорового способу життя, обізнаності про шкідливість для організму та соціальні небезпеки вживання наркотичних речовин.
 
X. Запровадження в закладахосвіти просвітницько-профілактичних програм, рекомендованих МОНУ, ІМЗО, ІППОЧО (як факультативи у варіативній складовій або в рамках своїх робочих годин).
Задля підсилення психологічної складової у вихованні дітей та учнівської молоді закладам освіти рекомендовано включити до варіативної складової (або проводити в рамках свої робочих годин) факультативні, тренінгові курси, курси за вибором та спецкурси, які будуть впроваджувати фахівці психологічної служби, відповідно до інтересів та потреб учнівської молоді, результатів моніторингових досліджень. Нагадуємо, що програми факультативних курсів мають мати гриф Міністерства освіти і науки України та бути затвердженими не пізніше ніж 5 років тому (2017-2018 р). Також, дані факультативні програми рекомендується впроваджувати в дистанційний період в онлайн-режимі.
Звертаємо вашу увагу на наступний перелік програм, розроблених фахівцями психологічної служби Чернівецької області, які отримали гриф МОНУ у 2019 році та рекомендуються до впровадження у закладах освіти:
1)                з метою розвитку соціально-психологічної компетентності та формування психологічної культури здобувачів освіти, рекомендуємо до впровадження нову факультативну програму для учнів 10-11 класів «Основи психологічної культури особистості» (автор: Романовська Д.Д.), схвалену комісією з психології та педагогіки Науково-методичної ради МОН України (протокол №1 від 16.01.2019 року). Методичне забезпечення розміщено на сайті ДНУ «Інститут модернізації та змісту освіти»: URL: https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-robota/fakul-tatyvy/;
2)                з метою формування статевої свідомості та відповідальної сексуальності здобувачів освіти, рекомендуємо до впровадження програму факультативного курсу «Мандруючи до зрілості» (автори-укладачі: Романовська Д.Д., Бобик С.М.), схвалену комісією з психології та педагогіки Науково-методичної ради МОН України (протокол №10 від 10.07.2019 року). Методичне забезпечення розміщено на сайті ДНУ «Інститут модернізації та змісту освіти»:URL: https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-robota/fakul-tatyvy/;
3)                з метою розвитку психолого-педагогічної компетентності, інноваційного мислення та активізації механізмів саморозвиткуздобувачів освіти, які мають установку на вибір педагогічної професії, рекомендуємо до впровадження програму факультативного курсу «Основи психології та педагогіки» (автори-укладачі: Романовська Д.Д., Зузак О.В.), схвалену комісією з психології та педагогіки Науково-методичної ради МОН України (протокол №10 від 10.07.2019 року).Методичне забезпечення розміщено на сайті ДНУ «Інститут модернізації та змісту освіти»: URL: https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-robota/fakul-tatyvy/;
Крім того,  Комісією з психології та педагогіки Науково-методичної ради
Міністерства освіти і науки України для використання у роботі практичними психологами і соціальними педагогами рекомендовано наступні факультативні програми, які отримали грив МОНУ (URL:https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-robota/fakul-tatyvy/):
-         Євстаф’єва І.Г. «Основи самовизначення особистості»;
-         Мельникова О.Л. «Скринька чеснот»;
-         Сидоренко Н.О. «Психологічні перлинки для кожної дитинки»;
-         Сидоренко Н.О., Кльоц Л.А. «Лісова абетка»;
-         Майданик Л.Ю. Курс за вибором «Психологія життєвого успіху» 10 клас;
-         Майданик Л.Ю. Курс за вибором «Психологія сімейних стосунків» 11клас;
-         Лозова К.С. Програма факультативного курсу «Знай та розвивайся»;
-         Кірпота Ю.О. «Психологія спілкування» для учнів 5 класів.
З метою організації якісної просвітницько-профілактичної роботи, рекомендовано використовувати наступний професійний інструментарії:
1)           з метою формування ціннісного ставлення до свого здоров’я та здорового способу життя, відповідального ставлення до збереження сімейних цінностей, основ відповідального батьківства рекомендуємо програму «Дорослішай на здоров’я» для учнів 9-11 класів (відповідно до листа ІМЗО МОНУ від 16.08.2017 № 21.1/12-Г-579). Методичне забезпечення: Лещук Н.О, Савич Ж.В.,. Голоцван О.А «Дорослішай на здоров'я»: навчально-методичний посібник. К., 2012. 214 с., отримують підготовлені фахівці в науково-методичному центрі практичної психології та соціальної роботи ІППОЧО;
2)           з метою навчання дітей і підлітків моделей поведінки, що сприяють збереженню здоров’ю та запобігають ризику, рекомендуємо програми факультативних курсів «Сприяння просвітницькій роботі «рівний - рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя» для 7-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Лещук Н.О., Савич Ж.В.) (відповідно до листа ІМЗО МОНУ від 16.08.2017 № 21.1/12-Г-579). Методичне забезпечення розміщено на сайті «Методичний портал»: URL: http://metodportal.net/node/30019  та «Я – моє здоров'я – моє життя» для учнів 5-6 класів загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Лещук Н.О.);
3)           з питань формування гармонійної особистості, соціально-психологічного супроводу професійного та особистісного самовизначення, протидії торгівлі людьми, рекомендовано тренінгову програму роботи з учнями 7-11 класів загальноосвітніх та професійно-технічних закладів освіти «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» (наказ МОНУ від 08.04.16 № 405 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 р. № 111 «Про затвердження Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року»). Методичне забезпечення: електронні версії посібників для роботи з учнями розміщені на сайтах МОНУ: URL: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/59/196/korinf19/1432801608/
та Українського фонду «Благополуччя дітей»: URL: https://childfund.org.ua;
4)           з метою підвищення стійкості до переживання наслідків стресу дошкільнятами і школярами після психотравматичних подій, соціально-психологічної підтримки дітей із внутрішньо переміщених сімей рекомендовано корекційно-розвиткову програму формування стійкості до стресу «Безпечний простір» (рекомендована Інститутом модернізації змісту освіти МОНУ - лист №21.1/12-Г-300 від 27.06.2017). Методичне забезпечення на сайті Психологічної служби системи освіти України: URL:http://www.psyua.com.ua/index.php?page=products_one&prod=448;
5)           з метою посилення захисних чинників поведінки щодо вживання алкоголю, рекомендовано до впровадження факультативний курс для учнів 7-8 класів та їх батьків «Відверта розмова» за проектом «Сімейна розмова» (автори: Вієвський А.М., Лепеха К.І., Лунченко Н.В., Луценко Ю.А., Острова В.Д., Панок В.Г., Сосновенко Н.В.).
Під час проведення корекційної роботи працівникам психологічної служби рекомендуємо використовувати програми переможців ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу авторських програм практичних психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій школі» у номінації «Корекційно-розвиткові», які отримали гриф Міністерства освіти і науки України, та розміщені за покликанням: https://imzo.gov.ua/vseukrains-kyy-konkurs-avtors-kykh-prohram-praktychnykh-psykholohiv-i-sotsial-nykh-pedahohiv-novi-tekhnolohii-u-noviy-shkoli/avtors-ki-prohramy/avtors-ki-prohramy-2020/.
 
 
Завідувачка науково-методичного
центру практичної психології
та соціальної роботи ІППОЧО,
кандидатка психологічних наук                                                   Романовська Д.Д.
 
Методистка науково-методичного
центру практичної психології
та соціальної роботи ІППОЧО                                                       Мінтянська Р.І.

ПЕРЕЙТИ ДО РОЗДІЛУ 2021/2022 →